Організація подорожі на гору “Говерла”

 

 

 

 

Реферат 
на тему: 
Організація подорожі на гору “Говерла”

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: Крашевський  Дмитро

Група: ГРС-12ЛВ

 

Гора Говерла

Хребет Чорногора є головним ландшафтної складової та популярним екскурсійним об'єктом Українських Карпат, який відвідують тисячі туристів, альпіністів і вчених з багатьох країн світу.  
Говерла - найвища вершина Українських Карпат, висота 2060.8 м. Знаходиться у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Окрім Говерли, тут знаходяться ще 4 вершини, висота яких перевищує 2000 метрів - Чорна Гора (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2013 м), Ребра (2002 м).

Говерла (2061м) - у перекладі з мадярської «сніжна гора» - знаходиться на південному сході Закарпатської області, на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Є декілька маршрутів підйому на Говерлу - з території Закарпатської та Івано-Франківської областей. Найпопулярніший маршрут починається від турбази «Заросляк» (Івано-Франківська обл.), а найкрасивіший - проходить лісовими масивами і гірськими схилами Рахівського району Закарпаття.

 

ЗАРОСЛЯК - ГОВЕРЛА

Маршрут починається від турбази «Заросляк», до якої можна дістатися на автомобілі: їхати по шляху Ворохта - Верховина і звернути на дороговказі «Турбаза "Заросляк"». Від сел.Ворохта до турбази - 25 км.

Від турбази на вершину Говерли прокладено два маршрути. Один з них більш крутий, його довжина - 3,7 км; другий довший і пологіший - 4,3 км. Обидві стежки широкі, добре помітні, маршрути марковані. У сприятливу погоду підйом на Говерлу займає 2,5-3год. Спускатися можна шляхом підйому.

Вершина Говерли є невеликим пласким майданчиком, з якого відкривається незвичайної краси панорама. Звідси добре видно гірські селища, озера, струмочки і стежки, які віялом збігають з гір і губляться десь у лісистих схилах. А неповторне поєднання зелених і синіх відтінків віддалених вершин Карпатських хребтів назавжди залишається в пам'яті людей, що побували тут.

На Говерлу можна піднятися із с.Лазещина. Цей маршрут найдовший, але найлегший. Для підйому на Говерлу тренованим туристам знадобиться 9-Ю год. А тим, хто не має достатьої фізичної підготовки, варто запланувати на маршрут не менше 12 год. Починати сходження потрібно з самого ранку, щоб укластися у світловий день.

Від пункту МНС до підніжжя гори йде дорога протяжністю близько 5 км. Щоб заощадити сили і час, по ній можна проїхати, попередньо домовившись із місцевим автовласником.

Тим, хто вирішив подорожувати до Говерли на власному авто, слід пам'ятати, що в'їзд на територію заповідника платний, а якість дороги дозволяє пересуватися тільки на позашляховиках. Місцеві жителі користуються УАЗами і ГАЗами.

Який би спосіб пересування ви не обрали - пішохідний чи на автотранспорті, - дорога приведе вас до покинутої турбази, біля якої є декілька житлових будиночків. Це Козьмещик. Від нього до вершини Говерли - 7,3 км. Звідси, власне, і починається саме сходження, що складається з декількох підйомів. , Перший - найдовший і найкрутіший. Багатьох він одразу стомлює, геть позбавляє сил, тому починати рух потрібно не поспішаючи, зупинятися для відпочинку і рівномірно розподіляти сили на весь маршрут. Стежка завертає ліворуч і йде у ліс, де починається другий підйом. Він долається значно легше (швидким кроком - за півгодини).

На виході з лісу - галявина. З цього місця відкривається вид на справжні колиби і саму Говерлу. Далі починається новий підйом. Він теж проходить через ліс, однак більш низькорослий, і декілька галявин (тут можна знайти суницю і малину). Протягом усього маршрутуна деревах і камінні нанесені помітки фарбою, тому заблукати практично неможливо.

Дуже цікаво спостерігати, як змінюється природа з підйомом на Говерлу. Рослинність зустрічається більш низькоросла, дерева змінюються на чагарники, а ближче до вершини росте тільки трава (тут можна побачити едельвейси). На галявинах дуже багато ягід:  брусниця, суниця, чорниця і малина.

 

Ще один марш-кидок - і ви на галявині, яка поросла кущами ялівцю і чорниці. Звідси відкривається прекрасний вид на навколишні долини та гору Петрос. Невелике плато виводить на досить крутий кам'янистий підйом, біля якого б'є джерело. Потім вас зустрічає безіменна вершина (її висота близько 1850 м). За нею - невеликий спуск. І ось, нарешті, останній, достатньо крутий і довгий підйом на саму вершину Говерли. Спуск - шляхом підйому. Одразу - приємна новина: зворотний шлях долається набагато легше і швидше.

 

БОГДАН - ГОВЕРЛА

Початок маршруту - у центрі с Богдан. До самого села можна дістатися на автомобілі: їхати по шляху Рахів - Івано-Франківськ і повернути на відповідному дороговказі (від головної дороги до с.Богдан 10,8 км) або рейсовим автобусом Рахів - Богдан.

Від центра села рухатися автошляхом на захід уздовж р.Біла Тиса. Через 4,1 км - с Луги. Проїхавши 3,6 км, переїхати через міст і повернути на розі доріг на північ, вгору за течією р. Говерла. У цьому місці, поряд із продуктовим магазином, можна залишити автомобіль. Далі ґрунтова дорога проходить через контрольно-пропускний пункт (КПП) лісогосподарства. Вона тягнеться вздовж струмка, ніби повторюючи його русло, і через 3,5 км виводить до урочища, де зручно розташувався двоповерховий дерев'яний будиночок лісників. Від будиночка дорога проходить серед схилів, порослих хвойно-листяним лісом, а підіймаючись вгору, перетинає хвойну лісосмугу і виходить на відкриті схили. Ця частина маршруту закінчується виходом на плоскогір'я, яке розташоване на гірській дорозі (вододілі), що сполучає Петрос і Говерлу. Туристи називають це місце «перемичкою» (висота 1535 м). Протяжність лісовозної дороги від лісопункту до «перемички» - 13 км. У цьому місці значна кількість туристів зупиняється, щоб переночувати, а вдосвіта знову розпочати сходження.

Від «перемички» до вершини Говерли майже 2 год ходу. Кам'яниста стежка веде на південний схід, через 500 м повертає на схід, а через 900 м підходить до роздоріжжя: ліворуч - на вершину, праворуч - в обхід її. Наступні 500 м крутого підйому закінчуються виходом на хребет, який тягнеться зліва направо. По хребту проходить добре втоптана стежина. На вершині хребта потрібно повернути праворуч (вздовж стежки). З цього місця починається остання частина підйому. Ще небагато зусиль - і ось вона, вершина України!

Спуск з вершини проходить південно-східним схилом гори. Спочатку він досить крутий. Діставшись до рівної частини стежки, потрібно повернути праворуч, обійшовши гору з південого боку. Далі в західному і північно-західному напрямі траверсом повернутися до місця з'єднання стежок (близько 2 км). На ті 1,4 км, що залишилися до «перемички», ви витратите не більше 40 хв.