Можливості Донецької області у туристичній індустрії

Дуже цікавий тваринний світ парку. Фауна налічує 43 види ссавців, 10 — плазунів, 9 — земноводних, 40 — риб.

49 видів занесено до  Червоної книги України і 13 – до Європейського червоного  списку.

Національний природний  парк «Святі Гори» - чудове місце для  організації і проведення туризму, екологічних екскурсій і екологічної  освіти.

Регіональний  ландшафтний парк "Донецький кряж" створений у 2000 році на території Шахтарського й Амвросіївського районів Донецької області (рис.2.3).

На височині  починаються  й стікають басейни Дніпра, Дону й Азовського моря ріки, тут формується більш прохолодний і вологий клімат.

Багато історичних подій  пов'язані з цими місцями. Починається  історія цієї території з існування тут древніх племен до татаро-монгол, які перебували в цих місцях до розпаду Золотої Орди.

Проходили віки, зазнавала змін територія з її рослинним і тваринним світом. На території парку виявлено більше 80 видів птахів, з яких п'ять занесені в Червону книгу України. У складі ентомофауни (сукупності видів комах) парку зафіксовані види, які охороняються Бернською конвенцією в країнах Європи.

Флористичний список нараховує  тут більше 500 видів рослин, 46 з  яких - ендемічні, і близько 20 занесені до Червоної книги України. Різноманітна мисливська фауна, хутрових, пернатих, кілька видів водоплавних. Водяться на території парку й вовки, але кількість їх не встановлена.

   На парк покладене завдання не тільки зберегти цінні природні ландшафти, об'єкти рослинного й тваринного світу, але й створити оптимальні умови для організованого туризму, відпочинку й інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів.

Скам’янілі  дерева на площі в один гектар розсіяна безліч скам'янілих шматків дерева. Їхні розміри різні: від 2-3 см. до декількох метрів. На північно-східній околиці селища Олексієво-Дружківка виявлений цілий мінералізований стовбур довжиною шість метрів, а товщиною в метр. (рис.2.4).

Дотепер в цій місцевості знаходять шматки акулячих щелеп, окам'янілі морські лілії, корали, молюсків. На заболочених морських берегах росли гігантські дерева висотою в 40-50 метрів.

Наприкінці кам'яновугільного періоду, у цих лісах з'явилися і араукарії. Ці вічнозелені дерева з гострими плоскими листами, лускатою корою й плодами-шишками, придатними для їжі, живуть і зараз, хоча зустрічаються досить рідко, в основному на півдні Південної Америки. Назва дерев пішла від назви чилійської провінції Араука.

На поверхню стовбури й пні піднялися в так званий пермський період, близько 160-170 мільйонів років тому, коли на повний хід йшов процес горотворення на Землі. Їх "виштовхнули" навколишні гірські породи.

Донецький ботанічний сад  Національної академії наук України був заснований в 1964 році. Це найбільший сад в Європі, його площа складає 270 га. Сад проходить уздовж Богодухівської балки. На його території знаходиться 7 ставків,У Ботанічному саду зростає 5,5 тис. видів рослин. В саду також знаходиться 5 оранжерей загальною площею 1200 кв.м. в яких зімітували тропічні та субтропічні умови (рис.2.5).

Рослинний світ саду багатющий і  представляє колекції рослин з усіх куточків світу. Зараз на території  ботсаду зростає близько 5-ти з  половиною тисяч видів рослин. Під склом знаходиться 1200 кв.м - п'ять оранжерей з штучно створеними умовами тропіків і субтропіків.

Донецький ботанічний сад проводить  регулярний обмін насінням, рослинами  і літературою з 78 науковими ботанічними  установами з 32 країн світу. Він веде тісне співробітництво з Нікітським, Криворізьким, Запорізьким, Київським та іншими ботанічними садами України і зарубіжжя.

У 1983 році Донецький ботанічний сад  отримав статус пам'ятки садово-паркового  мистецтва загальнодержавного значення. 19 грудня 2001 комплексної колекції донецького ботанічного саду «Степи України» присвоєно статус національного надбання України.

Отже, наявність природної спадщини області дозволяє розвивати як внутрішній, так і міжнародний туризм.

 

2.2 Історико-культурні  туристичні ресурси

 

Історико-культурний потенціал області  складає 2399 пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального  мистецтва в області. Визначними туристично-екскурсійними об’єктами в області є: Державний історико-архітектурний заповідник у м. Слав'яногірську (1980 р.), Свято-Успенська Святогірська лавра, культурно-архітектурні споруди в м. Артемівську,меморіал Савур-могила.

Свято-Успенська  Святогірська лавра розташовується на правому березі Дінця і є елементом Чоловічого Успенського монастиря (рис.2.6).

Свято-Успенська Святогірська Лавра – розташована на схилах навислих над водою мальовничих  крейдяних гір, що здавна називали Святими. У писемних джерелах монастир у скелі згадується верше під 1624 р.З кінця XVII ст. споруджуються монастирські будівлі, в тому числі кам’яний престольний храм (1698-1708 рр.).

У другій половині ХІХ  ст. старі монастирські будівлі біля річки замінюються кам’яними. У 1922 р. монастир було закрито. У його будівлях створено одну з відомих оздоровниць в Україні.

У 1980 р. ансамбль споруд оголошено Державним історико-архітектурним заповідником. У 1992 р. монастир знову відродився.

У центрі обителі побудовано у 1859-1868 рр. п’ятибанний престольний храм, над Святими вратами – церква Покрови Божої Матері. На заході – два братських корпуси, на сході – колишній Гостиний двір обителі. На північ від двору, коло підніжжя гори знаходиться підземний храм Антонія та Феодосія Печерських; при вході на поверхню спорудили павільйон, біля нього заснували цвинтар для благодійників та нашановніших духівників монастиря. На захід від Успенського собору розташовано нижній павільйон паломників. Ліві ворота павільйону – вхід до печер.

Ще в кінці XVII ст. скелю увінчав  Миколаївський храм, що зберігся донині. На схід від храму на скелі влаштовано оглядовий майданчик з каплицею св. Андрія Первозванного.

У 2004 р. Священний Синод Української  Православної Церкви прийняв рішення  надати Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус лаври.

Меморіал Саву́р-моги́ла являє собою курган, висотою 277,9 м над рівнем моря, за 12 км на південь від міста Сніжне (рис.2.7). У роки Другої світової війни проходили запеклі бої за контроль над Савур-могилою, як важливою стратегічною височиною. На згадку про ці події тут створено меморіальний комплекс. На вершині кургану знаходилися сторожовий козацький пост, укріплення Міус-Фронту.

Верхня частина кургану була насипана у другому тисячолітті  до нашої ери племенами зрубної  культури.

Після війни на Савур-Могилі поставили  перший пам'ятник. Він являв собою  піраміду заввишки шість метрів. Нагорі піраміди була встановлена червона зірка. Навколо піраміди був майданчик, огороджений ланцюгом. На вершині кургану був установлений обеліск із залізобетону, облицьований гранітом, заввишки 36 метрів.

Усередині обеліска знаходиться кімната бойової слави. Біля підніжжя обеліска створений верхній оглядовий майданчик і встановлена скульптура радянського солдата. Висота скульптури дев'ять метрів. Виготовлена із чавуну. На солдаті плащ-намет, що розвівається на вітрі. Права рука піднята вгору, у ній автомат. Солдат стоїть обличчям на захід. Біля підніжжя кургану створена нижня оглядова площадка.

На оглядовому майданчику розміщені  «катюші», артилерійські знаряддя, міномети, танки. Відкриття меморіалу відбулося 19 вересня 1967 року.

Пам’ятник Артему розташований на вершині крейдяної гори в Святогірську. Це фігура знаменитого революціонера Федора Сергєєва (рис.2.8). Пам’ятник заввишки 22 метри був створений за проектом скульптора Івана Кавалерідзе.

Будівництво розпочато у 1927 році, а  вже 13 вересня того ж року відбулося урочисте відкриття .

 Потрібно відзначити, що пам’ятнику  видалася нелегка доля – він  застав роки Великої Вітчизняної  війни. 

Пам’ятник Артему-Сергєєву – це видатний витвір архітектури радянських часів. До всього іншого, пам’ятник Артему – це складова цілісного комплексу пам’яток культури та історії Святогірська. Так, 27 грудня 2001 року Кабінет Міністрів України своєю постановою вніс монумент до реєстру пам’яток національного значення країни.

Пальма Мерцалова є найстарішим і в той же час наймолодшим символом міста Донецьк. Нагороджена премією Гран-прі Паризької Міжнародної промислової виставки 1900 років зображення пальми, виковане із сталі в кінці XIX століття ковалем Олексієм Мерцаловим.

Перш ніж унікальний твір виявився за кордоном, воно експонувалося на Всеросійській промисловій виставці в Нижньому  Новгороді. Її ствол несе на собі десять листків і вгорі закінчується віночком. Висота достовірно художнього виробу — 3 м. Її темне, розітнуте листя, віялом що розходяться від ствола, було таке легке, а тонкий шорсткий ствол такий гнучкий, що спочатку було важко повірити, що це не жива рослина, вивезена з кавказького побережжя, а якнайтонший витвір мистецтва.

Оригінал «Пальми Мерцалова» зберігається в музеї Гірського інституту в Санкт-Петербурзі. Образ «Пальми Мерцалова» за ініціативою Донецького обласного фонду «Золотий Скіф» прийнятий як символ відродження України — незалежної і потужної промислової держави.

17 серпня 1999 року за  підсумками конкурсу на сесії  донецької облради був затверджений герб Донецької області, що включає пальму Мерцалова як основний символ (рис.2.9).

Донецький парк кованих фігур виник 2001 року за ініціативою директора Донецького ковальського підприємства «Гефест» Віктора Бурдука.

Того самого 2001 року у сквері на подвір'ї Донецького міськвиконкому разом із Букетом троянд встановили ще 10 кованих скульптур (рис.2.10).

 2002 року у парку встановлено ще 19 скульптур.

2003 рік позначився  появою двох альтанок: Української  та альтанки Чотири дракони.

2004 року у парку  зявилась центральна Альтанка  закоханих, встановлена на перехресті  усіх доріжок парку. Її прикрашають  квіткові візерунки, фігурки амурів  та серця. 

2005 року у парку  з'явилася алея Знаки зодіаку.  У Парку пройшов VII міжнародний  фестиваль ковальської майстерності.

2007 року відбулося виготовили одинадцяту Арку дружби. Загальна кількість скульптур в парку на 2007 рік сягнула 93.

На фестивалі 2010 року відкрилась «Алея майстрів.»

Міський сад  Маріуполя створений у 1867 році про що свідчить напис на в‘їзній арці. Закладений у гирлі Калинової балки на крутій скелі.(рис.2.11)

Має характерні риси французького парку: прямі доріжки, що розходяться променями від центру зі оглядовим майданчиком, обмежені кущами бузку; геометрично правильної форми клумби, засаджені квітами; скомпоновані групи дерев, що доповнюють один одного.В 1910 появився фонтан.

В післявоєнний період на одній з алей з’явився Літній театр, який гармонійно вписався в архітектурний ансамбль парку.

 Старий сад увінчений  більшістю дерев вік яких перевищує сто років, а на клумбах центральної площі з ранньої весни до пізньої осені геометрично рівним килимом рясніють троянди і левкої, айстри і петунія.

Алея просвітителів, що тягнеться від в’їзної арки до центральної площі, увінчана бюстами видатних людей, які зробили величезний внесок у світову науку і культуру.

Визначними памятками  парку є: Пам’ятник – Пушка, Пам’ятник героям Великої Вітчизняної війни, Пам’ятник льотчикам дев’ятої гвардійської Маріупольської винищувальної авіадивізії.

Отже, Донецька область  добре забезпечена архітектурною  та історико-культурною спадщиною, яка  сприяє розвитку туризму вцілому.

 

2.3 Інфраструктурні туристичні ресурси

 

В Донецькій області функціонує 22 музеї, серед яких 8 історичних, 4 художніх, а також природознавчий, літературний, решта музеїв за своїм профілем є комплексними.

Донецький обласний краєзнавчий музей один із найбільших краєзнавчих музеїв в Україні, було засновано у грудні 1924 року. Його візитною карткою є кам’яна статуя скіфської культури. (рис.3.1).

Надзвичайно цікавою  є колекція археологічних знахідок, серед яких матеріали пам’ятки світового  значення - Амвросіївської стоянки  первісної людини та місця загонного  полювання доби палеоліту, Маріупольського  неолітичного могильника, скіфські та половецькі прикраси.

До музейних раритетів  належать унікальні плащаниці XVIII ст., ікони, оклади із срібла, книги для  богослужіння, культові речі XVIII - XIX ст.

Цікаву колекцію пам’яток козацької доби складають матеріали  містечка “Козача Пристань” XVII - XVIII ст..Великий інтерес викликають меморіальні речі геніального композитора, режисерів, художників, державних та політичних діячів.

Донецький обласний краєзнавчий  музей відомий як провідний науково-дослідний  центр України. Наукові дослідження музей проводить у контакті з науковими центрами України, Росії, країн Західної Європи та США.