Характеристика туристичної галузі Бразилії

Практично всі великі міста мають музеї.

Найцікавішими є:

у Ріо-де-Жанейро:

музей сучасного мистецтва (колекція експонатів з багатьох країн світу)

національний музей (більше 4 мільйонів експонатів по геології, ботаніці і антропології)

музей індіанців

історичний музей, художній музей;

музей сучасного мистецтва в Бразилія.

Останнім часом для жителів СНД визначною пам'яткою стало і місто Форталеза на північному побережжі країни в Сан-Паулу.

Таким чином, можна констатувати наявність значних туристичних ресурсів у країні. Серед них найзначнішим є сама природа.

Характеристика туристичної галузі Бразилії

Бразилія - дивовижна країна, про яку так мріяв сам Остап Бендер. Вам трапиться унікальна нагода помилуватися красивими мулатками в розкішних карнавальних костюмах, танцюючих запалювальну самбу, побуваєте на карнавалі, "самої бразильської речі у всій Бразилії". Вас чекають Тропічні острови і прекрасні пляжі, національні бразильські блюда і напої.

Тут є сусідами вражаюча духовність і жахлива неписьменність, убогість і багатство, ультрасучасні форми архітектури і традиційний устрій життя. Словом, Бразилія є надзвичайним багатством життя у всіх його проявах, що наклало відбиток на її жителів: стійких, глибоко емоційних і в той же час надзвичайно веселих і оптимістичних.

Велику частину Бразилії зручно відвідувати у будь-який час року, за винятком півдня країни, де неймовірно задушливо влітку (з грудня по лютий) і постійні дощі взимку (з червня по серпень). У решті регіонів країни бувають час від часу короткі тропічні зливи, які навряд чи зіпсують ваші плани. Влітку (з грудня по лютий) багато бразильців у відпустці і, внаслідок цього, подорож ускладнюється і стає дорожчою. Крім того, на південь від Ріо-де-Жанейро жахливо задушливо. Але літо найсвятковіша пора року, і бразильці покидають свої будинки, прямуючи на пляж і на вулиці. Шкільні канікули починаються у середині грудня і тривають до кінця Карнавалу, який звичайно проходить у кінці лютого.

Існують регулярні рейси в Ріо-де-Жанейро з основних міст Південної Америки, і основних аеропортів США і Європи. Іншими містами Бразилії, що приймають міжнародні рейси, є Сан-Паулу, Ресіфе (особливо популярний у німецьких туристів) і Манаус, який розташовується в басейні річки Амазонки. Варіг, Бразильська національна авіакомпанія, здійснює перельоти в багато міст світу. Для міжнародних рейсів податок на виліт складає 36 доларів США, але звичайно він вже включений у вартість квитка.

Бразилія має сухопутні кордони зі всіма країнами Південної Америки, за винятком Еквадору і Чилі, так що багато мандрівників приїздять до країни з Уругваю і Аргентини на автобусі, або на поїзді з Болівії. Тихохідні човни ходять по річці Амазонці з Ікітоса в Перу, а з Асуньсена в Парагваї по річці Парагвай ходять судна в Патанал.

Витрати на продовольство:

Низький рівень: 5 - 10 [$]

Середній рівень: 10 - 20 [$]

Високий рівень : більш ніж 20 [$]

Витрати на житло:

Низький рівень: 5 - 20 [$]

Середній рівень: 20 - 70 [$]

Високий рівень : більш ніж 70 [$] [32]

Після девальвації реала в 1999 році багато хто чекав різкої інфляції. Але поки курси на обмін валют і ціни тримаються на колишньому рівні. Якщо ви подорожуєте по країні на автобусі, зупиняючись при цьому в готелях за 10 доларів за ніч, харчуєтеся в ресторанах і випиваєте в барах кожен вечір, то приблизно 40 доларів на день вам буде досить. А якщо ви плануєте валятися на пляжі, харчуючись щодня рисом і бобами, то досить і 20-25 доларів. Треба мати на увазі, що ціни на мешкання збільшуються на 25-30% з грудня по лютий. Кредитні картки в Бразилії приймаються повсюдно. Готівку простіше всього отримати по карті Visa. Важко знайти банкомат, який прийме карту вашої країни. Обналічити дорожні чеки або обміняти гроші легко, оскільки обмінні пункти (cambios) є скрізь, за винятком найменших міст. Варто припасти достатньо готівки на вихідні, оскільки і в великих містах важко знайти працюючий обмінний пункт. Коли ви мінятимете гроші, попросіть, щоб вам дали купюри подрібніше, тому що часто при недорогих покупках у продавців не буває здачі. В більшості випадків службовому персоналу дають на чай у розмірі 10% від вартості послуги, і звичайно ця сума вже включена в рахунок. Якщо офіціант дуже доброзичливий і послужливий, то ви можете дати йому й більше. Із-за безробіття в Бразилії, працівникам багатьох професій, традиційно не отримуючим на чай, дають чайові. Можна навести як приклад працівників паркінгу, оскільки вони не отримують зарплату. Часто дають на чай працівникам автозаправних станцій, перукарям, чистильникам взуття. Виняток становлять таксисти, оскільки звичайно пасажири просто округлюють суму. Можна торгуватися про вартість готельних номерів, а також на ринках і з таксистами.

Літати на літаку в межах Бразилії недешево, але її масштаб примусить підійнятися в повітря по менше мірі пару разів. Варто сходити по турагентствам у пошуку спецпропозицій, але якщо ви плануєте літати більше двох разів на внутрішніх рейсах, то заощадите гроші, купивши "Brazil Airpass". Податок на виліт для внутрішніх рейсів складає 2,50 - 6 доларів США, але ця сума часто включена у вартість квитка.

За винятком плоскогір'я Амазонки, основним видом транспорту для більшості бразильців є автобус дальнього сполучення. Загалом, квитки недорогі, а автобуси зручні; рейси зв'язують усі великі міста країни. У Бразилії мало пасажирських поїздів, і продовжується скорочення їх рейсів. Але любителям залізниць не треба зневірятися, оскільки залишилося декілька чудових шляхів, включаючи маршрут Курітіба-Паранагві.

Хоча річковий рух знизився із-за будівництва складної системи доріг, все ще можна подорожувати на човні між деякими містами по річках Сан-Франсиску і Амазонці, де дороги рідко зустрічаються. Їздити на машині по Бразилії - це, на жаль, "щось". Рух безладний і дуже небезпечний, особливо вночі, коли багато водіїв вважають за краще не включати свої фари. Хоча їзда на машині найзручніший спосіб переміщення по країні, вам знадобляться міцні нерви, бездоганні документи, хороша страховка. Безумовно, їздити на велосипеді куди небезпечніше, ніж на машині, не варто цього робити.

Курорти Бразилії. Ангра душ Рейш - сучасний міжнародний туристичний курорт, що знаходиться всього в 155 км від Ріо-де-Жанейро.

Самі жителі Ріо, втомлені від шуму і суєти власних пляжів відправляються в Ангру для спокійного, комфортного відпочинку. Тут можна затишно розташуватися прямо на березі океану, на одному з красивих пляжів. Ангра душ Рейш є ідеальним місцем відпочинку для сімейних пар з дітьми, любителів тиші, природи, плавання і спорту.

З висоти Ангра душ Рейш виглядає як величезний басейн зі спокійною водою, в якій відображаються всі відтінки зеленого кольору. Недалеко від узбережжя знаходяться близько 200 островів найрізноманітніших форм і конфігурацій. Судна, що ходять за розкладом, а також можливість зафрахтувати яхти і моторні човни, дозволяє легко дістатися до будь-якої точки побережжя або будь-якого острова. На північний захід від Ангри розташоване історичне місто Параті - найбільший і найкраще збережений пам'ятник колоніальної епохи в штаті Ріо-де-Жанейро.

Ангра душ Рейш популярний своїми висококласними полями для гри в гольф і чудовими тенісними кортами. Тут можна орендувати яхту, покататися на конях, пограти у волейбол, футбол та ін.

Ілья-Бела (Ilha Bela) знаходиться в 200 км від міста. Дуже красиве місце. Туди часто ходять пороми від Sao Sebastian.

Убатуба (Ubatuba) - курортне місце в 70 км від Сан-Паулу по дорозі в Ріо-де-Жанейро. Місце цілком європейське, прекрасні бухти. Величезний пляж з дрібним піском. Від Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро ходять прямі автобуси. Тут розташовано безліч готелів у центрі і поряд з пляжами і бухтами.

Курорт Бузіос розташувався на півострові в 177 км на північ від Ріо-де-Жанейро. До 60-х років це було рибальське село, яке з часом переросло в елітний курорт з фешенебельними готелями і шикарними віллами і затишними бунгало. Прохолодна течія Атлантики порізала острів на десятки маленьких бухт, дякуючи чому з'явилася друга назва Бузіоса - Мис Тисячі Облич. Бузіос має особливий сухий помірний, майже середземноморський клімат. Оскільки тут практично не буває зими, курорт працює цілорічно.

Висновки

Отже, дослідивши туристично-рекреаційний потенціал Бразилії, можна зробити наступні висновки:

Бразилія - одна з найбільших країн світу як за величиною території, так і за кількістю населення. За розміром території вона займає п'яте місце в світі (після Росії, Китаю, Канади і США), а за числом жителів - восьме місце. Займаючи майже половину всієї площі Південної Америки, Бразилія граничить зі всіма південноамериканськими країнами, окрім Еквадору і Чилі.

В адміністративному відношенні територія країни ділиться на 26 штатів і Федеральний округ із столицею країни м. Бразилія.

Бразилія - найбільш розвинена в економічних відносинах держава Латинської Америки, відноситься до групи "нових індустріальних країн". За об'ємом ВВП і промислового виробництва Бразилія входить у першу десятку в світі і займає 1 місце серед країн Латинської Америки. На частку Бразилії припадає 40% сукупного ВВП країн регіону, 43% промислового виробництва і 30% експорту.

Велику частину Бразилії зручно відвідувати у будь-який час року, за винятком півдня країни, де неймовірно задушливо влітку (з грудня по лютий) і постійні дощі взимку (з червня по серпень).

Список використаних джерел

Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посіб. - К.: Академія, 2003. - 688 с.

Большая советская энциклопедия. - 3-е изд. - В 30 тт. М.: Сов. энциклопедия, 1970-1978.

География мирового хозяйства. Часть 1 / Под ред. Б.Н. Зимина. - М.: Изд-во Рос. открыт, ун-та, 1992. - 160 с.

Дронов В.П., Максаковский В.П., Ром В.Я. Экономическая и социальная география: Справочные материалы. - М.: Просвещение, 1994. - 208 с.

Економіка зарубіжних країн: Підручник / А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін. - К.: Либідь, 1996. - 416 с.

Игнатенко A.M. Рекреационно-териториальные системы: научные основы развития и функционирования. - К.: УМК, 1989. - с. 51-54.

Игнатенко A.M., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географический анализ и синтез. - Львов: Вища школа, 1986. - 157 с.