Землі Чернігівщини
- джерело творчого натхнення
для представників цілої плеяди
культурної і наукової еліти.
Тут народився
відомий мореплавець Ю. Лисянський,
розпочала свою театральну кар'єру
Марія Заньковецька. На берегах
Десни, у Сосниці, народився
і провів дитячі роки видатний
кінорежисер О. Довженко.
Значний
внесок у розвиток вітчизняної
науки і культури зробили уродженці
Чернігівщини: історик і письменник
О.М. Бодянський, винахідник - М.І.
Кибальчич, скульптор - І.П. Мартос,
письменники - В.М. Забіла, І.А.
Кочерга, П.Г. Тичина, Олекса Десняк,
композитори - Г.Г. Верьовка, Л.М.Ревуцький.
Понад 300 полотен і малюнків
створено на Чернігівщині Т.Г.Шевченком.
Тут бував український філософ
і поет Г.С. Сковорода, жили
і працювали письменники Л.І.
Глібов, М.М. Коцюбинський, Марко
Вовчок, В.І. Самійленко, М.А. Вербицький.
З цим
краєм пов'язані різні періоди
життя конструктора космічних
ракет С.П. Корольова, академіка
О.О. Богомольця, російського історика
М.С.Державіна, М.В. Гоголя, Є.П.
Гребінки. Тут бували О.С. Пушкін,
О.С. Грибоєдов, Адам Міцкевич,
Л.М. Толстой, М. Горький, М.І.
Глінка, П.І.Чайковський.
Древній
Чернігівський край відомий великою
кількістю унікальних пам’яток
історії та архітектури Княжої
та Козацької доби. Більш ніж
200 з них мають світове значення і
свідчать про видатну роль і місце Чернігівського
князівства у формуванні Київської Русі
та Української держави.
Найбільш
цінними пам'ятками домонгольського
періоду є унікальні за своїм
значенням, віднесені до найвизначніших
творінь світового мистецтва
Спаський (XI ст.) та Борисоглібський
(XII ст.) собори, Успенський собор
Єлецького монастиря (XII ст.), Антонієві
печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ
ст.), П'ятницька церква (XII ст.) - у
Чернігові, Юр'єва божниця в
Острі (Х cт.), а також більш
пізні комплекси культурного
призначення - Єлецький та Троїцько-Іллінський
монастирі в Чернігові, Густинський
монастир у с.Густиня Прилуцького
району, Спасо-Преображенський монастир
у Н.-Сіверському, собор Різдва
Богородиці в Козельці.
В Чернігівській
області взято на облік та
охороняється більше 2,4 тис. пам’яток
історії та монументального мистецтва
і більше 2,3 тис. пам’яток археології,
ведеться постійна наукова та
дослідницька робота, списки щорічно
доповнюються новими об’єктами.
На Чернігівщині
діють два Національні заповідники:
історико-культурний заповідник
“Качанівка” та архітектурно-історичний
заповідник “Чернігів стародавній”,
а також чотири заповідники
і два музеї-садиби, підпорядковані
управлінню культури облдержадміністрації,
а саме: Батуринський державний
історико-культурний заповідник
“Гетьманська столиця”, Новгород-Сіверський
історико-культурний музей-заповідник
“Слово о полку Ігоревім”,
обласний меморіальний музей-заповідник
П.Куліша “Ганнина пустинь”, Чернігівський
літературно-меморіальний музей-заповідник
М.М.Коцюбинського, Борзнянський
художньо-меморіальний музей “Садиба
народного художника України
О.Саєнка” та Сосницький літературно-меморіальний
музей О.П.Довженка.
У 2002 році
постановою Кабінету Міністрів
України затверджена Комплексна
програма збереження пам‘яток
Державного історико-культурного
заповідника “Гетьманська столиця”,
до складу якого входить парк-пам‘ятка
садово-паркового мистецтва місцевого
значення “Кочубеївський”. Працівниками
заповідника розроблено план
природоохоронних заходів на
території парку Кочубея на 2003 –2005 роки.
Спираючись на архівні матеріали, спогади
сучасників Михайла Коцюбинського, на
території саду літературно-меморіального
музею-заповідника письменника проводились
роботи по оновленню.
Працівниками
історико-меморіального музею заповідника
Пантелеймона Куліша “Ганнина
пустинь” у 2002 році закладено
фруктовий сад з 220 дерев, розбито
клумби, газони, обсаджено деревами
і заглиблено меморіальний ставок,
приведено у належний стан
парк, де знаходяться могили видатних
діячів української культури
П.Куліша, Г.Барвінок, В.Білозерського.
Справжньою
окрасою і оазисами чистоти
і духовності нашого краю є
парки-памятки садово-паркового
мистецтва, яких налічується в
області 23. Найкращі з них -
дендропарк “Тростянець” та
Сокиринський парк.
Сокиринський
комплекс – чарівний куточок
Срібнянщини, який поєднує в
собі природні лісові масиви
навколо річки Утка, штучно створені
паркові композиції, і архітектурні
комплекси палацу Галаганів. До
складу комплексу входить парк-пам‘ятка
садово-паркового мистецтва загальнодержавного
значення “Сокиринський ” та
ботанічний заказник місцевого
значення “Галаганове”.
Чернігів
Чернігів
– місто 13-вікової історії,
обласний центр України, що
за 150 км від Києва. Споконвічною красою
зустрічають гостей давньоруські пам’ятки
архітектури, які входять до ансамблів
чернігівського Дитинця, Троїцько-Іллінського
та Єлецького монастирів. Унікальність
міста в дивовижному поєднанні стародавніх
пам’яток і сучасної забудови.
На високих
пагорбах Болдиних гір, над
правобережною заплавою Десни,
здіймаються зі сходу на захід
золотоглаві храми, споруджені
в різні періоди історії міста.
Неповторні
історичні ландшафти Чернігова,
в які гармонійно вписуються
безцінні шедеври давнього зодчества
і сучасні споруди, приваблюють
в місто тисячі туристів з
усіх куточків України, багатьох
країн близького та далекого
зарубіжжя. Із історичними і культурними
старожитностями Чернігова і всієї древньої
Чернігово-Сіверщини вони також можуть
ознайомитися в залах обласного історичного
музею ім. В. Тарновського і Національного
архітектурно-історичного заповідника
„Чернігів стародавній”, обласного художнього
музею, літературно-меморіального музею-заповідника
Михайла Коцюбинського.
Батурин
Українська
козацька держава – Гетьманщина
стала ключовим явищем в історії
національного державотворення.
Майже півстоліття
столицею Лівобережної України
та офіційною резиденцією гетьманів
був Батурин. Починаючи з 1669
р. тут розміщувались і функціонували
вищі урядові установи, мешкали
представники козацької старшини.
У центрі
старого Батурина в урочищі
„Цитадель” збереглися залишки
земляних укріплень – колишньої
фортеці.
Всі пам’ятки
культурної спадщини Батурина
увійшли до складу Державного
історико-культурного заповідника
„Гетьманська столиця”.
Мезин
Початок
історії Чернігівської землі
губиться у добі палеоліту.
Пам’яткою цієї епохи, яка
не має собі рівних у світі,
є Мезинська стоянка, яка існувала
близько 20-ти тисяч років тому
і відома не тільки подробицями
побуту мисливців на мамонтів
та предметами первісного мистецтва,
а й сенсаційною знахідкою
- єдиним у світі палеолітичним
оркестром ударних інструментів.
Сьогодні на місці стоянки
діє історико-археологічний музей.
Даниною
величі різноманітності і геніальності
природи є Мезинський Національний
природний парк.
Вишеньки
У Вишеньках
і сьогодні милують око сучасників
велична Успенська церква, збудована
в 1782-1787 роках у стилі класицизму
та палац фельдмаршала П.О.
Румянцева-Задунайського. Разом
з Успенською церквою він
становить частину садибно-палацових
комплексів, що були створені
у Вишеньках та Черешеньках
з нагоди приїзду Катерини
ІІ. Використання східних і готичних
архітектурних форм надає споруді
романтичного вигляду. Збереглися
ліпні інтер’єри, зокрема у
лицарській залі.
Качанівка
У Качанівському
палаці відомих українських меценатів
Тарновських збиралися, гостювали
і творили найвідоміші діячі
культури.
У знаменитій
альтанці композитор М. Глінка
писав увертюру до опери “Руслан
і Людмила”.
Намисто
озер і захоплюючі краєвиди
й досі милують око. Насолоджуватись
цією красою можна зупинившись
у невеличкому готелі поруч
з палацом, який входить до
складу Національного історико-культурного
заповідника „Качанівка”.
Тростянець
Все свідоме
життя створював свій сад Іван
Скоропадський.Вручну копали кріпаки
ставки, насипали гори так званої
Малої Швейцарії. З усього світу
звозив фундатор парку дивовижні
рослини, найкращі ландшафтні
дизайнери того часу створювали
мальовничі галявини, загадкові
стежечки.Це диво стало справжнім
музеєм природи.
Тростянецький
дендропарк - один з найбільших
в Україні – вабить туристів
і красою, і загадковими легендами
про кохання.До романтики слід
додати, що в Тростянці – єдине
в Україні родовища лікувального
бінофіту.
Ніжин
16 містечок
Чернігівщини віком понад 700 років.
Серед них спокійний і веселий,
старовинний і провінційно-сучасний
Ніжин. 14 красунь-церков, які прикрашають
місто на Острі, а слава Ніжинського
ліцею вищих наук упродовж 200 років
іде по світу. Серед перших
випускників – всесвітньо відомий
письменник Микола Гоголь, чиє
ім’я і носить сучасний університет.
Унікальними є Ніжинські музеї
поштової станції та першої
на Лівобережній Україні аптеки.14-го
жовтня (на свято Покрови) відбувається
у Ніжині вже 300 років поспіль
незабутнє дійство – Покровський
ярмарок. Тут турист і відпочине,
і зрозуміє сутність українського
свята, і придбає сувеніри –
вироби народних майстрів. Ювелірні
ремесла, гончарство, ткацтво, художня
вишивка, різьба по дереву, передаються
з покоління в покоління. А
на Покровський ярмарок з’їжджаються
кращі народні майстри з
усієї України. Взагалі у 19
ст. на Чернігівщині відбувалося
більше 200 ярмарків. Нині ярмаркові
традиції відроджуються у кожному
районі області.
Новгород
– Сіверський
Для тих,
хто віддає перевагу активному
відпочинку, місцеві туристи пропонують
подорожі красунею Десною на
байдарках або плотах. Кожну хвилину
змінюється панорама навкруги
і захоплює подих, коли перед
очима на високому пагорбі
відкривається Новгород-Сіверський,
місто із тисячолітньою славетною
історією, земля, де народилося
безсмертне “Слово о полку
Ігоревім”.
У Новгород-Сіверському
діє єдиний унікальний музей
цього твору, а театралізовані
свята збирають чимало глядачів.
Перлина
Новгород-Сіверського – діючий
Спасо - Преображенський монастир.
Сокиринці
Головними
туристичними об’єктами Сокиринців
є палац і парк, які пов’язані
з відомою в історії України
родиною Галаганів.
Окрасою
палацу є унікальне зібрання
творів мистецтва, яке започаткував
ще полковник Гнат Галаган:
старовинні меблі, виготовленні
на замовлення за кордоном, тонкої
роботи срібний і фарфоровий
посуд, коштовна зброя, живопис
західноєвропейських та вітчизняних
авторів.
Раз у
три роки в Сокиринцях проходить
„Вересаєве свято”, на яке збираються
кобзарі та колективи бандуристів
зі всієї України.
Агросадиби Чернігівщини
Родинний хутір
„Зелена світлиця” – це 5 двоповерхових будинків-зрубів
і хата-мазанка, оформлена в українському
народному стилі, поблизу пасіки зручно
скомпонований зруб-сіновал. Хутір знаходиться
в оточенні лісу, полів, лук, на його території
є глиняна купальня, за 10 хвилин ходи –
річечка Іченька (притока Удаю), поряд
– Ічнянський національний природний
парк.
Кожний будиночок затишно
оздоблений натуральним деревом, тут
є діюча пічка (груба), дерев’яні
ліжка з ортопедичними матрацами,
м’який куточок, холодна-гаряча артезіанська
вода, душ, туалет, супутникове телебачення,
холодильник, електрочайник, набір
посуду.
Садиба пропонує вільхову
баню (на три полиці, від 80 до 130 градусів),
до Ваших послуг банкетна зала на 50 чоловік,
сіновал, бесідки великі на 40 чоловік та
малі на 6-10 чоловік, лавки, мангал, казан,
шашлична, невеликий сад, місток, безкоштовна
автостоянка, пасіка, дитяча і спортивні
майданчики, гамаки, човен, велосипеди,
вудки. І, звичайно ж, екологічно чисте
навколишнє середовище, домашня кухня
із старовинними рецептами. Неподалік
– доглянуті поля, плантація новорічних
сосон, пасовища, автотраса.
Можливі екскурсійні маршрути:
- 0,1 км – Ічнянський
національний природний парк ( пізнавальна
екологічна стежка, червонокнижні
рослини та тварини, унікальне
біологічне різноманіття);
- 7 км – районний центр м.
Ічня (церкви, краєзнавчий музей,
музей художника М. Ге; батьківщина
класика української літератури
С. Васильченка, видатного скульптора
І. Мартоса, та ін.; доглянутий піщаний
пляж, райлікарня, аптеки, магазини, ринок,
ресторани, бари, автостанція, залізничний
вокзал);
- 20 км – музей знаменитого
композитора Л. Ревуцького в
с. Іржавець;
- 30 км – Національний історико-культурний
заповідник „Качанівка” (широко
відомий архітектурно-парковий ансамбль
кінця 18 – початку 19 століть);