Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Июня 2013 в 06:31, доклад
В апараті міської районної ради створена служба охорони праці. Ії основною функцією є опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території. Формує за участю підприємств і профспілок регіональну програму заходів із поліпшення безпеки праці, гігієни праці виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення. Надає підприємствам регіону оперативну інформацію про причини великих аварій, групових і смертельних нещасних випадків на виробництві. Здійснює на підприємствах (в першу чергу тих, що не мають вищестоячої господарської організації) контроль за станом охорони праці, а також виконує інші управлінські і контрольні функції
В апараті міської районної ради створена служба охорони праці. Ії основною функцією є опрацювання та внесення на затвердження органів державної виконавчої влади пропозицій щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони праці в межах відповідної території. Формує за участю підприємств і профспілок регіональну програму заходів із поліпшення безпеки праці, гігієни праці виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення. Надає підприємствам регіону оперативну інформацію про причини великих аварій, групових і смертельних нещасних випадків на виробництві. Здійснює на підприємствах (в першу чергу тих, що не мають вищестоячої господарської організації) контроль за станом охорони праці, а також виконує інші управлінські і контрольні функції
Працівники служби охорони
місцевих органів державної виконавчої
влади несуть персональну відповідальність
за:
а) невідповідність прийнятих ними рішень
вимогам діючого
законодавства з охорони праці;
б) невиконання своїх функціональних обов'язків,
передбачених
Положенням про службу охорони праці та
посадовими інструкціями;
в) недостовірність та несвоєчасність
підготовки статистичних
звітів з охорони праці;
г) низьку якість проведеного ними розслідування
нещасних
випадків на виробництві.
Державним Комітетом України
по нагляду за охороною праці розроблена
та узгоджена з міністерствами статистики,
праці і охорони здоров'я, і
затверджена наказом Єдина державна
система показників обліку умов і безпеки
праці. Система показників налічує 6 розділів:
1. Стан умов праці.
2. Стан безпеки праці.
3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих
умовах праці.
4. Суми відрахувань за шкідливі умови
праці.
5. Забезпеченість засобами індивідуального
захисту.
6. Санітарно-побутове забезпечення.
Згідно з цим наказом, міністерства, Державні
комітети України, концерни, корпорації,
інші об'єднання підприємств, створені
за галузевим принципом, а також обласні
адміністрації, Рада Міністрів Республіки
Крим, Київська та Севастопольська міські
держадміністрації повинні до 1 березня
наступного за звітним року подати в Держнаглядохоронпраці
звіт по узагальненій Єдиній системі показників
обліку умов і безпеки праці (6 розділів).
Всі підприємства і організації, незалежно
від форми власності і підлеглості, звітують
по стану і умовам праці за минулий календарний
рік (на 31 січня наступного року) за двома
формами звітності:
1) форма №1-ПВ "Звіт про стан умов праці,
пільги та компенсації за роботу в шкідливих
умовах за рік". Ця форма надсилається
до обласного (районного, міського) органу
державної статистики за їх вказівкою;
до вищої за ієрархією організації (при
її відсутності - до обласної, міської,
районної держадміністрації); до територіального
управління Держнаглядохоронпраці (за
їх вказівкою). Ця форма містить тільки
два розділи: "Стан умов праці" та
"Пільги та компенсації за роботу в
шкідливих умовах";
2) форма №1-УБ (відомча) "Звіт про стан
умов та безпеки праці
за рік". Вона надсилається на ті ж самі
адреси, що і форма
№1-ПВ, за винятком обласного чи районного
органу державної влади. Замість цієї
адреси надсилається на адресу районної
або міської санітарно-епідеміологічної
служби (за їх вказівкою). Форма містить
чотири розділи: "Стан умов і безпеки
праці"; "Забезпечення засобами індивідуального
захисту"; "Санітарно-побутове забезпечення";
"Суми відрахувань за шкідливі умови
праці".
Показники єдиної державної системи використовуються
при вивченні стану умов праці і безпеки
праці, опрацюванні комплексних заходів
для досягнення встановлених нормативів
і підвищення існуючого рівня охорони
праці.
Єдина державна система показників обліку
і безпеки праці не містить показників
травматизму, профзахворювань та медичних
оглядів, бо вони викладені в окремому
документі.
Усі посадові особи, відповідно
до переліку, до початку виконання
своїх обов'язків і періодично
(один раз на три роки) проходять
навчання і перевірку знань з
питань охорони праці.
Навчання посадових осіб (керівників підприємств
і установ та їх заступників тощо), що безпосередньо
відповідають за організацію охорони
праці на підприємстві чи установі (перелік
посадових осіб наведено в додатку до
Типового положення про навчання з питань
охорони праці), проводиться в навчальних
закладах, які мають дозвіл Державного
Комітету України по нагляду за охороною
праці на проведення такого навчання.
У міській раді навчання з питань охорони
праці організовує відділ охорони праці,
залучаючи до цього працівників відділу
охорони праці та спеціалістів, що пройшли
навчання і перевірку знань у навчальних
закладах або в установах Держнаглядохоронпраці
- для перевірки знань посадових осіб і
спеціалістів наказом по підприємству
створюється комісія, очолювана керівником
служби охорони праці.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку
знань або при повторній перевірці показали
незадовільні знання з питань охорони
праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування
вирішується згідно з чинним законодавством.
Позачергова перевірка знань посадових
осіб і спеціалістів проводиться в разі
введення в дію або перегляду нормативних
актів із питань охорони праці; введення
в дію нового устаткування або нових технологічних
процесів; при переведенні працівника
на іншу роботу, що потребує додаткових
знань із питань охорони праці; за вимогою
працівника органу державного нагляду
за охороною праці, в разі незнання актів
про охорону праці.
Також, основним завданням
служби охорони праці. Інструктажі
з питань охорони праці проводяться на
всіх підприємствах, установах і організаціях
незалежно від характеру їх трудової діяльності,
підлеглості і форми власності. Мета інструктажу
-навчити працівника правильно і безпечно
для себе і навколишнього середовища виконувати
свої трудові обов'язки.
Інструктажі за часом і характером проведення
поділяють на: вступний, первинний, повторний,
позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма
працівниками, які щойно прийняті на, незалежно
від їх освіти, стажу роботи за цією професією
або посади; працівниками, які знаходяться
у відрядженні на підприємстві й беруть
безпосередню участь у виробничому процесі
Вступний інструктаж проводить спеціаліст
відділу охорони праці або особа, що призначена
наказом для проведення цієї роботи. Місце
проведення вступного інструктажу - кабінет
охорони праці або інше приміщення, обладнане
наочними матеріалами. Програма вступного
інструктажу розробляється відділом охорони
праці згідно з переліком питань, наведеним
у додатку до Типового положення про навчання
з питань охорони праці. Запис про проведення
вступного інструктажу робиться в спеціальному
журналі, а також у документі про прийняття
працівника на роботу, де розписуються
інструктуючий та проінструктований працівники.
Первинний інструктаж проводиться на
робочому місці до початку роботи з новоприйнятим
працівником або працівником, який буде
виконувати нову для нього роботу, студентом,
учнем та вихованцем перед роботою в майстернях,
лабораторіях, дільницях тощо. Первинний
інструктаж проводиться індивідуально
або для групи осіб за програмою, складеною
з урахуванням вимог відповідних інструкцій
з охорони праці та інших нормативних
актів про охорону праці, технічної документації
і орієнтованого переліку питань первинного
інструктажу, викладених в додатку до
Типового положення про навчання, інструктаж
та перевірку знань з питань охорони праці.
Програма первинного інструктажу ,узгоджується
зі службою охорони праці і затверджується,
керівником відповідного структурного
підрозділу.
Усі робітники після первинного інструктажу
на робочому місці повинні пройти стажування
протягом 2-15 днів під керівництвом досвідчених
кваліфікованих робітників або спеціалістів,
що призначаються наказом (розпорядженням)
по підприємству, цеху, дільниці, виробництву.
В окремих випадках стажування може не
призначатися, якщо робітник має стаж
роботи за своєю професією не менше трьох
років, а робота, яку він виконуватиме,
для нього знайома з попереднього місця
праці.
Повторний інструктаж проводиться на
робочому місці з усіма працівниками:
- один раз у півріччя. Мета інструктажу
- поновити знання та уміння виконувати
працівником роботу правильно і безпечно.
Проводиться інструктаж індивідуально
або для групи працівників, що виконують
однотипні роботи, за програмою первинного
інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться
з працівниками на робочому місці або
в кабінеті охорони праці у таких випадках:
- при введенні в дію нових або змінених
нормативних актів про охорону праці;
- при зміні інших факторів, що впливають
на охорону праці;
- при порушенні працівником нормативних
актів, що може призвести до травми;
- на вимогу працівника органу державного
нагляду або вищої за ієрархією державної
організації при виявленні недостатнього
знання працівником безпечних прийомів
праці і нормативних актів про охорону
праці;
- при перерві в роботі виконавця робіт
більше, ніж ЗО календарних днів а для
решти робіт - більше 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводиться
індивідуально або для групи працівників
спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу
визначається для кожного окремого випадку
залежно від причин і обставин, що викликали
необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться у таких
випадках:
- при виконанні разових робіт, що не пов'язані
безпосередньо з основними роботами працівника;
- при ліквідації наслідків аварії і стихійного
лиха;
- при виконанні робіт, що оформляються
нарядом-допуском, письмовим дозволом
та іншими документами;
Первинний, повторний, позаплановий та
цільовий інструктажі проводить безпосередньо
керівник Перевірка знань здійснюється
усним опитуванням або за допомогою технічних
засобів навчання, а також перевіркою
навичок виконання робіт відповідно до
вимог безпеки.
Первинний, повторний та позаплановий
інструктажі, стажування та допуск до
роботи реєструються в спеціальних журналах.
При цьому обов'язкові підписи як інструктованого,
так і інструктуючого. Журнали інструктажів
повинні бути пронумеровані, прошнуровані
і скріплені печаткою.
Працівники, що не пов'язані з обслуговуванням
обладнання, використанням інструменту,
збереженням сировини, матеріалів тощо,
можуть бути звільнені від первинного,
повторного та позапланового інструктажу
за наказом. керівник структурного підрозділу
зобов'язаний видати працівнику примірник
інструкції з охорони праці за його професією
або вивісити її на робочому місці.