Контрольная работа по «Трудовому праву»

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

 

4.Поняття  охорони праці та її правове  забезпечення

Відповідно до ст. 43 Конституції України 1996 р. "кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом". Це основні положення щодо реалізації права громадян на працю, забезпечення працівникам безпеки, гігієни праці та здорового виробничого середовища і єдиного порядку організації охорони праці в Україні.

Правове забезпечення охорони праці крім конституційних норм визначають норми КЗпП України, Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в новій редакції від 21 листопада 2002 р. та інші підзаконні правові норми з охорони праці.

З урахуванням умов праці (важкі, шкідливі), психофізіологічних особливостей працівника (жінка, неповнолітній, інвалід) система законодавства з охорони праці включає загальні та спеціальні правові норми. Саме це й зумовлює визначення охорони праці як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Це поняття охорони праці в широкому розумінні, оскільки воно включає великомасштабні заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці: правові, економічні, організаційно-технічні, лікувально-профілактичні тощо. У вузькому ж розумінні охорона праці — де система правових заходів і засобів забезпечення безпечного життя і здоров'я працівників у процесі праці на виробництві, у тому числі й правових норм щодо оздоровлення та поліпшення умов праці. У такому розумінні охорона праці є одним із принципів трудового права, суб'єктивним правом працівника на належні умови праці, правовим інститутом.

Центральне місце в системі охорони праці посідають працівники, тому й норми права визначають як зміст і гарантії права працівників на охорону праці. Такі гарантії реалізуються в процесі праці й включають комплекс правомочностей, зокрема права:

- на безпечні умови  праці під час роботи на виробництві;

- на соціальне страхування  від нещасних випадків та професійних захворювань;

- на пільги і компенсації  за важкі та шкідливі умови праці;

- на забезпечення спецодягом  та іншими засобами індивідуального  захисту, миючими та знешкоджуючими засобами;

- на компенсацію власником  матеріальної та моральної шкоди  працівникові в разі ушкодження його здоров'я.

Реальним виявом турботи про працівників є правова організація охорони праці на виробництві. Норми права про організацію охорони праці передбачають широку систему заходів, до найголовніших із них належать:

1. Управління охороною  праці на підприємстві та обов'язки  власника. Конкретне забезпечення  охорони праці цього напряму  здійснюється за допомогою таких  заходів: а) створення відповідних  служб і призначення посадових  осіб із питань охорони праці; затвердження інструкцій про  їх обов'язки тощо; б) розробки  за участю профспілок заходів  з охорони праці та реалізація  прогресивних технологій тощо; в) розробки і затвердження положень  та інструкцій з охорони праці, що діють у межах підприємства, тощо.

2. Визначення обов'язків  працівника виконувати вимоги  норм і правил з охорони  праці. Одним із важливих обов'язків  працівників є медичний огляд, який поділяється на три види: попередній (під час прийняття  на роботу); періодичний (протягом  трудової діяльності); позачерговий (з ініціативи працівника чи власника), якщо працівник вважає, що умови праці спричинили погіршення стану його здоров'я. Суттєвим обов'язком сторін трудового договору є навчання з питань охорони праці, що здійснюється шляхом проведення інструктажів, які умовно поділяються на три види: попередній інструктаж під час прийняття на роботу (його проходять усі працівники); періодичний інструктаж із питань охорони праці (працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою, проходять його один раз на рік, а посадові особи - один раз на три роки згідно з переліком, затвердженим Держкомітетом України з нагляду за охороною праці); додатковий інструктаж із питань охорони праці (проводиться на прохання працівника).

3. Фінансування охорони  праці та додержання вимог  щодо охорони праці під час  проектування, будівництва та реконструкції підприємств.

4. Розслідування та облік  нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій, які покладаються  на власника підприємства та  здійснюються з урахуванням вимог "Положення про розслідування  і облік нещасних випадків, професійних  захворювань та аварій на підприємствах, в установах, організаціях".

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Конституція України.-К.,1996.

2.Закон України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства»,

3.Закон України «Про підприємства в Україні».// ВВР України.-1991.-№24

4.Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998р. №740

5.Цивільне право – К., - 1996. Ч.1, 2.

6.Луняк М.О. Господарське право України – Ніжин:Вид-во НДПУ ім. М.Гоголя, 2003.

7.Щербіна В.С. Господарське право – К.: Юрінком Інтер, 2003.