Якій перелік робіт по прийманню будівельних об’єктів під монтаж

Цифра на четвертому місці свідчить про порядковий номер  моделі крана. Оскільки конструкції  кранів безперервно вдосконалюються, то після чергової модернізації до індексу крана додають буквене позначення модернізації (А, Б, В і т.д.). Якщо модернізації не було, позначка відсутня. Як і для баштових кранів, указують кліматичне виконання: ХЛ — для півночі; Т і ТВ-  відповідно для сухих та вологих тропіків. Крани автомобільні й на спеціальному шасі мають приблизно однакове компонування.

 

Крани на спеціальному шасі

 

Схему крана на спеціальному шасі автомобільного типу наведено на рис. 7.1 Маневреність крана забезпечується кількістю керованих коліс (4; 6; 8 і т-д). Щоб не збільшувати габаритні розміри за висотою, кабіну 2 для керування в транспортному режимі прикріплюють до рами ходового обладнання консольне. Двигун внутрішнього згоряння 15 розміщують за кабіною. На рамі ходового обладнання є опорно-поворотний пристрій 14, на якому встановлена поворотна платформа 10, де закріплені механізм повороту, противага 11, вантажна лебідка 7 та інші елементи.

Механізм повороту і вантажну лебідку виготовляють з приводом від гідродвигуна й постачають нормально замкненим гальмом і гідравлічним розмикачем. На поворотній платформі шарнірно закріплена стріла5, частіше телескопічна. Секції стріли можуть висуватися під навантаженням за допомогою гідроциліндрів усередині стріли. Піднімання і опускання стріли здійснюють гідроциліндром 6. Вантажний канат змотується з барабана лебідки 7, охоплює обвідні блоки, встановлені на двоногому

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7.1. – Схема крана на спеціальному шасі автомобільного типу:

 

1 —  спеціальне шасі автомобільного  типу; 2 — кабіна; 3 — піковапідвіска; 4, 7, 8 — відповідно вантажні поліспаст,  лебідка і канат; 5 — стріла; 6 —  гідроциліндр піднімання таопускання стріли; 9- двоногий cтояк; 10 — поворотна платформа;11 — противага;12— виносний пульт керування; ІЗ— виносна опора; 14— опорно-поворотний пристрій;15 — двигун  внутрішнього згоряння: 16 — стояк

стояку 9, блоки  на кінці стріли і гаковій підвісці 3, утворюючи вантажний поліспаст 4. У транспортному режимі стрілу вкладають на стояк 16. Щоб попередити розгойдування гакової підвіски, її за допомогою строп кріплять до буксирних гаків автомобіля. На поворотній платформі розташовують кабіну для керування краном при переміщенні вантажів. Крани обладнують найчастіше гідрофікованими виносними опорами 13, якими керують з виносного пульта 12 .

 

Крани пневмоколісні 

 

Схема пневмоколісного крана наведена на рис. 7.2. На рамі ходового пристрою 1 розташований опорно-поворотний пристрій 2, на якому встановлена поворотна платформа 11. На останній закріплені противага 4, двигун внутрішнього згоряння 5, двоногий стояк б, де встановлені обвідні блоки, стрілова 7 та вантажна 8 лебідки.

Рис. 7.2. – Схема пневмоколісного стрілового крана:

 

1 - ходовий  пристрій; 2 - опорно-поворотний пристрій; 3- виносні опори; 4 - противага; 5 - двигун  внутрішнього згоряння; б - двоногий  стояк; 7, 8 - стрілова і вантажна  лебідки; 9 - стріла; 10 - гакова підвіска; 11 - поворотна платформа; 12 - дишло

 

На поворотній платформі шарнірно закріплена стріла 9 з підвішеною за допомогою вантажного каната гаковою підвіскою 10. Пневмоколісні крани обладнані виносними опорами 3 і дишлом 12, яке призначене для переміщення крана в причепі до тягача.

Схема гусеничних кранів подібна до пневмоколісних. Гусеничні крани мають не пневмоколеса, а гусеничний, без пружних елементів рушій. Це дає змогу обходитися без виносних опор. На значні відстані їх перевозять на великовантажних причепах чи напівпричепах, тому дишла в них немає.

 

Крани на базі трактора

 

Тракторні крани можуть мати різне компонування. Найчастіше використовуються крани-трубоукладачі, які є основними вантажопідіймальними машинами при Промисловість виготовляє крани-трубоукладачі з гідравлічним і механічним будівництві трубопроводів. приводами.

Основні переваги стрілових самохідних кранів порівняно  з баштовими — їх значно вища мобільність, автономність, менші затрати  коштів і часу при перевезенні  кранів з об'єкта на об'єкт. Якщо баштові крани випускають інколи з постійною вантажопідйомністю, то вантажопідйомність стрілових самохідних кранів завжди залежить від вильоту стріли.

Загальний недолік  стрілових самохідних кранів (крім кранів-трубоукладачів) полягає у  тому, що переміщення цих кранів з вантажем дозволяється тільки по заздалегідь спланованому майданчику, при значному зниженні вантажопідйомності, крайньому задньому положенні стріли, мінімальному вильоті та розміщенні вантажу над землею не вище 20—30 см.

Стрілові самохідні крани обладнують такими приладами безпеки: обмежувачами переміщень гакової підвіски та стріли, обмежувачами вантажопідйомності, покажчиками вильоту та вантажопідйомності, креномірами, сигналізаторами наближення до ЛЕП.

 

4. Дайте  характеристику способам стикування стрічок.

Стрічки транспортерні  класифікуються за типом , конструкцією , виду виконання , а також показниками міцності. Залежно від цих показників , вони можуть бути зі стиковані методами гарячої або холодної вулканізації , а також за допомогою механічних з'єднань ( рознімний або нероз'ємний стик ) .

Метод гарячої вулканізації в стикуванні конвеєрних стрічок.

Цей метод стикування конвеєрних стрічок вважається найбільш поширеним , що обумовлено максимальною наближеністю технології стиковки і виробництва стрічки. При цьому показник міцності стику стрічки , яка з'єднана подібним методом , досягає до 95% від міцності стрічки. Методом гарячої вулканізації з'єднуються практично всі види тканинних конвеєрних стрічок.

Холодна вулканізація.

Стикування стрічок за допомогою холодної вулканізації проходить в тих же умовах , що і при гарячої вулканізації тканинних стрічок. Використовується те ж обладнання та інструмент , а також розмітка , оброблення стикового з'єднання , підготовка робочого місця і так далі.При цьому метод холодної вулканізації має кілька переваг. У першу чергу , це зменшення часу простою виробництва , що досягається за рахунок зменшення часу стиковки. При цьому показник міцності при холодній вулканізації , залишається таким же. При високій якості матеріалу стик буде міцний до повного зносу стрічки.Метод холодної вулканізації можна застосовувати щодо гумо тканинних конвеєрних стрічок. Ширина матеріалу - до 1600 мм. Що стосується часу вулканізації , то воно залежить від ширини стрічки , а також кількості прокладок , але зазвичай не перевищує 5 годин. Через 3 години після завершення стикування можна проводити запуск конвеєра.

Механічні з'єднання. 

Для з'єднання стрічок , що застосовуються на підземних стрічкових конвеєрів використовується інший метод стикування - механічні з'єднання . Це обумовлено тим , що вони дозволяють швидко з'єднувати і роз'єднувати конвеєрні стрічки в разі потреби. Крім того , для даного методу немає потреби в спеціалізованому обладнанні та окремому приміщенні. Трудомісткість методу механічного з'єднання мінімальна. Існує два типи механічного з'єднання , класифікуються вони залежно від конструкції з'єднувача . Так , виділяють жорсткі ( нероз'ємні ) і рухомі ( роз'ємні ) шарнірні з'єднання . Нероз'ємні з'єднання являють собою П -подібні скоби , які вироблені з листової сталевого дроту , а також з'єднані за допомогою пластин болтові з'єднання. Роз’ємні з'єднання - це сталеві гачки з дроту , гнучкі металеві стрижні , а також шарнірні пластини на заклепках . Крім підземних конвеєрних стрічок , механічно з'єднувачі застосовуються на стрічках вантажопасажирських конвеєрів , які експлуатуються на небезпечних виробничих об'єктах.

Можуть використовувати  там , де необхідна періодичне розбирання конвеєрної стрічки в процесі виробництва. Широко застосовуються для стикування нескінченних стрічок. Для стикування даним методом немає необхідності в спеціальному обладнанні , стиковка проводиться швидко і легко. Кріплення можуть використовуватися неодноразово , не втрачаючи при цьому своєї надійності.  Зі стиковані стрічки можуть використовуватися при будь-яких робочих температурах.Міцність стрічок , яка з'єднана механічним способом , досягає 95-100%.