Технологічність конструктивних рішень машин

 Мова проектування – мова, призначена для подання й перетворення описів при проектуванні.

Проектуванню як інформаційному процесу властиві такі особливості:

1) Результатом проектування є  сукупність інформації, що не існує на момент початку проектування.

2) Процес проектування не можна  визначити до початку його  виконання. На вибір конкретного  рішення впливає дуже багато  факторів, найчастіше протилежних, наприклад, економічні вимоги практично завжди вступають у протиріччя з екологічними.

3) Процес проектування реалізується  відповідно до загального плану, що визначає деяку послідовність  виконання проектних процедур  і операцій.

4) План проекту може коректуватися  залежно від результатів виконання чергової проектної дії (процедури або операції) – проектного рішення.

5) Під проектним рішенням мають  на увазі проміжний або кінцевий  опис об’єкта проектування, необхідне  й достатнє для визначення  подальшого напрямку проектування  або його закінчення.

6) Оцінка проміжних результатів  проектування не дає уявлення  про рівень кінцевого результату.

7) На різних етапах проектування  в прийнятті рішень беруть  участь різні фахівці, що перетворює  проектування в колективний процес.

8) Участь у проектуванні різних фахівців вимагає застосування різних способів опису того самого об’єкта проектування.

9) Проектований об’єкт або процес  є складовою частиною складно  організованої системи об’єктів, виступаючи одночасно і як  частина системи високого рівня, і як система об’єктів і процесів більше низького рівня.

10) Різноманіття й творчий характер  багатьох етапів проектування  унеможливлює формалізацію їхніх  взаємозв’язків.

11) Як наслідок, результат проектування  не може бути заздалегідь визначений. 

Методи проектування

 Методи проектування, що використовуються  в цей час можна умовно розділити  на евристичні, систематичні й  алгоритмічні. Евристичними називаються  такі методи, коли важлива частина  творчого процесу і отримання  творчого результату відбувається  в мозку людини й не може бути логічно отримана з попереднього досвіду. Систематичні методи являють собою впорядковані якоюсь мірою загальні правила й рекомендації, які допомагають рішенню творчих завдань без попередньої оцінки результатів. Відомо більше тридцяти подібних методів, з яких найвідоміші: мозковий штурм, морфологічний метод, методи елементарних питань, аналогій, інверсії, емпатії, синтетика, «від цілого до окремого» і інші алгоритми рішення винахідницьких задач. Алгоритмічні методи містять логічні і математичні алгоритми, які використовують можливість дедукції, прагнуть до визначення операцій і їхньої послідовності й зв’язків між операціями. При цьому найбільше формалізовані методи базуються на формальну логіку і математичне моделювання.

Алгоритмічні методи полегшують застосування ЕОМ при проектуванні й конструюванні технічних засобів. Разом з тим двоїстий (алгоритмічний і евристичний) характер процедур проектування унеможливлює їхню повну автоматизацію.

Сучасні методи проектування, орієнтовані на широке використання ЕОМ, проте не виключають участь людини при рішенні найбільш складних задач творчого характеру. Таке розумне сполучення формалізованих (машинних) і неформалізованих (людських) процедур у процесі проектування прийнято називати ергатичністю. Принцип ергатичності припускає автоматизацію проектування на основі застосування людино-машинних систем, у яких об’єднані інтелект людини й формалізовані знання.

 Типи проектних процедур  залежно від ступеня невизначеності умов прийняття рішень можна виділити три типи проектних процедур, характерних для завдань проектування:  Повністю детермінована процедура. При цьому алгоритм ухваленняØ рішення, що задане у вигляді жорсткої послідовності проектних операцій, всі необхідні для них дані перебувають у системі.

 Роль проектувальника полягає в тому, щоб прийняти остаточне рішення шляхом включення в потрібний момент цієї процедури й оцінки результатів її роботи.  Алгоритмічно визначена процедура, але з невизначенимиØ вихідними даними. На відміну від першого типу тут немає повного набору даних і, крім того, частина необхідних даних може бути задана у вигляді припустимих діапазонів їхньої зміни. Проектувальник-користувач у цьому випадку формує в діалоговому режимі з ЕОМ різні набори вихідних даних для різних проектних операцій доти, доки не буде отримане й оцінене прийнятне проектне рішення.  Процедура з невизначеним алгоритмом. У цьому разі відсутнійØ формальний метод рішення даного проектного завдання й відомі лише деякі евристичні прийоми, засновані на досвіді рішення аналогічних завдань. Проектувальник, опираючись на інтуїцію й досвід, створює кілька альтернативних варіантів рішення й методом проб і помилок, вирішує завдання, націлюючи ЕОМ на відповідний варіант рішення. ЕОМ реалізує проектні процедури й кількісно оцінює варіанти одержуваних рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Л І Т Е Р А Т У Р А

 

1. Шишкин И.Ф. Метрология, стандартизація  и управление качеством. Под ред. Н.С.Соломенко.- Изд-во стандартов, 1990.

2. Технические основы создания машин. А.М.Холодов, В.К.Руднев, В.Н.Гарнец: Підручник.-К.:НМК ВО, 1992.

3. Орлов П.И. Основы конструирования машин: В 2 т.-М.: Машиностроение, 1988.

4. Кантотер С.Е. Методы обоснования  эффективности применения машин  в строительстве.-М.: Стройиздат, 1969.