Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2012 в 17:36, реферат
До характерних несправностей гідравлічних розподільників належать: спрацювання рухомих спряжень прецизійних пар; порушення гідравлічної щільності клапанних пар; втрата пружності пружин і їх поломка; пошкодження ущільнень; порушення регулювань. Усі ці несправності визначають діагностуванням (випробовуванням), яке проводять перед розбиранням розподільника.
Після випробування ГЗВ і гідроакумулятора перевіряють їх роботу за схемою (рис. 6).
Для цього рукоятку ГЗВ переводять у положення «включено», маховичок - у крайнє праве положення (маховичок обертати за стрілкою годинника), а голкою дроселя-витратоміра перекривають зливний отвір.
Штуцер напірної магістралі стенда з’єднують з вхідним штуцером ГЗВ. До штуцера гідроакумулятора ГЗВ під’єднують гідроакумулятор, зливний штуцер ГЗВ з’єднують з піддоном стенда, в штуцер гідро циліндра ГЗВ вкручують дросель-витратомір, зливний отвір якого з’єднують з піддоном стенда.
Якщо дросель перекритий, манометр стенда буде показувати тиск тільки при заряджанні гідроакумулятора, а манометр дроселя-витратоміра – тиск в гідроакумуляторі.
Потім перевіряють роботу автоматичного регулятора. При переведенні маховичка з крайнього правого положення у крайнє ліве тиск підбору в гідроакумуляторі має змінюватися стрибками від 0,8 до 2,8 МПа. Цей інтервал тиску контролюється манометром дроселя-витратоміра, а кількість стрибків ( не менш як 3) – манометром стенда.
Для повторення досліду гідроакумулятор розряджають, для чого відкручують головку дроселя-витратоміра і зливають масло у піддон стенда, після чого голку закручують. Дослід повторюють 2…3 рази.
Характерні несправності шлангів високого тиску: розриви у середній частині; пошкодження шланга у місцях під’єднання його до наконечника; порушення герметичності у запірному пристрої.
Відновлюють шланги за допомогою розбірних і нерозбірних муфт і ніпелів (рис. 7.)
Для відновлення шланга з місцевим пошкодженням у середній частині вирізають пошкоджену ділянку і на один з обрізаних кінців шланга надівають муфту на половину її довжини, а в торець другого кінця вставляють подвійний ніпель. Потім обидва кінці шланга з’єднують, змастивши ніпель і муфту солідолом, і обтискують у штампі або на токарному верстаті.
Спрацьовані гнізда запірних пристроїв під кульку відновлюють зенкуванням з наступним пристукуванням кульки по місцю. Поламані пружини та інші спрацьовані деталі заміняють новими.
Після відновлення шланга випробовують на міцність під тиском 20 МПа протягом 5 хв на стенді КИ-4200.
Запірний пристрій перевіряють на герметичність при тиску 13,5 МПа і низькому тиску 0,02 МПа. Подвійне випробовування запірних пристроїв зумовлене тим, що при роз’єднанні шлангів масло в них може бути під великим чи малим тиском.
Информация о работе Ремонт гідророзподільників і маслопроводів