Повышение надежности колесных пар электровозов ВЛ80

 

І так, дані вимірів бандажів локомотивних колісних пар, збирані  протягом декількох років в єдиній базі даних, показують помітний позитивний ефект плазмового зміцнення колісних пар на ресурс бандажа. Збільшення ресурсу  колісних пар виявляється при  порівнянні по питомому зносу гребеня  і середньому пробігу колісних пар  між обточуваннями. Ефективність плазмового зміцнення спостерігається для  всіх видів жвавого складу. Поступове  щорічне зменшення зносу гребеня  зміцнених колісних пар говорить про добру сумісність зміцнення  з іншими заходами по зниженню зносу  колісних пар.

 

 

6 Економічна частина проекту

 

6.1 Коротка характеристика економічної частини проекту та впроваджувальної  поточної лінії

 

Розвиток науки та техніки, стосовно локомотивного господарства та залізничного транспорту в цілому повинен бути міцно пов’язаний з вирішенням економічних та соціальних задач, що буде в значній мірі сприяти прискоренню переходу економіки на шлях інтенсивного розвитку, підвищенню ефективності виробництва залізничного транспорту.

Собівартість  ремонту  колісної пари, до впровадження за даними депо, після проведення ремонту в  обсязі ПР-3, становила  20100 грн., звідси прибуток становив (формула 6.12, з таблиці 6.3)  :

 

П_п = (21000-20100) * 160 = 144000  грн.

 

Після впровадження прибуток збільшився майже в два рази і  становить  248528 грн.

При впровадженні нової потокової  лінії 55 % обладнання замінюється на нове , чим покращуються умови праці  для обслуговуючого персоналу.

Рівень рентабельності данного  впровадження становить 19,99 % , а окупність 1,5 роки.

 

6.2  Розрахунок собівартості ремонту колісних пар в обсязі ПР-3

 

Розрахунок собівартості ремонту  колісної пари складено таким чином, щоб була забезпечена належна  якість проведених ремонтних робіт  і одночасно не було б допущено необгрунтованих зайвих витрат. Рівень рентабельності ремонтних робіт  візка повинні становити близько 10%.

На економічну ефективність ремонтних робіт впливають слідуючі фактори:

• вартість виробничих споруд;
• вартість виробничого обладнання;
• вартість енергетичного обладнання;
• вартість цінного інструменту і пристосувань;
• вартість виробничого і господарського інвентарю;
• додаткові капітальні внески на переоснащення відділення;
• витрати на основні матеріали і запчастини;
• витрати на основну заробітну плату виробничих робітників.
• Витрати, що повязані з роботою обладнання:
• витрати на силову електроенергію для виробничих потреб;
• витрати на стисле повітря для виробничих потреб;
• витрати на воду для виробничих потреб;
• витрати на пар для виробничих потреб;
• витрати на допоміжні матеріали на основне виробництво;
• амортизаційні відрахування обладнання;
• витрати на утримання обладнання;
• витрати на утримання, ремонт і відновлення малоцінного інструменту і пристосувань;
• витрати на поточний ремонт обладнання
• витрати на поточний ремонт цінного інструменту і пристосувань.

 

Розрахунки вартості основних фондів, витрат на основні матеріали і  основну заробітну плату.

Будівельну вартість виробничого  будинку, споруд відділення, С_пр , визначаємо по формулі:

С_пр  =  Ц _пр  · V_пр       (6.1)

де  Ц _пр – вартість одного кубічного метра будови разом з санвузлами,

Ц _пр = 50 … 80 грн. Приймаємо Ц _пр  = 70 грн/м³

V_пр – об’єм виробничого будинку в м³.

С_пр  =  70 · 12542 = 877940 грн.

 

Вартість виробничого обладнання, С_об , грн., на задану програму ремонта колісних пар визначаємо за формулою:

 

С_об = К · Ц_об · N ,     (6.2)

 

де  Ц_об – вартість обладнання на одину колісну пару, Ц_об = 1350 грн.;

N - річна програма ремонту, колісної пари;

 К – поправочний коефіцієнт  на програму ремонту; К = 1,25.

 

С_об = 1,25 · 1350 · 160 = 270000 грн.

Вартість допоміжного обладнання з урахуванням встановлення і  монтажу приймається за 3 … 10 % від  вартості обладнання.  Приймаємо 9%.

 

С = 0,09 · 270000 = 24300 грн.

 

Загальна вартість обладнання визначається за формулою:

 

С = С + С ,      (6.3)

 

С = 270000 + 24300 = 294300 грн.

 

Вартість енергетичного обладнання, С_{е. об.} , грн., приймають 30 грн. за 1 кВт встановленої потужності. Визначаємо за формулою:

 

С_{е. об.} = 30 · N_вст ;     (6.4)

де  N_вст = 496,5 кВт встановлена потужність кранів і обладнання.

 

С_{е. об.} = 30 · 496,5 = 14895 грн.

Вартість цінного інструменту  і пристосувань, що  служать тривалий час: С_ін , грн. Приймаємо 1 – 2 % від загальної вартості технологічного та енергетичного обладнання відділення і визначається за формулою:

 

С_ін = 0,02 · (С + С_с.об.),    (6.5)

 

С_ін = 0,02 · (294300 + 14895) = 6183,9 грн.

 

Вартість виробничого  і  господарського  інвентарю  відділення, С_{госп. ін.} Приймаємо 10 % від загальної вартості технологічного обладнання:

С_{госп. ін.} = 0,1 · С ,     (6.6)

С_{госп. ін.} = 0,1 · 294300 = 29430 грн.

 

При впровадженні нової потокової  лінії, 55 % обладнання замінюється на нове. Це додаткові капітальні внески в технологічне переоснащення відділення. Дані додаткових витрат на переоснащення  приведені в таблиці 6.1.

 

Таблиця 6.1 -  Додаткові капітальні внески на переоснащення відділення

Назва витрат	Позначення	Примітка	Сума витрат, грн.
1	2	3	4
1. Обладнання, поточна лінія	С	55 % від С 0,55 · С	261865
2. Демонтаж і монтаж обладнання	С	9 % від С 0,09 · С	14567,8

Продовження таблиці 6.1

1	2	3	4
3. Вартість коштовного інструменту	С	1 % - 2 % від С 0,02 · С	3237,3
4. Вартість господарського інвентаря	С	7 % - 10 % від С 0,1· С	16186,5
Всього:	К		295856,6

Витрати на основні матеріали і  запчастини, С_мат , визначаємо за формулою:

 

С_мат = Ц · N ,    (6.7)

 

де  Ц - вартість матеріалів і запчастин на одину колісну пару.

 

Приймається по  фактичним даним  на базі практики з техпромфінплану,

 

Ц = 3400 грн.

Смат=3400 ·160=544000 грн.

 

Основну заробітну плату виробничих робітників З_О, грн., визначаємо за формулою:

 

З_о = З + З ,     (6.8)

З_О =  172516.3 + 26619,8 = 199136,1 грн.

 

а) основну заробітну плату виробничіх робітників з нормальними умовами  праці визначають за формулою:

З_о^н.у.   =  N · д · С ,     (6.9)

 

де  N - річна програма ремонту колісних пар, N = 160;

д - трудоємність ремонту однієї колісної пари, людино-годин, з нормальними умовами праці , д = 254,9 люд.год

С -  годинно-тарифна ставка робітника 3,5 розряду з нормальними умовами праці, 3,97 - годинна тарифна ставка 3 розряду, 4,48 - годинна тарифна ставка 4 розряду.

 

С = (3,97 + 4,48) / 2 = 4,23 грн.

З = 160 · 254,9 · 4,23 = 172516,3 грн.

 

б)  основну заробітну плату  виробничих робітників з шкідливими умовами праці визначають за формулою:

 

З = N · д · С ,    (6.10)

 

де д - трудоємність, людино-години, з шкідливими умовами праці,

д = 35,1 люд.год;

С - годинно-тарифна ставка робітника 3,5 розряду з шкідливими умовами праці;

 

С = 1,12 · С = 4,74грн.

З = 160 · 35,1 · 4,74= 26619,8 грн

 

Витрати, що пов’язані з роботою  обладнання

Витрати на силову електроенергію для  виробничих потреб визначаємо за формулою:

 

С_сил = W_сил · Ц_ел,     (6.11)

 

де W_сил – розхід силової електроенергії на роботу кранів та обладнання, кВт.год.

W_сил = 1039889 кВт.г. з розділу 7 п. з.

Ц_ел – вартість 1 кВт.г. електроенергії, Ц_ел = 0,36 грн.

 

С_сил = 1039889 · 0,36 = 374360 грн.

 

Витрати на стисле повітря на рік  визначаються за формулою:

 

С_п = Ц_п · V_п,,    (6.12)

 

де V_п  - обсяг в м³, використаного стиснутого повітря, V_п = 1242 м³,

Ц_п – вартість 1 м³ стислого повітря; Ц_п = 0,26 грн.

 

С_п = 0,26 · 1242 = 322,9 грн.

 

Витрати на воду для виробничих потреб визначаються за формулою:

 

С_в = Ц_вода · V_вода ,      (6.13)

 

де Ц_вода вартість одного куб. метра води для виробничих потреб,

Ц_вода = 2,72 грн/м³

V_вода = об’їм потрібної води, м³, V_вода = 320 м³.

С_в = 2,72 · 320 = 870,4 грн.

 

Витрати на пар визначаються за формулою:

 

С_пар = Ц_пар · Q_пар,      (6.14)

 

де Ц_пар – вартість однієї тони пару, Ц_пар = 64 грн./т;

Q_пар – розхід пару, Q_пар = 352 т. з Таблиці 12 П. З.

 

С_пар = 64 · 352 = 22528 грн.

 

Витрати на допоміжні матеріали  на основне виробництво приймаються 2 % від вартості основних матеріалів. Визначаються за формулою:

 

С _{д. м.} = 0,02 · С_мат ,   (6.15)

 

С _{д. м.} = 0,02 · 544000 = 10880 грн.

Амортизаційні відрахування обладнання (при роботі в дві зміни).

Приймаються 40 % від загальної  вартості обладнання. Визначаються за формулою:  

 

С _{а. об.} = 0,4 · С ,   (6.16)

С _{а. об.} = 0,4 · 294300 = 117720 грн.

 

Витрати на утримання обладнання, приймається 0,5 % від вартості обладнання. Визначається за формулою:

 

С_у.об. = 0,005 · С ,    (6.17)

С_у.об. = 0,005 · 294300 = 1471,5 грн.

 

Витрати на утримання, ремонт і відновлення малоцінного інструменту  і пристосувань. Приймається 35 грн. на одного виробничого працівника на рік. Визначається за формулою:

 

С_{р.в.інст.} = 35 · n_в.р. ,   (6.18)

С_{р.в.інст.} = 35 · 36 = 1260 грн.

 

Потоковий ремонт обладнання, С . Приймається 3 % від загальної вартості обладнання. Визначається за формулою:

 

С = 0,03 * С      (6.19)

С = 0,03 * 294300 = 8829 грн

 

Потоковий ремонт пристосувань і цінного інструменту, С . Приймається 13 % від вартості пристосувань і цінного інструменту. Визначається за формулою:

 

С = 0,13 * С _інст ,    (6.20)

С = 0,13 * 6183,9 = 803,9 грн.

 

Визначаємо  загальноцехові  витрати

 

Додаткова заробітна плата  основних виробничих робітників приймається 8-10 % від річного фонду основної заробітної плати цих робітників. Визначається за формулою:

 

С_д.осн = З ,   (6.21)

С_д.осн = 17251,6 + 2662 = 19913,6 грн.

 

а) для виробничих робітників з нормальними умовами праці:

 

З = 0,1 * З ,    (6.22)

З = 0,1 * 172516,3 = 17251,6 грн.

 

б) для виробничих робітників з шкідливими умовами праці:

 

З = 0,1 * З ,    (6.23)

З = 0,1 * 26619,8 = 2662 грн.

 

Нарахування на соціальне  страхування, на основну і додаткову  заробітну плату, виробничих робітників. Приймається 37 % від основного і  додаткового фондів заробітної плати  основних виробничих робітників. 

Визначається за формулою:

С_{нар =} 0,37 * (З_о + З_д.осн.) ,   (6.24)

С_нар = 0,37 * (199136,1 + 2662) = 74665,5 грн.

 

Основна заробітна плата  допоміжних робітників. Визначається за формулою:

 

З = 550 * η _{дод. роб.} * 12 ,   (6.25)

 

де η _{дод. роб.} – число допоміжних робітників, η _{дод. роб.} = 7.

550 грн – середня заробітна  плата допоміжного робітника, (дані  депо).

З = 550 * 7_. * 12 = 46200 грн.