Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту

  Основним безпосереднім об'єктом  злочину є безпека експлуатації транспортних засобів, зазначених у примітці до ст 286, а його додатковим обов'язковим об'єктом - здоров'я та життя особи. 
2. Об'єктивна сторона злочину складається з таких обов'язкових ознак, як діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними. 
Діяння при вчиненні аналізованого злочину може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і виражатися у формі: 1) випуску в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів; 
2) допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права па керування транспортним засобом; 3) іншого грубого порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух. 
Випуск в експлуатацію завідомо несправних транспортних засобів передбачає надання дозволу чи віддання вказівки про здійснення поїздки на транспортному засобі, який має технічну несправність, при якій його експлуатація заборонена. Перелік таких несправностей наведений у Правилах дорожнього руху (несправності гальмівної системи і рульового керування, неналежний стан коліс, Шин, зовнішніх світлових приладів тощо). 
Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп'яніння або не має права на керування транспортним засобом, полягає у наданні дозволу розпочати рух транспортним засобом відповідній особі, передачі їй керування в процесі руху, оформленні маршрутного листка тощо. При цьому під особою, яка перебуває в стані сп'яніння, слід розуміти особу, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи викликаного вживанням одурманюючих речовин сп'яніння незалежно від його ступеня. Особа, яка не має права на керування транспортним засобом.- це особа, яка взагалі не отримувала відповідного посвідчення, яка позбавлена в установленому порядку права керування транспортними засобами, а також особа, не допущена до керування даним типом транспортного засобу. 
Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.- це будь-які дії або бездіяльність, внаслідок яких здійснюється експлуатація транспортних засобів в умовах, які загрожують безпеці дорожнього руху До них належать, зокрема, грубе порушення режиму роботи водіїв, неприпинення експлуатації транспортних засобів, несправність яких виявилася під час рейсу, давання вказівки про експлуатацію транспортного засобу з перевищенням норм завантаження і т.д. 
Кримінальна відповідальність за ст. 287 настає у разі, якщо наслідком описаних вище порушень стало спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження. 
Причинний зв'язок у цьому посяганні має місце тоді, коли передбачене ст. 287 діяння закономірно, з необхідністю викликає вказаний вище наслідок Це має місце, по-перше, тоді, коли між Діянням і наслідком немає проміжних ланок, тобто він прямий,- порушення правил експлуатації транспортних засобів безпосередньо тягне за собою катастрофу (наприклад, в рейс випускається транспортний засіб з несправною гальмівною системою, що призводить до вказаного наслідку). По-друге, злочинне діяння, вказане в ст. 287, 
може бути однією із ланок в розвитку причинності, підсумком чого є відповідні наслідки, При цьому їх зумовлюють і інші діяння, які 
перебувають в причинному зв'язку з цими наслідками, найчастіше - порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Причинний зв'язок як ознака даного злочину наявний, коли наслідки настають і при 
правомірній поведінці інших учасників дорожнього руху. 
3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особи, що обіймають посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів. Така відповідальність на певні категорії осіб покладається нормативно-правовими актами та нормативними актами підприємств, установ та організацій. До вказаних осіб належать керівники транспортних підприємств та їх структурних підрозділів, які убезпечують експлуатацію транспорту (служби безпеки руху, служби експлуатації), а також інші працівники, які виконують відповідні функції (механіки, диспетчери, працівники медичної служби), водії закріплених за ними транспортних засобів. 
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною. Завідомість знання про технічну несправність транспортних засобів означає, що особа точно, достовірно знає про наявність несправності, за якої експлуатація транспортного засобу заборонена. Про те, що винний знав про стан сп'яніння особи, яка допускається до керування транспортним засобом, або про відсутність у такої особи права на керування транспортним засобом свідчать ухилення водія від проходження обов'язкового медичного огляду, неподання ним посвідчення водія та талона до нього, спостереження за фізичним станом особи, повідомлення інших працівників чи сторонніх громадян тощо. Водночас, якщо суб'єкт злочину не отримав відповідної інформації, то його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287, виключається. Однак, якщо особа належно не виконувала свої службові обов'язки (не перевірила наявності посвідчення на право керування відповідним транспортним засобом, не здійснила обов'язковий контроль за тверезістю тощо) і не встановила перебування в стані сп'яніння чи відсутності права на керування транспортним засобом, то вона, за наявності обов'язкових ознак складу злочину, підлягає відповідальності за службову недбалість (ст. 379). 
Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р 
Закон України " Про транспорт" від 10 листопада 1994р. 
Закон України "Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 р. 
Правила дорожнього руху. Затверджені постановою КМ №1094 від 31 грудня 1993 р 
Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №103 від 10 грудня 1996 р

2.в) Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом

1. Незаконне  заволодіння транспортним засобом  з будь-якою метою - 
карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. 
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або повторно, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди потерпілому,- 
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені організованою групою, або щодо транспортного засобу, вартість якого у двісті п'ятдесят ра 
зів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,- 
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. 
4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного завододіння транспортним засобом із застосуванням будь-якого насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки. 
Примітки: 1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. 
2. Відповідно до частини друга цій етапі під повторністю спід розуміти вчинення таких дій .особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189 191, 262 цього Кодексу. 
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар до ст. 286). Його додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага. 
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 
У) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або закопаного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману). 
Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого завод лодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний відкритий, обман тощо).  
Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому. 
3. Суб'єктом злочину є особа, яка не має права на користуванні транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заво лодіння.  
Суб'єктами цього злочину не можуть виступати: а) водії транспортних засобів, закріплених за ними адміністрацією підприємств установ, організацій, в яких працюють такі водії; б) особи, відлові 
дальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів, закріплених за ними (начальник колони, інженер з експлуатації тощо); в) особи, яким власник видав доручення на управління транспортним засобом; г) співвласники транспортного засобу; д) особи, які користуються транспортним засобом за згодою власника чи законного користувача, хоча б ця згода і не була належно оформлена. Кримінальній відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 289, підлягають осудні особи, які досягли 16-річного, а за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289,- 14-річного віку. 
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі. 
5. Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом є вчинення цього діяння: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) повторно; 3) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства; 4) з проникненням у приміщення чи інше сховище або 5) завдання значної матеріальної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 289).. 
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 
1) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; 2) організованою групою; 3) щодо транспортного засобу, вартість якого на момент заволодіння ним у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. З ст. 289).   
6. Умовами спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 289, згідно з ч. 4 цієї статті, є; 
1) вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом вперше. Ця ознака має місце, коли: а) такі дії раніше ніколи не вчинялися; б) сплив строк давності притягнення до кримінальної від- 
повідальності за раніше вчинене незаконне заволодіння транспортним засобом (відповідно до ч. 1 ст. 49 строк давності за дії, передбачені ч. 1 ст. 289, становить 5 років, ч. 2 ст. 289 - 10 років, ч. З ст. 289 - 15 років, за умови, що перебіг давності не переривався); 
в) судимість у особи, яка була засуджена за ст. 289, погашена або знята; 
2) під час незаконного заволодіння транспортним засобом не були застосовані будь-яке насильство до потерпілого чи погроза такого насильства; 
3) добровільна заява про вчинене правоохоронним органам, тобто заява, зроблена за власною волею, незалежно від мотивів і не у зв'язку з тим, що про вчинене стало відомо правоохоронним органам. Добровільною заява буде і тоді, коли особа зробила п під впливом своїх родичів чи близьких; 
4) повернення транспортного засобу власникові. Видається, що така умова буде виконана і в тому випадку, коли транспортний засіб повернуто законному користувачеві, якщо він був вилучений у нього; 
5) повне відшкодування завданих збитків. Збитки можуть бути відшкодовані як винним, так і іншими особами. Часткове відшкодування збитків не відповідає змісту цієї умови. 
За наявності сукупності вказаних умов звільнення від кримінальної відповідальності є обов'язковим і безумовним.

3. Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна

1. Угон або  захоплення залізничного рухомого  складу. повітряного, морського чи  річкового судна - 
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.  
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,- 
караються позбавленням волі на строк від п'яти до 
восьми років. 
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством; небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- 
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років. 
1 Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 278, є контрольовано використання засобів залізничного, водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, власність, інші блага. 
2. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно Про їх поняття див. коментар до ст. ст. 339 і 446. 
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1) угону; 2) захоплення 
Угон - це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобами; б) здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи, яка вправі управляти транспортним засобом; в) полягає у керуванні транспортним засобом, здійсненні функцій машиніста, судноводія, пілота. 
Угон є закінченим з моменту початку руху. 
Захоплення транспортного засобу - це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкодження руху і т.д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч встановленому порядку Він може полягати у заволодінні транспортним засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При цьому особи, які повинні і мають право здійснювати управління цим засобом, не допускаються до нього, або виганяються, або ж відсторонюються від керування чи керують ним під примусом. 
Закінченим захоплення є з моменту отримання можливості керування транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи зупинення. 
4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким суб'єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного засобу, якщо вони не виконують обов'язкові розпорядження власника чи уповноваженого ним органу або органів управління рухом. 
5 Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом 
6 Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 276 дії: 1) вчиняються за попередньою змовою групою осіб; 
2} поєднані з насильством, яке не с небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину - коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою; 2) поєднано з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих; 3) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 278). Іншими тяжкими наслідками може, зокрема, визнаватися велика матеріальна шкода, виведення з ладу на тривалий час транспортного засобу тощо.