Автоматизація обліку витрати палива на автотранспортному підприємстві

Складність полягає  в тому, що якщо функція ЗНАЙТИ не знаходить заданий текст, то вона повертає значення помилки # VALUE!. Тому функція ЗНАЙТИ поміщена всередину  функції ЕОШІБКА, яка повертає значення ІСТИНА, якщо її аргумент містить значення помилки.

Функція ЕСЛИ повертає значення 0 при відсутності тексту прізвища водія в тексті, що містився в  комірці А2 на аркуші БазаДанних.

В іншому випадку формула  повертає ліві символи тексту, що знаходиться в комірці А2 аркуша БазаДанних, в кількості, зменшеному на кількість символів, що знаходяться в цьому тексті праворуч до першої літери прізвища водія. Для цього застосовується функція ЛЕВСИМВ

Рис. 3.30. Робочий лист ОтчетВодітель з формулами, застосовуваними при створенні звіту

 

 

Рис. 3.31. Робочий лист ОтчетВодітель з числовим прикладом

Створення звіту виконує  макрос СоздатьОтчетВодітель (рис. 3.32.). Процедура виконання його аналогічна попередньому макросу.

Рис. 3.32. Макрос СоздатьОтчетВодітель

Застосовуючи методики формування звітів, описані вище, можна досить швидко створювати будь-які зручні форми які дозволять економити в майбутньому чимало часу. Важливо спланувати послідовність виконуваних дій.

Рис. 3.33. Структура бази даних

РОЗДІЛ  4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Вимоги до виробничих  приміщень

Виробничі дільниці. обладнання та робочі місця видавництв мають  відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.049-80. 

В окремих ізольованих  приміщеннях розміщуються: 

- дільниці із застосуванням відеотермінальних пристроїв; 

- дільниці машинописних робіт (машбюро, дільниці складально-друкарської техніки); 

- дільниці фотоскладання; 

- дільниці оперативного розмноження інформації; 

- фотолабораторії, монтажні дільниці; 

- редакторські, коректорські, приміщення програмістів. 

Наявні на дільницях  видавництв небезпечні та шкідливі виробничі  фактори, що класифікуються за ГОСТ 12.0.003-74, наведено в таблиці 4.1.

Виробничі процеси у  видавництвах мають виконуватися з  дотриманням вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.003-83. Параметри мікроклімату, освітлення, шуму та вібрації, а також концентрація токсичних речовин на виробничих дільницях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, СНиП II-4-79, ДНАОП 0.03-3.18-98 та даних Правил.

У видавництвах має використовуватися  обладнання що відповідає вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80. 

Експлуатація електроустановок має здійснюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00.1.21-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.018-86, НАОП 1.1.10-1.01-85. 

 

 

 

Таблиця 4.1   
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на виробничих дільницях

Виробнича дільниця	Діючий небезпечний  і шкідливий виробничий фактор
	група	вид
1. Дільниця з застосуванням ВТП	фізичні	підвищене значення напруги  в електричному ланцюзі, пiдвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищений рівень статичної електрики
	психофізіологічні	статичні та динамічні  перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
2. Дільниця машинописних робіт (машбюро, дільниця складально-друкарської техніки)	фізичні	підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в  електричному ланцюзі
	психофізіологічні	статичні та динамічні  перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
З. Дільниця фотоскладання	фізичні	підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики
	психофізіологічні	статичні та динамічні  перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
4. Дільниця оперативного розмноження інформації	фізичні	підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики
	хімічні	озон, селен, оксиди азоту, бензин, гас, скипидар
5. Фотолабораторія. монтажна дільниця	фізичні	відсутність природного освітлення, підвищене значення напруги  в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень УФ- випромінювання
	хімічні	гідрохінон, фенол, луги їдкі, амо-нійхлорид, ацетон, кислота  оцтова, озон, оксиди азоту, спирт етиловий
	психофізіологічнi	перенапруження зорового аналізатора
6. Редакторські, коректорські, кімнати програмістів	психофізіологічні	статичні та динамічні  перевантаження, нервово-психічні перевантаження

 

Обладнання належить утримувати в безпечному та справному  стані.  
Не допускається працювати на несправному або не заземленому обладнанні.  
Ремонт обладнання, встановлення та очищення світильників, заміну перегорілих ламп та ремонт мережі проводять тільки після повного відключення від мережі електроживлення з обов’язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних знаків.

Робочі місця у видавництвах мають відповідати вимогам ГОСТ 12 2.032-78, ГОСТ 12.2 033-78. Робочі місця на обладнанні, де робота виконується  в сидячому положенні, комплектуються стільцями, висоту сидінь яких можна  регулювати.

 

 

 

 

4.2 Санітарно-гігієнічні вимоги

В приміщеннях видавництв, де робота пов’язана з нервово-емоційним  напруженням, параметри повітря  мають бути оптимальними за ГОСТ 12.1.005-88.

Оптимальні та допустимі  норми температури, відносної вологості  та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень видавництв наве

Працюючі ВТП інтенсифікують аероіонїзацію повітря. Оптимальним  в зоні дихання працівника вважається вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5х100 до 5х1000 в 1 см2.

Освітленість виробничих і побутових приміщень у видавництвах має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення видавництв, за винятком фотолабораторії, мають бути забезпечені природним освітленням. 

Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має  забезпечувати сприятливі умови  для зорової та загальної працездатності.

Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах). 

При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів  і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку). 

Штучне освітлення досягається  системою загального освітлення. Для  окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве.

4.3 Вимоги електробезпеки

Під час проектування систем електропостачання, монтажу  силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для  ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ (z0093-98), СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1. 006, ГОСТ 12.1. 030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1. 019 "ССБТ. Электробезопасность.

Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1. 045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование  жилых и общественных зданий. Нормы  проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні (z0219-95), цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі  необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння  внаслідок короткого замикання  та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі  для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв  ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується  як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

У приміщенні, де одночасно  експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

4.4 Вимоги до організації  робочого місця

Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2. 032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом  або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м.

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні  розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих  місць з відеотерміналами та персональними  ЕОМ необхідно дотримуватись  таких вимог:

робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстань між бічними  поверхнями відеотерміналів має  бути не меншою за 1,2 м;

відстань між тильною  поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Організація робочого місця  користувача ЕОМ повинна забезпечувати  відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2. 032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця  користувача відеотерміналу (при  роботі сидячи) має забезпечувати  підтримання оптимальної робочої  пози з такими ергономічними характеристиками:

ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;

стегна - в горизонтальній площині;

передпліччя - вертикально;

лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини;

зап'ястя зігнуті під  кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має  бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати  можливість виконання операцій в  зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри  столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг  висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін  не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача  відеотерміналу та персональної ЕОМ  повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом  нахилу сидіння та спинки, за відстанню  спинки до переднього краю сидіння, висотою  підлокітників.

Регулювання кожного  параметра має бути незалежним, плавним  або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів  сидіння має становити для  лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

4.5 Режим праці та  відпочинку

Згідно з Кодексом законів про працю України  нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі шкідливих умов праці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не може перевищувати 36 год. на тиждень. Законодавством також установлюється скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств і організацій для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.