Автоматизація гідро-пневмоприводу

=(0,5*(└(1,3)+ ┴(0,1)+Клап.звор.(2)+ └(1,3)+ ┴(0,1)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ ┴(1)+ └(1,3)+ Клап.звор.(2)+ └(1,3)+ └(1,3)+дрос(2)+ └(1,3)+ ┴(1)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ ┴(1))*980*3,5²)/10³=44 кПа= 44*10^-13 МПа

= P_{(розподільника)}=0,56 МПа 

Втрати тиску  на зливному контурі:

=(4+27,7)*10^-3+0,56=0,5917 МПа

=4кПа=4*10^-3МПа

Rе = Vd/n=(1,5*0,028)/(30*10^-6)=1400

ламінарний  режим l = 75/ Rе=75/1400=0,053

=(0,5*( ┴(1)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ └(1,3)+ ┴(0,1)+ └(1,3)+Клап(запоб.)(2)+фільтр(2)+└(1,3)+ ┴(1)+ └(1,3)+ └(1,3)+Клап(звор.)(0,8))*980*1,5²)/10³=27,7кПа=27,7*10^-3МПа

= P_{(розподільника)}=0,56 МПа 

Отже загальні втрати:

=2,6*10^-3+0,6169+0,5917=1,212 МПа=

=7,6% від номінального  тиску. 

Повний (загальний) ККД :

h_заг = h_г h_мех h_об=0,94*0,93*1=0,87

Гідравлічний  ККД : =(16-1,212)/16=0,92    

Механічний ККД: h_мех = h_мех.н h_мех.р h_мех.гд=0,9*0,93*0,95=0,8  

h_мех.н = 0,93 – механічний ККД

h_мех.р = 0,95 - механічний ККД розподільника;

h_{мех.гд =0,95}- механічний ККД гідроциліндра.

Об¢ємний ККД гідроприводу

h_об =  h_об.н h_об.р h_об.гд=0,94*0,93*1=0,87

h_об.н = 0,94- об¢ємний ККД насоса;

 h_об.р = 0,93 - об¢ємний ККД розподільника;

 h_об.гд = 1-об¢ємний ККД гідроциліндра 

Визначення  основних робочих параметрів поршневого гідроциліндра одностороннім штоком при статичному навантаженні F_ст, максимальних швидкостях прямого ходу V₁ та зворотного ходу V₂ = (V₁ + 0,3) м/с, часу розгону при прямому ході t = 0,2 с, максимальному тиску в напірній лінії Р_max від загальному ККД циліндра h = 0,97. Робоча рідина – МГЕ-46В

Сила  інерції під час розгону (Н):

=((260*10³)/(9,8*0,2))*(0,22-0)=29,1*10³ Н

Фактичне  зусилля (Н):

=260+29,1=289,1*10³ Н

Розрахункове  зусилля (Н):

=(289*10^-3)/0,95=304315 Н

Діаметр поршня (мм):

=156

Діаметр штока (мм):

=118

V₂= V₁+0,3=0,22+0,3=0,52 м/с 

Збитки  енергії за часом роботи гідроприводу перетворюються в теплоту, і масло  нагрівається. Тепловий режим розраховується виходячи з балансу теплоти, що виділяється та відводиться в гідросистемі, тобто:

N_н(1 - h_заг)k = cS

t

k –  коефіцієнт завантаження гідроприводу (приймаємо k = 0,5);

с = 0,04 кВт/м²×град - коефіцієнт тепловіддачі поверхні гідровузлів

S - загальна площа поверхні тепловіддачі всіх елементів гідроприводу, м²

t - перепад температури масла-повітря,  град.

Визначаємо  об’єм маслобака, дм³, із співвідношення:

W₀ = 2,5*Q_н,=2,5*51,25=128,125 дм³ Відносно ГОСТ 12448-80 приймаємо об’єм : 125 дм³

Виходячи зі співвідношення основних розмірів маслобака Н = 3В; L = 4B та прийнятою за ГОСТ 12448-80 місткістю маслобака визначаємо площу тепловіддачі маслобака;

=25,4 м²

Визначаємо площу тепловіддачі гідроліній:

 S_в+ S_н+ S_з=123,08+301,44+334,096=758,624

S_в=2*3,14*28*0,7=123,088

S_н=2*3,14*16*1,2*2,5=301,44

S_в=2*3,14*28*1,9=334

d, L - діаметр  і сумарна довжина труб гідроліній;

Визначаємо площу тепловіддачі гідроциліндра діаметром D і з ходом поршня ℓ, (якщо хід поршня не задано, то приймають ℓ =10D):

S_ГЦ = pDℓ=3,14*155,6²*10=760*10³

Визначають загальну площу поверхні тепловіддачі, причому, площею тепловіддачі гідромоторів нехтують:

S = S_б + S_Г + S_ГЦ=760*10³+758,624+25,4=760,78*10³

Визначаємо перепад температури ∆t:

=0,08 С

Визначаємо температуру нагрівання масла:

t_м = t_в + ∆t=35+0,08=35,08

С

t_в=35 С - задане максимальне значення температури повітря  

     Температура нагрівання масла не перевищує припустимої (70 С), то в робимо висновок, що маслоохолоджувач

     Розміри маслобака визначають, виходячи з  рисунка співвідношень, що L = 4B=8,8 см, H = 3B=6,6см, W₀ = L×B×H = 4B×B×3B = 12B³, тобто

      =2,2 см.