Стан ринку наручних механічних годинників в Україні

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

 

 

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

з дисципліни «ОСНОВИ  НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

на тему:

       «Стан ринку наручних механічних годинників в Україні»

 

 

 

Виконала: студентка 1 курсу 5 групи

факультету товарознавства

та торгівельного підприємництва

денної форми навчання

Ткаченко Вікторія Олександрівна

 

Науковий керівник:

Доцент, канд.тех.наук

Михайлова Галина Миколаївна

 

 

 

 

Київ 2013

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кожен з нас прагне зробити життя різноманітним, зручним, щасливм, а свій імідж і стиль - індивідуальним. Ми вибираємо для себе одяг, взуття, зачіски, способи відпочинку та багато іншого. Все це говорить про наше прагнення виділятися з натовпу. І наручні годинники - не виняток.

Наручний годинник - важлива  складової індивідуального стилю. Вибір годинника, безумовно, важкий процес. Тут необхідно врахувати , як мінімум, три складові - їх вартість, привабливість, відповідність вашим пристрастям і стилю. Та й купують годинники не для того, щоб виблискувати ними направо і на ліво.

Годинник також є ідеальним подарунком на день народження або будь-яке інше свято. Якщо ви знаєте смаки людини, то можете порадувати його, адже отримати такий подарунок дуже і дуже приємно. Якщо ж ви збираєтсь зробити собі обновку до Нового року, і купити наручні годинники - хороше рішення. Магазинів багато, моделей годинників в них ще більше, так що вибір величезний і залишається він виключно за вами. Для початку необхідно визначитися з тим, який саме годинник ви хочете - кварцовий або механічний, зі стрілками або цифрами , з ремінцем з металу або шкіри , і багато іншого. Все це варто врахувати.

Стильні наручні годинники, вибрані до душі, додадуть власнику впевненості в собі. А це в наш час дуже цінно. 

Об’єктом мого дослідження є механічні годинники різних фірм і країн виробників.

Предметом мого дослідження –   є стан ринку наручних механічних годинників в Україні.

Мета мого дослідження – визначити стан ринку наручних механічних годинників в Україні.

Для досягнення поставленої  мети необхідно виконати наступні завдання :

• Дослідити історію походження годинників.
• Встановити пристрій і принцип роботи механічних годинників.
• Дослідити стан ринку наручних механічних годинників в Україні.
• Визначити вимоги до якості виготовлення годинників.
 

1. Дослідження  історії походження годинників.

Годинник - це складний прилад для вимірювання часу за допомогою досить постійного по тривалості періодичного коливального процесу, прилад, який не тільки вимірює поточний час, але вимірює і відтворює інтервали і моменти часу.

З глибокої давнини людство вело лік часу. Спочатку час вимірювали за допомогою сонячних годинників - з переміщенням тіні протягом дня, пізніше за  допомогою вогняних годинників (для вимірювання нічного часу) - за кількістю згорілого в лампі масла або свічки. Більш досконалим пристроєм були водяні годинники, які представляли собою посудину, наповнену водою, з отворами у днищі і поділами на стінках. Ці поділки дозволяли вимірювати час  падіння рівня води посудині. Такі годинники були широко поширені в стародавньому Єгипті, Греції та Римі. Пізніше винайшли пісочні годинники, що складаються з двох сполучених циліндричних або конічних посудин.

    Пізніше ( 936 р.) з'явилися механічні годинники, які приводилися в рух енергією падаючих гир. Удосконалення цих годинників сприяло відкриття великим італійським вченим Галілеєм (1564-1642 рр.) законів падіння тіл, коливання маятника та ін. . Прототипом перших механічних годинників можна вважати Антікітерскій механізм датується близько II століття до н.е. Перший механічний годинник з анкерним механізмом був виготовлений в Танському Китаї в 725 році нашої ери І Сином і Лян Лінцзанем . З Китаю секрет пристрою,  мабуть, потрапив до арабів [1].

Перші в Західній Європі механічний годинник , що встановлювалися на вежах для того, щоб можна було розмістити гирьовий рушій їх механізму, мали всього одну стрілку - часову. Хвилини тоді не вимірювалися взагалі, зате такий годинник нерідко відзначали церковні свята. Маятника в такому годиннику також не було.

Голландський вчений - винахідник Християн Гюйгенс (1629-1695 рр.) Створив конструкцію маятникового годинника, він же винайшов балансовий регулятор, що дозволило створити кишенькові та наручні годинники [2].

Перші механічний годинник з'явилися на Русі в XIV ст. , які за наказом князя Василя, сина Дмитра Донського, були встановлені на Фролівській (Спаської) башті Московсього Кремля.  Це були величезні важкі годинники, далекі по своєму влаштуванню від сучасних. За указом Петра в  1706 р. на Спаській башті був встановлений новий годинник, виписаний із Голландії.

Серед талановитих механіків, відомих в Росії в XVIII, був відомим російським конструктор і винахідник Іван Петрович Кулібін, який в 1767 р. виготовив  оригінальний годинник «яєчної фігури ». Російський винахідник  Терентій Іванович Волосков  (1729-1806 рр.) створив виняткової складності годинник, що показує рік, місяць і число, фази Місяця, стан Сонця щодо головного сузір'їв та ін.

До Великої Жовтневої соціалістичної революції Росії не було часової промисловості, якщо не рахувати кілька збіральних майстерень, що належали іноземним фірмам, і виробництва гирьових годинників в одному з поселень  поблизу Москви.

Радянська чaсова промисловість виникла з введенням у експлуатацію в 1930 р. Першого і Другого московських годинникових заводів. Продукцією Першого московського годинникового заводу були спочатку кишенькові  годинник , a з1946 р . - наручні. Другий московський годинниковий завод випускав будильники і настінні годинники .

У 1935 р. в Пензі було організовано невелике виробництво наручних жіночих годинників, а в травні 1940 р. на базі цього виробництва був створений Пензенський годинниковий завод для випуску наручних жіночих годинників .

B 1940 р. у країні було вже три часових заводи, які випускали наручні, настільні, настінні годинники, будильники і різні технічні годинник. Виробництво годинників на той період склало 2,8 млн. шт.

B період Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр. ) випуск годинників для населення був майже припинений, але вже в 1945 р. почалося виробництво наручних чоловічих і жіночих годинників.

B 1944-1950 рр.  були побудовані нові годинникові заводи, створені науково-дослідний інститут, конструкторське бюро годинного верстатобудування . B 1950 часова промисловість  СРСР виготовила 7,6 млн. годинників , що майже втричі більше, ніж у довоєнний рік.

B 1971 р. виробництво всіх видів побутових годинників склало 41 млн. шт.

У 1980 р. випуск годинників склав близько 67 млн. шт. , в тому числі підприємствами Мінприбора було виготовлено 60,5 млн.шт. , або на 24,5 % більше, ніж в 1975 р. У 1985 р. випуск годинників складе близько 85 млн. шт. при цьому велику увагу буде звернено на покращення якості електронних наручних і настільних годинників , на збільшення їх виробництва. У 1985 р. виробництво  електронних кварцевих  годинників має скласти 11 млн. шт. ( в 1981 r . їх було ни пущено 4,2 млн. шт.) .

Вітчизняним годинникова промисловість випускає електронно-мехaнічі годинники і електронні типу «Електроніка». Електронний годинник є зразком нового покоління електронних приладів точного часу. Є велика кількість іх різновидів: наручні, настільні, автомобільні, малогабаритні електронні кишеньково-настільні годинники зі звуковим сигналом,  комбіновані годинники  з радіоприймальним пристроєм та ін. [1].

 

2. Пристрій і принцип роботи механічних годинників.

Конструкція, матеріали і виробництво - основні чинниками формування споживчих властивостей годинників (функціональних, ергономічних та ін.)

Найбільш розповсюдженою конструкцією годинників є механічні годинники – маятникові і балансовані. Механізм таких годинників складається із шести основних частин (вузлів) і додаткових вузлів. До основних  відносяться двигун, передавальний механізм, регулятор, спуск, механізм заведення пружини і переводу стрілочного механізму.

Двигун він є джерелом енергії, який приводить в рух весь механізм годинника. У механічних годинниках розрізняють два види двигунів: гирьовий (у маятникових), який називають гирьовим приводом, і пружинний (у балансових) [3].

Енергія гирьового двигуна передається силою тяжіння піднятою гирі через колісну систему на маятник , який служить регулятором управління дії спуску (ходу ) годин. У годинниках-ходиках при опусканні гирі вниз ланцюг обертає зліва направо колесо, яке забезпечує обертання всього колісного механізму . Гирьовий двигун найпростіший з влаштування. Будова гирьового двигуна наведена на  (рис. 1) він працює тільки в стаціонарних умовах. У порівнянні з пружинним гирьовий двигун передає зусилля (за рахунок опускання гирі) через колісну передачу на регулятор ходу; такі зусилля не завжди постійні і цим створюється стабільність роботи двигуна.

Рис. 1 Гирьовий двигун з ланцюгом

 

Пружинний двигун приводить в дію годинник заведеної пружиною, яка передає запас енергії через колісну систему і хід на регулятор, підтримуючи його коливання. Це ми можемо прослідкувати на рис. 2 . Цей двигун зазвичай буває в переносних годинах (наручних, кишенькових, будильниках, настільних і настінних), де регулятором є баланс з волоском (спіраллю). Можуть бути пружинні двигуни також в деяких видах стаціонарних годин (в настінних і частково в настільних), де регулятором служить маятник.

Рис. 11. Пружинный двигатель (пружина спущена)

 

Передавальний механізм. Цей механізм називають колісної системою або зубчастою передачею, а також ангренажем. Він складається з ряду зубчастих коліс, число яких залежить від типу механізму.

Зубчасті колеса поширюють рух і передають витікаючу від двигуна енергію всьому механізму. Колесо і закріплений на ньому триб утворюють вузол. Знаходяться в зачепленні колесо і триб складають зубчасту пару . Колесо має більший діаметр і робить менше оборотів, ніж триб . У порівнянні з колесом триб має меншу кількість зубів і робить в стільки ж разів більше оборотів , у скільки разів його діаметр менше діаметра великого колеса. Колесо вважається провідним, а триб веденим

Регулятор, або коливальна система, у механічних годинниках являє собою маятник або баланс зі спіраллю (волоском) [2].

Маятник застосовують тільки в стаціонарних годинах. Він складається з стрижня, на нижньому кінці якого знаходиться лінза. Лінза має форму плоского диска або сочевиці і спирається зазвичай на гайку, обертаючи яку можна опускати або піднімати лінзу щодо стрижня маятника.

Балансовий регулятор застосовують у переносних годинах (наручних, кишенькових та ін.) Він являє собою коливальну систему у вигляді балансу зі спіраллю.

Баланси бувають гвинтовими і безгвинтовими. У гвинтових балансів в обід вкручені гвинти для врівноваження обода і для регулювання періоду коливання при підборі спіралі. Це ми можемо побачити на  рис. 3.

Рис. 15. Система баланс-спіраль: 1 - обід балансу; 2 - поперечина, 3 - гвинт для врівноваження; 4 - вісь балансу; 5 – спіраль

 

Безгвинтові баланси застосовують у годинах сучасної конструкції. У порівнянні з гвинтовими вони мають меншу масу (вага), що знижує тертя в опорах балансу, більш міцний обід, який менше схильний до деформації; відсутність гвинтів дозволяє збільшити зовнішній діаметр обода і відповідно збільшити момент інерції без збільшення маси балансу

Спуск (хід). Він являє собою вузол годинникового механізму, що знаходиться між зубчастою передачею і регулятором. Спуск є ходовим пристроєм, який слугує для періодичної передачі енергії двигуна на регулятор підтримки його рівномірного коливання і відповідно рівномірного обертання коліс.  Ходові пристрої бувають двох типів - анкерний і циліндровий [1].

 

Анкерний хід може бути невільним і вільним.

Невільний анкерний хід застосовують у стаціонарних годинах з маятниковим регулятором. Хід складається з анкерного колеса і закріпленої на валику осі анкерної вилки (скоби) з вигнутими кінцями, званими палети: вхідний на лівому кінці, вихідний на правому. Саме такий механізм ми побачимо на (рис. 4). У невільному ходовому пристрої регулятор під час коливання постійно взаємодіє з деталями узвозу.

Рис. 4. Невільний анкерний хід: 1 - анкерне колесо; 2 - скоба (анкер), 3 - валик (вісь)

Вільний анкерний хід буває двох видів - штифтовим і палетного.  У штифтового ходу анкерна вилка виготовляється з латуні, і як вхідний і вихідний палет слугують сталеві штифти. Прослідкуємо штифтовий анкерний хід  на (рис. 18). Такий хід застосовують у звичайних будильниках, а також в настільних годинах з механізмом будильника.

Рис. 18. Штифтовий анкерний хід (спуск): 1 - анкерне колесо; 2 - сталеві  штифти, 3 - анкерна вилка; 4 - імпульсний штифт