Значення правового виховання молоді та правового інформування населення

Вступ

 

У Конституції України  проголошено дію і принцип  верховенства права в нашій незалежній, демократичній державі. Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року затверджено  Національну програму правової освіти населення. У ній підкреслюється необхідність суттєвого підвищення правосвідомості громадян, їх правової культури, неухильного дотримання ними вимог законодавства, кваліфікованого  його застосування. Програмою визначено  завдання створення належних умов для  здобуття громадянами знань про  свої права, свободи і обов’язки, широке інформування населення про  правову політику держави і законодавство, забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації, вдосконалення  системи правової освіти.

Все життя людини у суспільстві, в державі відбувається в межах  правових та соціальних норм. Людина від  народження наділена правами. А з  часом набуває здатності мати обов’язки і нести відповідальність за свої дії.

Зараз Україна перебуває  на шляху розбудови правової держави, і надзвичайно важливим є формування у молоді та населення нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони і вміння використовувати ці закони в повсякденному житті. Молоді люди не повинні бути осторонь зазначених процесів, оскільки молодь – це та сила, яка в змозі здійснити перетворення на краще і забезпечити більш гідне майбутнє своїй державі. 

Необхідність правової просвіти сьогодні не викликає сумніву. Становлення  правової держави, до чого прагне Україна, неможливе без формування правової культури її громадян. Над цією проблемою  працюють різні інститути, але найбільш важлива роль в цьому напрямі  повинна належати саме бібліотеці, що має необхідні інформаційні ресурси  і можливості донести до розуму і  почуттів кожної людини правові цінності, перетворити їх на особисті переконання  і внутрішній орієнтир поведінки.

На сьогодні роботу у справі підвищення правової грамотності населення  можна представити таким чином:

1. Забезпечення вільного доступу користувачів до інформаційних ресурсів, мережі Інтернет.
2. Формування фонду документів по місцевому самоврядуванню несекретного характеру, виявлення і вивчення інформаційних ресурсів з цієї тематики, вивчення ринку інформаційних видань по розділу «Місцеве самоврядування», усебічне професійне розкриття документального фонду по цьому розділу, формування інформаційної бази даних. Використання традиційних і інноваційних методів і форм роботи з документами правового характеру.
3. Інтеграція дій з адміністрацією міста, місцевими співтовариствами, політичними партіями і їх інформаційна підтримка.

Поза сумнівом, що застосування нових інформаційних технологій в обслуговуванні користувачів не лише підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користувача  до інформації правового характеру, але і підвищує престиж бібліотеки.

 

Актуальність  вибору теми курсової роботи визначається усіма вищевикладеними фактами, які дозволяють стверджувати про важливість і доцільність вивчення цього питання.

 

Мету даної курсової роботи можна визначити як вивчення форм і методів роботи з формування правової культури у населення публічних бібліотек: вітчизняний та закордонний досвід.

 

Задачі курсової роботи співвідносяться і обумовлюються метою:

1. Проаналізувати сучасні форми і методи роботи бібліотек з формування правової культури у населення.
2. Виділити основні переваги роботи з правового інформування в умовах інформатизації.
3. Вивчити основні напрямки діяльності бібліотек України, Донецької області та Росії по правовому інформуванню населення.
4. Розглянути особливості вдосконалення форм і методів роботи публічних бібліотек.

 

Об’єктом розгляду у даній курсовій роботі слугує діяльність публічних бібліотек з формування правової культури населення.

 

Предметом розгляду, у свою чергу, можна назвати форми і методи здійснення правового інформування з точки зори системи.

 

 

Глава I. Значення правового виховання молоді та правового    інформування населення

 

У всьому розмаїтті напрямів виховання для створення образу гармонійно розвиненої особистості  особливо актуальним в останні десятиліття  стало правове виховання дитини як громадянина сучасного суспільства. Разом із безумовними досягненнями, проголошенням інтересів дітей  пріоритетними для держави, можна  відзначити і недостатню обізнаність  дітей і дорослих зі своїми правами, відсутність глибокої переконаності  в значущості морально-правових категорій, а часом і зневіру в можливості відстояти інтереси своєї дитини, сім’ї.

Залучення підростаючого  покоління до правової культури не тільки збагачує духовне життя, воно є життєво необхідним у сучасних, часто несприятливих умовах. Знання дітьми та підлітками своїх прав та обов’язків розширює можливості їх реалізації. Правова компетенція зміцнює  життєву позицію, підвищує громадянську активність, формує почуття непримиренності  до негативних соціальних явищ [17].

Розуміння того, що від рівня  освіти і виховання цього покоління  залежить майбутнє держави, в українське суспільство прийшло. Саме молодим, як найбільш активній і мобільній частині населення необхідно допомогти сьогодні сформувати правосвідомість й отримати впевненість в завтрашнім дні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• 1. Правове виховання користувачів – один із важливих напрямків    сучасної бібліотеки

 

Дитяча бібліотека повинна  розглядатися як система гарантій для  кожної дитини у набутті досвіду  входження у національне та світове  інформаційне середовище. Своєю чергою, такі гарантії породжують низку зобов’язань  та викликів для бібліотеки перед  дитиною, її батьками та суспільством у цілому.

Вирішення проблем пошуку та використання інформації неможливо  без такого компонента, як інформаційна культура особистості. У підготовці людини до життя особливе місце має  відводитися її формуванню.

Сьогодні об’єктивною  реальністю є більш високий рівень інформатизації шкіл у порівнянні з  бібліотеками, тому перед бібліотеками постають актуальні проблеми і завдання, які потребують вирішення найближчим часом: участь бібліотек у наданні  вільного доступу до інформації, особливо для дітей та підлітків як майбутніх  громадян інформаційного суспільства, в перспективі – суспільства  знань; освоєння світових інформаційних  ресурсів у аспекті відбору і  надання їх юним користувачам, а  також навігації в інформаційних  мережах; участь у розвитку кіберпростору  для дітей [10].

Основні шляхи подолання  цих проблем це:

• інвестування у розвиток матеріально-технічної бази бібліотек;
• створення комфортного інтелектуально-емоційного середовища, застосування нових інформаційних технологій;
• навчання бібліотекарів інформаційним технологіям;
• комбіноване застосування ресурсів бібліотек: книг, медіа та інтерактивних програмних продуктів.

Правову культуру становлять: свідоме ставлення громадянина  до своїх прав та обов’язків; глибока  повага до законів і правил людського  співжиття; готовність дотримуватися  й виконувати закріплені в них  вимоги, що виражають волю та інтереси народу; активна участь в управлінні державними справами.

Правове виховання не має  на меті озброїти дітей досконалим і повним знанням чинного законодавства. Задовільним результатом можна  вважати, якщо учні знатимуть основні  принципи законодавства і керуватимуться ними у своєму житті, спираючись на глибоку переконаність у їхній правильності та необхідності.

Формування правової культури, порівняно з іншими напрямками роботи з дітьми, має свою специфіку. Передусім  це визначається соціально-правовим статусом дітей у нашому суспільстві. Тому діти мають засвоїти правові знання, що регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і ті правові норми, якими їм доведеться керуватися у  своєму майбутньому.

Рекомендовано бібліотекам, що обслуговують дітей:

• активізувати роботу щодо розвитку соціального партнерства бібліотек з питань формування правової компетенції підростаючого покоління;
• здійснювати міждисциплінарний підхід до процесу становлення правової культури особистості;
• розкривати культурно-історичні, психологічні та етичні компоненти ключових правових ідей та понять;
• сприяти родинному правовому вихованню, порушуючи питання сімейного права та захисту прав дитини у заходах, інформаційних та бібліографічних матеріалах, призначених для батьків;
• створювати умови для вивчення інтересів та рівня знань дітей та підлітків у сфері права шляхом проведення соціологічних досліджень;
• здійснювати інформаційну підтримку правової освіти;
• запроваджувати у практику дискусійні форми роботи: актуальні діалоги, форуми, ток-шоу тощо;
• сприяти створенню у бібліотеках правових клубів;
• застосовувати комплексні форми роботи: дні права, тижні правової освіти;
• активізувати висвітлення питань права у контексті популяризації художньої літератури.

Проблеми прищеплення  правового мислення і виховання  громадян відповідно до викликів часу обумовлюють важливість роботи дитячих  бібліотек у цьому напрямі. Лише у нерозривному зв’язку з вихованням як трансляцією досвіду, цінностей  від старшого покоління до молодшого, підтримкою сімейного виховання  ця робота буде корисною. Адже весь позитивний ефект може зійти нанівець без  урахування складних психологічних  аспектів, бо навіть на заняттях із найменшими психологи радять такі вправи, що не підсилюють природний егоцентризм  дитини; не лише «озброюють» її знаннями про власні права, а й нагадують, що такі самі права є й у кожної людини навкруги. У протилежному випадку дитина буде вважати, що всі навколо – її боржники, особливо гостро це позначиться на руйнації стосунків із батьками, яким також потрібна правова просвіта, допомога. Саме бібліотека може підтримати батьків, надати їм методичну допомогу з питань виховання, щоб, наприклад, проблема фізичних покарань і порушення прав дитини не призвела до знищення сім’ї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• 2. Сучасні форми і методи роботи бібліотек у формуванні правової культури населення

Форми бібліотечного обслуговування в бібліотеках з правового інформування вельми різноманітні. Серед них можна виділити як традиційні, так й інноваційні, в тому числі категорії, розраховані на все населення регіону і на всіх користувачів бібліотеки, на конкретні групи користувачів; на конкретних користувачів.

Бібліотеки використовують самі різні форми індивідуальної і масової роботи в правовому  вихованні підростаючого покоління: виставки, огляди і презентації книг, випуск інформаційних і рекомендаційних  посібників, в тому числі електронних, зустрічі з юристами, ділові і ситуаційні ігри, правові тренінги, дискусії, Круглі столи [4].

Бібліотеки ведуть велику роботу з правового всеобучу населення, організуючі «Школи правового всеобучу», випускаючи інформаційні листівки, буклети  і бюлетені, організовуючи книжкові виставки і стенди правової інформації, проводячи «дні правової інформації», навчаючі семінари і тому подібне.

З метою наочної популяризації  правової інформації бібліотеки працюють над оформленням цільових книжкових  виставок, стендів, інформаційних табло, наприклад: «Право на право», «Правовий  навігатор», «Подорож країною закону», «Знати закон – бути освіченим», «Бібліотечний адвокат».

Ефективною формою формування правової культури населення є День правової інформації. Він включає  виставку нових надходжень за темою, лекцію фахівця, консультації з різних юридичних питань. Наприклад, Тема Дня  правової інформації «Права громадянина» може бути розкрита за допомогою виставки документів «Грані спадкового права», огляду нормативних актів «Про комунальні платежі», фахового коментаря Закону України «Про основи соціальної захищеності  інвалідів», юридичних консультацій «Нормативно-правове регулювання  усиновлення», «Поділ майна подружжя».

З метою підвищення правової культури користувачів, сприяння їх юридичній освіті та самоосвіті, а також кращої орієнтації в потоці інформації бібліотеки видають та використовують інформаційні бюлетені, дайджести, порт фоліо, тематичні досьє, путівники в різних галузях права, рекомендаційні списки та покажчики літератури, веббібліографічні списки. Їх тематика різноманітна: «новини законодавства», «Судова реформа», «Захист прав споживачів», «Житло моє», «Родина в дзеркалі закону», «Права та обов’язки неповнолітніх», «Право в мережі Інтернет», «Юридичні навчальні заклади України».

На підвищення правової грамотності  населення спрямовані і Дні правової культури, під час проведення яких бібліотечні працівники за допомогою  фахівців не лише допомагають учасникам  заходу оволодіти знаннями з різних правових питань, а й сприяють формуванню вмінь реалізовувати свої права  в різних життєвих ситуаціях.