Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 15:47, реферат
Українська правова система здавна належала до романо - германської правової сім’ї, не останню роль у цьому відіграла рецепція римського права, яке з великим успіхом ширилось Європою та за її межі. Так, за часів Київської Русі був створений перший кодифікований збірник права «Руська Правда», який унормував і систематизував всі закони, звичаї і традиції. Також потрібно згадати і про Литовські Статути, «Права, за якими судиться малоросійський народ», Конституцію Пилипа Орлика, та інші нормативно - правові акти, які були побудовані за типом романо - германського права.
Малькут Ольга Михайлівна
студентка 1-го курсу факультету адвокатури
Національного університету «Одеська юридична академія»
Українська правова система здавна належала до романо - германської правової сім’ї, не останню роль у цьому відіграла рецепція римського права, яке з великим успіхом ширилось Європою та за її межі. Так, за часів Київської Русі був створений перший кодифікований збірник права «Руська Правда», який унормував і систематизував всі закони, звичаї і традиції. Також потрібно згадати і про Литовські Статути, «Права, за якими судиться малоросійський народ», Конституцію Пилипа Орлика, та інші нормативно - правові акти, які були побудовані за типом романо - германського права.
Романо - германський тип правових сімей – сукупність національних правових сімей, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі римського права і його пристосування до нових національних умов при домінуванні закону серед інших джерел права.
Аналіз аспектів українського права дає підставу зробити висновок про належність правової системи України саме до романо-германського типу правової системи, який характеризується такими найбільш суттєвими юридичними ознаками:
1) визнанням нормативно-правового акта основним джерелом права;
2) ієрархічністю нормативно-правових актів, яка визначається їх юридичною силою;
3) визначенням найвищого рівня у цій ієрархії за конституцією;
4) кодифікованістю значної частини нормативно-правових актів;
5) наявністю спеціалізованих органів конституційного правосуддя;
6) поділом права на публічне та приватне, а також галузевим поділом;
7) відведення ролі генетичного джерела формування принципів права правовій доктрині;
8) подібністю правових принципів та понять у національних правових системах цього типу;
9) наявністю чіткої та ефективної юридичної техніки (Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – С.65).
В Україні норми права творяться не судами, як, наприклад, в країнах англо - американської правової сім’ї, а правотворчими органами, одним з який виступає Верховна Рада України. Норми права можуть тлумачитися по - різному, і в цьому немає жодних обмежень, за правильністю інтерпретації норм стежать спеціальні органи. В нашій державі закон має важливе значення і сприймається як першорядне, але не виняткове джерело права. Перш ніж закон вступить в дію, він проходить ретельне обговорення у Верховній Раді України, приймається за згоди більшості конституційного складу депутатів - все це свідчить про вагому роль закону в державі.
В Україні діє поділ права на публічне і приватне. Публічне право регулює відносини у сфері загальносуспільного інтересу, а приватне регулює відносини у сфері приватних інтересів, до яких належать майнові та немайнові відносини. В нашій державі, як і в інших країнах романо - германської сім’ї, приватне і публічне право включає майже ті ж самі основні галузі: конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне, трудове та ін.
Як і решта країн романо-германської правової системи, Україна є країною кодифікованого права (причому протягом останнього десятиліття відбулось оновлення кодексів – замість старих, заснованих на соціалістичній правовій системі, було створено нові, засновані на принципах романо-германського права). Ще однією рисою, яка засвідчує базування права в Україні на принципах романо-германської правової системи є верховенство закону, який є головним джерелом права. Основним законом України є Конституція 1996 р. Прагнення України до євроінтеграції також мають бути пов’язані з приведенням її законодавчої бази у відповідність до європейських стандартів – тобто до сучасної концепції романо-германської правової системи (Корчевна Л. О. Проблема різноджерельного права: Досвід порівняльного правознавства. – К.: Іт-т держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 360 С.).
Що стосується ієрархії нормативно - правових актів, то потрібно сказати, що Україна не є винятком, адже за Конституцією визнана вища юридична сила, вона має статус Основного Закону в державі. Закони також займають провідну позицію, але все ж стоять на щабель нижче Конституції, і вже після них потрібно назвати підзаконні акти, без яких важко уявити повноцінне функціонування державної влади. В судовій системі романо - германського типу наявний спеціальний орган конституційного правосуддя, в Україні роль цього органу виконує Конституційний Суд України. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Також потрібно сказати і про те, що в Україні діють адміністративні суди, яких немає в країнах з англо - американським правом.
Що стосується вищої освіти в Україні, то її структура така ж сама, як і в європейських університетах. Загальна університетська освіта триває протягом 4 - 5 років – здобуття кваліфікованого рівня бакалавра або спеціаліста, і спеціалізована триває 1 - 2 роки – здобувається рівень магістра. Європейська юридична освіта більш схильна до поєднання теоретичних та практичних норм.
Отже, проаналізувавши правову систему України та її основні риси можна з впевненістю сказати, що вона належить до романо - германської правової сім’ї.