Президенти Сполучених Штатів Америки за часів Другої світової війни

 

Реферат

за темою: «Президенти Сполучених Штатів Америки за часів Другої світової війни»       

 

 

Підготувала

Учениця 11 –  А класу

КЗО «СЗШ №97 ім. П. І. Шкідченка»

Кислиціна Анастасія

 

 

 

 

 

м. Дніпропетровськ

2012 р.

Політичний портрети

 Франклін Делано Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt) (1882-1945) — 32-гий президент США (1933 — 45), демократ. Був губернатором Нью-Йорка 1929 — 33. Став президентом під час депресії, почав економіку нових справ, реформу соціальних програм. Саме ці дії зробили його дуже популярним серед населення. Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію. Коли США вступили у війну в 1941, проводив багато часу в переговорах з главами союзницьких держав.

 

Гаррі С. Трумен (англ. Harry S. Truman) (1884-1972) — 33-й президент Сполучених Штатів (1945—1953). Під час Першої світової війни Трумен служив офіцером артилерії. Після війни він став частиною політичної машини Тома Пендергаста і обраний комісіонером округи у штаті Міссурі, а потім сенатором США від штату Міссурі в 1934 році. Після того, як він отримав національну популярність в якості голови військового комітету Трумена, він замінив віце-президента Генрі Воллеса у ролі кандидата у віце-президенти на виборах 1944 року та отримав посаду коли Рузвельт виграв вибори.

 

Ранні роки

Франклін Делано Рузвельт народився в родині заможного землевласника і підприємця, яка мала широкі зв’язки в політичних колах північно-східних штатів. Належить до “Рузвельтів з Гайд-парку” — гілки сім’ї, виділеної в XVII столітті. До іншої впливової гілки — “Рузвельтів з Ойстер-бея”, належав шестиюродний брат Франкліна Рузвельта президент Теодор Рузвельт (1858-1919).

Мати Франкліна зайнялася  його освітою. З семи років з хлопчиком  починають займатися викладачі. До 14 років юний Франклін отримує  освіту виключно вдома, після чого його відправляють у приватну школу в  Гортоні, де йому доводиться жити майже в спартанських умовах. Кімнати учнів були мізерно малі, вода в душі часто холодна, але при всіх незручностях на вечері учні були зобов’язані бути в костюмах, білих сорочках з накрохмаленими комірцями і лакових туфлях. За освітою юрист, навчався в привілейованої приватній школі в Гортоні, в Гарвардському і Колумбійському університетах. В 1905 р. одружився на своїй далекій родичці Елеонорі Рузвельт, племінниці президента Теодора Рузвельта. В 1907-1910 роках працював в юридичній фірмі. У віці 28 років, після купання в озері Фанді (Канада), Рузвельт захворів поліомієлітом. В результаті лікарської помилки хірурга У. Кіна, Рузвельту було призначено неправильне лікування, яке призвело до паралічу. Після дзвінка з Бостона доктора Роберта Ловетта, діагноз був встановлений, однак лікування не привело до відновлення діяльності ніг.

Гаррі С. Трумен народився 8 травня 1884 року в місті Ламар другою дитиною в родині Джона Андерсона Трумена і Марти Еллен Трумен. У нього були брат Джон Вівіан (1886-1965) і сестра Мері Джейн Трумен (1889-1978).

Його батько працював фермером. Через 10 місяців після народження Г. Трумена сім'я переїхала в  Харронсвіль. Коли йому виповнилося 6 років, всі переїхали в Індепенденс. У 8 років Г. Трумен пішов до школи; його захопленнями були музика, читання та історія. На зерновій біржі його батько розорився, і Г. Трумен не зміг поступити в коледж і працював на елеваторі. Його друге ім'я було просто ініціалом С «S», даними на честь імен дідів - по батькові Андерсона Шиппі (Shipp) Трумена і по матері Соломона Янга.

Політична діяльність

Франклін  Делано Рузвельт рано включився в активну політичну діяльність в лавах Демократичної партії. У 1910 році він був обраний в сенат штату Нью-Йорк. У 1913 — 1920 рр. — помічник морського міністра в уряді президента Вудро Вільсона, виступав за посилення військово-морської могутності США, що було необхідно для здійснення політики “ великого кийка ”. В 1920 р. — кандидат на пост віце-президента США від Демократичної партії. Зазнав поразки і повернувся до приватної юридичної практики та підприємництва. З серпня 1921 року в результаті поліомієліту на все життя став інвалідом, втратив здатність вільно пересуватися. До 1928 року залишався “в тіні ”, не заявляв про себе на громадській або політичній арені, але стає все більш помітною фігурою в керівництві Демократичної партії.

В одному зі своїх листів наприкінці січня 1941 року Томас Манн, великий німецький письменник-гуманіст, що емігрував з нацистської Німеччини, писав про прийом у президента Рузвельта в Білому домі: “ подальша наша подорож була цікава і утомлива — цікава, звичайно, особливо на наступному етапі, де нас прийняли з вражаючою увагою. Запаморочливою вершиною його був коктейль в робочому кабінеті, коли іншим запрошеним на обід гостям довелося чекати внизу. Але у нас вже був з “ ним ” перший сніданок. “Він” знову справив на мене сильне враження, або, вірніше, знову викликав у мене інтерес і симпатію: важко охарактеризувати цю суміш хитрості, сонячності, розпещеності, кокетства і чесної віри, але є на ньому якась познака благодаті, і я прилучивсь до нього як до природженого, на мій погляд, противника того, що має пасти”. Пасти повинен був фашизм. Це зауваження письменника-антифашиста точно і яскраво передає складний і суперечливий внутрішній вигляд 32-го президента США.

Коли Рузвельт вступив  на посаду, США перебували в небувалій  кризі. У лютому 1933 року всій банківській  справі загрожував крах, і було кілька випадків голодної смерті в країні, яка страждає від надлишку продуктів  харчування. Однією з областей, куди відразу після вступу на посаду втрутився  уряд Рузвельта, оголосивши чотириденні  банківські канікули (Bank holiday) та ввівши “Надзвичайний закон про банки”, була система грошового і кредитного обігу США . Усі заходи в цій галузі служили трьом цілям: радикальна реформа досить хаотичної банківської справи, нагляд і контроль за торгівлею цінними паперами, а також (найважливіше) — створення законних підстав для інфляційної політики держави, щоб подолати дефляцію за допомогою нової грошової емісії.

Період, що почався світовою економічною кризою 1929-1933 рр. і завершився перемогою сил антигітлерівської  коаліції займає особливе місце в  історії. Роль Рузвельта та його оточення у визначенні принципів та реалізації соціальної та зовнішньополітичної  стратегії, спрямованої на збереження і зміцнення економічних і  зовнішньополітичних позицій США, виключно велика.

15 квітня 1935 у Білому домі  у Вашингтоні Франклін Рузвельт  підписав перший в історії  міжнародний договір “Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам’яток (Пакт Реріха)”.

В 1943 р. в Тегерані Франклін Рузвельт, Сталін і Черчилль обговорювали в основному проблему досягнення перемоги над Третім Рейхом, в Ялті ж у 1945 р. приймалися основні рішення  про майбутній розділ світу між  країнами-переможцями.

Ялтинська конференція 1945: Вінстон Черчилль, Рузвельт і Йосип Сталін

З його іменем пов’язана  також одна із самих значних сторінок в історії зовнішньої політики і  дипломатії США, і зокрема встановлення та нормалізація дипломатичних відносин з Радянським Союзом, участь США  в антигітлерівської коаліції. Велика роль Рузвельта у формуванні та втіленні в життя так званого “нового курсу” всередині країни, курсу демократичної спрямованості, що зіграло видатну роль у стабілізації економічної та соціальної ситуації в країні в період після глибокої економічної кризи 1929 — 1934 рр., курсу, що дозволив уникнути тяжких соціально-політичних потрясінь. Рузвельт проявив себе як неординарний, гнучкий політик, який тонко відчуває ситуацію, здатний правильно вгадувати тенденції та своєчасно і точно реагувати на зміну настрій всіх верств суспільства. Рузвельт робив все, щоб зберегти і розвинути існуючий суспільно-економічний лад у країні і зміцнити домінуюче положення США в усьому світі.

Рузвельт завжди залишався  тверезим і прагматичним політиком. Чотири рази переобиратися на пост президента країни (що являє собою  рекорд в історії США) і займав його до самої смерті. Після повернення з Тегерана радники відзначили різке  погіршення здоров’я президента. Після  обслідування в кардіологічної клініці  в Бетезді (доктор Хауард Бруен), було виявлено, що президент страждає від обмінної гіпертонічної енцефалопатії, застійної серцевої недостатності, хронічної артеріальної гіпертензії. Лорд Моран, що супроводжував Черчилля на Ялтинській конференції записав, що Рузвельт виглядав дуже хворою людиною з запущеним атеросклерозом. Франклін Рузвельт помер 12 квітня 1945 року від крововиливу в мозок ..

22-а поправка до Конституції

До Франкліна Рузвельта  жодна людина не займала пост президента США більше двох термінів підряд. Багато в чому це було наслідком традиції, що йде від Джорджа Вашингтона, першого президента США, що відмовився балотуватися на третій термін.

Порушення Рузвельтом цієї традиції призвело до її оформлення у вигляді  закону та прийняття 22-ї поправки до Конституції США. Поправка була запропонована  вже через 2 роки після смерті Рузвельта (у 1947 році) і вступила в силу в 1951 році, під час другого терміну  Гаррі Трумена.

Оскільки пост Президента США можна зайняти не тільки в  результаті виборів (віце-президент  стає президентом після смерті або  відставки свого попередника), в  поправці передбачено положення  про те, що виконання повноважень  Президента США протягом хоча б двох повних років прирівнюється до повного президентського терміну.

Поправка не мала зворотної  сили, через що Гаррі Трумен мав  теоретичну можливість балотуватися на третій термін — хоча його перший термін тривав майже повні 4 роки, він не був обраний на нього, а отримав  у результаті смерті Рузвельта (через 3 місяці після чергової інавгурації ). Трумен не скористався цією можливістю і в 1952 році відмовився від участі у виборах.

 

Гаррі С. Трумен

Суддя округу Джексон

У 1922 році завдяки меру Канзас-Сіті Тому Пендергасту Трумен стає суддею окружного суду в східному окрузі Джексон. Хоча в 1924 році на переобрання окружного судді він зазнав невдачі, в 1926 і 1930 році він все ж був обраний ним.

Сенатор США 

У 1934 році Трумен був обраний  сенатором США. Він був прихильником «нового курсу», запропонованого  Рузвельтом. У 1940 році він очолив надзвичайний комітет з дослідження програми озброєння федерального уряду.

Він казав : «Якщо ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам слід допомагати Росії, а якщо вигравати буде Росія, то нам слід допомагати Німеччині, і, таким чином, нехай вони вбивають якомога більше, хоча мені не хочеться ні за яких обставин бачити Гітлера в переможцях . Ніхто з них не думає виконувати свої обіцянки.»

Період президентства

Коли Трумен став президентом  США, він зіткнувся зі складною ситуацією - в Європі завершувався розгром  нацистської Німеччини, а відносини  з СРСР погіршувалися.

 

 

Кінець Другої світової війни

Трумен вважав, що Рузвельт на конференції в Ялті пішов на занадто великі поступки Сталіну. Виникли  розбіжності з приводу звільнення Європи і особливо Східної Європи. 24 липня Трумен повідомив Сталіна, що він створив атомну бомбу, не кажучи про це прямо. Він сподівався, що війна з Японією буде закінчена  до того, як СРСР оголосить їй війну. У своєму Потсдамському щоденнику  президент писав: «Ми розробили  найжахливішу зброю в історії людства ... Ця зброя буде застосована проти Японії ... так, щоб військові об'єкти, солдати і моряки були цілями, а не жінки і діти. Навіть якщо японці дикі - нещадні, жорстокі і фанатичні, то ми, як керівники світу, для загального блага не можемо скинути цю жахливу бомбу ні на стару, ні на нову столицю ». У серпні 1945 року Трумен був ініціатором атомної атаки Хіросіми і Нагасакі. Після цього війська США окупували Японію.

Холодна війна

Після війни відносини  між СРСР і США стали погіршуватися. 5 березня 1946 колишній тоді в США  Уїнстон Черчилль отримав запрошення Вестмінстерського коледжу в  Фултоні прочитати лекцію про «світових справах». Черчілль виставив умову, що Трумен повинен супроводжувати його в Фултон і бути присутнім при промові, яку він виголосить. 12 березня 1947 Трумен проголосив свою доктрину, яка передбачала допомогу Туреччини та Греції для того, щоб врятувати їх від «міжнародного комунізму». Це було однією з ключових подій початку холодної війни.

НАТО

Трумен був прихильником створення військового блоку  НАТО. Він пропонував це зробити  для того, щоб зупинити експансію  Радянського Союзу в Європі. 4 квітня 1949 США, Канада, ряд європейських країн і Туреччина підписали  договір про створення нового військового альянсу.

Внутрішня політика

У період президентства Трумена  залишалися напруженими відносини  з профспілками. У 1947 році був прийнятий  відомий закон Тафта - Хартлі, який істотно обмежує право на страйк. У тому ж році Трумен робить перші спроби десегрегации, що викликає розкол в Демократичній партії і поява групи діксикрати. Була прийнята програма забезпечення безпеки країни, в сенаті впливом користувався Джозеф Маккарті, який вважав, що комуністи проникли в уряд, що призвело до значного утиску цивільних прав і свобод і цькуванні комуністів (маккартизм). У 1948 році Трумен представив програму «Справедливий курс», яка передбачала контроль цін, кредитів, промислових продуктів, експорту, зарплат і квартирних плат. Однак Конгрес контролювався республіканцями, які були проти цього. Протягом свого терміну він протистояв Конгресу та накладав вето, якщо то здавалося йому неправильним.

Замах

1 листопада 1950 двоє пуерториканців, Гріселіо Торресола і Оскар Колаццо намагалися вбити Трумена в його власному будинку. Однак вони не змогли проникнути в його будинок - Торресола був убитий, а Колаццо поранений і заарештований. Останній був засуджений до смертної кари на електричному стільці, однак в останній момент Трумен замінив йому кару довічним ув'язненням.

 

 

Після президентства

Помер Франклін Делано Рузвельт 12 квітня від крововиливу в мозок. Останні його слова були: «У мене страшенно болить голова». Він був похований у Гайд-Парку. В історіографії його незмінно ставлять в один ряд з найбільш видатними президентами США Дж. Вашингтоном, Т. Джефферсоном та А. Лінкольном.

У 1952 році Трумен не висував свою кандидатуру на виборах 1952 року. Президентом країни став Дуайт Ейзенхауер. У 1957 році в Індепенденсе Трумен відкрив свою бібліотеку. У 1964 році президентом став Ліндон Джонсон, який здійснив багато планів Трумена.