Правове регулювання договору поставки

Відповідальність за договором поставки наступає у вигляді відшкодування збитків і неустойки у вигляді штрафу або пені. Як правило застосовується залікова неустойка. Постачальник (виробник) за договором поставки несе відповідальність:

1. за прострочку поставки або недопоставки продукції. В цьому випадку постачальник повинен сплатити неустойку, розмір якої залежить від вартості непоставленої продукції в певний строк і повинен поповнити недопоставлену кількість продукції, яка розподіляється, - з урахуванням строку дії ліміту (фонду)1. Поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів - в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Правда, покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитись від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.

Зазначена вище неустойка за недопоставку або прострочення поставки стягається одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна норма: в разі поповнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язання з поставок у цьому періоді) розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки знижується на 50 відсотків2.

2. за відхилення від вимог щодо якості продукції. Недотримання умов щодо якості продукції тягне різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Насамперед, дуже часто в продукції виявляються дефекти, які можна й економічно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (в тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому нанесені витрати. Якщо дефект усунуто виготовлювачем в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав її усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе. У випадку поставки продукції чи товарів, які за якістю не відповідають стандартам, технічним умовам договору, постачальник повинен усунути недоліки або замінити предмет договору поставки на продукцію чи товари належної якості протягом 20 днів з для одержання вимоги покупця. Покупець має право усунути недоліки самостійно і вимагати від постачальника відшкодування понесених витрат. Покупець може в цьому випадку також відмовитися від прийняття і оплати продукції чи товарів, а якщо оплата вже була здійснена - вимагати повернення сплачених сум і заміни товарів чи продукції доброякісними.

Постачальник сплачує покупцеві штраф за поставку неякісної продукції в розмірі 20% від її вартості.

У випадку поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж засвідчено в документі, що посвідчує якість, покупець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитись від прийняття продукції. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або використання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язання за договором поставки1.

3. за поставку некомлектуючої продукції - постачальник повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною в 20 денний строк після одержання вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення оплачених сум. Коли виготовлювач не виконав цих вимог, покупець може відмовитись від продукції і стягнути штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, вимагаючи і вартість частин, яких не вистачає (п.42, 59 Положення про поставки продукції; п.35, 52 Положення про поставки товарів).

В усіх трьох випадках застосовується штрафна неустойка, тобто збитки повинні бути відшкодовані в повному обсязі. Відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняє постачальника від виконання обов'язку в натурі.

Положення про поставки передбачає також відповідальність за неналежне маркування, за порушення вимог щодо упаковки і тари, щодо транспортування тощо.

За договором поставки певні права та обов'язки  має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Покупець також несе відповідальність за відмову своєчасно прийняти продукцію і оплатити її в розмірі 0,03% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

У Цивільному кодексі України, зокрема, в статті 249 зазначено строк позовної давності за позовами про недоліки поставленої продукції, тобто, для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.

Також ч.1 статті 250 Цивільного кодексу передбачено строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленої продукції. Тобто строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством Союзу РСР.

Оскільки вище зазначалося, що Положення про поставки передбачає відповідальність поставщика і покупця, то Цивільний кодекс, а відповідно і стаття 252 передбачає Положення про поставки і Особливі умови поставок. Тобто, договори поставки укладаються і виконуються відповідно до Положень про поставки, затверджуваних Радою Міністрів СРСР, Особливих умов поставки окремих видів продукції, затверджуваних у порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, а в передбачених нею випадках - Радою Міністрів Української РСР.

За Положенням про поставки продукції (п.74) та Положенням про поставки товарів (п.65) сторонам надається можливість передбачити в договорі відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не потрібно доводити фактичний розмір понесених збитків.

Положенням про поставки товарів (п.24) передбачено, що виготовлювач має право зажадати від покупця оплати підготовленої до відправки продукції, давши гарантії наявності її в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши про це покупця.

Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її повинен виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки і санкції за порушення покупцем свого обов'язку, оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних не вибіркою продукції.

Також важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін. За несвоєчасну сплату заборогованості підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 2 відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в розмірі, визначеному законом, якщо інший розмір пені не передбачено угодою сторін. Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.

Так, відповідно до статті 253 - відповідальність за порушення договору поставки передбачено, що відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в ст. 252 Цивільного кодексу, стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки.

У випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).

 

ВИСНОВОК

 

Що стосується договору поставки, то вже вище в попередніх питаннях зазначалося поняття договору поставки, тобто договір - це договір, за яким постачальник (підприємець) зобов'язується в обумовлені строки (строк) передати у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим (сімейним, домашнім) споживанням, а покупець зобов'язується приймати товар і платити за нього певну ціну.

Концепцією переходу України до ринкової економіки передбачено створення ринків, узгодження взаємодія яких забезпечує розподіл економічних ресурсів, адекватних суспільним потребам. Наприклад, ринок засобів виробництва забезпечує вільну реалізацію сировини, матеріалів, палива, енергії, обладнання. Його формування здійснюється шляхом заміни централізованого розподілу ресурсів вільною торгівлєю більшістю видів продукції виробничо-технічного призначення. В цих умовах споживачі набувають продукцію без лімітів і фондів у порядку оптової торгівлі у комерційних оптових підприємств або за безлімітними замовленнями безпосередньо у виготовлювачів відповідно до укладених договорів. Основним способом формування господарських зв'язків з реалізації товарів є укладення договорів у результаті вільного продажу товарів на оптових ярмарках чи біржах. На підставі цих договорів, а зокрема і договору поставки, плануються асортимент, підвищення якості товарів та показників, що визначають виробничий і соціальний розвиток підприємства.

У період переходу до вільних ринкових відносин поставка товарів, як правило, здійснюється шляхом укладення між постачальниками і покупцями договорів, а також за допомогою посередникьких фірм та інших організацій, які забезпечують поставку товарів і надають послуги щодо встановлення господарських зв'язків між постачальниками і покупцями.

Також, що стосується договору поставки, то можна зазначити, що істотними умовами договору є кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити. Положеннями про поставки передбачено права і обов'язки постачальника і покупця, які повинні їх дотримуватися. При недотриманні таких прав і обов'язків сторони несуть відповідальність за неналежне виконання договору поставки.

Отже, договір поставки відіграє неодноразову роль у створенні відносин між суспільством, а також у створенні нових ринків.

Згідно такого договору одні люди постачають продукцію, а другі купують її, з метою зробити собі і іншим добре.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. "Цивільне право" ч.2. Підручник за редакцією О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової. - Київ, 1996 рік: "Вентурі".
2. Цивільний кодекс України. - Київ: Юрінком Інтер, 1997 р.
3. Підручник "Правознавство" . - Київ: Юрінком Інтер, 1999 р.
4. Юридичний словник-довідник.- Femina. Київ, 1996 р.
5. ЗУ "Про підприємництво" стаття 2.
6. Декрет КМУ від 10 травня 1993 р. "Про стандартизацію і сертифікацію".
7. Положення про поставки продукції; Положення про поставки товару.
8. ЗУ "Про поставки продукції для державних потреб" від 22 грудня 1995 року.

 

 

1 Див. ЗУ "Про підприємництво" ст.2

1 - Див. Цивільний кодекс України ст.44, ч.2 і ч.3 ст.154.

1 - Декрет КМУ від 10 травня 1993 р. "Про стандартизацію і сертифікацію"

2 - Див. Цивільний кодекс України: стаття 251.

1 - Див. главу "Транспортні договори".

1 - Див. ст.207, 208 ЦК України.

2 - п.57 Положення про поставки продукції, п.49 Положення про поставку товарів.

1 - П.41, 59 Положення про поставки продукції; П.34, 52 Положення про поставку товарів.