Повноваження Верховної Ради України

Багатогранною є взаємодія парламенту з органами правосуддя і прокуратури  у процесі здійснення парламентського контролю.

обираються, призначаються  чи затверджуються Верховною Радою, заслуховування та підготовка для розгляду Верховною Радою відповідних висновків щодо цих кандидатур; обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготовка відповідних висновків щодо цих осіб;

4) попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів та угод, проектів державних програм економічного й соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою;

5) здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування.

При здійсненні законопроектних робіт  комітет, визначений головним розробником з певного законопроекту чи проекту іншого акту Верховної Ради, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновки інших комітетів та готує їх на розгляд Верховної Ради.

Комітети, як і постійні комісії, мають  певні обов'язки насамперед щодо якісної і вчасної підготовки законопроектів, висновків та рекомендацій, а також виконання доручень Верховної Ради.

Верховна Рада у межах своїх  повноважень може створювати і тимчасові спеціальні комісії для підготовки й попереднього розгляду питань.

Для проведення розслідування  з питань, що становлять суспільний інтерес, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Організація і порядок  діяльності комітетів Верховної  Ради, її тимчасових спеціальних та слідчих комісій встановлюється законом.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини призначається Верховною Радою для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина (ст. 101 Конституції).

Рахункова палата створюється  для контролю за використанням коштів Державного бюджету від імені Верховної Ради (ст, 98 Конституції).

Для успішного функціонування нових і оновлених структур Верховної  Ради першочерговим є істотне  зміцнення їхньої правової бази, зокрема: прийняття законів про регламент, комітети Верховної Ради, про статус народного депутата та інших; створення відносно цілісної системи інфраструктури парламенту; широке залучення до здійснення законодавчих, установчих і контрольних функцій Верховної Ради всіх суб'єктів законодавчого, бюджетного, контрольного й установчого процесу; забезпечення тіснішої взаємодії Верховної Ради та 'ц органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування й об'єднаннями громадян.

2.  Повноваження Верховної Ради України

Конституція закріплює  широкі повноваження Верховної Ради України, які визначають її місце і роль у державі. Ці повноваження за сутністю і призначенням можна поділити на декілька груп. Найважливішими є повноваження щодо: внесення змін до Конституції України; прийняття законів; визначення засад політики держави та програм суспільного розвитку; взаємовідносин Верховної Ради і Президента України; формування інших державних органів; організації адміністративно-територіального устрою нашої країни; здійснення зовнішніх функцій держави, а також бюджетні та контрольні повноваження.

Верховна Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від конституційного складу Верховної Ради.

З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів можливості Верховної  Ради щодо розгляду питання про його відповідальність обмежуються. Конституція забороняє розглядати це питання більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявів принципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певної форми контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів) гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу (встановлення певних умов, за яких це питання може розглядатися).

    До повноважень Верховної Ради України належить:

     1) внесення  змін до Конституції України  в  межах  і  порядку,  передбачених розділом ХІІІ цієї  Конституції;

     2) призначення    всеукраїнського   референдуму   з   питань, визначених статтею  73 Конституції України;

     3) прийняття  законів;

     4) затвердження  Державного бюджету України та  внесення  змін до нього;  контроль  за  виконанням  Державного  бюджету   України, прийняття рішення щодо  звіту про його виконання;

     5) визначення  засад внутрішньої і зовнішньої політики;

     6)затвердження  загальнодержавних програм   економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного  розвитку, охорони довкілля;

     7) призначення   виборів   Президента   України   у   строки, передбачені цією  Конституцією;

     8) заслуховування  щорічних та позачергових послань  Президента України про внутрішнє  і зовнішнє становище України;

     9) оголошення  за поданням Президента України   стану  війни  і укладення   миру,  схвалення  рішення   Президента    України    про використання Збройних Сил України та інших військових формувань  у разі збройної агресії проти України;

     10) усунення  Президента України з поста  в  порядку  особливої процедури  (імпічменту),   встановленому   статтею    111 Конституції України;

     11) розгляд і прийняття рішення щодо  схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

     12) надання   згоди   на   призначення   Президентом   України Прем'єр-міністра  України;

     13) здійснення  контролю  за  діяльністю  Кабінету  Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

     14) затвердження  рішень  про  надання   Україною   позик   і економічної    допомоги    іноземним   державам   та   міжнародним організаціям, а також про одержання Україною  від іноземних держав, банків  і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним   бюджетом   України,   здійснення   контролю   за    їх використанням;

     15) призначення  чи обрання на  посади,  звільнення  з  посад, надання згоди на  призначення і звільнення з  посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;

     16) призначення  на посади та звільнення  з   посад  Голови  та інших членів  Рахункової палати;

     17) призначення    на   посаду   та   звільнення   з   посади Уповноваженого   Верховної   Ради   України   з    прав    людини; заслуховування  його  щорічних  доповідей  про  стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

     18) призначення  на  посаду  та  звільнення  з  посади  Голови Національного  банку України за поданням  Президента України;

     19) призначення    та   звільнення   половини   складу   Ради Національного  банку України;

     20) призначення  половини складу Національної  ради  України  з питань телебачення  і радіомовлення;

     21) призначення  на посаду та  припинення  повноважень  членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

     22) затвердження  загальної структури, чисельності,  визначення функцій  Збройних  Сил  України,  Служби  безпеки   України,  інших утворених відповідно  до законів України  військових  формувань,  а також Міністерства внутрішніх справ України;

     23) схвалення  рішення про надання військової  допомоги  іншим державам, про  направлення  підрозділів   Збройних  Сил  України  до  іншої держави чи про допуск  підрозділів збройних сил інших  держав на територію України;

     24) надання  згоди на призначення на посади  та  звільнення  з посад   Президентом  України  Голови   Антимонопольного  комітету України,  Голови Фонду державного майна  України, Голови  Державного комітету  телебачення і радіомовлення України;

     25) надання   згоди  на  призначення  Президентом   України  на посаду  Генерального  прокурора  України;  висловлення    недовіри Генеральному прокуророві  України, що має наслідком його  відставку з посади;

     26) призначення   третини складу Конституційного Суду України;

     27) обрання  суддів безстроково;

     28) дострокове    припинення   повноважень   Верховної   Ради Автономної  Республіки Крим за наявності   висновку  Конституційного Суду  України  про  порушення   нею Конституції України або законів України;  призначення  позачергових  виборів  до  Верховної   Ради Автономно Республіки Крим;

     29) утворення  і ліквідація районів, встановлення  і зміна  меж районів і  міст, віднесення населених пунктів   до  категорії  міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

     30) призначення  чергових та позачергових виборів   до  органів місцевого самоврядування;

     31) затвердження  протягом  двох  днів  з  моменту   звернення Президента України  указів про введення воєнного  чи  надзвичайного стану в Україні або в окремих її  місцевостях,  про  загальну  або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами на звичайної екологічної ситуації;

     32)  надання   у  встановлений  законом   строк    згоди   на обов'язковість міжнародних договорів України   та    денонсація міжнародних договорів України;

     33) здійснення  парламентського контролю у   межах,  визначених цією Конституцією;

     34) прийняття  рішення про направлення  запиту  до  Президента України на  вимогу  народного  депутата  України,  групи  народних депутатів  чи  комітету  Верховної  Ради    України,    попередньо підтриману не менш як однією третиною від  конституційного  складу Верховної Ради України;

     35) призначення  на посаду та звільнення  з  посади  керівника апарату Верховної Ради України; затвердження  кошторису  Верховної Ради України та структури її апарату;

     36) затвердження  переліку об'єктів права державної  власності,

що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

     Верховна  Рада  України  здійснює  інші  повноваження,    які відповідно  до Конституції України віднесені  до її відання.

 

4. Основні форми діяльності Верховної Ради України

У становленні парламентаризму майже кожної країни одним із найскладніших, найтриваліших і найважчих є встановлення певної системи, порядку в роботі її парламенту. Це зумовлено багатьма факторами: змістом і формами його роботи, складом та структурою, статусом й навіть особистими рисами парламентаріїв тощо.

Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має його нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Ради, а надалі Законом про Регламент Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання.

Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. 82). Сесії Верховної Ради України  поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної  Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження тривають до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Проекти законів, постанов та інші документи поширюються серед депутатів під час їх реєстрації.

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає, як правило, два розділи: у першому — питання, повністю підготовлені для включення до розгляду на пленарних засіданнях; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам.