Характеристика органів законодавчої влади в Україні

   32) надання у встановлений  законом строк згоди на обов’язковість  міжнародних договорів України  та денонсація міжнародних договорів  України;

   33) здійснення парламентського  контролю в межах, визначених  Конституцією України;

   34) прийняття рішення  про направлення запиту до  Президента України на вимогу  народного депутата України, групи  народних депутатів чи комітету  Верховної Ради України, попередньо  підтриману не менш як однією  третиною від конституційного  складу Верховної Ради України;

   35) призначення на  посаду та звільнення з посади  керівника апарату Верховної  Ради України; затвердження кошторису  Верховної Ради України та  структури її апарату;

   36) затвердження переліку  об’єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення  об’єктів права приватної власності ( Згідно статті 85 Конституції України ).[5]

Колегіальний характер Верховної  Ради як парламенту України полягає  насамперед у її складі й порядку  роботи. Верховна Рада складається  з 450 народних депутатів і є повноважною  за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Рішення Верховної Ради приймаються  на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ст. 84 Конституції).[5]

Як і парламентів інших країн, виборний характер українського парламенту полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів України. Ці вибори є, як правило, вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України  може здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менше двох третин від її конституційного  складу, тобто не менше 300 народних депутатів.

  Верховна Рада України  працює в сесійному режимі. Сесії  Верховної Ради можуть бути  черговими, що починають свою  роботу у встановлені Конституцією  України строки (першого вівторка  лютого і першого вівторка  вересня кожного року), і позачерговими,  які можуть скликатися на вимогу  не менше як третини народних  депутатів України від конституційного  складу Верховної Ради України  або на вимогу Президента України.

Завдяки цим рисам парламент  займає пріоритетне місце в системі  органів державної влади. Парламент України є першим серед рівних в системі органів державної влади України. Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі. Парламент України має багатогранні відносини з іншими органами державної влади та із суб'єктами політичної системи; політичними партіями тощо.

Склад і структура Верховної  Ради України є важливим надбанням  держави і суспільства протягом останніх років і відображенням  рівня і напрямів їх розвитку.

Загальний кількісний склад  Верховної Ради та її структура визначаються Конституцією України. Згідно з чинною Конституцією України (ст. 76) конституційний склад Верховної Ради.

України - 450 народних депутатів. Ця кількість обумовлена рядом факторів: кількістю населення (громадян) України  і виборців, традиційною системою виборчих округів, однопалатністю парламенту та рядом інших причин. Якісний склад Верховної Ради природно не передбачається ні Конституцією, ні законами, оскільки вибори до неї є вільними і демократичними, проте Конституцією встановлюється ряд вимог до народних депутатів України.

Покладено початок створенню  ряду елементів інфраструктури Верховної  Ради: видавництва, парламентської бібліотеки. Інституту законодавства, друкованих органів - журналу "Віче", газети "Голос  України" та ряду інших.

Відповідно до чинної Конституції  України (ст. 88) і Закону України "Про  внесення змін до Конституції України" Верховна Рада України обирає з свого  складу Голову Верховної Ради. Першого  заступника і заступника Голови та відкликає їх з цих посад.

 

Голова Верховної Ради України має такі повноваження:

1) веде засідання Верховної  Ради України;

2) організовує роботу  Верховної Ради України, координує  діяльність її органів; 3) підписує  акти, прийняті Верховною Радою  України; 

4) представляє Верховну  Раду України у зносинах з  іншими органами державної влади  України та органами влади  інших держав;

5) організовує роботу  апарату Верховної Ради України  (ст. 88 Конституції України).

Голова Верховної Ради України здійснює свої повноваження, передбачені чинною Конституцією, тау  порядку, встановленому Регламентом  Верховної Ради України.

Основними галузевими органами Верховної Ради є комітети Верховної  Ради.

 

Назва комітету	Кількісний  склад	Підстава   для створення
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин	23	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією	22	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики	15	6-VI від 13.12.2007
Комітет з питань бюджету	34	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування	16	6-VI від 13.12.2007
Комітет з питань екологічної політики, природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи	17	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань економічної політики	19	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань європейської інтеграції	13	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності	16	4-VI від 04.12.2007
Комітет у закордонних справах	14	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань культури і духовності	11	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань науки і освіти	12	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань національної безпеки і оборони	18	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань охорони здоров'я	14	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки	20	4-VI від 04.12.2007
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів	7	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин	9	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань правової політики	13	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань правосуддя	24	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва	13	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України	22	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань свободи слова та інформації	10	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму	12	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань соціальної політики та праці	13	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань транспорту і зв'язку	25	4-VI від 04.12.2007
Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики	33	3085-VI від 03.03.2011
Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації	36	4-VI від 04.12.2007
Народні депутати, які не входять до складу жодного комітету	5

[7].

Основними функціями комітетів, як і постійних комісій, мають  бути такі:

 

1) законопроектна робота, яка включає насамперед організацію  розробки за дорученням Верховної  Ради України чи з власної  ініціативи проектів законів  та інших актів, що розглядаються  Верховною Радою України;

 

2) участь у складанні,  прийнятті, контролі за виконанням  Державного бюджету в частині,  що віднесена до компетенції  комітетів, з метою забезпечення  доцільності, економічності та  ефективності використання державних  коштів;

 

3) попереднє обговорення  кандидатур посадових осіб, які  відповідно до Конституції та  законів України обираються, призначаються  або затверджуються Верховною  Радою України, заслуховування  та підготовка для розгляду  Верховною Радою України відповідних  висновків щодо цих кандидатур; обговорення кандидатур посадових  осіб, призначення яких відповідно  до законодавства погоджується  з комітетами, підготовка відповідних  висновків щодо цих осіб;

 

4) попередній розгляд  та підготовка висновків і  пропозицій щодо ратифікації  чи денонсації міжнародних договорів  і угод, проектів перспективних  програм економічного і соціально-культурного  розвитку України, звітів про  їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою  України;

 

5) здійснення контролю  за дотриманням та реалізацією  Конституції та законів України,  інших нормативних актів Верховної  Ради України, за відповідністю  підзаконних актів Конституції  законам України, а також вивчення  ефективності їх застосування.[8]

У законодавчому механізмі  Верховної Ради України важливе  значення мають фракції та депутатські  групи. Відповідно до регламенту Верховної  Ради України фракції та депутатські  групи реєструються на першій сесії  Верховної Ради України нового скликання  до початку розгляду питань про обрання  Голови Верховної Ради України й  утворення органів Верховної  Ради України. Фракції є групами  депутатів, які сформовані на основі партійної приналежності депутатів. Депутатські групи — це групи депутатів, які об’єднуються на підставі спільних цілей, як на партійній, так і на позапартійній основі. Депутатські групи (фракції) мають право на пропорційне представництво у всіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам  України та Кабінету Міністрів України.

Верховна Рада України  приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного  складу. Закон підписує Голова Верховної  Ради України і невідкладно надсилає його Президентові України. Президент  України протягом 15 днів після отримання  закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його, або повертає закон зі своїми вмотивованими і  сформульованими пропозиціями до Верховної  Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України  протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, він  вважається схваленим Президентом  України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Якщо під  час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою  України не менш як 2/3 від її конституційного  складу, то Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити  протягом 10 днів. У разі якщо Президент  України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради і опубліковується  за його підписом.[9]

   Порядок діяльності  Верховної Ради України та  її органів визначається її  Регламентом.

   Робочим органом Верховної Ради України є апарат Верховної Ради України, який здійснює організаційне, правове, інформаційне, методичне і матеріально-технічне забезпечення. До складу апарату Верховної Ради України входять 20 підрозділів: керівництво апарату, секретаріати, головні управління й управління, відділи та управління справами.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, в цій науковій роботі ми дослідили розглянули Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні, дослідили  і охарактеризували органи законодавчої влади України, риси Верховної влади України, що зумовлюють властиве лише їй місце в системі органів державної влади.

Із змісту Конституції  випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання  за винятком тих, які вирішуються  виключно всеукраїнським референдумом.

Підвищення ефективності законодавчої діяльності Верховної  Ради як єдиного органу законодавчої влади в державі, забезпечення покращення її якості - особливо відповідальний напрямок парламентської реформи в Україні. Досвід роботи Верховної Ради України  в умовах незалежності свідчить, що законодавчій діяльності вищого представницького органу не може бути дана однозначна оцінка. Позитивним є те, що значно розширилося  коло суспільних відносин, які регулюються  безпосередньо законами, а негативним - що деякі з цих законів досить далекі від досконалості.

Для успішного функціонування нових і оновлених структур Верховної  Ради першочерговим є істотне  зміцнення їх правової бази, зокрема  оновлення законів про комітети Верховної Ради, про статус народного  депутата та ряду інших; створення відносно цілісної системи інфраструктури парламенту; ширше залучення до здійснення законодавчих, установчих і контрольних функцій  Верховної Ради суб'єктів законодавчого, бюджетного, контрольного і установчого  процесу; забезпечення тіснішої взаємодії  Верховної Ради та її органів з  іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та об'єднаннями  громадян.

 

 

Література

1.Вегеш М.М. Політологія

[http://pidruchniki.ws/16940928/politologiya/konstitutsiyniy_mehanizm_rozpodilu_derzhavnoyi_vladi_ukrayini]

2.[ http://uk.wikipedia.org]

3. Волинка К.Г.Теорія держави і права / § 9.2. Поняття і ознаки державних органів

[http://textbooks.net.ua/content/view/2318/31/]

4. Монтескье Ш.-Л. О духе законов // Избр. произведения. М., 1995. С.289—291.

5. Кравченко В. В.: Конституційне право України: 2004/ Розділ VI Конституційна система органів державної влади

6. Конституція України.  Видавець Паливода А.В. Київ, 2012р.

7. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komitis

8. Погорілко В.Ф. Конституційне право України/ Розділ 10. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади Україні.

[http://pidruchniki.ws/15100827/pravo/verhovna_rada_ukrayini_yediniy_organ_zakonodavchoyi_vladi_ukrayini]

9. Олійник А.Ю Правознавство.

[http://pidruchniki.ws/12991010/pravo/zagalna_harakteristika_sistemi_organiv_derzhavnoyi_vladi]