Режимим та способи зберігання зернових мас

Зберігання в тарі використовують для протравленого і деяких партій насіннєвого матеріалу. Так, наприклад, обов'язково зберігають в тарі елітне насіння і насіння першої репродукції. Зберігають також в тарі насіння, яке має крихку структуру оболонок /арахіс/ або яке легко розколюється при пересипанні /мак, табак/. Обов'язково зберігають в тарі каліброване і протравлене насіння кукурудзи, оброблене на спеціальних заводах або цехах; насіння овочево-баштанних, ефіроносних культур, трав, дрібне і сипке насіння технічних та олійних культур.

Основним видом тари для насіння і зерна є мішки з міцних і грубих тканин /джутові, полотняні та ін./, паперові мішки з прокладкою із тканини, крафт - мішки та ін.

Хімічне консервування зерна

Хімічне консервування зернової маси або окремих її компонентів відбувається під впливом різних хімічних речовин, що приводять зерно до стану анабіозу або абіозу. При цьому припиняються всі біологічні зміни, в тому числі частково гальмуються дихальні функції зерна та життєдіяльність мікроорганізмів — грибів, бактерій, дріжджів. Для досягнення такого ефекту хімічними препаратами з інгібувальними властивостями обробляють усю зернову масу. У практиці сільського господарства застосовують такі види хімічного захисту зерна і насіння: 1) завчасне протруювання; 2) консервування фуражного зерна з підвищеною вологістю. Завчасне протруювання дає змогу захистити насіння від розвитку фітопатогенної мікрофлори (різних видів сажки, гельмінтос-порозів, фузаріозів тощо), від пліснявіння та розвитку субепідер-мальної мікрофлори, а також кліщів і комах. Хімічне консервування вологого зерна, призначеного на фуражні цілі, дедалі активніше використовується в сільському господарстві. Для цього в якості консервантів використовують багато хімічних речовин. Останнім часом як консервант використовують жирні кислоти, в тому числі оцтову, мурашину та пропіонову, а також суміші цих кислот. Найефективнішою є пропіонова кислота. З 1968 р. її почали застосовувати в сільськогосподарському виробництві при зберіганні вологого фуражного зерна. Норма витрат пропіо-нової кислоти становить 0,6 — 2,0 %. Чим вища вологість зернової маси, тим більше потрібно пропіонової кислоти: при вологості 20 і 25 % потрібно відповідно 10 і 13 кг, або 1,0 і 1,3 %. Зерно обприскують нею під час завантаження у сховище. Не можна застосовувати пропіонову кислоту для обробки продовольчого зерна. Після обробки пропіоновою кислотою зерно зберігається 6 — 8 і навіть 12 міс (табл. 16). Його згодовують тваринам після обробки на плющильних машинах.

Норми витрат консервантів залежно від вологості і строків зберігання зерна

Примітка. Перша цифра відповідає нормі консерванту при зберіганні зерна протягом 6 — 8, друга — 12 міс.

Нині в сільськогосподарських підприємствах як консервант широко використовують піросульфіт натрію Na2S2O5. Введення його в зернову масу ячменю та пшениці вологістю від 19 до 52 % у дозах 1 — 1,5 % від маси зерна захищає її від пліснявіння, проростання та самозігрівання протягом 40 — 80 діб. Введений у зернову масу за допомогою механізмів і старанно перемішаний у ній піросульфіт натрію поступово розкладається, утворюючи нешкідливі для тварин продукти, з яких основним є глауберова сіль. У Національному аграрному університеті (НАУ) проведено дослідження впливу вуглеамонійних солей на збереження зерна підвищеної вологості. Встановлено, що консервуючий ефект залежить від вихідної вологості зерна і норми консерванту. Вуглеамонійні солі забезпечили збереження зерна пшениці підвищеної вологості з 15 до 180, а кукурудзи — з 30 до 180 діб, тобто їх можна вважати консервантом обмеженого строку дії. Хімічне консервування зерна застосовують у роки з несприятливими умовами збирання, коли традиційні способи його не забезпечують своєчасної післязбиральної обробки врожаю. Воно ефективне тільки за рівномірної обробки зерна хімікатом, коли практично ним покрита кожна зернина. Технологія консервування зерна карбоновими кислотами полягає в тому, що зерно подають у бункер, де його обприскують кислотою і подають із бункера-накопичувача у сховище. Якщо в зерновій масі починається процес самозігрівання, хімічний консервант, введений у неї, повинен пригнічувати життєдіяльність мікрофлори й самого зерна, яке перебуває в активному стані. До таких препаратів належить хлорпікрин, за допомогою якого ліквідують процес самозігрівання. Усі кислоти, що використовуються як консерванти, виявляють велику корозійну дію, тому необхідний ефективний антикорозійний захист металевих конструкцій у сховищах та конвеєрах і т. ін. Крім того, треба додержувати правил техніки безпеки під час роботи з кислотами, оскільки вони мають сильну агресивну дію і можуть викликати опіки. Тому для обприскування зерна найчастіше використовують солі карбонових кислот.

Список використаної літератури

1. Егоров Г.А. Технология переработки зерна. – М.: Колос, 1977.
2. Шагин А.Л.,Гончаров В.Б.,Крыженко Н.В. Новые типы сельскохозяйственных хранилищ. – К.: Урожай,1990.
3. http://buklib.net