Поросяті відлученя

 . Основні фактори, що зумовлюють високий вихід та збереження поросят

Відлучення поросят - дуже важливий процес, від якого надалі залежить стан здоров’я свиноматки, ріст і розвиток поросят. У всіх племінних і товарних господарствах, крім промислових комплексів, поросят від маток відлучають у двомісячному віці. Але при таких строках відлучення від значної частини свиноматок в той же рік неможливо одержати другий опорос.

У багатьох господарствах промислового типу відлучають поросят у 26- 30-денному віці. В деяких господарствах інших країн їх відлучають у 7-14- і навіть 3-4-денному віці. При такому ранньому відлученні до складу комбікормів включають до 40 % сухого молока та інших кормів тваринного походження. Висока вартість зазначених кормів значною мірою знижує економічну ефективність раннього відлучення поросят.

Для підгодівлі використовують комбікорм до складу якого входить сухе молоко, яке замінюють соєвим, лляним і соняшниковим шротами, кормовими дріжджами, рибним і сінним борошном. Основну частину комбікорму становить ячмінне і кукурудзяне борошно, пшеничні висівки тонкого помелу. В комбікормі міститься до 22 % протеїну, в необхідній кількості і співвідношенні незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, антибіотики і до 6 % клітковини. Раннє відлучення поросят порівняно з їх відлученням у 60-денному віці має деякі переваги. Насамперед створюються умови для значно інтенсивнішого використання свиноматок у зв’язку із скороченням циклу відтворення до 160-165 днів, що сприяє щорічному одержанню від кожної свиноматки в середньому більше двох опоросів. При ранньому відлученні поросята позбавлені материнського молока і тому починають енергійно поїдати корм. Перехід від молочної годівлі до поїдання різних рослинних кормів стимулює розвиток травної системи, підвищує апетит і як наслідок середньодобовий приріст тварин підвищується, а собівартість їх вирощування знижується. При відсутності спеціальних комбікормів або без підгодівлі повноцінними кормами власного виробництва відлучати поросят від свиноматок доцільно у 45-60-денному віці. Правильне відлучення поросят від свиноматок потребує спеціальної підготовки тварин. Раціон годівлі свиноматок залежно від їх молочності зменшують, обмежують споживання води. З раціону вилучають соковиті корми. Перебування поросят під свиноматкою під час годівлі скорочують, а більше уваги приділяють поросятам привчаючи до раньої підгодівлі. Поросята які приучені до раньої підгодівлі мають нормальний ріст і розвиток (табл. 50)

Таблиця 50Показники змін живої маси поросят різного віку великої білої породи.

У перші дні після відлучення на поросят діє ряд несприятливих факторів: зміна годівлі, переведення в інше приміщення з іншим мікрокліматом, утримання в групах по 20-25 голів з різних гнізд тощо. Все це пригнічує відлучених тварин, вони зазнають дії вищеперелічених стрес-факторів, негативну дію яких можна зменшити. Для цього відлучених поросят об’єднують у невеликі групи і ізолюють від тварин інших виробничих груп. Всі роботи з обслуговування виконують у один і той же час, поліпшують мікроклімат приміщення, якість кормів. Для профілактики шлунково-кишкових та простудних захворювань приміщення для відлучених поросят повинно бути світлим, сухим, без протягів, з температурою повітря 22-24 °С, вологістю 65-70 %. Підлога в місцях відпочинку повинна бути вологостійкою, утепленою, з нахилом в бік щілинної частини,розміщеної над гнойовим жолобом. Над решітчастою підлогою встановлюють автонапувалки і годівниці з фронтом годівлі на одне порося 25-30 см. Обмін повітря в приміщенні взимку повинен становити до 30, влітку - 60 м3/ год.

Біологічне і економічне обгрунтування строків відлучення поросят від свиноматок

Відлучення поросят — важливий виробничий процес, від якого надалі залежать здоров’я свиноматки, ріст і розвиток поросят. У всіх племінних і товарних свинарських господарствах (крім промислових комплексів) поросят від маток відлучають у 60-денному віці. Перші проекти великих промислових комплексів передбачали більш ранні строки відлучення (26—ЗО днів). Деякі вчені пропонували скоротити підсисний період до 4—10 днів (піс-

ля опоросу). Однак дуже раннє відлучення поросят негативно впливає як на них, так і на свиноматку. Це пояснюється тим, що умови утримання і корми, сприятливі для розвитку поросят у 2-місячному віці, не підходять для поросят, відлучених у віці 4—10 днів. Проблема годівлі поросят, відлучених від матерів у перші дні життя, полягає в тому, що їх система травлення ще не пристосована до штучної годівлі, перетравлювати корми вони починають у 2-місячному віці. Крім того, шлунок у новонародженого поросяти дуже малий за місткістю і йому треба ссати матку до 25 разів на добу. Частота ссань поступово зменшується від 23 разів у перший тиждень, 16—18 — у другий, 15—утретій до 13 разів—уп’ятий тиждень. У виробничих умовах годувати молодняк у такому режимі, нормуючи кількість корму, неможливо, а давати їм у перші дні після відлучення необмежену кількість корму недоцільно, бо це призведе до порушення процесів травлення. Обмежувати кількість годівель до чотирьох на добу також неможливо навіть при використанні найпоживні- ших і дорогих штучних кормосумішей, оскільки до 3-тиж- невого віку поросята не засвоюють протеїн натуральних кормів (крім молока) і крохмаль. Тому відлучити їх і годувати до 4—5-тижневого віку так часто, як свиноматку, безпосередньо на фермах не вдається.

У лабораторних умовах науково-дослідних закладів такі спроби були ефективними за умови, що комбікорми для поросят у дослідах містили до 50 % і більше збираного молока та інших кормів тваринного походження, 10 %. цукру, багато біологічно активних речовин і лікувальні препарати. Реальне виробниче значення мають комбікорми з невеликим вмістом молока, придатні для поросят починаючи з 4-тижн'евого віку.

Чим молодші поросята при відлученні, тим вища вартість комбікормів для них. Водночас загальні витрати -кормів для поросят і свиноматок при скороченні підсис- ного періоду зменшуються. Зміщення строків відлучення з 8 до 4—5-тижневого віку дає змогу зекономити на кожній свиноматці близько 200 кг комбікорму.

Визначаючи оптимальні строки відлучення поросят, слід ураховувати, що молочна продуктивність свиноматки після 2—3-го тижня лактації знижується, а потреба поросят у додатковому кормі різко збільшується. 1 кг молока свиноматки забезпечує приріст живої маси поросят за перший тиждень 350 г, за другий — 270, третій — 240, ' шостий — 150г

Техніка відлучення поросят

Відлучення поросят — де критичний період у житті •свиноматки і приплоду. Припинення лактації без відповідних профілактичних заходів може спричинити запалення вим’я у матки. Тому за 3—5 днів до відлучення норму годівлі маток зменшують на ЗО %, за добу до відлучення її не годують, а ввечері і не напувають. В результаті цього кількість молока у неї значмо зменшується, особливо вранці у день відлучення поросят.

Поросят, яких утримуютЬ в одній ізольованій секції свинарника, як правило, відлучають від маток одночасно, незалежно від дати їх народження. Це сприяє одночасному приходу маток в охоту і підвищенню збереженості приплоду. Маток переводять в інше місце або приміщення, а поросят-залишають у тому самому станку, в якому їх вирощували у підсисний період. Щоб запобігти ускладненням після відлучення, рекомендується протягом 10—15 діб залишати поросят у тих самих станках, де їх вирощували із свиноматкою (це полегшує звикання тварин до нових умов утримання). У відлучених поросят, що залишилися без матки і материнського молока, зникає апетит, змінюється поведінка. Вони стають неспокійними, розгубленими, дуже легко збуджуються, переїдають при вільному доступі до корму, можуть поїдати гній, пити гноївку, що призводить до розладу травлення, стають більш сприйнятливими до простудних та інших захворювань. Все де необхідно враховувати при розміщенні, годівлі та обслуговуванні відлучених поросят.

Раннє відлучення поросят. Таке відлучення поросят економічно вигідне для всіх типів господарств і при будь-якому обсязі виробництва свинини. Основна його мета полягає в тому, щоб підвищити інтенсивність використання маточного поголів’я і виробничих площ свинарників та за рік від кожної свиноматки одержувати більш як два опоросн. Як уже зазначалося, дуже важливим фактором збільшення кількості опоросів свиноматок за рік є скорочення періоду між опоросами, що, в свою чергу, є результатом скорочення підсиспого періоду (періоду лактації) .

Раннє відлучення має переваги порівняно з традиційним (у 60-денному віці). Відомо, що при пізніх строках відлучення свиноматки втрачають від 25 до 60 кг маси і внаслідок цього можуть не приходити в охоту протягом 2—3 місяців. Для того щоб свиноматки досягли                                            середньо 

вгодованості, треба витратити додатково не менш як 1—- 1,5 ц кормів. Від таких свиноматок-протягом року одержують у середньому 1,2—1,4 опоросу. Відлучення в 60-денному віці не дає особливих переваг і для поросят. Перебуваючи під свиноматкою, поросята погано привчаються до поїдання кормів. Травний канал у них у 2-місяч- ному віці недостатньо підготовлений до перетравлювання звичайних кормів, тому вони погано переносять критичний період після відлучення, часто хворіють і гинуть.

Важливою перевагою раннього відлучення поросят є зменшення фізіологічного напруження свиноматок. Відомо, що 2-місячний підсисний період пов’язаний зі значно більшою затратою багатьох поживних речовин у свиноматки на утворення молока, ніж на ріст плодів. При ранньому відлученні поросят економніше використовуються приміщення, тому що оборотність одного станко-місця збільшується майже удвічі.

На практиці найпоширенішим є відлучення поросят у 25—45-денному віці. Наукові дані, свідчать про те, що у місячному віці потреба поросят-сисунів у сухій речовині за рахунок материнського молока задовольняється на 84 %, в енергії — на 90|0/о і в перетравному протеїні'— на 90 %, а через 2 тижні — відповідно на 44, 53 і 66'%. У 1,5-місячному віці у поросят закінчується формування органів травлення і вони можуть поїдати майже всі корми, які згодовують дорослим СВИНЯМ. Цим І ПОЯСНЮЄТЬСЯ; доцільність відлучення поросят у віці 35—45 днів.

Практика свинарських господарств, де поросят відлучають у. 35—45-деиному віці, свідчить, що інтенсивність використання основних маток при цьому підвищується на 0,2—0,3 опоросу на рік, жива маса їх за підсисний період знижується на 15—20 кг і відновлюється після відлучення поросят на 40—50 днів швидше, ніж при відлученні у 60-денному віці. Тому наступне плодотворне осі- меніння маток проводять на 20—25 днів раніше. Слід зазначити, що відлучення поросят раніше 35—45-денного- віку практикують переважно на промислових комплексах. При цьому поросят вирощують із застосуванням кормових сумішей з високим вмістом сухого збираного молока, цукру та інших високопоживних кормів тваринного і рослинного походження.

Годівля і утримання відлучених поросят

з використанням спеціальних комбікормів і змішаних раціонів

При вирощуванні відлучених поросят треба дбати про те, щоб до 4-місячного віку жива маса підсвинків, яких залишають на плем’я, становила до 40—45 кг, а тих, яких ставлять на відгодівлю, — 35—40 кг. Основною умовою швидкого росту і розвитку поросят є організація біологічно повноцінної годівлі. Раціони тварин слід балансувати за елементами живлення та енергетичною цінністю, амінокислотами, мінеральними речовинами і вітамінами. Добові раціони складають з різних

кормів, ураховуючи при цьому анатомо-морфологічнг особливості травного каналу поросят різного віку.

До складу раціонів повинні входити доброякісні лег- коперетравні корми: зернові компоненти — овес (без плівок), ячмінь, пшениця, кукурудза; із соковитих — варена картопля, морква, кормові буряки, трава бобових (у стадії бутонізації); макуха і шрот —соєвий, соняшниковий першого сорту* лляний. Джерелом протеїну і лізину для поросят є горох (не більше 15% сухої речовини). Для підвищення повноцінності раціонів до них слід вводить корми тваринного походження (збиране молоко, рибне і м’ясо-кісткове борошно першого сорту, дріжджі); з мінеральних речовин — преципітат, кісткове борошно, крейду.

Орієнтовна кількість кормів для включення в раціон поросят, кг за добу: зернові — 0,7—1,0 (у тому числі бобові— 0,3), коренеплоди—1,5—2, картопля—1—1,5, силос комбінований—1—1,5, трав’яне борошно — 0,1— 0,2, зелена маса — 1, макуха — 0,1, борошно м’ясо-кіст- кове, рибне — 0,05—0,1, дріжджі кормові — 0,1—0,2.

Концентровані корми поросятам краще згодовувати у вигляді спеціальних комбікормів, збалансованих за комплексом поживних і біологічно активних речовин. Якщо комбікормів промислового виробництва немає, відлученим поросятам згодовують суміші концентратів. З метою підвищення біологічної повноцінності до складу сумішей . вводять білково-вітамінно-мінеральні добавки з розрахунку 15—30 % маси. При згодовуванні повноцінного комбікорму маса поросят у 120-денному віці досягав 40— 45 кг.

При існуючому складі раціонів (з вмістом соковитих, зелених і грубих кормів до 20—25 %) найдоцільнішою є триразова годівля відлучених поросят. При концентратному типі годівлі, починаючи з 3-місячного віку, поросят слід годувати 2 рази на добу. Концентрати поросятам найкраще згодовувати у вигляді вологих сумішей у співвідношенні, кормів і води 1 : 1,5—2-; зелені і соковиті корми— подрібненими, а картоплю — вареною або запаре-

ною. Воду, у якій варили картоплю, згодовувати поросятам не можна (вона містить соланін).

При випоюванні наприкінці вирощування вівсяного молока (2—3 л на голову за добу) у поросят посилюються апетит, ріст і розвиток.

Утримання відлучених поросят  і догляд за ними

Дорощування поросят від відлучення до постановки на відгодівлю — другий найвідповідальніший період технологічного процесу виробництва свинини. В цей період діють стресові фактори (відгін матки, позбавлення материнського молока і зміна у зв’язку з цим типу годівлі, переведення з маточників у приміщення для дорощування груп відлучених поросят з різних гнізд та ін.), послаблюється ріст, посилюється схильність поросят до захворювань.

Після відлучення поросят дорощують у спеціальних свинарниках або тих самих станках, обладнаних пересувними перегородками, у свппарішках-маточниках.