Оцінка інженерної та пожежної обстановки в зонах ураження, що створюються під час техногенного вибухів

 Прогноз інженерної обстановки на вибухонебезпечних об'єктах має особливості. При прогнозуванні вибуху газоповітряної суміші необхідно визначити три зони, які мають вигляд кола.

1 — зона детонаційної  хвилі, знаходиться в межах  хмари вибуху. Радіус зони можна  визначити за формулою , де R₁ — радіус першої зони, м; Q — кількість скрапленого вуглеводневого газу, т; К_п — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6.[5]

Крім того, радіус зони 1 можна визначити за табл. 5.

Таблиця 5. Початковий радіус хмари газоповітряної суміші, м

2 — зона дії продуктів  вибуху, займає площу поширення  речовини вибуху внаслідок детонації. Радіус зони визначається за формулою

Надмірний тиск у цій  зоні — від 135 до ЗО кПа, його можна  визначити за формулою , де R — відстань до місця вибуху, м, що визначається за формулою або за табл. 6.

Таблиця 6. Величина надмірного тиску залежно від радіуса

3 — зона дії повітряної  ударної хвилі поширюється по  поверхні землі. Надмірний тиск, який буде в зоні, можна визначити  за такими формулами.

Визначається відносна величина: , де — В відстань до місця вибуху, м; R₂ — радіус другої зони, м. [5]

Висновок

Оцінка пожежної обстановки є дуже важливою, оскільки, знаючи характеристику лісових пожежонебезпечних матеріалів, можна передбачити ступінь пожежної небезпеки в лісі з урахуванням віддаленості даного лісового масиву від місця можливого вибуху. Тому в роботі начальника цивільного захисту і командирів формувань обов'язковим має бути оцінка пожежної обстановки і в умовах війни. Така оцінка проводиться за даними прогнозу або розвідки для розробки заходів і прийняття найбільш доцільного рішення для ведення рятувальних робіт.[2]

З метою визначення масштабів  руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт проводиться оцінка інженерної обстановки.[4]

Перш за все необхідно  визначити ступені руйнування населеного пункту і об'єктів господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна  визначити величину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.

Враховуючи необхідність для оцінки пожежної і інженерної обстановки великої кількості вхідних  даних, а також результати попередньої  оцінки, ефективним є використання сучасної комп'ютерної техніки. Для  цих цілей є спеціальні програмні продукти, які використовуються у військах та штабах ЦО.

Використання обчислювальної техніки значно спрощує і прискорює  процес оцінки інженерної і пожежної обстановки, але в свою чергу є  ймовірність в наслідок дії ЕМІ  виходу з ладу комп'ютера. Тому він повинен бути як слід захищеним. Також використання такого способу оцінки обстановки потребує значних зусиль по введеню даних з області картографії, будівельних конструкцій, пожежостійкості та ін. [6]

Список літератури:

1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука. – Львів, Афша, 2008 – 336 с
2. Дзюндзюк, Б. В. Цивільний захист населення: підруч. / Б. В. Дзюндзюк, О. В. Мамонтов – Х. : ХНУРЕ, 2008.
3. Егоров П.Т., Шляхов И А., Алабин Н.И. Гражданская оборона. — М.: Высш. шк., 2001. — 302 с.
4. Кодекс цивільного захисту України.- Глава 8. Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458
5. Стеблюк М.І. — К. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. — 3-тє вид., стер. Затверджено МОН, 2013. — 487 с., тв. пал. (ст. 10 пр.).
6. Цивільний захист області [Текст]. Т. 4, ч. 2. : підруч. / Д. І. Мазоренко, Л. М. Тіщенко, Г. І. Олійник та ін. – Х. : Вид-во КП «Друкарня № 13», 2009. – 487 с. – МОН України.
7. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 438 с.