Короткий опис технологічного процесу і основних вузлів крана

Iступ Р1- Р4 = 118,38 А ∙ 83% /100% = 98,3 А

Iступ Р4- Р7 = 118,38 А ∙ 59% /100% = 69,8 А

Iступ Р7- Р10 = 118,38 А ∙ 59% /100% = 69,8 А

Iступ Р10 - Р13 = 118,38 А ∙ 50% /100% = 59,2 А

Iступ Р13- Р16 = 118,38 А ∙ 42% /100% = 49,7 А

Таблиця 10

Значення струмів ступенів пуско-регулюючих резисторів.

Позначення ступеня	Iступ,%	Iступ, А
Р1 – Р4	83	98,3
Р4 – Р7	59	69,8
Р7 – Р10	59	69,8
Р10 – Р13	50	59,2
Р13 – Р16	42	49,7

 

14. У відповідність з таблицями 9 і 10  вибираємо з ([7] табл. 4) ящики резисторів, сполучаючи їх секції послідовно, параллельно і змішано, (мал.2) так щоб     фактичний     опір     ступеня     не    перевищував    розрахункове     на ∆Rступ = ± 15%. При цьому тривалий те вибраного ящика резисторів повинен бути більше розрахункового струму ступеня.

∆Rступ = RФ - Rступ / Rступ ∙100%

∆Iступ = IФ - Iступ / Iступ ∙100%

Одержані дані для  кожного ступеня заносимо в підсумкову таблицю 11.

∆Rступ Р1- Р4 = 0,048Ом – 0,049 Ом / 0,049 Ом ∙ 100% = -2%

∆Rступ Р4- Р7 = 0,096 Ом – 0,099 Ом / 0,099 Ом ∙ 100% = -3%

∆Rступ Р7- Р10 = 0,192Ом – 0,199 Ом / 0,199 Ом ∙ 100% = -3,5%

∆Rступ Р10 - Р13 = 0,24 Ом – 0,269 Ом / 0,269 Ом ∙ 100% = -10,7%

∆Rступ Р13 - Р16 = 0,736 Ом – 0,759 Ом / 0,759 Ом ∙ 100% = -3%

∆Iступ Р1- Р4 = 102 А - 98,3 А / 98,3 А ∙100% = 3,7%

∆Iступ Р4- Р7 = 102 А - 69,8 А / 69,8 А ∙100% = 46%

∆Iступ Р7- Р10 = 102 А - 69,8 А / 69,8 А ∙100% = 46%

∆Iступ Р10 - Р13 = 102 А - 59,2 А / 59,2 А ∙100% = 72,3%

∆Iступ Р13- Р16 = 57 А - 49,7 А / 49,7 А ∙100% = 14,7%

Таблиця 11

Підсумкова таблиця

Ступень	Rступ, %	Rступ, Ом	Rф, Ом	∆R, %	Iступ, %	Iступ, А	Iф, %	∆I, %	Каталожний номер ППР
Р1 - Р4	5	0,049	0,048	-2	83	98,3	102	3,7	2ТД 754.054.06
Р4 - Р7	10	0,099	0,096	-3	59	69,8	102	46	2ТД 754.054.06
Р7 - Р10	20	0,199	0,192	-3,5	59	69,8	102	46	2ТД 754.054.06
Р10 - Р13	27	0,269	0,24	-10,7	50	59,2	102	72,3	2ТД 754.054.06
Р13 - Р16	76	0,759	0,736	-3	42	49,7	57	14,7	2ТД 754.054.06; 2ТД 754.054.09

 

Будуємо схему з'єднання секцій ящиків резисторів (мал. 2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2 Схема з'єднання секцій ящиків резисторів.

 

2.4  Опис схеми управління  у всіх режимах.

 

При підйомі  вантажу регулювання швидкості  електродвигуна виробляється зміною опору резисторів в ланцюзі обмотки ротора за допомогою контакторів прискорення КМ5 –КМ8. При спуску вантажу регулювання швидкості здійснюється за допомогою тих же резисторів, що і при підйомі, але в режимі динамічного гальмування. При підйомі і спуску передбачається автоматичний розгін під контролем реле часу (прискорення) КТ1, КТ2 і КТ3. (характеристики 4'п і 2'с). Контроль розгону при підйомі здійснюється реле КТ2 і КТ3, починаючи з положення 3п. Реле КТ3 при цьому не працює, оскільки в ланцюг його котушки включені замикаючі контакти КМ4.

Режим динамічного гальмування  здійснюється на всіх положеннях спуску, окрім останнього, на якому електродвигун харчується від мережі з не вимкненими ступенями резисторів в роторному ланцюзі. На першому положенні спуску всі ступені резисторів, окрім того, що не вимикається, виведені з ланцюга ротора включеними контакторами прискорення КМ6, КМ7, КМ8.

На положеннях спуску 2с і 3с для збільшення швидкості в ланцюг ротора вводяться ступень резисторів (відключаються контактори КМ7 і КМ8 — на другому положенні і КМ6 — на третьому положенні). При переході з третього на четверте положення спуску включається контактор КМ5  і під контролем реле прискорення КТ1 - КТ3 — контактори КМ6 – КМ8. Такий порядок включення забезпечує розгін легких вантажів, не здатних подолати сили тертя  в механізмі.

Реверс в схемі виконується  контакторами КМ1 і КМ2, динамічне гальмування - контактором КМ3, що електрично блокується з контакторами КМ1, КМ2 і КМ4. Підживлення електродвигуна в режимі динамічного гальмування при положеннях спуску вантажу здійснюється від мережі через контакт контактора КМ3 (включеного паралель КМ4), дві фази електродвигуна, контакт контактора КМ3 (ланцюги включення випрямляча UZ), котушка реле контролю KА2, діод VD10, резистор R1.

У схемі передбачено  і гальмування за допомогою механічного гальма з гальмівним електромагнітом УА. Для підвищення надійності в ланцюзі котушки УА передбачений подвійний розрив, здійснюваний контактами контактора КМ9 і реле KV1. На панелі управління передбачений захист: нульова (мінімальної напруги) - реле KV1, максимального струму - реле КА1, кінцева - вимикачі SQ1 і SQ2, від пробою вентилів – реле KV2.

 

 

2.5  Заходи  що  до  техніки безпеки при  ремонті та

 експлуатації кранів.

 

При обслуговуванні та ремонті  устаткування крана керуються «Правилами техніки безпеки», «Правилами будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних машин» і інструкціями по техніці  безпеки.

Для захисту людей  від ураження електрострумом у відповідність  з ПУЕ повинен бути застосована будь-яка з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне відключення, вживання малих напруг і розділяючих трансформаторів і т.д.

У кабіні керування, що є  робочим місцем для кранівника, не повинно бути електричних апаратів або провідників, що не мають надійних  ізоляційних або  металевих огорож, що повністю виключають всяку можливість дотику до токоведущих частин.

Для забезпечення безпечного обслуговування електричних машин, встановлених на крані, ПУЕ регламентує відстань між корпусами машини та іншими частинами електроустаткування. Прохід для обслуговування електричних машин повинен бути не менше 1 м, в протилежній стороні від проходу відстань від корпусу електричної машини до іншого електроустаткування повинна бути не менше 0,3 м

Робоча напруга електродвигунів  кранів повинна бути не більше 440 В  при постійному струмі, і не більше 500 В на змінному струмі.

Дроти підвішують на тросах або розташовують в коробах (каналах).

Висота підвісу троллейних дротів повинна виключати можливість випадкового дотику і від рівня підлоги або землі повинно бути не менше 3,5 та при 500 В, а при напрузі більше 500 В – 7 м.

Повинна бути передбачена  сигналізація дистанційного відключення  з кабіни, причому вимикач повинен  мати пристосування для замку на замок у відключеному стані.

Кришка люка, ведуча з  кабіни кранівника на міст крана повинна  бути обладнана пристроєм блокування, який автоматично відключає напругу  на троллеях моста при відкритті люка для виходу на міст.

Пуск крана після  зупинки, викликаної перервою в подачі електроенергії чи закриттям  люка кабіни повинен бути можливий тільки з місця управління краном в кабіні, при цьому виконана умова: всі рукоятки керування або маховики контроллерів повинні бути встановлені в нульове положення.

Контакти приладів і  апаратів, які встановлені для  забезпечення безпеки, повинні працювати  тільки на розрив ланцюгів.

 Пускові апарати  ручного управління, які використовуються  на вантажопідйомних пристроях,  повинні мати пристрій для самовозврату в нульове положення.

Кабіни управління кранів, апаратні кабіни, кабіни де встановлені  механізми повинні мати електричне освітлення, яке виконується так, щоб при відключенні електроустаткування  крана освітлення залишалося ввімкненим.

Робоче освітлення на кранах повинне здійснюватися напругою не вище 220 В.

Щоб уникнути  небезпеки  переходу напруги на конструктивні  частини електроустаткуванні  кранів всі конструктивні частини повинні  бути заземлені. Заземляючі з'єднання  металевих частин електроустаткування  з конструкціями механізму виконують за допомогою спеціальних заземляющих пристроїв. До внутрішніх частин, що підлягають заземленню відносяться: металеві конструкції, рейки та інші вузли, пов'язані з кріпленням апаратури, вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів.

При управлінні вантажопідйомними  пристроями з підлоги корпуси  кнопкового управління повинні бути виконані з ізоляційного матеріалу. Якщо кнопка управління має металевий  корпус, то вона повинна бути заземлена  двома провідниками (трос на який кріпиться  корпус та жила кабелю).

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Яуре А. Г.  Крановый электропривод. Энергоатомиздат, 1988 г.

2. Алексеев Ю. В. Крановое электрооборудование. М. Энергоиздат, 1979 г.

3. Зимин Е. Н. Электрооборудование промышленных предприятий  и  

     установок. М. Энергоиздат, 1981 г.

4. Рапутов Б. М.    Электрооборудование    кранов     металлургических  

    предприятий. М. 1990 г.

5. Методические указания по курсовому проектированию. Днепропетровск,

    1992 г.

6. Богословский А. Н. Электрооборудование кранов. М. Машиностроение,

    1983 г.

7. Методические указания по курсовому и дипломному проектированию.

8. Справочник по выбору основного электрооборудования кранов.