Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 01:03, реферат
Сертифікація продукції в Євросоюзі - процедура, проведення якої необхідно у випадках, коли для ввезення або реалізації продукції / послуг на території Євросоюзу передбачена необхідність надання офіційної документації, що підтверджує відповідність стандартам і нормам, що стосуються якості та безпеки.
Сертифікат ЄС - офіційний документ, виданий уповноваженим органом, в якому засвідчується, що продукція пройшла сертифікацію і відповідає вимогам, встановленими діючими стандартами, правилами і нормами.
Вступ…………………………………………………………………………3
Політика в ЄС з оцінювання відповідності………………………………..4
Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації…..5
Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції………………7
Модулі на стадії проектування………………………………………………8
Модулі на стадії виробництва………………………………………………..9
Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва………………..11
Висновок……………………………………………………………………..14
Список використанної літератури…………………………………………17
Європейський виробник має право випуску продукції за будь-яким нормативним документом, але в такому випадку він повинен доводити, що характеристики його товару повністю відповідають вимогам, які висуваються в ЄС до такого роду продукції. Якщо виробник виробляє товар кращий за своїми параметрами, ніж вимоги стандарту, вказаного в директиві, він може добровільно довести це шляхом випробування товару. При цьому можна використовувати знак, який підтверджує покращену якість.
В конкретній Директиві ЄС зазвичай встановлюється можливість застосування декількох (двох-трьох) модулів на бажання постачальника чи виробника (заявника) товару.
Із опису модулів видно, що процедури оцінки відповідності мають змішаний характер: в них присутні дії виробника і уповноваженого органу з сертифікації, відповідно до чого використовуються заяви-декларації виробника, а також сертифікат і знак відповідності як атрибути сертифікації. Модулі в по-різному наближаються до процедури сертифікації, особливо якщо уповноважений орган – третя сторона. Збіжність дій виробника і уповноваженого органу дозволяє розглядати модулі як спосіб не тільки оцінки, але і забезпечення відповідності.
Знак відповідності СЄ—це єдиний знак, який засвідчує відповідність продукту до вимог всіх директив нового порядку, які стосуються його. Інформація про директиви чи стандарти, вимогам яких відповідає об’єкт перевірки, повинна міститися в протоколах випробувань і сертифікатах відповідності.
Впровадження у практику єдиної для країн ЄС системи оцінки відповідності супроводжується низкою непростих проблем, пов’язаних з місцем і роллю в ній національних систем сертифікації, а також процедур взаємного визнання. Одним із шляхів розв’язання цих проблем стало створення спеціального органу – Європейської організації з випробувань і сертифікації (ЄОВС).
Висновок
Продукцію, законно допущену до реалізації в будь-якій країні-учасниці ЄС, дозволяється вільно реалізовувати також в інших країнах ЄС. Цей принцип взаємного визнання, званий лібералізацією, затверджено в основній угоді ЄС у роздiлi 100b.
Там же встановлено, що в
областях, безумовно стосуються життєвих
інтересів - здоров'я, безпеки людей,
захисту споживача і
Зміст гармонізованих Директив ЄС кожна країна-учасниця повинна в заданий термін перевести в національні закони і норми. Області, в яких діють зазначені обов'язкові Директиви, названі законодавчо регульованими областями.
В даний час робота по створенню зводу гармонізованих Директив ЄС триває, а вже діючі з них охоплюють такі галузі та види продукції: прості судини тиску, іграшки, будівельні матеріали, безпека машин, засоби індивідуального захисту, електромагнітні впливи, будівельні машини, рухомий склад і важільні пристрої, гідравлічні та електрогідравлічні підйомники, газове споживче обладнання, активні імплантуються медичні пристрої, неуравновешівающіеся ваги, електричні робочі засоби, телекомунікаційні з'єднувальні деталі деякі інші.
Поряд з обов'язковими Директивами в ЄС ведуться розробки загальноєвропейських технічних нормативів у так званих законодавчо нерегульованих областях, дотримання яких не потрібно з точки зору державних законів. Однак практика підтверджує, що виконання цих норм дає виробникам товарів істотні переваги в умовах ринкової економіки. Мета європейських норм - забезпечити оптимізацію продукції по надійності, споживчої придатності, заменяемости і т.д. Слід також зазначити, що там, де встановлені Комісією ЄС основоположні вимоги безпеки і захисту споживача узгоджуються з технічними нормами, Директиви ЄС вказують на ці норми. І тільки через такі посилання європейські норми можуть частково отримати статус обов'язкових у рамках обмеженою сфери дії.
Гармонізацією наявних і розробкою нових загальноєвропейських стандартів займаються європейські нормативні інститути CEN / CENELEC у Брюсселі. До них підключаються асоційовані організації, такі як АЕСМА за нормами для повітряних сполучень і ETSI з телекомунікацій. Ці організації є нічим іншим як об'єднанням національних нормативних організацій та Електротехнічного європейського комітету. Останній широко відомий в області стандартизації у всьому світі.
В даний час робота по стандартизації ведеться більш ніж в 300 комісіях. Практична діяльність зосереджена в національних нормативних інститутах. У Німеччині, наприклад, це DIN, який в свою чергу враховує інтереси економічних, профспілкових, споживчих, наукових, державних та інших кіл.
Комісія ЄС вважає, що нормативним інститутам Європи бракує ще одного керівного органу і необхідно створити європейський рада зі стандартизації. Його завдання - контроль за нормативами, розробка загальних правил стандартизації, визначення меж дії. Європейський форум повинен підтримувати зазначений рада як дорадчий орган. У ньому знайдуть своє місце європейські економічні та державні об'єднання, спілки споживачів, профспілки з метою надання впливу на формування європейських стандартів.
Розробки європейських нормативних інститутів спираються на вимоги, що встановлюються Комісією ЄС. Через Директиви ЄС вона засновує всі необхідні деталі для європейських норм.
У деяких випадках немає можливості створити повністю завершений стандарт, тому що, наприклад, технічні розробки в цій галузі ще тривають. Тоді такий документ публікується як попередній стандарт, і для нього до позначення "EN" вводиться додаткове буквене позначення "V". Попередні норми дають орієнтацію на майбутні міжнародні стандарти, не вимагаючи при цьому негайно ж скасовувати національні.
У розробці європейських норм постійно враховується можливість їх узгодження з міжнародними стандартами ISO. Вже зараз багато європейських норми є ідентичними міжнародним. Усі європейські норми приймаються в Німеччині як діючі національні (EN = DIN).
Список використанної літератури