Митний тариф та його суть

  МИТНИЙ ТАРИФ  ТА ЙОГО СУТНІСТЬ 

 

Завдання які ставить  перед собою митна політика, неможливо  вирішити без такого поняття як мито, її місце, функції та вплив на розвиток зовнішньо – економічних відносин між країнами.

Митний тариф зародився  ще тоді, коли почалася зароджуватися  централізована держава. Тоді він носив  переважно фіскальний характер, де головною метою було поповнення державної  казни.

Зниження митних тарифів  почалося з ХХ століття. Саме тоді знизилася  їхня роль у формуванні доходів і  держави, тобто на зміну фіскальній прийшла регулятивна функція.

Митне регулювання має  свої особливості. Насамперед, це митно-тарифні  компоненти, які входять до її складу, відносно до зовнішньої політики.

За основу митно-тарифного  компонента взято спосіб застосування митного тарифу. Як в іншому він  намагається притримуватись до того напрямку діяльності, як і уряд у  своїх відносинах до зовнішньо торгівлі, а також внутрішньо політики, яка  пов’язана з нею. Економічний  характер митно-тарифного компоненту полягає в основі його застосування, способу дії на зовнішньоторговельний  обіг. Це також виявляється шляхом прямого впливу на ціни товарів у  цьому обігу.

При визначенні митного тарифу, його поділяють на три групи :

1.Митний тариф виступає  інструментом впливу держави  на економіку, а також в його  торговельній політиці.

2.Митний тариф, як податок  з товарів, які перетинають  кордон країни.

3.Митний тариф, представляє  зведення ставок мита, які прикріплюються  до товарів, які перетинають  митний кордон країни, зокрема  систематизований у відповідності  з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної  діяльності.

Та недоліком цих визначень  є те, що жодне з них не приймає  до уваги та не розкриває основні  функції, які використовує митний тариф.

Функція - це параметр побудови організаційної системи. Саме вони необхідні  для реалізації поставлених цілей . В результаті цього виділяють  такі функції митного тарифу:

1.Митний тариф, як податок  на товари, котрі ввозяться та  вивозяться, виконує фіскальну функцію.  Митні доходи - являються однією  із статей доходної частини  бюджету держави.

2. Митний тариф, як інструмент  торговельної політики, а також  державного регулювання виконує  захисну, протекціоністську функцію.

3.За допомогою митних  тарифів держава надає національну  підтримку товаровиробникам та  відповідним галузям виробництва.

4.Митний тариф встановлений  в умовах, коли існує різниця  між національними та світовими  цінами, він створює ширші можливості  для імпорту товарів а до  того ж, виконує стимулюючу  функцію .

5.Митний тариф може  виконувати стабілізуючу функцію,  в свою чергу вирівнюючи умови  конкуренції для вітчизняних  та іноземних виробників при  цьому не створюючи переваг  ні для одної з сторін.

6.Митний тариф являється  предметом переговорів для отримання  торговельних преференцій, пільгових  кредитів та ін. Роль мита у  економічному контексті полягає  в створенні вартісного бар’єра,  завдяки якому підвищується ціна  на товари, незалежно від застосованого  раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також  стимулюється державний розвиток  окремих галузей економіки чи  підприємств та надходження коштів  до державного бюджету країни.

Зробивши певні висновки, можна зазначити, що митний тариф - являє  собою інструмент митної політики, який використовується для реалізації поставлених цілей торговельної політики, та представляє зведення ставок мита товарів, які підлягають обкладанню. Перед появою митниці, як державної установи, що ретельно контролює  перетин товарів через митний кордон країни, то суб’єктами державних  відносин виступала держава, з одного боку, а з іншого виступали приватні особи, які перевозили товари.

У сучасній економіці ця складова додала у свій список ще митні  органи, які виконують контролюючу  функцію та реалізовують митну політику держави. Об’єктами митних відносин виступають товари, транспортні засоби, різноманітні послуги та інтелектуальна власність, що перетинають кордон України.Згідно з законом України «Про систему оподаткування» пункт 5 частина 1 від 25.06.91 р. № 1251 мито належить до загальнодержавних податків і зборів. Як відомо законодавство України чітко слідкує за роботою митних служб. При цьому вона видає безліч поправок і нових законів про оподаткування та митний збір. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, різноманітного багажу та вантажів, міжнародних відправлень, лізингу та ремонту товарів» від 04.06.2009р. № 1451 – VI . Крім цього, Законом України №168.97-ВР передбачено норму, яка прирівнює митний та податковий режим до міжнародного експрес-відправлення.[1]

В Україні, як і в усіх країнах світу, існують свої принципи, обмеження, правила транспортування  об’єктів і суб’єктів через митний кордон. Митні ставки, які встановлюються і затверджуються один раз на бюджетний  рік. Розмір цих ставок, передбачений ст.5 Закону України №1212, диференційований за видами транспорту, а при переміщенні  товарів автомобільним транспортом, то на них впливає також розмір та маса вантажу й протяжність  маршруту після перетину кордону  до пункту призначення. Порядок його справляння встановлений постановою КМУ  «про затвердження Порядку справляння митного збору у пунктах пропуску через державний кордон»від 24.10.2002р. №1569 .[3]

Існують випадки, коли збір не відбувається. Вони перелічені у  п.4 Порядку №1569 «про затвердження справляння митного збору у пунктах пропуску через державний кордон» це:

- перетин державного кордону  авіаційними та водними транспортними  засобами, залізничними вагонами  без вантажу, залізничними пасажирськими  вагонами, легковими автомобілями;

- транзит вантажу, що  не підлягає пропуску через  митний кордон та перевантажуються  на інший транспортний засіб  у зоні митного контролю пункту  пропуску через державний контроль. В'їзд та виїзд транспортного  засобу в межах одного пункту  пропуску через державний кордон  без перетину митного кордону. Переміщення товарів трубопровідним транспортом та лініями електропередачі.

Єдиний збір не справляється також з транспортних засобів, якими  перевозяться вантажів гуманітарної допомоги. Єдиний збір складається з компонентів, перелічений у таблиці 1.

Таблиця 1

Вид платежу	Коли і з кого стягується
Плата за здійснення відповідних  видів контролю ввезення товару.	В усіх випадках,крім ввезення гуманітарної допомоги та переміщення  залізничних вагонів без вантажу.
Плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України.	1.      З перевізників-нерезидентів. 2.                      З перевізників-резидентів при перевищенні допустимих параметрів транспортного засобу.
Додаткова плата за проїзд транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових  навантажень та габаритних параметрів.	Попередньо сплачується  СМАП,якщо є перевищення маси, габаритів  тощо.

  

При ввезенні через митну  територію України, можуть звільнятися  від оподаткування товари, загальна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а щодо ваги, то в загальному вона має не перевищувати 50кг, що завозяться громадянами багажі, який має супровід, або ж пересилаються не в супроводжувальному багажі та надходять на адресу громадян, в міжнародних поштових відділеннях.

Щодо товарів, які ввозяться  громадянами в супроводжувальному (не супроводжувальному) багажі або  пересилаються в міжнародних  поштових відправленнях, що надходять  в Україну в одній депеші, від  одного відправника на адресу лише одного одержувача, при цьому незважаючи на кількість відправлень, загальна митна вартість яких, заявлена власником, або визначена митним органом  через складання митної вартості усіх товарів, які перевозить людина, не має перевищувати 1000 євро та/або загальна вага яких не перевищуватиме 100кг, зобов’язуються негайно, в письмовому вигляді, задекларуватися митними органами в тому порядку, який передбачено для громадян та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, а також податком на додану вартість, акцизним та іншими зборами, передбачені в законодавстві.

Отже, підсумовуючи дану тему, можна зробити висновок, що загальна теорія митних тарифів та їх застосування до концепції формування митних тарифів  створюють об'єктивну базу для  розробки засад митної політики як важливого засобу реалізації зовнішньоекономічної політики держави.

Основна суть митного тарифу полягає у оцінці системи внутрішнього контролю . Митний збір ,який встановлений законодавством України, відіграє досить важливу роль в функціонуванні держави. Він є безпосереднім «постачальником» грошових коштів до державної казни. А митний контроль також є «захисником» державних кордонів.

                        Література

1.Закон України «Про  систему оподаткування.» пункт  5 частина 1 від 25.06.91 р №1251.

2.Закон України «Про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України з питань оподаткування  послуг з міжнародних перевезень  пасажирів.» від 04.06.2009р. №1451–VI.

3.Постанова КМУ «Про  затвердження порядку справляння  митного збору у пунктах пропуску  через державний кордон.» від  24.10.2002р. №1569.