Методи діяльності митних органів

2. ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ  МИТНИХ ОРГАНІВ

Діяльність митних органів, яка передбачає здійснення цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на його об’єкт, вті люється у відповідній формі з використанням специфічних методів. Зв’язок форми з методами діяльності є очевидним. Саме у відповідній формі метод діяльності митних органів реально виконує роль способу (засобу) управлінського впливу суб’єкта управління на об’єкт. Інакше кажучи, якби не було форми діяльності, методи втратили б будь-який сенс, адже управлінський вплив залишався б лише наміром, побажанням, але був би позбавлений формального змісту. Наприклад, як можна дозволити перемістити суб’єктові ЗЕД товари через митний кордон, застосувати санкції за порушення митних правил, відмовити в отриманні ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності (як приклади способів впливу на конкретних суб’єктів) без вчинення дій юридичного характеру, видання правових актів управління? Таким чином, ми бачимо, що метод діяльності обов’язково дістає свій вияв у формі діяльності.

У найзагальнішому вигляді під формою діяльності митних органів слід розуміти прояв об’єктивно відображених дій, які в сукупності становлять однорідну діяльність щодо виконання покладених на них завдань та функцій. Запропоноване визначення можна використовувати як робочий варіант, який у подальшому може бути уточнено та доповнено, адже й донині в адміністративно-правовій літературі питання щодо форм управлінської діяльності, до якої належить і діяльність митних органів, однозначно не вирішено.

З огляду на зазначене вище під формою діяльності митних органів можна мати на увазі об’єктивно відображену, відмінну за своїм набором структурних елементів і стадій діяльність митних органів щодо раціонального та ефективного виконання покладених на них завдань і функцій. Проте це поняття слід розглядати як складне утворення, елементами якого є внутрішні та зовнішні компоненти [11, c. 28].

Правова форма діяльності митних органів — це специфічна діяльність митних органів, їх посадових осіб, яка здійснюється у точній і неухильній відповідності до вимог норм МК [13] та інших нормативних актів митного законодавства, результати якої спричиняють певні юридично значущі наслідки. Характерною рисою правової форми діяльності є те, що в ній найбільш яскраво знаходить свій прояв державно-владний, виконавчо-розпорядчий, підзаконний характер повноважень митних органів та їх посадових осіб.

Під організаційною формою діяльності треба мати на увазі діяльність митних органів, що не спричиняє настання юридичних наслідків.

Поділ форм діяльності митних органів на правові та організаційні (фактичні) в жодному разі не означає будь-якого применшення, а тим більше заперечення організуючої ролі права в процесі унормування суспільних відносин. В цьому сенсі правові форми завжди є організаційними. Проте далеко не всі організаційні форми є правовими. До останніх належать лише ті, що обов’язково спричиняють настання юридичних наслідків. Однак розмежувати правову та організаційну (фактичну) форми діяльності митних органів іноді досить складно. Адже правові, як і організаційні (фактичні) форми діяльності, є формами єдиної за змістом діяльності митних органів. У процесі реалізації митними органами своїх функцій одні й ті самі їх дії та операції можуть спричиняти наслідки різного характеру, одні й ті самі правові акти можуть містити приписи різного роду. Усвідомлення такої ситуації дозволяє зробити висновок про те, що ці форми діяльності пов’язані між собою та взаємообумовлені одна одною, а їх поділ на правові та організаційні (фактичні) швидше за все умовний та створює теоретичне підгрунтя дая вдосконалення форм діяльності.

Обравши як критерій відношення форм діяльності до чинної системи права, можна виокремити дві основні форми діяльності митних органів: 1) правотворчу — діяльність, що вносить зміни до чинної системи норм митного права; 2) правозастосовну — діяльність щодо застосування чинних норм права, яка тим самим породжує, змінює чи припиняє конкретні митні правовідносини. Правозастосовна форма діяльності митних органів, в свою чергу, поділяється на окремі підвиди: регулятивну (оперативно-виконавчу), правоохоронну, контрольну, установчу та реєстраційно-дозвільну.

Під правотворчою діяльністю митних органів мається на увазі такий різновид їх правової діяльності, який пов’язаний з підготовкою, виданням та удосконаленням (зміною чи скасуванням) нормативних актів. Правотворча діяльність митних органів полягає насамперед в опрацюванні, підготовці та прийнятті у встановленому порядку відомчих підзаконних нормативних актів, що регулюють відносини під час ввезення чи вивезення громадянами та суб’єктами господарювання об’єктів переміщення через митний кордон держави, а також відносини, пов’язані з організацією та функціонуванням системи митних органів України.

Правозастосовна діяльність у загальному вигляді є владною, організуючою діяльністю митних органів та їх посадових осіб, що забезпечує трансформацію загальних правил поведінки й діяльності громадян і суб’єктів господарювання, яка міститься в правових актах, у площину їх конкретно-індивідуальних дій. У результаті її здійснення встановлюються конкретні суб’єктивні права і обов’язки учасників митно-правових відносин, що ґрунтуються на індивідуальних правових актах, прийнятих митними органами.

Правозастосовна діяльність — це одна з найважливіших форм реалізації норм митного права, яка є специфічною державно-владною діяльністю митних органів та їх посадових осіб, що складається з форм, засобів, методів, за допомогою яких забезпечується безперервність процесу реалізації нормативно- правових приписів.

Регулятивна діяльність — це владна, оперативна діяльність митних органів, спрямована на реалізацію приписів норм митного законодавства шляхом створення, зміни чи припинення конкретних правовідносин, що ґрунтуються на цих нормах, з метою їх безпосередньої реалізації. У даному випадку застосовується диспозиція норми права, що має не заборонний, а дозвільний чи зобов’язальний характер. Це творча, організуюча робота, спрямована на реалізацію митними органами митної політики держави.

Правоохоронна діяльність митних органів — це діяльність митних органів України, що здійснюється шляхом застосування заходів правового примусу відповідно до чинного законодавства, метою якого є охорона і захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, забезпечення безпеки, правопорядку та законності у сфері митної справи.

Правоохоронна діяльність здійснюється не будь-яким способом, а лише за допомогою використання примусових засобів. Саме необхідність використання державного примусу і обгрунтовує потребу в спеціальній діяльності із застосування права. Найчастіше вживаними заходами примусу запобіжного та припиняючого характеру, що застосовуються митними органами, є: різні форми митного контролю (перевірка документів і відомостей, митний огляд, огляд територій та приміщень тощо), призупинення дії ліцензії або її скасування, витребування документів, необхідних для провадження в справах про порушення митних правил, вилучення товарів, транспортних засобів і документів, митні обстеження та інші заходи, передбачені МК та іншими нормативно-правовими актами.

Контрольна діяльність митних органів полягає у спостереженні та перевірці відповідності виконання, використання і дотримання громадянами та суб’єктами господарювання нормативних приписів митного законодавства, які вказують на такі правові можливості цих об’єктів. У процесі здійснення контрольної діяльності митні органи: наглядають за фактичною реалізацією громадянами та суб’єктами ЗЕД своїх прав, пов’язаних з переміщенням товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон; запобігають можливим митним правопорушенням у цій сфері; визначають заходи, спрямовані на усунення умов, що ускладнюють реалізацію громадянами і суб’єктами господарювання своїх прав, та умов, що сприяють вчиненню правопорушень; у випадку виявлення факту митного правопорушення вживають заходів щодо його припинення.

Специфічним підвидом правозастосовної діяльності митних органів є їх реєстраційно-дозвільна діяльність, метою якої є легітимація дій громадян та суб’єктів господарювання у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. За своїм обсягом вона не є такою об’ємною як інші підвиди правозастосування і пов’язана із здійсненням митними органами реєстраційних дій та виданням дозволів та ліцензій.

Організаційно-регламентуюча діяльність митних органів — це повсякденна, поточна організаційна робота, спрямована на розв ’язання тих чи інших функціональних завдань, оперативна робота щодо техніко-організаційного забезпечення функціонування учасників митно-правових відносин. Вона має на меті забезпечити чітку роботу суб’єктів адміністративної діяльності та полегшити діяльність учасників митно-правових відносин.

Такий вид діяльності митних органів полягає в аналізі та оцінці оперативної та криміногенної ситуації в зоні діяльності митного органу; в організації та веденні обліку суб’єктів ЗЕД, розташованих у зоні їх діяльності; у веденні реєстру товарів, що містять об’єкти права.

Організаційно-ідеологічна діяльність митних органів — це повсякденна оперативно-пропагандистська, роз’яснювальна робота щодо ідеологічного забезпечення виконання митними органами своїх функцій. Метою здійснення цієї діяльності є формування серед учасників митно-правових відносин позитивного уявлення про митну політику держави та створення позитивного іміджу системи митних органів.

Зовнішня форма використовується для виконання позасистемної діяльності митних органів, яка виходить за межі системи митних органів і пов’язана з їх участю у формуванні митної політики держави та її безпосередньою реалізацією. Тобто використання зовнішньої форми дозволяє забезпечити виконання завдань та функцій, що стоять перед митними органами.

Ще однією формою діяльності митних органів є укладання адміністративних договорів. Адміністративні договори укладаються митними органами з метою реалізації сучасної митної політики; досягнення цілей ефективного державного регулювання в митно-правовій сфері; здійснення позитивного функціонування системи митної служби; сприяння реалізації суб’єктами господарювання своїх прав і законних інтересів.

Здійснення митними органами організаційних заходів передбачає: інформування та консультування з питань митного законодавства, роз’яснення зацікавленим особам вимог чинного законодавства, надання їм стислих довідок щодо основних положень нормативних актів; інформування населення про результати своєї діяльності; проведення перевірок оперативно- службової діяльності підпорядкованих митних органів; надання практичної допомоги підпорядкованим митним органам, структурним підрозділам; видання методичних матеріалів з роз’ясненням процедури застосування норм митного законодавства; узагальнення практики застосування митного законодавства.

Ще однією формою діяльності митних органів є виконання матеріально-технічних операцій. Що стосується кількості та різноманітності, то це найбільш поширені виконавчо-розпорядчі дії, які здійснюються апаратом управління. Така форма діяльності має допоміжний характер, адже здійснювана усіма митними органами і кожною посадовою особою, вона забезпечує виконання відображених у правових актах приписів державних органів, створює умови для використання інших форм діяльності митних органів, здійснення прав та законних інтересів громадян і суб’єктів господарювання в митній сфері [11, c. 32].

3. МЕТОДИ МИТНИХ ОРГАНІВ

Діяльність митних органів здійснюється шляхом цілеспрямованого впливу суб’єкта діяльності (митні органи та їх посадові особи) на об’єкт управління (громадяни, суб’єкти господарювання). Вплив митних органів на громадян та суб’єктів господарювання здійснюється шляхом використання різних методів. Методи показують, як, яким чином митні органи та їх посадові особи в процесі здійснення адміністративної діяльності вирішують поставлені перед ними завдання, пов’язані з їх участю у формуванні митної політики та її безпосередньою реалізацією. Відповідно до цього метод діяльності — це спосіб практичного здійснення завдань та функцій, що стоять перед митними органами. Зміст методу дає відповідь на питання про те, якими способами найбільш дієво та раціонально можна досягти мети адміністративної діяльності. Методи визначають якісний бік діяльності. Удосконалення методів означає підвищення ефективності діяльності.

Методи знаходяться в діалектичній єдності з метою діяльності. Мета обумовлює специфіку використовуваних методів, вибір методів певною мірою визначає реальність досягнення поставленої мети. Але, з іншого боку, методи вказують, яким чином досягається мета діяльності.

Узагальнення та наукове осмислення теорії і практики діяльності митних органів дає можливість визначити риси, властиві методам діяльності — це способи, засоби здійснення юридичного та організаційного впливу митних органів на громадян та суб’єктів госпо дарювання, тобто вони є засобами упорядкування, організації, процесів, що відбуваються в сфері митно-правового регулювання суспільних відносин, прийомами, за допомогою яких досягається мета діяльності.

Викладене вище дозволяє сформулювати поняття методів діяльності митних органів, під якими маються на увазі способи, прийоми та засоби цілеспрямованого впливу на керовані об’єкти, що використовуються митними органами та їх посадовими особами з метою виконання завдань і реалізації функцій у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин [10, c. 42].