Види страхових послуг

Структура страхових послуг

Страховими послугами є послуги, які задовольняють потреби клієнтів у страховому захисті. Їх можна придбати на страховому ринку. Страхові послуги можна класифікувати за певними критеріями.

За об’єктом:

1)Особисте страхування: страхування  життя та пенсій; страхування  у разі нещасних випадків; медичне  страхування;

2)Майнове страхування: страхування  майна юридичних осіб; страхування  майна фізичних осіб;

3)Страхування відповідальності: страхування цивільної відповідальності; страхування заборгованості;

4)Страхування підприємницьких ризиків: страхування комерційних ризиків; страхування фінансових ризиків.

В свою чергу в особистому страхуванні  можна виокремити такі види страхових  послуг:

1.Страхові послуги щодо захисту життя:

- змішане страхування життя;

- страхування життя дітей;

- шлюбне страхування;

- довічне страхування.

2. Страхові послуги щодо довічної пенсії:

- страхуванням довічної пенсії учасника пенсійного фонду;

- страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду.

3. Страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків:

- повне страхування у разі  нещасних випадків: страхування  приватного і професійного життя  особи протягом дії договору;

- часткове страхування: страхування  лише певного періоду життєдіяльності  особи;

- додаткове страхування: використання  його як складової різноманітних  комбінованих чи пакетних страхових  полісів;

Також страхування від нещасних випадків можна поділити на дві групи  відповідно за об’єктами страхування:

1)Індивідуальне:

- дорослих;

- дітей;

-школярів.

2)Колективне:

- туристів;

- спортсменів;

- студентських груп;

- працівників підприємств, установ.

4. Добровільні страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків. Страховими випадками за договором добровільного страхування у разі нещасних випадків є:

- тимчасова втрата застрахованою  особою загальної працездатності  внаслідок нещасного випадку;

- постійна втрата загальної  працездатності (встановлення групи  інвалідності) внаслідок нещасного  випадку; 

- смерть застрахованої особи  внаслідок нещасного випадку.

5. Обов'язкове особисте страхування  від нещасних випадків на транспорті.

Обов'язковому страхуванню від  нещасних випадків на транспорті підлягають: пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час  поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані; працівники транспортних підприємств незалежно  від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.

6. Обов'язкові страхові медичні  послуги, здійснюється у разі  розладу здоров'я з будь-якої  причини, у тому числі у зв'язку  із хворобою та нещасним випадком.

7. Добровільні страхові медичні послуги:

- повне страхування медичних  витрат;

- часткове страхування медичних  витрат;

- страхування витрат тільки  за одним ризиком.

До страхових послуг щодо захисту майна зараховують:

• страхування наземного транспорту;
• страхування майна;
• страхування вантажів та багажу;
• страхування кредитів;
• страхування фінансових ризиків;
• страхування залізничного транспорту;
• страхування інвестицій;
• страхування повітряного транспорту;
• страхування водного транспорту;
• страхування судових витрат;
• інші види майнового страхування.

Розглянемо детальніше такі види страхування  майна:

1.Страхові послуги щодо захисту будівель фізичних осіб. Страхувальник може застрахувати:

- усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

- окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

- окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

- будівлі, побудову яких не закінчено.

2. Страхові послуги щодо захисту домашнього майна громадян. Найчастіше страховими випадками за цим договором страхування вважаються:

- стихійне лихо;

- пожежа, вибух, аварія опалювальної  системи, водопровідної або каналізаційної  мережі, проникнення води із сусіднього  приміщення, викид газу, раптове  зруйнування основних конструкцій  житлових або підсобних приміщень;

- викрадення або незаконні дії  третіх осіб.

3.Страхові послуги у автотранспорті:

-    страхування корпусу машини (каско страхування);

- страхування цивільної відповідальності власника транспорту у внутрішньому русі та в міжнародному автомобільному русі ("Зелена картка");

-    страхування вантажів (карго страхування).

4. Страхові послуги у майновому секторі підприємства:

- страхування майна та фінансових  ризиків: страхування від вогню  і стихійних лих, страхування  устаткування та машин від  поломок, страхування будівельно - монтажних ризиків, страхування шкоди, завданої перервами у виробництві, страхування від втрат прибутку тощо;

- страхування відповідальності: страхування  відповідальності товаровиробника  за якість продукції, страхування  відповідальності роботодавця, страхування  професійної відповідальності тощо;

- особисте страхування: страхування персоналу від нещасних випадків, медичне страхування тощо.

5. Страхування фінансових ризиків.

6. Страхові послуги на кредитному ринку - страхування ризику неповернення кредиту;

7. Страхові послуги на ринку іпотечного кредитування:

- страхування предмета іпотеки  від ризиків пошкодження і  втрати;

- страхування предмета власності  на нерухомість;

- страхування відповідальності  нотаріусів;

- страхування відповідальності оцінювачів;

- страхування відповідальності  ріелторів;

- страхування від нещасного  випадку;

- накопичувальне страхування життя;

- страхування на випадок зниження  чи втрати доходу.

8. Страхові комплексні послуги у банківництві:

- страхування комп'ютерних систем банку від несанкціонованого входу;

- страхування банку від нелояльності персоналу, який тимчасово виконує роботу за контрактом (наприклад, незалежні консультанти);

- страхування електронних даних і носіїв;

- страхування засобів електронного зв'язку банку;

- страхування відповідальності страхувальника щодо здійснення його клієнтом операцій на основі отриманих підроблених банківських документів;

- страхування комп'ютерних систем банку від комп'ютерних вірусів;

- страхування операцій банку з цінними паперами на електронних носіях.

9. Страхові послуги в аграрному секторі - страхування сільськогосподарських ризиків.

10. Страхові послуги в авіації:

- страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

- страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам;

- страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу;

- страхування повітряних суден;

- страхування працівників замовника  авіаційних робіт, осіб, пов'язаних  із забезпеченням технологічного  процесу під час виконання  авіаційних робіт.

11.Страхові морські послуги:

- страхування відповідальності  морського перевізника та виконавця  робіт, пов'язаних із обслуговуванням  морського транспорту щодо відшкодування  збитків, завданих пасажирам,  багажу, пошті, вантажу, іншим  користувачам морського транспорту  та третім особам;

- страхування засобів водного транспорту;

- страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

- страхування відповідальності морського судновласника.

12. Страхові послуги при проведенні будівельно - монтажних та експлуатаційних робіт:

- страхування будівельного підприємця  від усіх ризиків (CAR);

- страхування монтажних ризиків (EAR);

- страхування машин;

- страхування електронних пристроїв (в Україні предмети, що належать до електронних пристроїв, страхуються на умовах страхування майна).

1)Страхування цивільно – правової відповідальності включає:

- страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- екологічне страхування;

- страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції.

2) Страхування заборгованості: 

- страхування кредитних ризиків;

- страхування експортно-імпортних  операцій;

- страхування біржових операцій.

3) Страхування комерційних ризиків включає:

- страхування невиконання договірних  зобов'язань;

- страхування переривів;

- страхування на випадок простоїв;

- страхування недопоставок;

- страхування технічних ризиків;

- страхування на випадок введення  нової техніки, технології тощо.

4)Страхування фінансових ризиків  включає:

- страхування недоотриманого прибутку;

- страхування обумовленого рівня  рентабельності;

- страхування депозитних вкладень;

- страхування валютних ризиків.

Страхування - певний вид договірних громадсько - правових відносин по захисту майнових інтересів громадян чи юридичних осіб в разі настання певних випадків за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати цими особами страхових відшкодувань або вчинення ними страхових взносів.

Страхова послуга - товар, який пропонує страхова компанія страхувальнику за певну плату.

Страхування ще не стало для багатьох потребою і шляхом вирішення соціальної і майнової стабільності.

В Україні існує спільний низький  рівень довіри населення і підприємців  до інвестиційних програм, особливо на довгостроковий період, а також  до страхових компаній і іншим  фінансовим інститутам.

 

 

 

 

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВИХ  ПОСЛУГ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Одним з основних заходів забезпечення стабільності розвитку страхового ринку  України є формування ефективного  державного регулювання з урахуванням  міжнародних принципів та стандартів. Одним із напрямів державного регулювання  є захист прав споживачів страхових  послуг. Базовий закон у сфері  страхування – це Закон України  «Про страхування», в ст. 35 якого  відзначено, що державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства  України про страхування, ефективного  розвитку страхових послуг, запобігання  неплатоспроможності страховиків  та захисту інтересів страхувальників. Про відсутність на державному рівні  належного захисту прав споживачів страхових послуг було присвячено багато наукових праць вітчизняних та іноземних  економістів, а також круглих  столів, конференцій, дискусій. Вони знайшли  відображення у працях Базилевича В. Д., Базилевич К. С., Бугаєвої С.Ю., Временко Л. В., Фурмана В. М., Шумелди Я. П.

Нажаль, діюче нині законодавство, зокрема Закон України «Про захист прав споживачів», не визначає конкретних методів та шляхів практичної реалізації захисту прав споживачів страхових  послуг. А спеціальні нормативно-правові  акти у сфері страхування містять  відокремлені норми з конкретних питань страхової діяльності, не об’єднані  єдиним принципом всебічного, комплексного захисту прав страхувальників.

Як наслідок, практика сьогодення свідчить про наявність значних  проблем щодо захисту прав страхувальників, наслідком яких є катастрофічно  низький рівень довіри населення  до страховиків. Розв’язанню проблеми кризи довіри може допомогти комплексний  підхід, шляхом аналізу трьох взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих змістовних частин (соціально-економічної, психологічної  та інформаційно-правової), який можна  використовувати як методологічну  основу визначення шляхів організації  ефективної системи захисту прав страхувальників.

Науковці вже давно акцентують увагу на таких проблемах законодавчого  регулювання страхового ринку: як відсутність  законодавчо чітко закріпленої  процедури взаємодії ринку страхових  послуг із державними органами виконавчої влади у процесі прийняття  рішення стосовно регулювання страхової  діяльності;необхідність забезпечення чітких та однозначних норм закону щодо інформаційної взаємодії страхових  організацій та державних органів  на етапі врегулювання страхових  випадків.

Удосконалення страхового законодавства, у тому числі тих його аспектів, що стосуються захисту прав учасників  страхового ринку від порушень їх прав та інтересів, – тривалий і  безперервний процес. Було затверджено  декілька програм розвитку страхового ринку, але відчутних покращень  не відбулося.

Для розв’язання проблем Урядом було запропоновано Концепцію захисту  прав споживачів небанківських фінансових послуг в Україні (далі – Концепція) та розроблено План заходів щодо її реалізації. Дана Концепція визначає основні проблеми у сфері захисту  прав споживачів небанківських фінансових послуг, мету, принципи, завдання Концепції, а також встановлює етапи реалізації заходів щодо вирішення цих проблем. Запропоновані у Концепції шляхи  і способи захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг є  досить загальними і за кожним пунктом  потребують відповідної деталізації  і розробки спеціального механізму  реалізації. Зокрема, такими «всеосяжними»  способами є: активізація процесів адаптації національного законодавства  з питань захисту прав споживачів до законодавства Європейського  Союзу; координація роботи органів, що здійснюють державне регулювання  ринків фінансових послуг, та інших  центральних органів виконавчої влади щодо захисту прав споживачів; створення сучасної інфраструктури захисту прав споживачів з урахуванням  практики країн Європейського Союзу (створення асоціацій захисту  прав споживачів, запровадження інституту  омбудсмена, іншого механізму досудового розгляду скарг та розв'язання спорів), та ін. Ціла низка способів спрямована на інформаційне забезпечення споживачів:запровадження  освітніх програм для споживачів; активізацію діяльності органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, щодо інформування громадськості;забезпечення інформування населення через засоби масової  інформації та ін. Однак, очікувати  на результати, зазначені у Концепції, лише за реалізації цих способів не представляється можливим– такі орієнтири не можуть стати досяжними лише завдяки наголошенню на інформаційно-правовому аспекті, поверхневому торканні соціально-психологічних аспектів і повного залишення без уваги економічної складової довіри.