Сучасний стан страхового ринку та проблеми його розвитку

СУЧАСНИЙ СТАН СТРАХОВОГО РИНКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

ВСТУП

Процес страхування э одним із важливих фінансових методів державного регулювання економіки. Розвиток страхового ринку послуг є не можливим, якщо не проводиться аналіз його функціонування та при цьому не визначаються певні методи покращення даної ситуацій. Аналіз сучасного стану страхових послуг, тобто визначення певних закономірностей його розвитку, дає можливість розглянути певні проблеми, що склалися в країні в цілому. Питання відносно формування страхового ринку досліджували такі вчені, як Базилевич В.Д., котрий розглядав нову парадигму страхування в умовах глобалізації; Гутко Л.М. аналізував на стан, проблеми розвитку та шляхи вирішення страхового ринку України; також такі українські вчені, як С.С. Осадець, О.І. Барановський, Ф.М. Фурман, Н.М. Внукова та інші.

РЕЗУЛЬТАТИ

Економіка країни залежить від великої кількості її секторів одним з яких є страховий ринок. Для розвитку ринку страхування необхідно добре розвинений фінансовий механізм відносин із споживачами послуг та інфраструктурою даного ринку. Це дасть змогу подальшому соціальному та економічному розвитку держави, покращенню фінансового стану населення держави. Держава на макрорівні повинна розроб-ляти соціально-економічні стратегії розвитку держави, що в свою чергу буде впливати і на розвиток сфери страхування.

В економічних джерелах встановлюються різні думки відносно чинників, що впливають на розвиток ринку страхування. Основними факторами можна назвати факторі соціально-економічного, економічного та політичного характеру.

На початок 2011 року в Україні було зареєстровано 456 страхових компаній, з яких 67 компаній займа-ються страхування життя та 389 компаній займаються страхуванням NonLife. Кількість компаній зросла лише на 6 одиниць за рік та зменшилась кількість страховиків, що займаються страхуванням життя на 5 одиниць.

За 9 років відбулося зростання кількості страхових компанійна 34,9%. Тобто у2002 році було зареєстро-вано 338 страховиків, а в 2010 на 118 компаній більше — 456 СК.

На рис. 1 зображена  динаміка зміни кількості страхових  компаній протягом 10 років.

З рисунку можна побачити стабільне збільшення страховиків  перші 7 років, тобто до 2009 року. Надалі відбулося зменшення страхових  компаній на 19 одиниць, на що безпосередньо вплинула економічна криза, яка почалася у 2008 році. У наступні роки значних змін не відбулося. В 2011 році за 9 місяців кількість зареєстрованих страхових компаній склала 445, що на 6 компаній менше ніж за той же період у 2010 році. Зміни у кількості компаній, що займаються страхуванням життя відбулися від 70 компаній у 2010 році до 65 у 2011 році за перші три квартали. Для того, щоб визначити найбільш економічно активні регіони, потрібно проаналізувати густоту розміщення страхових компаній по кожному. Так як, кількість страховиків у регіоні відповідно відображає кількість страхувальників.

На рис. 2 зображена  кількістьстрахових філій по регіонам у відсотковому вираженні за 2009 рік. Загальна кількість філій страхових компаній за цей період становила 1603. Найбільша кількість філій знаходиться у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Львівській областях та у місті Києві. Відповідно у Дніпропетровській знаходиться 114 філій, що складає 7% від загальної кількості та займає перше місце по кількості філій в Україні, у Донецькій — 6%(91 філія), у Луганській — 6% (94), у Львівській — 6% (99) та у Києві — 7%, відповідно 104 філії страхових компаній. Найменша кількість філій знаходиться у Кіровоградській області та у Чернівецькій, відповідно 39 та 31. Велика кількість філій відповідає рівню розвинутості соціально-економічної інфраструктури регіону. Середня кількість страхових філій по Україні складає 61 на регіон. Одним із важливих факторів розміщення страховиків є наявність потенційних споживачів послуг, тобто фізичних осіб та корпоративних клієнтів. Отже, проведемо аналіз співвідношення кількості населення та дирекцій страхових компаній по регіонам та в цілому по Україні.

Загальна кількість  страхових компаній на початок 2010 року становила 450 одиниць, кількість населення відповідно складала майже 46 млн. осіб, а кількість юридичних осіб складала 1240998. У Житомирській та Черкаській областях найбільша кількість громадян та підприємств, що припадають на одну компанію. У Житомирській області кількість населення на 1 страхову компанію складає 1285,8 тис. осіб та 24735 підприємств на кінець 2009 року, та 1279,7 тис. осіб і 25412 підприємств. Такі незначні зміни відбулися лише завдяки зміні демографічної ситуації області та кількості суб’єктів підприємницької діяльності, так як кількість страхових компаній залишалась сталою і складала лише одну СК.В Черкаській області склалася така ж ситуація, тобто кількість страхових компаній дорівнює одиниці. Отже, можна зробити висновок, що в даних регіонах ринок страхових послуг по страхуванню фізичних та юридичних осіб недостатньо розвинений. Найбільше абсолютне відхилення в меншу сторону по кількості населення на одну страхову компанію склало 17,4 тис. осіб. та 411 підприємств, що припадає на 1 страхову компанію. Такі зміни відбулися в Одеській області, що є позитивною тенденцію. Отже, в даному регіоні діяльність страхових підприємств покращилась, так як відбулось збільшення СК на 2 одиниці. У всіх інших регіонах кількість страховиків або зменшилась або залишилась сталою.

 

 

Активність на страховому ринку знижується в умовах фінансової та економічної кризи. Для того, щоб  її активізувати важливою умовою є  стабільність національної валюти та завершення процесів приватизації в  основних галузях національного  господарства. Бо страховий захист можна здійснювати лише для власника та в умовах нормального функціонування фінансової системи. В умовах зміни форм власності, механізму управління в державному секторі економіки та стабілізації економіки потреба суб’єктів господарської діяльності у захисті своїх майнових інтересів та інтересів працівників від різноманітних ризиків збільшується. Держава також зацікавлена у страховому захисті державного майна та підвищенні соціально-економічної захищеності громадян України [3, с. 24].

Найбільш актуальними проблемами, що обумовлюються наслідками світової фінансової кризи та потребують швидкого вирішення, є:

· зменшення попиту на послуги страхових компаній зі сторони населення та підприємств, що зумовлено погіршенням фінансового стану;

· неповернення депозитних коштів, не тільки дострокове, а й після закінчення дії депозитних договорів, перш за все тими банками, де введено тимчасову адміністрацію або готується введення такої адміністрації (на сьогодні строк затримки повернення окремими комерційними банками перевищує 1 місяць, а сума неповернення становить близько 100 млн. грн.);

· недостатній контроль за наявністю полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників;

· відсутність страхового ринку дієвого механізму щодо недопущення демпінгу на ринку та штучного зниження платоспроможності страховиків [4, c. 26]. Внаслідок накопичених проблем, а також негативних наслідків світової фінансової кризи, у випадку пасивної державної політики та якщо не буде вжито належних системних кроків, очікуються:

· різке зменшення обсягів активів страховиків;

· поширення демпінгу на страховому ринку унаслідок зростання загрози банкрутства;

· хвиля шахрайств, пов’язаних з неможливістю погашення кредитів;

· ймовірне банкрутство значної кількості компаній перестрахувальників [5, с. 21]. Довіра до страхування як інституту соціально-економічного захисту є однією з необхідних передумов розвитку страхового бізнесу. Для відновлення довіри до страхової галузі потрібно:

· поступово замінити обов’язкове державне страхування безпосереднім відшкодуванням з державного бюджету за рахунок коштів, передбачених на утримання відповідних державних органів;

· впровадити нові ефективні та привабливі для населення форми фінансових послуг, зокрема таких, як надання кредитів під заставу страхових полісів тощо;

· інформувати населення через засоби масової інформації про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю [3, с. 24].

ВИСНОВКИ

Провівши аналіз ринкустраховихпослуг за останні кілька років, можна зробити висновок, що економіч-на криза, яка вплинула на всі сфери економіки, все ж таки суттєво не позначилось на розвитку страхування в Україні. Недосконалість системи страхування, як у будь-якій країні пов’язана з відсутністю державної політикиусоціально-економічномурозвитку,недолікахподаткового законодавстватанестабільністю фінан-сового середовища країни в цілому.

Основними напрямками розвитку страхового ринку є вирішення  вищезгаданих проблем, а також покра-щення  послуг, створення конкурентоспроможного середовища та вдосконалення шляхів взаємодії страхо-виків та страхувальників.

Подальший розвиток страхової  сфери залежить прямо від визначення основних проблем її функціону-вання  та вирішення їх в майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Офіційна інтернет-сторінка Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг. — [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/

 

2. Офіційна інтернет-сторінка  Державної комісії з регулювання  ринку фінансових послуг. — [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http:// dfp.gov.ua

3. Лой Ю.В. Страховий  ринок та перспективи його  розвитку / Ю.В. Лой // Національна  бібліотека Украї-ни імені Вернадського. — [Електронний ресурс]. — Режим  доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

4. Захарченко В.С. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи / В.С. Захарченко // Націо-нальна оборона і безпека. — 2008. — №6. — С. 26.

5. Ходько Р.М. Вітчизняне  страхування рухається до світових  стандартів / Р.М. Ходько // Галицькі  кон-тракти. — 2009. — №2. — С. 21.