Роль посередників на страховому ринку України

-- консультування;

-- експертно-інформаційні  послуги;

-- роботу, пов'язану з підготовкою,  укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування);

-- інші посередницькі  послуги у страхуванні та перестрахуванні  за переліком, установленим уповноваженим  органом.

До діяльності страхових  брокерів застосовують такі обмеження:

-- страховий брокер не  може проводити інші види діяльності, у тому числі посередницької, крім посередницької діяльності  на страховому ринку;

-- страховий брокер може  укладати договори страхування  з одним страховиком на суму  страхових платежів, що не перевищує  35 % загальної суми страхових платежів  за всіма договорами страхування,  укладеними цим брокером протягом  року;

-- розмір отримуваних  страховим брокером -- юридичною  особою страхових платежів протягом  кожного кварталу не повинен  перевищувати розмір сплаченого  статутного капіталу страхового  брокера;

-- страховий брокер має  право отримувати страхові платежі,  якщо він забезпечує набрання  чинності договором страхування  не пізніше одного дня після  отримання ним страхових платежів. В іншому разі такі операції  здійснює страховик.

Перестрахові брокери -- це юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні  від свого імені на підставі брокерської  угоди зі страховиком, який мас потребу  в перестрахуванні як перестрахувальник.

Законодавство дозволяє здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання вимог щодо здійснення такої діяльності.

Порядок діяльності страхових  брокерів регламентується Положенням "Про особливі умови діяльності страхових брокерів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України  Х2 747 від 29 квітня 1999 р. Особливі умови  діяльності страхових брокерів передбачають їх сертифікацію та включення до Державного реєстру страхових брокерів відповідно до Інструкції про порядок сертифікації страхових брокерів, ведення Державного реєстру страхових брокерів та регулювання  їх діяльності від 16 лютого 2000 р.

Страховими агентами можуть бути громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину  його страхової діяльності (укладання  договорів страхування, одержання  страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових  сум і страхового відшкодування).

Страхові агенти, на відміну  від страхових брокерів, які у  більшості випадків є уповноваженою  особою покупця-страхувальника (згідно з письмовим або усним узгодженням) або страхової компанії як їхній  представник чи консультант, є представниками продавця-страховика і діють у  його інтересах за винагороду згідно з агентською угодою (договором доручення). Брокеру клієнт доручає здійснювати  всі необхідні дії щодо управління своїми ризиками та розміщення їх у  страховій компанії за вибором брокера.

Під терміном "страховий  агент" і "страховий брокер" потрібно розуміти не тільки фізичну  особу, а й страхові агентства, які  є структурним підрозділом страхової  компанії з певною кількістю агентів, і брокерські контори з найманим персоналом. У страховій практиці посередницькі функції можуть виконувати також банки, туристичні агентства, транспортні підприємства, відділення зв'язку, нотаріальні контори, казначейства, універмаги, будівельні компанії та ін.

Водночас, незважаючи на те, що основною загальною функцією страхових  агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових  послуг, їм притаманні специфічні функції (табл. 2):

 

 

Таблиця 2

Функції страхових  посередників

Страховий агент	Страховий брокер
Від імені та за дорученням страховика укладає договори страхування  та продає страхові поліси	Визначає об'єкт страхування  та страхові ризики, які необхідно  застрахувати клієнту
Оформляє страхову документацію	Проводить порівняльний аналіз послуг і фінансового стану страховиків
Має право проводити страхові виплати	Підбирає клієнту кращого, на свою думку, страховика
Виконує представницькі функції	Оформляє договір страхування
Забезпечує своєчасне  перерахування страхових внесків  страховику	Здійснює контроль за своєчасним надходженням внесків

 

       Страхувальники через мережу посередників можуть дізнатися про ту чи іншу страхову компанію та скористатися її послугами. Посередники, як правило, оперативно реагують на зміни ринкової кон'юнктури страхових послуг, що дозволяє страховику пропонувати такі види страхування, які користуються найбільшим успіхом на ринку.

        За допомогою посередників страховик отримує можливість користуватися джерелом первинної інформації про те, чого прагнуть страхувальники, як вони сприймають ті чи інші види страхування, що пропонують їм посередники.

Це дає змогу страховій  компанії розширити коло страхувальників  та вдосконалити страхові продукти.

        З метою створення відповідних умов та розвитку брокерської та агентської діяльності в Україні створено Асоціацію професійних страхових посередників.

У країнах з розвиненою ринковою економікою роль посередника  все частіше виходить за межі простого встановлення контактів між страховиком  і страхувальником. Його завдання стають дедалі різноманітнішими та складнішими. Страховий посередник здійснює вивчення ризику, аналіз необхідних гарантій, формулювання умов договору, обробку статистичних даних тощо.

Страховий ринок за своєю природою є регульованою системою економіко-правових відносин між страховиками, страхувальниками, застрахованими особами, вигодонабувачами, страховими посередниками та страховими об´єднаннями, які матеріалізуються у страхових, перестрахувальних, посередницьких і супутніх послугах, що підлягають правовому регулюванню. За напрямами стратегічного розвитку страхового ринку нині фактично ігноруються страхові посередники, їм відводиться другорядна роль так званої інфраструктури чи каналів продажу стандартизованих страхових продуктів. Це потребує докорінних змін, насамперед нормативно-правового характеру, наслідком яких для нашої країни буде розвиток ринкового механізму страхового посередництва. Як цілком слушно зазначено у фаховій літературі, недостатнє усвідомлення фінансово-економічних проблем розвитку дистриб´юції (просування на ринку) страхових продуктів та недосконале страхове, валютне, податкове законодавство призводить до того, що роль та місце страхових посередників у системі продажу страхових продуктів (страхових послуг) в Україні використовується не в повному обсязі, тоді як в економічно розвинених країнах світу страхові посередники виконують роль рушійної сили розвитку страхування загалом.В Україні нині фактично не врегульовано на законодавчому рівні діяльність страхових агентів і дуже обмежено роль страхових брокерів. Тобто є недостатньою і такою, що не відповідає сучасним вимогам, законодавча база з урегулювання посередницької діяльності; державою не створено сприятливих умов для кількісного росту і розвитку страхового посередництва як важливого елемента в системі страхових послуг; відсутні законодавчі вимоги щодо реєстрації та сертифікації такої категорії страхових посередників, як страхові агенти (суб´єкти підприємницької діяльності), які, як і страхові брокери, пропонують страхові послуги на страховому ринку України.

Страхові посередники — головна  продуктивна сила страхового ринку. Саме від них залежить якість обслуговування страхувальників (застрахованих осіб, вигодонабувачів), надання страхових послуг їх безпосереднім споживачам. Тому одним із першочергових завдань є створення належних умов для розвитку страхового посередництва.

Страхове посередництво — це врегульована нормами права господарська діяльність страхового посередника (страхового (перестрахового) брокера, страхового агента), що здійснюється на професійній основі з метою отримання винагороди (прибутку), тобто є підприємницькою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Вдосконалення умов розвитку посередницької діяльності на страховому ринку України зробить її ефективним каналом реалізації страхових продуктів, що, своєю чергою, зміцнить позиції  страхових компаній на фінансовому  ринку й підвищить культуру страхування  у населення.

Без високопрофесійних каналів  дистрибуції страхових послуг страховим  компаніям буде дуже важко вирішити проблему залучення значної кількості  клієнтів для підтримки стабільного  фінансового стану.

Державні вимоги до збільшення гарантованого капіталу страхових  компаній обов'язково призведуть до значного зменшення кількості страхових  компаній, що сприятиме переходу частини  страховиків на страховий посередницький ринок.

З розвитком та поглибленням відносин на страховому ринку України  роль страхових посередників зростатиме, що піде на користь як страхувальникам, так і страховикам. При цьому  забезпечуватиметься постійне поліпшення якості страхових продуктів за рахунок  налагодження тісних відносин страхових  посередників і страхувальників. Отже, наявність значної кількості  страхових посередників дозволить  активізувати український страховий  ринок і наблизити його до Єдиного  світового ринку страхування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" // Урядовий кур'єр. - 2001. - 7 листопада.

2.Александрова М. М. Страхування : навч.-метод, посіб. — К., 2002. — 208 с.

3.ЛаріоноваЛ. Страховий ринок в Україні: Яким йому бути? // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 99 - 101.

4.Плиса В. Й. Страхування : навч. посіб. — К., 2006. — 392 с.

5.Румянцев А. П. Світовий ринок послуг : навч. посіб. / А. П. Румянцев, Ю. О. Коваленко. — К., 2006. - 456 с.

6.Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

7.Фурман В. М. Страховий ринок України : стан, проблеми розвитку та шляхи їх розв´язання // Фінанси України. - 2004. - № 12. — С. 131-140.

8.Страхове посередництво : теорія і практика : навч. посіб. / В. Бірюков, Ю. Єфімов, О. Залєтов, М. Петер та ін. ; за ред. О. М. Залєтова. — К., 2004. — 416 с.

9.Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування. Страхові послуги. - К.: ІЕУГП, 2000. - 268 с.