Особливості оподаткування страхової діяльності

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський  національний економічний університет

Факультет банківського бізнесу

 

 

Кафедра фінансів і суб’єктів

господарювання  і страхування

 

 

Комплексне практичне

індивідуальне завдання

з дисципліни

«Страхування»

 

 

 

Виконала:

студентка групи БС-34

Ільчук О.В.

Перевірила:

викладач Галасюк О.В.

 

 

 

 

Тернопіль – 2012

Особливості оподаткування  страхової діяльності

Система оподаткування страхової діяльності в Україні формувалась в умовах глобальної перебудови національної економіки до вимог ринкової системи господарювання. Складний, довготривалий та суперечливий процес реформування вітчизняної економіки позначився на особливостях побудови системи оподаткування страхової діяльності, яка від початку свого формування зазнала численних змін. Новий Податковий кодекс України вносить цілу низку кардинальних змін в систему оподаткування страхових компаній. Ефективність впровадження в практику господарювання доцільно оцінювати з наступних позицій:

1. Відповідності принципом побудови, цілям і завданням загальної вітчизняної системи оподаткування.

2. Здатності задекларованих змін ліквідувати або знизити дію негативних факторів і явищ, які мають місце у вітчизняній системі оподаткування страхової діяльності.

Оподаткування страхової  діяльності, на всіх етапах свого становлення будувалось на загальних принципах вітчизняної системи оподаткування, підпорядковуючись її основним цілям і завданням, регламентованих чинним законодавством України. В цьому аспекті можна констатувати, що за кількісним складом податків, що мають сплачувати юридичні особи, страхові компанії не мають з ними суттєвих розбіжностей.

Особливості стосуються процесів формування та технології сплати окремих видів податків. Оскільки об’єктом оподаткування страхової діяльності був валовий дохід, а з прийняттям Податкового кодексу України став прибуток, то можна стверджувати, що саме страхові компанії зазнали найбільш суттєвих змін в оподаткуванні своєї діяльності.

Важливо звернути увагу на те, що законодавча база стосовно оподаткування прибутку суб’єктів господарювання в Україні неодноразово змінювалась [1-2]. В сфері страхування здійснювався інтенсивний пошук оптимального механізму оподаткування страхових компаній [3]. Зокрема, у 1991 р. страховики оподаткувалися на загальних засадах. Об’єктом оподаткування був визначений балансовий прибуток за ставкою оподаткування 35%. У 1992 р. об’єкт оподаткування і ставка були змінені. Об’єктом оподаткування було визнано валовий дохід за ставкою оподаткування на рівні 55%.

Протягом 1993-1994 рр. база і ставка оподаткування в страхуванні змінювались неодноразово. Починаючи з 1995 р. було прийняте рішення щодо оподаткування страхових компаній за балансовим прибутком за ставкою оподаткування 30%. Однак при цьому були внесені зміни у визначенні об’єкту оподаткування. Законом України «Про страхування» (1996 р.) був визначений новий порядок формування прибутку від страхової діяльності, який значно відрізнявся від загального Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1995 р.). Наявність суперечностей в законодавчій базі щодо оподаткування прибутку страхових компаній була частково ліквідована Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 р. (ст. 72 «Оподаткування страхової діяльності»). А саме, було виділено та віднесено страхові операції до особливого виду, які підлягають під спеціальний порядок оподаткування. Від тоді і до прийняття Податкового Кодексу України діяльність страхових компаній оподатковувались особливим чином, відмінним від оподаткування іншої підприємницької діяльності. Об’єктом прямого оподаткування слугував не прибуток, як у інших суб’єктів господарювання, а валовий дохід, який визначався як сума страхових платежів, одержаних страховиком протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування, зменшену на суму страхових платежів переданих перестраховикам.

Ставка оподаткування  не залежала від результатів фінансової діяльності страховика і включалась в ціну страхового платежу. Фактично це був непрямий податок (рис. 1).

Ця особливість аргументувалась тим, що страхові операції мають відмінне від отримання прибутку цільове спрямування, тому що їх метою є страховий захист страхувальників.

 

Ставка податку	Об’єкт оподаткування
3%	Валові доходи від страхової  діяльності з ризикових видів  страхування
3%	Валові доходи від страхової  діяльності з страхування життя (крім довгострокового страхування  життя)
0%	Валові доходи від страхової  діяльності з довгострокового страхування  життя
3% + нарахування пені	Валові доходи від страхової  діяльності зі страхування життя  в разі порушення вимог до договорів  довгострокового страхування життя, в т.ч. їх дострокового розірвання

 

Рис. 1. Оподаткування  страхової діяльності до прийняття

Податкового Кодексу  України

Податковий Кодекс України  вносить такі зміни в оподаткування страхових компаній [4, ст. 152.1]:

1. Об’єктом оподаткування страховика стає прибуток від впровадження його діяльності.

2. Основна ставка податку становить 16% з введенням наступних перехідних положень в часі:

− з 1 квітня 2011 року по 31 грудня включно – 23%;

− з 1 січня 2012 року по 31 грудня включно – 21%;

− з 1 січня 2013 року по 31 грудня включно – 19%;

− з 1 січня 2014 року – 16%.

Внесена також низка змін щодо умов оподаткування різних видів страхової діяльності. Прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя (як і до прийняття Податкового кодексу України) згідно нових правил не оподатковуються. Однак змінені умови, що передбачають віднесення страхування життя до категорії довгострокове. Якщо до прийняття Податкового Кодексу під довгостроковим терміном вважався період 10 і більше років, то після його прийняття він був скорочений удвічі. Тобто до довгострокового страхування життя відносять всі договори укладені зі страховиком на 5 і більше років.

За новими правилами зняті  обмеження з підприємств та інших юридичних осіб щодо віднесення на власні валові витрати страхові платежі на страхування своєї господарської діяльності.

У новому Податковому кодекс вказано, що до складу витрат (собівартості товарів та послуг) включається будь-які витрати із страхування майна, відповідальності за екологічну та ядерну шкоду, фінансових кредитних та інших ризиків пов'язаних із впровадженням підприємством господарської діяльність, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування. Тобто межі у розмірі не більше 5% валових витрат за звітний податковий період, яка була встановлена раніше, вже не існує. Єдине в чому є обмеження – це в страхуванні ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів. Тут страхові платежі можна відносити на витрати у розмірі не більше 10% вартості виробництва національного фільму [4, ст. 152.1].

Відповідно до нових правил, не оподатковуються договори з обов'язкових видів страхування у межах міжнародної системи «Зелена карта», а також страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Як і раніше договори з  перестраховиками - нерезидентами, рейтинг фінансової надійності яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, не оподатковуються.

В інших випадках, тобто  з перестраховиками, які не мають відповідного рейтингу, оподаткування здійснюється за ставкою 12% суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення їх перерахування.

Введено новий пункт, згідно якого страхування ризиків за межами України, які здійснюються на користь нерезидентів (крім полісів «Зелена карта») оподатковується за ставкою 4% від суми, що перестраховується, за власний рахунок страховика.

Важливо звернути увагу на те, що введений 12% бар'єр при перестрахуванні ризиків у перестраховиків - нерезидентів, які не мають відповідного рейтингу, залишився без змін. На сьогодні проблема «відмивання грошей» і вивозу капіталу за кордон через операції перестрахування з нерезидентами все ще не вирішена.

Як відомо, будь-яка страхова компанія в Україні може перестрахувати свої ризики в провідних перестрахувальних компаніях з високим рейтингом на страхових ринках Великобританії, Німеччини, Швейцарії або у сумнівних компаніях, які не мають високих рейтингів на страхових ринках країн Прибалтики, на Кіпрі, в офшорних зонах [5].

При цьому, якщо цільове використання перестрахувальних премій у компаніях з високим рейтингом не викликає сумнівів, то відтік капіталу в Прибалтійські країни і в офшорні зони пов'язують з різними тіньовим схемами.

В системі оподаткування доходів страхувальників фізичних осіб нічого не змінилося. Базою оподаткування,як і раніше, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також на суму податкової знижки звітного року [4, ст. 164.6]

Ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, які не перевищують 10-кратний розмір мінімальної зарплати встановленої на 1 січня податкового року.

Для сум доходів, які перевищують зазначену межу ставка податку становить 17% [4, ст. 167.1]. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку такі витрати:

сума внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду НПФ, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та на банківський пенсійний рахунок, але в розмірі який не перевищує податкової соціальної пільги (місячний прожитковий мінімум для працездатної особи × 1,4).

При страхуванні члена  сім'ї платника податку першого ступеня споріднення 50% податкової соціальної пільги, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї. [4, ст. 166.3.5.; ст. 169.4.1.].

Новий порядок оподаткування  згідно Податкового Кодексу України передбачає такі правила:

1. Договори довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного оподатковується наступним чином:

За ставкою 15% - 17%:

А. Оподатковується 60% суми: одноразової страхової виплати регулярної послідовної виплати (ануїтету).

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Б. Оподатковується викупна сума у разі дострокового розірвання угоди [4, ст. 170.8.2].

Не підлягають оподаткуванню страхові суми, регулярні послідовні виплати (ануїтети) за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення:

а) якщо застрахована особа платник податку не досяг повноліття;

б) якщо застрахована особа має не менше ніж 70 років;

в) якщо застрахована особа в результаті нещасного випадку отримала інвалідність І групи;

г) сума одноразової пенсійної виплати учаснику недержавного пенсійного фонду або Накопичувального фонду за рахунок коштів Накопичувального фонду [4, ст. 170.8.3.].

2. Оподаткування страхової виплати, отриманої у формі спадщини:

Сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця оподатковується за нульовою ставкою (тобто не оподатковується) якщо успадковується особою яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування [4, ст. 174.1.; 174.2.1]. Досить суттєві зміни відбулися в соціальному страхуванні. З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [6].

До прийняття закону страхувальники – це роботодавці та наймані працівники сплачували внески у відповідних пропорціях на кожний вид соціального страхування.

Після набуття чинності вище вказаного закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальника будуть перераховувати до Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України –  це тепер орган, який уповноважений  вести облік платників єдиного  внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати.