Особисте страхування

Для добровільного страхування  притаманні такі особливості: обмеження  терміну дії договору (як правило  не більше 1 року), обмеження віку страхувальників (до 70 років), стан здоров’я ( не укладаються договори з хворими на серцнво-судинну систему, онкологічні захворювання, СНІД ,інвалідами 1,2 і 3 груп.) , обммеження обсягу страхової відповідальності, визначений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та ін.

Загальний порядок укладання договору страхування від нещасних випадків визначений ст. 18 ЗУ “Про страхування”, однак має свої особливості: факт страхування посвідчується страховим свідоцтвом, договором або полісом., якщо страхувальник фізична особа, то договір укладається у 2 екземплярах, а якщо страхувальник фізична особа то видається страховий поліс, термін дії договору встановлюється за згодою сторін від 1 до 12 місяців, при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи..

Обов’язкове особисте страхування  встановлює держава з метою захисту  інтересів не лише окремих  страхувальників  але й усього суспільства.

  Обов’язковими видами  страхування є: особисте страхування  працівників відомчої та сільської  пожежної охорони, спортсменів вищих категорій, спеціалістів ветеринарної медицини,  від нещасних випадків на транспорті, а також види передбачені пунктами 13,19 та 21 ЗУ.

Для здійснення обов’язкових видів  страхування КМУ та законодавчими  актами визначається перелік об’єктів страхування, порядок сплати страхових платежів, права і обов’язки сторін, страхові організації, які здійснюють обов’язкове страхування.

Одним із поширених видів обов’язкового  особистого страхування є обов’язкове  особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, яке здійснюється відповідно до Положення “Про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті” від 14 серпня 1996р. Страхуванню підлягають: пасажири залізничного, морського, автомобільного, водного транспорту, працівники транспортних підприємств.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки  в той чи інший транспорт до моменту завершення поїздки. Страховими випадками за цим видом страхування  вважаються загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті, одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності, тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками і сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується в розмірі 2% ввід вартості проїзду на міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим, та до 5% вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.

При страхуванні водіїв страхувальниками виступають транспортні організації, які є власниками транспортних засобів  і уклали договори страхування з  страховиками. Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі 1% страхової суми за кожного застрахованого.

Відповідно до чинного законодавства  максимальна страхова сума за даним  видом страхування встановлена  в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страхова сума виплачується залежно  від страхового випадку у таких  розмірах:

1. У випадку загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті – сім’ї загиблого сплачується 100% страхової суми;
2. У разі одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті та встановлення йому інвалідності 1 гр. –90% страхової суми, 2 гр. – 75%, 3 гр. – 50%.
3. У разі тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті за кожну добу сплачується 0,25% страхової суми, але не більше 50% страхової суми

 

 

4. Медичне страхування  і його розвиток в Україні.

Важливою підгалуззю особистого страхування є медичне  страхування. Об’єктом медичного страхування  є життя і здоров’я громадян. Воно здійснюється на випадок втрати здоров’я. Метою такого страхування є забезпечення громадянам у разі настання страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів.

Сутність медичного страхування  полягає  у сплаті одноразового страхового внеску значно меншого, ніж вартість усіх медичних послуг. Завдяки цьому громадяни мають можливість протягом року безкоштовно користуватись комплексом медичних послуг..

Медичне страхування може проводитись  як в обов’язковій так і в добровільній формах.

Страхові послуги можна розділити на 4 групи:

1. Програма “Поліклініка”
2. Програма “Стаціонар”
3. “Невідкладна і швидка допомога”
4. “Стоматологія”

Деякі компанії пропонують дещо інші види послуг: медичне обслуговування на дім, , безоплатна видача полісів  зі страхування медичних витрат при поїздках за кордон, пільгове страхування для членів сім’ї, спеціальні програми для вагітних жінок та дітей. Крім цього майже компанія пропонує знижки (інколи в розмірі 25%) при страхуванні колективів.

Об’єктом добровільного  медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, які пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.

Суб’єктами добровільного медичного  страхування є:

1. страхувальники ;
2. страховики;
3. медичні установи

Страхові фонди добровільного  медичного страхування утворюються за рахунок добровільних страхових внесків підприємств, різних груп населення, окремих громадян. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника, а факт страхування засвідчується страховим полісом. Договір включає такі умови: найменування страхувальника, кількість застрахованих осіб, об’єкт страхування, обсяг страхової відповідальності, страхову суму, строк дії договору, тарифні ставки., розмір страхових внесків та порядок їх сплати.

За строками укладання договору медичне страхування  може бути короткостроковим або довгостроковим.

Тарифи на медичні  послуги мають встановлюватися  за згодою страховика та медичної установи, яка надає послуги. Тарифна ставка розраховується страховиком на основі статистичних даних по звернення про медичну допомогу та тривалість лікування. Іноді тарифна ставка диференціюється  залежно від статі, віку і стану здоров’я застрахованої особи.

Розміри страхових внесків встановлюються на договірній основі страховика і  страхувальника з урахуванням оцінки вірогідності захворювання страхувальника у зв’язку з віком, професією станом здоров’я тощо.

Спеціалізовані страхові поліси дають  змогу скористатися медичними послугами  лікарів із вузьких спеціалізацій -  вагітність, пологи,)

Медичне страхування проводять такі страхові компанії: “Укриедінстрах”, “Надра”, “Аска”, “Алькона”, “Енергополіс” та ін.

Правила страхування громадян, які  виїздять за кордон не передбачають відшкодування  витрат у разі лікування хронічних  захворювань, стоматологічного протезування. Медичне страхування виїжджаючих – організацію надання допомоги. за кордон здійснюється через систему “Assistans”.

Обов’язкове медичне страхування  поки що знаходиться на рівні проектів. У 2002р. Указом президента “Про проведення експерименту щодо впровадження обов’язкового соціального медичного страхування в м. Києві і Київській області” передбачено здійснення такого експерименту, кий може стати основою загального обов’язкового медичного страхування в державі.

Практичне заняття 

Тема: Особисте страхування

Теми рефератів:

1. Стан і перспективи особистого страхування в Україні.
2. Стан і перспективи розвитку страхування від нещасних випадків в Україні.
3. Проблеми і перспективи медичного страхування в Україні.
4. Закордонний досівд страхування життя та перспективи його впровадження в Україні.
5. Причини та чинники, що стримують розвиток страхування життя в Україні.