Обєднання страховиків України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Июня 2014 в 14:53, реферат

Краткое описание

У разі відносно невеликих обсягів страхового ринку держава цілком може встановлення всеосяжного нагляду над його учасниками. У міру збільшення масштабів страхового ринку можливості забезпечення правил цивілізованого поведінки його засобами державного регулювання звужуються. Виникає необхідність системи передачі частини контрольні функції до рівня саморегулюючих організацій (асоціацій), що об'єднує професійних учасників страхового ринку.

Содержание

Вступ
1. Об’єднання страховиків та їх функції
2. Ліга страхових організацій України
2.1 Авіаційне страхове бюро
2.2 Моторне (транспортне) страхове бюро
2.3 Морське страхове бюро
2.4 Ядерний страховий пул
2.5 Українське Актуарне Товариство
2.6 Українське медичне страхове бюро
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Державний вищий навчальний заклад.docx

— 51.88 Кб (Скачать документ)

Державний вищий навчальний заклад

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

Реферат з дисципліни «Страхування»

на тему:

«Об’єднання страховиків України»

 

 

 

 

 

 

Підготувала

студентка групи Ф-12

Телешева Ірина

Перевірила

к.ек.наук Журавка О.С.

 

 

 

 

 

Суми, 2014

План

Вступ

  1. Об’єднання страховиків та їх функції
  2. Ліга страхових організацій України
    1. Авіаційне страхове бюро
    2. Моторне (транспортне) страхове бюро
    3. Морське страхове бюро
    4. Ядерний страховий пул
    5. Українське Актуарне Товариство
    6. Українське медичне страхове бюро

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

У багатьох країнах світу страховики створюють свої професійні об’єднання (асоціації), які ставлять за мету захищати й обстоювати інтереси своїх членів, вживати погоджених заходів у разі, коли цих інтересів торкнуться дії або наміри органів влади, співробітничати з будь-яким іншим об’єднанням, що має споріднений напрямок діяльності.

Результатом першої угоди між страховиками вважають утворення в 1791 році Союзу Лондонських товариств страхування від вогню. За своїм статусом об’єднання страховиків не повинні здійснювати комерційну діяльність. Для країн із розвиненим страховим ринком намітилася тенденція до злиття дрібних і середніх об’єднань страховиків.

З 1985 року ефективно працює Асоціація британських страховиків (АБС), яка виникла внаслідок злиття кількох організацій. Близько 440 компаній, що охоплюють 95 % всього страхового бізнесу країни, активно підтримують цю асоціацію. АБС ставить перед собою завдання підвищити рівень суспільного усвідомлення місця страхування в економічній і соціальній структурі Великої Британії. У штаті АБС налічується понад 270 експертів, консультантів та інших висококваліфікованих фахівців. Крім АБС, тут діє ще багато інших об’єднань страховиків і їхніх посередників.

Такі об’єднання успішно функціонують і в інших державах — членах Європейського союзу. Останніми роками страхові об’єднання сформувалися і в більшості країн СНД.

З початком формування страхового ринку в Україні постала потреба координувати дії страховиків з багатьох питань, що становлять спільний інтерес. Страховики можуть створювати спілки, асоціації та інші об’єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та виконання спільних програм, якщо їх утворення не суперечить чинному законодавству.

Об’єднання страховиків – спілки, асоціації та інші об’єднання для координації діяльності страховиків, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Мають бути зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи і не можуть безпосередньо займатися страховою діяльністю.

У разі відносно невеликих обсягів страхового ринку держава цілком може встановлення всеосяжного нагляду над його учасниками. У міру збільшення масштабів страхового ринку можливості забезпечення правил цивілізованого поведінки його засобами державного регулювання звужуються. Виникає необхідність системи передачі частини контрольні функції до рівня саморегулюючих організацій (асоціацій), що об'єднує професійних учасників страхового ринку. Причому інтереси страхових компаній дедалі більше сходяться з його інтересами держави, оскільки несумлінна конкуренція окремих страховиків завдає шкоди всіх учасників страхового ринку, знижуючи довіру до страхування і страховикам взагалі. Тож у багатьох країнах діють саморегульовані організації страховиків, які, з одного боку, не захищають інтересів учасників страхового ринку, з другого - встановлюють, і контролюють певні правил і принципи поведінки. До до їх числа ставляться національні і регіональні асоціації (союзи) страховиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Об’єднання страховиків та їх функції

Велика кількість проблем, що існують у страхуванні, не завжди може бути вирішена окремими страховиками. Для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм створюються об'єднання страховиків.

Страховики можуть створювати спілки, асоціації та інші об’єднання, якщо це не суперечить законодавству України. Об’єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після державної реєстрації.

На основі добровільної централізації функцій інвестиційної, фінансової та страхової діяльності створюються концерни – об’єднання підприємств, включаючи страхове товариство. Як правило, необхідність створення концерну диктується виділенням кількох самостійних напрямів діяльності, тісно пов'язаних між собою, які потребують координації та загального керівництва.

На сучасному етапі в нових галузях народного господарства або на стику різних галузей виникають консорціуми - тимчасові договірні об'єднання між підприємствами та страховими компаніями для вирішення великих господарських чи фінансових операцій, реалізації великих цільових програм і проектів. (Наприклад, освоєння нафтоносних шельфів на Сахаліні, у Каспійському морі (Росія). Учасники консорціуму зберігають свою самостійність, але в тій діяльності, з метою якої відбулося об'єднання, вони підпорядковуються спільно обраному керівництву.

Договірні об'єднання підприємств і страхових компаній мають назву господарські асоціації(наприклад, відомчі об'єднання: військово-страхові компанії, аграрно-промислові об'єднання та ін.).

Спілки об'єднаних за добровільною угодою організацій, які займаються здійсненням страхових операцій, отримали назву асоціації страхових товариств. Метою створення є підвищення ефективності діяльності її членів. До функцій асоціації можуть входити:

  • координація роботи страховиків;
  • розробка єдиної страхової політики;
  • посередницька діяльність;
  • підготовка кадрів;
  • розробка наукових, методологічних та інших матеріалів для її членів;
  • формування та використання фондів, які створюються за взаємною згодою сторін;
  • інші, не пов’язані з безпосереднім здійсненням страхових операцій завдання, добровільно передані у відання асоціації, організаціям, які входять до її складу.

Асоціація є, як правило, юридичною особою, що діє на основі свого статуту, затвердженого на зборах представників страхових організацій - членів Асоціації страхових товариств, її фінансування може здійснюватися за рахунок коштів членів асоціації, власної видавничої діяльності та інших залучених джерел.

Розрізняють такі види асоціацій страхових товариств:

  • регіональні (Харківська спілка страховиків);
  • національні (Асоціація британських страховиків, Американська страхова організація, Страхова Спілка Росії);
  • міжнародні (Міжнародна асоціація актуаріїв);
  • галузеві;
  • міжгалузеві.

Найбільшою професійною асоціацією нашої держави є Асоціація професійних страхових посередників України (АПСПУ), метою якої є створення оптимальних умов для розвитку брокерської та агентської діяльності у страхуванні. АПСПУ було засновано у вересні 1997 р. Учасниками її є наприклад, страхове агентство "НЕПАЛ" (м.Львів), страхові брокери "АСИО" (М.Дніпропетровськ), "ТРЕК Лтд" (м.Запоріжжя), "Гарант-сервіс" (м.Київ) та ін.

Головні напрямки діяльності АПСПУ:

  1. Законодавчий - участь у розробці та прийнятті законодавчих і нормативних актів, що стосуються посередницької діяльності у страхуванні.
  2. Інформаційний – створення в Інтернеті інформаційно-маркетингової мережі.
  3. Професійна підготовка – розробка та реалізація програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації страхових посередників, створення школи страхового посередника.
  4. Програмне забезпечення – розробка та створення програмного забезпечення для офісної діяльності професійних страхових посередників.
  5. Міжнародні контакти – входження та активна участь у міжнародних професійних організаціях.

Стратегія розвитку окремих страхових компаній передбачає обмеження своєї діяльності придбанням акцій інших страховиків (холдинг), здійснючи таким чином загальне керівництво ними (чистий холдинг) або беручи участь у страхуванні (змішаний холдинг). Наприклад, "Аmerican international group" (США), одна з провідних міжнародних диверсифікованих страхових груп і найбільший в США страховик торгових і промислових ризиків, є холдинговою компанією, яка контролює 44 дочірні компанії у 130 країнах світу.

Специфічним об'єднанням у страховій справі є синдикат -(основна організаційна структура англійського "Ллойда"), який об'єднує фізичних осіб - андеррайтерів, що несуть повну відповідальність згідно зі страховими угодами, укладених ними в рамках страхових синдикатів. Динамічні та гнучкі структури синдикатів мають визначену спеціалізацію за класами страхування. Кожен синдикат представлено на ринку лідируючим андеррайтером, який безпосередньо бере на себе усі ризики на страхування в синдикаті від посередника - брокера "Ллойда". Кожен страховий синдикат корпоративної структури "Ллойд", який вступає у страхові правовідносини, несе повну майнову відповідальність за взятими на себе зобов'язаннями. У зв'язку з цим синдикати повинні регулярно надавати в Раду "Ллойда" докази фактичної платоспроможності й дані про фінансовий стан. Для кожного страхового синдикату Рада "Ллойд" встановлює ліміти збору страхових платежів, величина яких залежить від суми гарантованого грошового депозиту, розміщеного страховим синдикатом у корпорації до початку страхових операцій. Виходячи з суми депозиту і встановленого ліміту страхових платежів, Рада "Ллойда" визначає кваліфікаційний рівень фінансових ресурсів страхового синдикату і тим самим дає дозвіл на певні обсяги передачі ризиків. Усі страхові премії одразу ж зараховуються у трастовий фонд, який утворюється на рівні синдикатів. Використання цих фондів не за призначенням заборонено. Усі члени "Ллойд" повинні депонувати певний процент від суми, на яку їм було дозволено здійснити страхування, у членський фонд, який використовується для покриття страхового відшкодування у випадку, коли андеррайтер не має змоги зробити це самостійно. Таким чином забезпечується надійність корпорації, її імідж і становище провідної страхової компанії світу.

Більшість розглянутих вище об'єднань є характерними для зарубіжної практики страхування. Специфіка розвитку страхового ринку України вимагає виникнення об'єднань відповідно до вітчизняних умов страхування. Найбільшим з них є Ліга страхових організацій України (ЛСОУ), створена на добровільних засадах з метою формування розвинутого страхового ринку, всебічного сприяння розвитку та постійному вдосконаленню страхової справи, задоволення соціально-економічних інтересів всіх членів Ліги.

 

 

 

 

 

2.1 Ліга страхових організацій України

Ліга страхови́х організа́цій Украї́ни (ЛСОУ) була заснована у 1992 році і є неприбутковим об'єднанням учасників ринку страхових послуг України, яке створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку страхових послуг.

Основними завданнями ЛСОУ є:

  • сприяння розвитку страхового ринку;
  • захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами Ліги;
  • сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;
  • сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників та спеціалістів учасників ринку страхових послуг;
  • ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;
  • сприяння реалізації антимонопольного законодавства в сфері страхової діяльності;
  • утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг;
  • доведення до учасників ринку страхових послуг законодавчих та нормативних актів органів державної влади та управління з питань, що стосуються сфери страхової діяльності;
  • розробка рекомендацій з питань методології страхової справи.

Для досягнення зазначених завдань ЛСОУ:

  • співпрацює з органами державної влади та управління щодо вироблення напрямків вдосконалення страхової діяльності;
  • забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-консультаційними послугами та допомогою у всіх справах, що стосуються страхової діяльності;
  • створює з відповідними навчальними закладами центри і курси підготовки та перепідготовки кадрів;
  • співпрацює з засобами масової інформації, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;
  • проводить симпозіуми, семінари, конференції, обмін досвідом роботи, сприяє встановленню ділових контактів;
  • вивчає, узагальнює та розповсюджує досвід, забезпечує рекомендаціями щодо ефективного здійснення страхової діяльності;
  • координує діяльність учасників ринку страхових послуг у сфері спільних інтересів членів Ліги;
  • залучає представників членів Ліги до участі у заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою подальшого розвитку страхової діяльності в України;
  • сприяє комплексному рекламно-видавничому та інформаційному забезпеченню членів Ліги;
  • здійснює координацію розроблення типових правил страхування.

Информация о работе Обєднання страховиків України