Контрольна робота з «Страхування»

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО  ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

Контрольна  робота

 

з дисципліни «Страхування»

 

Варіант 27

 

                          

 

 

 

 

 

                                             Виконала: студент (ка) групи ЗГР-10

                                                           факультету торгівлі , готельно-ресторанного

                         та туристичного бізнесу

                                                                                                              Шайхіева А.С.

                                 Перевірила: Колупаєва   І.В.   

 

 

 

 

 

 

 

 

   м. Харків – 2013 рік

Завдання

1 розділ

Визначити зміст,значення та організацію соціального страхування.

1.2 Охарактеризувати  доходи страхової компанії.

2 розділ

2.1 Коли цедент  одержує найвищу комісію з  перестрахування: 

   а  ) За квотним договором;

   б  )відповідальність за договором;

   в  )за договором ексцедента суми;

   г  )за факультативно-облігаторним  договором.

Страхова  премія – це :

  а )винагорода  страхувальнику за беззбиткове  проходження договору страхування; 

  б )оплата  послуг страхового брокера; 

  в )оплата  страхувальника за страхування.

3 розділ

Співстрахування – це …

Добровільне страхування – це … 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Страхування — це вид цивільно-правових відносин, щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Соціальне страхування – це форма соціального захисту населення, система заходів щодо матеріального забезпечення та соціального обслуговування в старості, на випадок тимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття та в інших випадках, передбачених законодавством.

Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення: тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітності та пологів, догляду за членом сім'ї; постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування; втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника; виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг, народження і виховання дитини, оплати ритуальних послуг та поховання.

Об’єкт соціального страхування — майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.

Як  соціально-економічна категорія, соціальне  страхування — це система відносин з розподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зі страхових внесків, що сплачують працюючі громадяни та роботодавці, державних дотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утримання осіб, які не беруть участі у суспільній праці.

Чітко виділяється  дві форми страхування:

• добровільне страхування;
• обов’язкове страхування (в Україні ця форма є державною).

 

В Україні  існують такі види загальнообов’язкового  державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням чи народженням;

- медичне  страхування;

- страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування, передбачені законами України

Соціальний  захист є однією з функцій держави, а конституційне закріплення  соціального принципу державного устрою підтверджує факт існування в  Україні соціальної функції в  ряду пріоритетних.

Система соціального  страхування в Україні повинна  широко використовувати обидві форми: обов’язкову й добровільну, а  саме соціальне страхування як організаційно-правова  форма має бути як державною так  і недержавною.

Види  соціального страхування

За формою соціальне страхування може бути [3, стаття 5]:

1.Добровільне

2.Загальнообов’язкове.

Розрізняють за виплатою такі види страхування:

1.Ризикове – страхова виплата у разі настання страхового випадку;

2.Накопичувальна – працює по методу заощадження.

Розрізняють дві сфери страхової діяльності — соціальне та комерційне страхування, які взаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування ґрунтується  на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових  фондів за рахунок зборів обов'язкових  страхових внесків і призначене для того, щоб забезпечити мінімум  соціального захисту особам, які  досягнули пенсійного віку, потребують медичної допомоги, інвалідам, безробітним. Система соціального страхування  в Україні реформується у зв'язку з переходом до ринкових форм господарювання.

Комерційне  страхування, на відміну від соціального, ґрунтується на принципах еквівалентності  та замкнутого розподілу збитку в  рамках цього страхового фонду. Зв'язок між двома сферами страхової  діяльності полягає в тому, що комерційне страхування надає захист найперше в тих життєвих ситуаціях, які  не «покриті» соціальним страхуванням. Чим вужча система соціального  захисту, тим більша потреба в  послугах комерційного страхування.

Розміри внесків  на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування визначаються Законом  України «Про розмір внесків на деякі  види загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Організація чинної системи соціального страхування в Україні регламентується "Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі — Основи)., які відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Право на забезпечення за загальнообов'язковим державним  страхуванням мають:

• громадяни України;
• іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.

Порядок укладання і дії страхового договору.

 Договір  страхування укладається на основі  усної або письмової заяви  страхувальника та необхідних  для укладання договору документів, визначених конкретними правилами.

Оформлення  договору страхування здійснюється на бланках страхових полісів  страховим представником у присутності  страхувальника або його довіреної  особи з обов'язковим оглядом  об'єкта страхування, якщо інше не зумовлено  конкретними правилами.

Страховий поліс  вручається страхувальнику відразу  після сплати страхової премії.

 

У разі розстроченого  платежу страховий поліс видається  після сплати першого внеску, а  при сплаті наступних внесків  страхувальнику видається довідка  або квитанція. Якщо страховий поліс  втрачено, страхувальнику видається  дублікат, а загублений поліс вважається недійсним. Страховий поліс не може передаватись іншій особі, якщо це непередбачено  правилами.

Договір страхування набирає чинності:

- при сплаті  страхового платежу готівкою  — з моменту підписання страховиком  і страхувальником договору;

- при сплаті  страхового платежу в безготівковій  формі — з моменту, зазначеного  в полісі, але не раніше 24 годин  з дня списання засобів з  рахунка страхувальника на рахунок страховика.

Страховик несе відповідальність за договором з  моменту, передбаченого конкретними  правилами страхування або умовами  договору.

Дія договору закінчується о 24-й годині того дня, який зазначений у полісі, якщо інше не обумовлено правилами.

Страховик несе відповідальність за договором з  частково виплаченим за ним відшкодуванням до кінця строку дії договору в  межах різниці між відповідною  страховою сумою, зазначеною в договорі, та сумою виплачених за ним страхових  відшкодувань і страхових сум.

Якщо страхове відшкодування або страхові суми виплачені у розмірі зобов'язань  страховика за договором до закінчення строку його дії, то дія договору припиняється з моменту закінчення розрахунку.

Дія договору може бути призупинена на будь-якому  етапі, якщо це передбачено законодавством, за вимогою або страхувальника, або  страховика.

Причиною  дострокового припинення дії договору може бути несплата страхувальником  платежів у встановлені договором  строки. Про намір достроково припинити  дію договору страхування будь-яка  сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних  днів до дати припинення дії договору.

 

Не може бути достроково призупинено дію договору особистого страхування з ініціативи страховика, якщо на це немає згоди  страхувальника, за умови, що останній виконує усі умови договору страхування (якщо інше не передбачено умовами  договору та законодавством України).

Якщо договір (окрім договору страхування життя) розривається з ініціативи страхувальника, то наслідки визначаються Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" передбачено  два варіанти відповідальності страховика.

Якщо достроково припиняється дія договору (крім страхування  життя) з ініціативи страховика, але  не з вини страхувальника, то останньому повністю повертаються сплачені ним  страхові платежі.

Якщо ж  договір розривається страховиком  з причин невиконання страхувальником  умов страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку дії  договору, за вилученням нормативних  витрат на ведення справи, фактичних  виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Якщо достроково припиняється дія договору страхування  життя, страховик виплачує страхувальнику викупну суму.

Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком  страхувальнику у разі дострокового припинення дії договору страхування  життя. Вона розраховується математично  на день припинення дії договору, залежно  від періоду, впродовж якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснюється актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

 

1.2. Страхова діяльність належить до сфери фінансових послуг.

 Головною  особливістю діяльності страхової  компанії є те, що на відміну  від сфери виробництва, де товаровиробник  спочатку здійснює витрати на  випуск продукції, а потім уже  компенсує їх за рахунок виручки  від реалізації, страховик спочатку  акумулює кошти, що надходять  від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами.

 Така  своєрідна «плата наперед» дозволяє  страховикові накопичувати значні  фінансові ресурси і виконувати  активну роль на ринку капіталу, оскільки акумульовані кошти  потребують ефективного управління.

 Двоїстий  характер діяльності страховика (одночасне здійснення страхової  та інвестиційної діяльності) зумовлює специфіку його доходів.

Доходи страховика можна поділити на три великі групи:

• доходи від основної, тобто страхової діяльності (всі надходження на користь страховика, пов’язані з проведенням страхування і перестрахування);
• доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов’язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);
• інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з’являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності і надзвичайних подій.