Фінансова надійність страхової компанії

 
 
 
 
Презентація на тему:  
“Фінансова надійність страхової компанії”

План

 

1. Поняття фінансової  надійності страховика.

2. Чинники забезпечення  фінансової надійності страхової  організації

3. Перестрахування та  його роль у забезпеченні фінансової  надійності страховика

4. Показники платоспроможності  страховика.

5. Показники ліквідності  та прибутковості страховика

6. Показники оцінки  страхової діяльності

7. Рейтингова оцінка  страховиків: зарубіжний досвід

 

1. Поняття фінансової надійності страховика

 

         Фінансова надійність страховика – це спроможність страховика виконати страхові зобов’язання, прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників. Стійка фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати усі зобов’язання за будь-яких несприятливих обставин.

 

2. Чинники забезпечення фінансової надійності страхової організації 

 

Фінансова надійність  страховиків забезпечується такими  чинниками:

1) розміром  власних   коштів;

2) правильно розрахованими  тарифними ставками;

3) збалансованим страховим  портфелем;

4)величиною страхових  резервів, адекватних сумі взятих  страховиком на себе зобов'язань;

5) розміщенням страхових  резервів;

6) перестрахуванням.

 

До вітчизняних страховиків законодавством встановлено наступні умови забезпечення платоспроможності (рис.1.). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Умови забезпечення  платоспроможності вітчизняними  страховиками

 
3. Перестрахування та його роль у забезпеченні фінансової надійності страховика 
  

 

      Фінансова надійність страховика забезпечується і таким інструментом, як перестрахування.

        Перестрахування – це процес передачі частини ризику(ризиків) у відповідальність іншому спеціалізованому страховику, тобто перестраховику, що схематично представлено на рис. 2.

       Закон України “Про страхування” дає таке визначення перестрахуванню – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статут страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

 

 

 

 

 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Процес передачі  ризиків у перестрахування

4. Показники платоспроможності страховика 

 

      Страхова платоспроможність забезпечується за рахунок двох основних джерел — коштів страхових резервів, які мають бути адекватними взятим зобов'язанням, і власних вільних коштів.

           Запас платоспроможності визначається окремо за ризиковими видами страхування і зі страхування життя.

           У ризикових видах страхування оцінка платоспроможності полягає в зіставленні фактичної платоспроможності з розрахунковою нормативною.         

           Фактичний запас платоспроможності страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов’язань.

           Розрахунковий нормативний запас платоспроможності має дорівнювати найбільшій із двох сум, одна з яких обчислюється на підставі страхових премій, а друга — на підставі страхових виплат. Законодавством України також однією із умов додержання платоспроможності страховиків – є перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним.

 

 
 
   Для забезпечення  відповідного рівня  платоспроможності за вимогами законодавства фактичний запас платоспроможності фактичний запас платоспроможності повинен  перевищувати нормативний запас платоспроможності (НЗП) на будь-яку дату.  

 

 

   

    Нормативний запас платоспроможності страховика, який види страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань  на 0,05. Загальна величина резерву довгострокових зобов’язань дорівнює сумі резервів довгострокових зобов’язань, які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

 

5. Показники ліквідності  та прибутковості страховика

 

Коефіцієнт загальної ліквідності - розраховується як відношення суми ліквідних активів до величини страхових резервів:

       

 

    Коефіцієнт можливості виконання зобов’язань - співвідношення загальної суми зобов’язань до величини ліквідних активів:

    

 

    Коефіцієнт розміщення страхових резервів - розраховується  як відношення величини сформованих страхових резервів до загальної суми активів, якими можуть бути представлені страхові резерви:

 

 

 

 Коефіцієнт надходжень страхових платежів - розраховується як співвідношення заборгованості страхувальників і страхових посередників до отриманих страхових платежів:

    Коефіцієнт збитковості страхових операцій – (рівень виплат), який розраховується за видами страхування:

  

 

  Коефіцієнт прибутковості страховика -розраховується як співвідношення прибутку і капіталу.

 

 

    Аналізуючи діяльність страховика, треба враховувати і ефективність інвестиційної політики, що визначається зіставленням доходів від інвестицій з інвестованими активами.

     Рівень надходжень від інвестицій визначається за формулою:

6. Показники оцінки страхової діяльності 

 

 

         Основними статистичними показниками за допомогою яких здійснюється оцінка страхової діяльності: частота страхових випадків, коефіцієнт кумуляції ризику, збитковість страхової суми, норма збитковості. Розглянемо алгоритми розрахунку цих показників.

 
    Частота страхових подій характеризує кількість страхових випадків у розрахунку на один об’єкт страхування :

 
  
 
 
де Чс – частота страхових подій;

             L – кількість страхових випадків;

             т – кількість об’єктів страхування.

  
 

    Коефіцієнт кумуляції ризику представляє собою відношення кількості постраждалих об’єктів до кількості страхових випадків, розраховується за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Kk – коефіцієнт кумуляції ризику;

      m – кількість постраждалих об’єктів у результаті      страхового випадку;

      L – кількість страхових випадків.

    

Збитковість страхової суми представляє собою відношення виплаченого страхового відшкодування до страхової суми всіх об’єктів страхування, розраховується за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де  З – збитковість страхової суми, грн.;

      В – сума сплаченого страхового відшкодування, грн.;

      С – страхова сума для всіх об’єктів страхування, грн.

    Норма збитковості, або коефіцієнт виплат, представляє собою процентне співвідношення суми виплаченого страхового відшкодування до суми зібраних страхових премій, розраховується за формулою:

 

 

 

 

 

 

де Н – збитковість страхової суми;

     В – сума сплаченого страхового відшкодування, грн.;

     П – сума зібраних страхових премій, грн.

7. Рейтингова оцінка  страховиків: зарубіжний досвід

 

    Провідними світовими рейтинговими агентствами в галузі страхування є  Standart & Poor’s Corp., Moody’s Investor Servise Inc.,  Duff & Phelps Credit Rating Co., Fitch IBCA.

    Standart & Poor’s Corp., пропонує розглядати платоспроможність як фінансову спроможність та мобільність страхової компанії, що здатна сьогодні і в майбутньому виконувати страхові зобов‘язання.

    Moody’s Investor Servise Inc. визначає платоспроможність як можливість вчасно виконувати свої основні страхові зобов‘язання.

    А.M. Best Company визначає платоспроможність стосовно поточної діяльності, проаналізувавши сегмент ринку, який займає страхова компанія.

 

 

 

 

 

    Агентство Moody’s виставляє оцінки, використовуючи поєднання букв А, В, С і цифр від 1 до 3.

    Виставлені рейтинги означають:

    Ааа – найкращий

 

 

Аа1, Аа2, Аа3 – відмінний

              А1, А2, А3 - добрий

       Ваа1, Ваа2, Ваа3 – адекватний

Ва1, Ва2, Ва3 – сумнівний

            Саа1, Саа2, Саа3 - дуже поганий

      Са1, Са2, Са3 - украй поганий

              С1, С2, С3 – найгірший

 

 

 

  

 

 

 

 

 

   

     Рейтингові оцінки Standart & Poor’s Corp., діляться на дві широкі категорії: перша – це надійні рейтинги (від ААА  до ВВВ), друга (від ВВ до СС) - уразливі рейтинги.

 

 

    Перший досвід присвоєння рейтингів страховим компаніям з’явився і в Росії, де в 2001 році  рейтингове агентство “Эксперт РА”,  розробило методику проведення рейтингових оцінок і присвоєння рейтингу надійності”. 

    Практики присвоєння рейтингів поки в нашій державі не має. На добровільних засадах страхові компанії подають фінансову звітність до Ліги страхових організацій України, яка проводить аналіз стану показників діяльності страховиків. Аналіз здійснюється за такими напрямками:

 - показники обсягів діяльності;

 - активи;

 - власний капітал;

 - страхові премії, страхові виплати;

 - отримано платежів по перестрахуванню;

 - частки страхових платежів, належні перестраховикам;

 - регіональна мережа;

 - балансовий прибуток.

 

 

 

2

 

10