Статистичний аналіз державного бюджету за допомогою основних методів статистичного дослідження

Продовження табл. 3.4.

придбання основного  капіталу	6 728,7	163,0
Довідково: обслуговування державного боргу	3 349,9	107,7
внутрішнього	743,4	83,1
зовнішнього	2 606,5	117,7
Довідково: офіційні трансферти	44 655,0	130,8
Кредитування	1 518,6	-
Фінансування («+» – дефіцит, «-« – профіцит), в т.ч.	9 812,5	-
Запозиченн	10 447,6	88,1
внутрішні	3 573,0	-
зовнішні	6 874,6	66,9
Погашення	6 470,6	65,7
внутрішні	2 366,8	56,9
зовнішні	4 103,7	72,2

Джерело: звіт Державного казначейства України від 25.01.2012 року.

 

 

Таблиця 3.5

Показники виконання Зведеного бюджету  України за 2012 рік

 

Показники	Фактичне виконання, млн. гривень	Темпи росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у відсотках
Доходи	219 939,1	128,0
Податкові надходження, в т.ч.	161 264,2	128,2
Податок з доходів  фізичних осіб	34 782,1	152,6
податок на прибуток підприємств	34 407,2	131,5
податок на додану вартість	59 382,8	117,8
акцизний збір із вироблених в Україні товарів	9 072,2	120,0
акцизний збір із ввезених на територію України товарів	1 495,5	142,3
ввізне мито	9 588,9	137,5
Неподаткові надходження	48 555,8	119,7
Доходи від операцій з капіталом	6 373,4	198,0
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	104,5	68,0
Цільові фонди	3 641,2	169,5

Продовження табл. 3.5.

Видатки	226 035,7	129,0
Поточні видатки, в т.ч.	187 352,4	124,3
оплата праці працівників бюджетних установ	54 214,2	126,2
нарахування на заробітну  плату	18 462,8	152,8
медикаменти та перев'язувальні  матеріали	3 220,8	129,2
продукти харчування	3 961,5	123,0
оплата комунальних  послуг та енергоносіїв	6 951,1	135,4
поточні трансферти населенню	44 835,8	114,2
Капітальні  видатки, в т.ч.	38 683,3	157,7
придбання основного  капіталу	17 881,9	152,4
Довідково: обслуговування державного боргу	3 679,0	107,0
внутрішнього	811,3	84,3
зовнішнього	2 867,7	115,8
Кредитування	1 574,7	-
Фінансування ("+" - дефіцит, "-" - профіцит), в т.ч.	7 671,4	-
Запозиченн	11 915,1	100,4
внутрішні	3 738,0	235,4
зовнішні	8 177,1	79,6
Погашення	6 599,4	66,8
внутрішні	2 495,7	59,6
зовнішні	4 103,7	72,2

Джерело: звіт Державного казначейства України від 25.01.2012 року.

Динаміку видатків та доходів державного бюджету представлено на рисунках 3.1-3.16.

 

 

                               Видатки державного бюджету

Рис. 3.5. Структура фактичних видатків Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації за 2008 рік

 

 

Рис. 3.6. Структура фактичних видатків Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації за 2009 рік

 

 

Рис. 3.7. Структура фактичних видатків Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації за 2010 рік

 

 

Рис. 3.8. Структура фактичних видатків Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації за 2011 рік

 

 

 

Рис. 3.9. Структура фактичних видатків Державного бюджету України у розрізі функціональної класифікації за 2012 рік

 

                                         Доходи державного бюджету

в 2010– 2012 роках

     У 2012 році, порівняно з попереднім роком, номінальний обсяг валового внутрішнього продукту збільшився на 8,2 відс., у той час як доходи державного бюджету (без трансфертів із місцевих бюджетів) – на 10,5 відсотка. Частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через державний бюджет (без трансфертів із місцевих бюджетів) у звітному році становила 24,5 відс., що на 0,6 відс. пункту більше, ніж у попередньому році (23,9 відсотка).

Рис. 3.8. Структура доходів  державного бюджету станом на 1 грудня 2011 року

 

 

Рис. 3.9. Структура доходів  державного бюджету станом на 1 грудня 2012 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Державний бюджет вiдiграє важливу роль в перерозподiлi ресурсiв вiдповiдно до суспiльних iнтересiв. В умовах ринкової недостатностi для бiльш ефективного розмiщення ресурсiв застосовується, як правило, високий ступiнь перерозподiлу коштiв, у той час як в досконалiй ринковiй системi практикується зменшення рiвня оподаткування пiдприємств, передача приватним iнститутам функцiй соцiального захисту. Проте й розвинені країни світу характеризуються досить високою часткою державних видатків у ВВП. Так, на середину 90-х років цей показник у Канаді становив 46 %, ФРН - 49 %, Франції - 50 %, Італії - 54 % . За допомогою бюджетної полiтики здiйснюється цiльове спрямування коштiв, яке неможливе з точки зору мiркувань поточної економiчної ефективностi, але має стратегiчне значення для суспiльства: витрати на державнi органи, оборону, соцiальний захист, науку i освiту, неприбутковi стратегiчно важливi виробництва тощо.

Сучасна держава, окрім  виконання своїх безпосередніх  владних та соціальних функцій, несе на собі відповідальність за ефективне  функціонування ринкової економіки країни, що, зрештою, забезпечує національну конкурентоспроможність. Тому державою здійснюється стимулювання економічного розвитку, формування структури ринку капіталів, товарів і послуг. Відтак державний бюджет є не лише кошторисом надходжень і витрат, але насамперед - засобом забезпечення макроекономічного збалансування та економічного зростання, фінансовим планом, який, серед іншого, передбачає відтворення умов для власного фінансування у довгостроковому періоді. Іншими словами, бюджетні ресурси повинні розглядатися як невід'ємна частина системи суспільного відтворення.

Бюджет виконує унікальну  функцію балансування між бажаним  та можливим, перетворюючи економічну політику держави у бухгалтерсько-облікові категорії, що, власне, забезпечує практичну реалізацію цієї політики. Об'єктивний стан соціально-економічної системи накладає за посередництвом бюджетних відносин обмеження на спроможність державної політики до дії. Між тим, ці обмеження в жодному разі не повинні диктувати державну стратегію. Остання, навпаки, має бути спрямованою на "розсування" цих обмежень.

Загальновизнано, що державний  бюджет виконує чотири основних функції: фіскальну, регулюючу, стратегічну  структурну та стимулюючу.

У розвинених економіках бюджетний дефіцит використовується як один із засобів стимулювання пожвавлення та підйому виробництва, оскільки дозволяє витрачати бюджетні кошти в обсязі, більшому за обсяг доходів. Фактично бюджетний дефіцит являє собою витрати, які мають бути покриті майбутніми доходами. Тому бюджетний дефіцит є припустимим, якщо він разом із витратами на його обслуговування (відсоток по позиках, витрати на випуск облігацій та інше) не перевищує очікуваного приросту доходів наступного року.

Проте стимулююча роль бюджетного дефіциту залежить як від структури видатків, так і від структури його фінансування і забезпечується інвестиційним наголосом витрат. У зв'язку з тим, що у складі консолідованого бюджету України витрати на капітальні вкладення і народне господарство у "проїдання" переважної його частини. Перетворенню надлишкових бюджетних витрат на стимул зростання перешкодило те, що приріст купівельної спроможності витрачався значною мірою на придбання імпортних товарів, не входячи до кругообігу виробничих підприємств, а стан виробничих об'єктів, куди все ж потрапляло бюджетне фінансування, був таким, що не дозволяв очікувати одержання позитивних результатів.

Велику роль для аналізу  бюджету відіграє фінансова статистика використовує систему статистичних показників. Статистичний показник характеризує розмір, склад, динаміку та взаємозв’язок суспільних явищ.

Система статистичних показників — комплекс взаємопов’язаних показників, які дозволяють отримати цілісну, всебічну характеристику будь-якого масового явища або процесу. Вона включає показники всіх галузей фінансової системи: державного бюджету, страхування, кредиту, грошового обігу, ощадної справи. До системи показників включаються також показники кінцевих результатів фінансової діяльності галузей народного господарства. Кожна галузь фінансової системи має свою систему показників, яка відображає властиву саме їй специфіку.

Статистика  державного бюджету включає показники розміру, складу й динаміки доходів і видатків державного бюджету, а також контингенту і мережі бюджетних установ.

 

 

 

Використані джерела

1. Маковська І.О. Податкові надходження зведеного бюджету // Фінанси України (укр.).- 2004.- № 5.- C.118-124
2. Микитюк І.С. Сутність оцінки ефективності державного бюджету // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 4.- C.52-58
3. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету України: напрями реструктуризації та вдосконалення: Спец. 08.04.01-фінанси, грошовий обіг і кредит: Автореферат дисертації: Наукове видання.- К.:, 2004.- 35 c.
4. Олексійчук О.М. Засади статистичного забезбечення обгрунтування напрямів бюджетної політики // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2004.- № 6.- C.60-66
5. Звіт по виконання Державного бюджету за 2011-2012р. - [Електронний доступ - http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/197383]
6. Полозенко Д.В. Державний бюджет України і його грошове наповнення // Фінанси України (укр.).- 2004.- № 3.- C.19-27