Аналіз ринку будівництва Західного регіону України

Тема роботи: Аналіз ринку будівництва в Західному регіоні України.

Мета роботи: Дослідити показники будівельного ринку в Західному регіоні України.

 

Хід роботи

 

1. Характеристика ринку будівництва

У всьому світі будівництво  – це один з найприбутковіших видів  бізнесу. У нашій державі будівельний ринок характеризується далеко не найкращими показниками розвитку і перебуває на етапі встановлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає підстави стверджувати, що проблеми розвитку будівельної галузі в Україні досліджують такі фахівці, як В. Анін, Л. Левіт, І. Молчанов Т. Одаренко, Р. Подольський, Т. Пушкар, Т. Сидорченко, О. Шевчук, О. Удовенко. Вони розкривають здебільшого різноманітні економічні аспекти функціонування будівельної галузі, водночас залишаючи поза увагою невирішені питання перспектив подальшого розвитку будівельного комплексу.

В загальному розумінні будівельний ринок як система включає суб'єкти й об'єкти будівельного ринку, інфраструктуру ринку будівельного комплексу,  ринковий механізм та державний контроль. До його суб'єктів відносяться: інвестори, замовники, підрядчики, проектні і наукові організації, підприємства промисловості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, будівельного і дорожнього машинобудування, виробники технологічного, енергетичного і іншого устаткування та ін.  Об'єкти будівельного ринку включають: будівельну продукцію (будівлі,  споруди, їх комплекси та ін.),  будівельні машини, транспортні засоби, матеріали, вироби, конструкції, капітал, робочу силу, інформацію і т.д.

Будівельна діяльність в  літературі визначається, з одного боку, як галузь матеріального виробництва, з другого – як діяльність, пов'язана з виконанням будівельних робіт, з іншого –  як галузь матеріального виробництва, зведення та реконструкції будівель і споруд. У технічному та інженерному сенсі будівництво – це вид виробничої діяльності, пов'язаної з проектно-дослідницькими роботами, зведенням споруд різного значення, реконструкцією, модернізацією, переобладнанням, перепрофілюванням та ін. В економічному сенсі будівництво – це галузь національної економіки.

З мікроекономічної точки зору будівельний ринок - це багатогалузева система виробництва, розподілу, обміну і споживання будівельної продукції та послуг будівельного комплексу. До будівельного ринку зараховано ринок виробництва, продаж будівельних матеріалів, надання послуг та виконання будівельно-монтажних робіт, ринок нерухомості.

Ринок нерухомості — це певний набір механізмів, за допомогою  яких передають права на власність  і пов'язані з нею інтереси, встановлюють ціни й розподіляють простір  між різними конкуруючими варіантами землекористування. Детальнішим буде визначення ринку нерухомості, як комплексу відносин, пов'язаних зі створенням нових та експлуатацією вже існуючих об'єктів нерухомості. Таким чином, основні процеси функціонування ринку нерухомості - це розвиток (створення), управління (експлуатація) й обіг прав на нерухомість.

На основі податкових зобов'язань, субвенцій, антимонопольних заходів, норм амортизаційних відрахувань тощо держава регулює інституціональні залежності суб'єктів будівельного ринку та його інфраструктури. Роботою  бірж і тендерних торгів саморегулюється  процес ринкових відносин. Однією з найважливіших проблем сьогодні є відсутність якісної достовірної та комплексної інформаційної системи на будівельному ринку. Ринок будівельного комплексу нормально функціонує лише при наявності сучасної інформаційної системи, що його обслуговує. Основними завданнями інформаційної системи будівельного ринку є:

• знання потреб у будівельній  продукції на місцях із боку можливих замовників (інвесторів);

• створення відповідного банку даних;

• володіння інформацією  про поточні можливості будівельно-монтажних  організацій; про обсяги, номенклатуру, якість, ціну будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що випускаються; про інвестиційні проекти, що мають  комерційну самостійність;

• взаємозв'язок із ринком нерухомості;

• створення у центрі та регіонах умов для проведення тендерів (торгів) по проектах, фінансових (інвестиційних) ресурсах, будівельних матеріалах, машинах, механізмах, будівельній продукції;

• взаємодія з центральними відомствами - Міністерством економіки  України, Міністерством фінансів України  та ін., а також із місцевими адміністративними  органами.

Будівельний ринок досліджувався  багатьма вченими, такими як А.М. Асаул, В.О. Опєкунов, О.Т. Цуцаєва, І.С. Полякова. Але дані автори не торкалися питання щодо подолання фінансової кризи на будівельному ринку. Справа в тому, що світова фінансова криза справила вплив на всі галузі України, не став винятком і будівельний ринок. З початку 2008 року простежується зменшення обсягів фінансування будівельної галузі, скорочення замовлень на будівництво об’єктів в різних галузях і сферах діяльності. Таке положення призвело до появи кризової ситуації. Тому стан будівельного ринку в умовах фінансової кризи і шляхи подолання її зараз є найактуальнішим питанням.

 

2. Економічна характеристика областей, що входять до Західного регіону України

До складу регіону входять  Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька та Закарпатська області. Це — найбільший регіон в Україні за площею і другий за кількістю населення після Східного. Західний регіон розташований поблизу географічного центру Європи, має зручне транспортне сполучення як із східноєвропейськими, так і центральноєвропейськими державами. Водночас регіон досить віддалений від основної металургійної бази України, від чорноморських портів. Він має різноманітні корисні копалини, сприятливі агрокліматичні умови, лісові багатства, значні трудові ресурси.

Це зумовило спеціалізацію  регіону на переважно неметаломісткому, працемісткому машинобудуванні, гірничодобувній, хімічній промисловості, багатогалузевому агропромисловому комплексі, легкій і лісовій промисловості.

Природні передумови. Західноукраїнський регіон має найбільш складну геологічну будову порівняно з іншими регіонами  країни. Його східна частина розташована  на Волино-Подільській плиті, південно-західна зайнята Карпатською гірською системою. З північного сходу Карпати відокремлюються Передкарпатським передовим прогином, з південного заходу — Закарпатським прогином. Корисні копалини платформної частини регіону не такі різноманітні й багаті. Тут найбільше значення має Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, а також родовища фосфоритів в Тернопільській області. На півночі регіону є поклади торфу. Регіон багатий на сировину для будівельної промисловості.

Лісопромисловий комплекс —  одна з найтиповіших ланок господарства Західноукраїнського регіону. Його підприємства розміщені в Карпатському регіоні та Поліссі. Найбільш цінну  деревину дають Карпатські ліси. У  Карпатах, Передкарпатті й Закарпатті зосереджені основні потужності деревообробної промисловості: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Дрогобич, Свалява, Ужгород, Мукачеве. В Поліському регіоні головні центри — Рівне, Костопіль, Сарни, Ковель, Ківерці.

Галузь будівництва. Хоча у будівельній галузі Західного  регіону відмічається застосування сучасних будівельних матеріалів,  енергозберігаючих матеріалів та технологій,  в області відсутня єдина будівельна політика та стандарти сучасного  європейського містобудування. В  регіоні спостерігається значна кількість недобудованого житла  на територіях,  де відсутня інженерна  інфраструктура.  Рівень доходів  населення не дозволяє прогнозувати надходження значних інвестицій в інженерне озброєння цих територій та завершення будівництва в найближчі роки.

Основною проблемою удосконалення територіально-галузевої структури регіону є помітна індустріальна відсталість більшості областей регіонів. Це виявляється в недостатньому поки ще розвиткові галузей "верхнього поверху", особливо складного машинобудування, верстатобудування. Виробництво валового продукту на душу населення тут менше, ніж у середньому по Україні. Найбільш відсталі в своєму розвитку області — Волинська, Рівненська, Тернопільська, Закарпатська. Нижче середнього рівня розвиток Івано-Франківської області. Лише Львівська область має рівень вище середнього.

Будівельні компанії Західного регіону.

Терпнопільска область: «Альп-Промбуд», «АРС-дизайн», «Архібуд», «Добробуд», «Креатор-Буд», ТБК, «Аріадна», «Авербуд», «ТерДоброБуд», «Агробуд-Є», «Дереводім», «Добробуд», «Західстарбуд», С.К.Ф., «Спецбуд».

Івано-Франківська область: «АРС Дім», «Надія», «Екстім», «Ярковиця», «ТрансКомСервіс», «Кіпо-Іф», «Стандарт-Іф», МЖК «Експерс», Промбудсервіс, «Азбука житла», ЛММ Сервіс, УніверсалБудСервіс, «АрсДім», «Комфорт-Інвест», «Траян», «Макс», «Укрінтехбуд», «Варакс».

Рівненська область: «Рівнебуд», «Містім», «Вежа», ВКП «Нові будівельні технології», «Рівнеагрошляхбуд».

Чернівецька область: «Трансміст», «Галактика-3», «Букогор».

Львівська область: «Синдикат», «Приват Фасад», «Пандора-Львів», «Каменяр», «Бауербуд», «Парк-Буд», «Інтеграл-Буд», «Карпатбуд», «Галбуд»

Волинська область: «Еталон-Волинь», «Полісся стиль», «ТМП».

Закарпатська область: «Будавтодор», «Апогей», «Авангард», «Лес-Сервис», «Топ-Гран», «Ролекс-Хуст».

Отже, потенційні можливості регіону далеко не вичерпані. При  активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися за рахунок  нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших працемістких виробництвах. Також направити інвестиційну політику та сучасні технології на відновлення підприємств виробництва місцевих будівельних матеріалів.

 

3. Огляд інвестиційного клімату будівельного ринку в Західному регіоні України

Як було зазначено, в будівельній діяльності велику роль відіграють інвестиції. При дослідженні розподілу інвестицій в основний капітал можна зазначити, що 3,6% всіх інвестицій в 2011 році приходиться саме на будівництво. У фактичних цінах ця доля склала понад 8,5 млрд.грн., тому на нашу думку досить важливим є питання саме доцільності таких інвестицій в цю галузь. Тобто, як збільшення інвестицій на 1 млн.грн. впливає на зміни в обсязі будівництва.

Для наочного розгляду питання  в Західному регіоні України  нами було обрано такі показники, як інвестиції в основний капітал у житлове будівництво та власне, прийняте в експлуатацію житло. Для початку спробуємо графічно визначити наявність залежності між зазначеними показниками.

Спостерігається пряма залежність – при збільшенні обсягу інвестицій збільшується обсяг прийнятого в  експлуатацію житла та навпаки. З  метою визначення кількісного виразу залежності одного показника від  іншого ми побудували модель.

 

Отже, ми бачимо, що при збільшенні обсягу інвестицій на 1 млн. грн., обсяг  прийнятого в експлуатацію житла  при цьому в середньому зменшується  у 0,2157 рази. При цьому чистий приріст  складає 1209,5. Лінійний коефіцієнт кореляції  у 87% говорить нам про те, що дана модель показує високий ступінь  залежності показників. На рисунку 2 наведено графічне представлення побудованої моделі.

 

Рис.1. – Графік залежності між обсягом інвестицій та прийнятим  в експлуатацію житлом

 

Рис.2. – Модель залежності між обсягом інвестицій та прийнятим в експлуатацію житлом

 

Не зважаючи на те, що огляд  проводився в такій вузькій спеціалізації  будівництва, як житловий фонд, проте  ми все одно отримали бажані результати – встановили, що збільшення інвестицій впливає на збільшення обсягів будівництва.

Таблиця 1.

Інвестиції в основний капітал будівництва і Західному  регіоні, тис.грн.

Область	2007	2008	2009	2010	2011
Волинська	76 461	68 623	10 249	7 895	23 848
Закарпатська	138 427	254 174	199 194	122 455	53 538
Івано-Франківська	172 719	460 065	131 920	101 036	93 237
Львівська	217 703	263 843	61 866	140 404	104 358
Рівненська	72 112	144 439	34 451	41 862	120 277
Тернопільська	43 315	53 135	26 018	18 885	25 337
Чернівецька	156 784	489 253	172 524	59 511	148 926
Усього	877 521	1 733 532	636 222	492 048	569 521

 

В таблиці 1 надано інформацію щодо обсягів інвестицій за кожною з областей регіону окремо. З даних видно, що криза істотно вплинула на процеси інвестування в регіоні, проте вже в 2011 році спостерігалося значне підвищення обсягів інвестування. Гарним доказом наявності інвестицій в регіоні та їх доцільного використання є перелік наступних будівельних проектів: