Проблема культури і її
функцій сьогодні гостро критикується
у багатьох дисциплінах суспільствознавства,
проте корені цієї дилеми сягають
далеких часів. Варто сказати,
що сьогодні поняттю культури надають
масу визначень і встановлюють безліч
характеристик та критеріїв,
за якими могли б конкретизувати
культурні функції. Що стосується самої
соціології, то ця наука також великою
мірою виявляє інтерес до культури, а саме
до того, як культура як соціальний інститут
здатна впливати і деформувати структуру
суспільства і як те, в свою чергу, формує
явище соціальної культури. У рамках вивчення
культури як соціального інституту, яскраво
себе проявили Редкліфф - Браун та Малиновський,
які детально описують і аналізують функції
культури. Взагалі, у соціології склалася
традиція підходу до аналізу суспільних
проблем з кута зору структурного функціоналізму.
Варто зазначити, що структурно-функціональний
підхід справив істотний вплив на соціологію
США, в першу чергу на творчість Т. Парсонса,
який застосував структурно-функціональний
підхід для вивчення сучасної індустріальної
культури. Найважливішим об'єктом дослідження
стали США. Розглядаючи суспільство як
цілісну систему, що прагне зберегти стабільність,
Парсонс виділив ряд функціональних підсистем
(сім'я, освіта, економіка та ін), що забезпечують
в сумі взаємодій рівноважний стан. Центральний
предмет його досліджень - інтеграція
особистості, соціальної системи і культури.
Основна робота - "Соціальна система"
(1951). Значення функціоналізму для культурології
полягає також і в тому, що та чи інша культура
стали розглядатися вченими під кутом
зору виконання різних функцій. У свою
чергу, нерідко поняття культури зводиться
до сукупності виконуваних нею функцій.
Виділення функцій культури як цілісного
утворення визначає напрями у вивченні
культур і утворює ієрархічну структуру
з функціональних підсистем етнокультурних
спільнот. Предметом аналізу звичайно
є: 1) субстанціальна, або підтримуюча,
функція, що забезпечує виживання спільності;
2) адаптивна, або пристосувальна, функція,
що служить для підтримки більш-менш гармонійних
стосунків між природним оточенням і етнокультурної
спільністю; 3) функція збереження і відтворення
традицій, релігійних вірувань, ритуалів,
а також історії народу; 4) символічно-знакова
функція культури, яка складається в створенні
та відтворенні культурних цінностей;
5) комунікативна функція культури, спрямована
на забезпечення спілкування, передачі
інформації, розуміння інших культур;
6) нормативно-регулятивна функція культури,
що складається в підтримці якогось рівноважного
стану в спільності, яка містить інституціональні
форми вирішення конфліктів; 7) компенсаторна
функція культури, основне призначення
якої - розрядка емоційної та фізичної
напруги. Попри широкий спектр функціональності
культури, сьогодні гостро стоїть дилема терапевтичної чи
стресогенної функціональності культури.
Особливістю є те, що вчені однаково надають
значення за рівнем прояву кожних з цих
функцій у соціумі. Щодо цього явища, я
маю власну точку бачення даної проблеми.
Як на мене, то функціональність стресогенної
функції можна піддати глибокому сумніву,
оскільки в суспільстві та в культурі
зокрема вона себе проявляє досить дисфункційно.
Якщо терепавтична функція культури є
тою, яка здатна анулювати соціальний
стрес, чи інакшими словами Дюркгейма
соціальну аномію, то стресогенна, в свою
чергу її породжує. Проте така закономірність
є досить раціональною : не було б стресогенної
функції, яка певною мірою крім загострення
соціальної агресії, допомагає індивідам
виявити себе і відокремити від тварини,
від натовпу , проявляючи особистісні
характеристики індивіда, то не було б
терапевтичної – способу залагодження
соціальних конфліктів і залагодження
соціальної напруги. Відсутність такої
закономірність породила б в суспільстві
застій, чи іншими словами статичний стан. Як
висновок можна сказати, що поява такого
феномену як культура, дозволяє нам
говорити про те, що в людському середовищі
існує певна система цінностей, яка виступає
регулятором динаміки у суспільстві і
також певною мірою критерієм, за яким
ми можемо визначати яка культурна
функція є функціональною, а яка
дисфункціональною чи не функціональною В
сучасній Україні проблема такого культурного
явища є досить цікавою і новою, оскільки
зміна суспільного порядку говорить про
зміну самої системи цінностей українського
народу, тому питання домінування стресогенної
чи терапевтичної функції культури залишається
відкритим.
Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту України
Історичний факультет
Кафедра історії та теорії
соціології
Терапевтична
чи стресогенна функція культури?
Виконала: ст.. гр. Ісс-41с
Паранчук Романія
Львів - 2012