Соціально-економічна оцінка умов праці

удосконалення організації  праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, застосування передових  методів і прийомів праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення  матеріального стимулювання праці;

удосконалення організації  управління виробництвом шляхом удосконалення  системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом.

В умовах ринкових відносин важливими заходами щодо удосконалення  організаційних форм виробництва й  управління можуть бути:

Оцінка стану охорони  праці та навколишнього середовища.

Право на здоров’я та безпечні умови праці - невід’ємне право кожної людини у будь-якій країні світу.

Суспільно – політичні  та соціально – економічні реформи, що здійснюються в нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані  без дозорних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва –  стоять поруч з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування, екологічно чисте середовище.

Соціальне значення хорони праці  полягає в сприянні зростанню  ефективності виробництва шляхом безперервного  удосконалення і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.

Соціальне значення охорони  праці проявляється в зростанні  якості і продуктивності праці, збереження трудових ресурсів і підвищенні сукупного  національного продукту.

Зростання якості продуктивності праці відбувається в результаті підвищення фонду робочого часу за рахунок скорочення внутрішніх змінних  простоїв шляхом зниження кількості  або ліквідації мікротравм, обумовленими несприятливими умовами праці, а  також запобігання передчасному стомленню за рахунок раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів  праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається за рахунок  покращення стану здоров’я і підвищення середньої тривалості життя в  результаті покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю.

Економічне значення охорони  праці визначається ефективністю заходів  до покращення умов праці і підвищення безпеки праці, що є економічним  виразом соціального стану охорони  праці.

Підвищення продуктивності праці може досягтися за рахунок збільшення працездатності в покращених умовах на робочому місці.

Підвищення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягаються в результаті зниження простою під час зміни через  погіршення самопочуття, несприятливі умови праці та мікротравми.

Великих збитків підприємству наносять плинність робочих кадрів, тому що деякий час, перед звільненням, робітники працюють з низькою  продуктивністю, а робітники, які приходять на їх місце, потребують додаткового виробничого навчання. Все це супроводжується значними додатковими витратами грошових коштів. Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників.

На підприємстві існують  небезпечні та шкідливі виробничі фактори  – це вапняковий пил в повітрі  робочої зони виробничих приміщень.

Шкідливі фактори виробництва  визивають професійно обумовлені і  професійні захворювання працівників, алергічні реакції.

В останні роки спостерігається  підвищення рівня захворювання нервово-сиднового апарата у зв’язку з використанням одноманітних, часто повторюваних рухів і фізичним навантаженням.

Для запобігання шкідливих  факторів на навколишнє середовище, територія  підприємства повинна бути огороджена і вхід на неї сторінним особам заборонений.

Територія підприємства повинна  бути рівною, мати каналізацію, штучне освітлення, належне покриття транспортних шляхів і достатньо широкі проходи  і проїзди.

Паливо повинно зберігатися  на складі під накриттям або на спеціально відведених майданчиках. Горючі матеріали зберігаються у відповідності  до інструкції, згідно з місцевими  органами пожежної охорони.

Велике санітарно-гігієнічне значення має озеленення території  підприємства, а також створення  біля цехів зон відпочинку.

Для збирання і зберігання відходів виробництва потрібно відводити  спеціальні майданчики з огорожею та зручними під’їзними шляхами, повинні  бути передбачені спеціальні ділянки  для розміщення очисних споруд. Сміття необхідно збирати в металеві сміттєзбірники із щільно закритими кришками і щодня вивозити, а майданчик дезінфікувати.

Будівлі (їдальні, медпункт) потребують захисту від шкідливого впливу пилу, шуму, повинні бути захищені смугами зелених насаджень зав  ширину не менше 5,0м.

Оточуюче повітря є  найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Тому для створення  здорових і безпечних умов праці  потрібно мати гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи  визначення їх концентрації у повітрі  і сучасне технічне та організаційне  забезпечення їх зменшення.

На даному підприємстві є  шкідливим фактором – пил. В санітарно-гігієнічній  практиці основним методом виміру запиленості  прийнятий вагомий метод, тому що при сталості хімічного складу первинне значення має маса пилу, що затрималася  в організмі людини. Визначення тільки маси пилу не дає повної картини  його шкідливості для людини та технічного прогресу.

Для запобігання поступлення  пилу в організм людини, при виготовленні крейди шкільної робітникам необхідно  працювати використовуючи проти  пилові засоби захисту – це распіратори різних типів. Безпосередньо на робочому місці необхідні вентиляційні системи.

Важливе значення для здоров’я та працездатності людини має правильне  раціональне освітлення підприємства. Стан освітлення відіграє важливу роль і для попередження виробничих травм.

Одним із найбільш розповсюдженим негативним фактором, який впливає  на людину є шум.

Для зменшення негативного  впливу шуму на організм людини застосовують як загально технічні методи зниження шуму, так індивідуальні засоби захисту.

 

Висновки

Умови праці - це умови, що формуються в процесі праці людини, яка  є головною продуктивною силою суспільства. Процес праці здійснюється лише при  єднанні уречевлених продуктивних сил з робочою силою людини. Зміни у зречевлених елементах  продуктивних сил (в засобах та знаряддях  праці, в предметах праці та технології обробки) спричиняють зміни в  умовах праці. У процесі праці  формуються специфічні для кожного  виду виробництва умови праці. Це залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосованого  обладнання, інструментів, пристосовувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники  перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. Отже, вирішення складного  завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від  створення безпечної техніки, технології та належної організації виробництва.

Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного  з робочою позою, нервово-психічним  станом, напругою м'язів робітника та ін., а також виробничими обставинами  під час роботи, які впливають  на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:

• організаційні форми виробничих процесів;

• прийнятий регламент;

• темп і ритм роботи;

• режим праці і відпочинку;

• умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю

(організацію робочих місць,  виробничий інструктаж та ін.);

• форми керування виробничим процесом;

• соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

 

Список використаної літератури

1. Геврик Є. Охорона праці : Навчальний посібник/ Є.О. Геврик,. -К.: Ельга: Ніка-Центр, 2003. - 279 с.

2. Лехман С. Охорона праці і пожежна безпека : [Навч. посібник]/ Степан Лехман,. -К.: Вища шк.: Голов. вид-во, 2003. -167 с.

3. Охорона праці : Підручник для студ. гірн. спец. вищих закл. освіти/ Ред. К.Н.Ткачук. -К., 1998. -320 с.

4. Охорона праці в Україні  : Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. -К.: КНТ, 2004. -436 с.

5. Охорона праці в Україні  : Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. -2-ге вид., виправлене і доповнене. -К.: КНТ, 2006. -418 с.

6. Охорона праці та безпека  життєдіяльності населення у  надзвичайних ситуаціях : Навч. посібник для судентів вищих медичних закладів освіти І-ІV рівнів акредитації/ І. В. Кочін, Г. О. Черняков, П. І. Сидоренко та ін.. -К.: Здоров'я, 2005. -430 с.

7. Охорона праці: Вступний інструктаж з охорони праці/ Укл. Георгій Георгійович Лесенко. -К., 2000. -122 с.

8. Ярошевська В. М. Охорона праці в галузі : Навчальний посібник/ В. М. Ярошевсь-ка, В. Й. Чабан; М-во науки і освіти України, Український держ. ун-т водного господар-ства та природокористування . -Київ: ВД "Професіонал, 2004. -286 с.