Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2013 в 23:37, реферат
Світова практика доводить, що найбільш прогресивною системою освіти людей з функціональними обмеженнями здоров’я є інтегрована або інклюзивна освіта, яка передбачає включення осіб з інвалідністю в масо-вий навчальний процес. Ведучи мову про інклюзивну освіту в нашій країні, у першу чергу, наголошуємо, що введення цієї моделі не передбачає ліквідації спеціалізованих корекційних навчальних закладів і навчання осіб з інвалідністю в масовій школі або ВНЗ.
Вступ
Підтримка та навчання студентів з особливими потребами у Великобританії.
Підтримка та навчання студентів з особливими потребами у США.
Підтримка та навчання студентів з особливими потребами у Канаді.
Висновок
Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Міжнародний досвід підтримки навчання студентів з особливими потребами
(Реферат)
Підготувала:
студентка 301 групи
Тимчук Г.І
Викладач: Андрійчук С.В.
ЧЕРНІВЦІ 2013
План
Вступ
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Головне завдання освіти полягає в тому, щоб допомогти людині розкрити свій потенціал та здійснити життєві плани щодо повноцінного самодостатнього життя в суспільстві.
Освіта для інваліда – це шлях до інтеграції, до здобуття економічної незалежності, що дає змогу людині з функціональними обмеженнями здоров’я не бути утриманцем держави та власної родини, зробити свій власний внесок у розвиток суспільства.
Проте сучасний стан реалізації рівного доступу людини з інвалідністю до освіти, у тому числі вищої, значно формалізований і не відповідає реальним потребам та можливостям інвалідів. Вітчизняна система освіти також не готова до кардинальних змін із забезпечення інклюзійної форми навчання.
Світова практика доводить, що найбільш прогресивною системою освіти людей з функціональними обмеженнями здоров’я є інтегрована або інклюзивна освіта, яка передбачає включення осіб з інвалідністю в масо-вий навчальний процес. Ведучи мову про інклюзивну освіту в нашій країні, у першу чергу, наголошуємо, що введення цієї моделі не передбачає ліквідації спеціалізованих корекційних навчальних закладів і навчання осіб з інвалідністю в масовій школі або ВНЗ.
Метою дооповіді є вивчення досвіду розвинутих країн з реалізції права людини з функціональними обмеженнями здоров’я на освіту, у тому числі на вищу.
Університети та коледжі Великої Британії [2-5] впродовж останніх років з дедалі більшим розумінням ставляться до потреб студентів з інвалідністю, створюють для них спеціальні умови, наймають в штат людей з інвалідністю як радників з питань підтримки таких студентів. У країні діє Національне бюро для студентів з інвалідністю - Скілл, яке надає людям з інвалідністю аналітичну інформацію про всі ВНЗ країни, консультативну допомогу з різних аспектів навчання, суспільного життя, обрання професії, працевлаштування, проводить конференції, видає публікації, веде науково-дослідницькі роботи, пропагує досягнення людей з інвалідністю, налаштовує зв‘язки між ними, здійснює лобіювання їх інтересів в процесі прийняття державних рішень, співпрацює з представниками громадських організацій інвалідів. Інформування щодо ВНЗ включає правила вступу до нього, види підтримки та пільг на навчання для людей з інвалідністю, правила надання грантів, державного страхування і грошових виплат. Скілл організувало для студентів безкоштовну телефонну лінію підтримки.
Кембриджський університет [3], що включає 31 інститут і більше 100 факультетів має досвід успішного навчання студентів та аспірантів з інвалідністю. В університеті працює Центр підтримки студентів з інвалідністю, в якому надаються поради та необхідна інформація стосовно послуг університету, організовуються індивідуальні візити до коледжів або факультетів. На сайті Центру розміщено всю інформацію стосовно підтримки людей з інвалідністю та “Путівник для абітурієнтів”, що також можуть бути надані у друкованому вигляді чи в аудіо-запису. Університет забезпечує студентів індивідуальними навчальними програмами, адаптованим до їх потреб житлом, за потреби наймає персонального асистента. При вступі до університету студент може обговорити з радником Центру питання розвитку своєї майбутньої кар‘єри.
В Оксфордському Університеті [3] діє Служба особливих потреб для студентів з інвалідністю, яка підтримує їх у процесі навчання. Студентів з вадами зору і дислексією університет забезпечує аудіозаписами лекцій. Комп`ютерна служба університету впровадила ряд системних технологій, включаючи екранне читання, збільшення текстів і вивчення програмного забезпечення. Для студентів, яким потрібні записувачі і начитувачі, існує штат працівників, з якого вони можуть обирати собі тьютора. Великою проблемою в Оксфорді є забезпечення архітектурної безбар‘єрності, оскільки університет розташовано в старовинних будівлях, які майже неможливо переобладнати. Але нові корпуси вже споруджуються з урахуванням сучасних архітектурних вимог.
Серед британських коледжів виділяються Коледж Св. Мартіна [3] та Трелоарський коледж [6]. У коледжі Св.Мартіна діє персоналізована система наставництва, що дозволяє абітурієнтам з інвалідністю легко влитися в університетське життя, дуже активно діє студентська служба, яка надає професійні та конфіденційні послуги і поради як перед вступом до ВНЗ, так і впродовж навчання. У Трелоарському коледжі, який знаходиться під патронатом Лорда-мера Лондона, навчається молодь з важкими проявами ДЦП. Цей коледж здобув світове визнання через вагомі досягнення в галузі навчання і реабілітації студентів з ДЦП, тут впроваджено найсучасніші технології і новітні технічні засоби навчання таких людей.
У Британії діє державна система матеріальної допомоги студентам з інвалідністю (МДСІ), яку надають місцеві управління освіти. МДСІ надається студентам ВНЗ, які проходять повний або частковий курс навчання, аспірантам, а також студентам Відкритого Університету та дистанційної форми навчання. Для отримання МДСІ студенти та аспіранти мають документально підтвердити, що їх функціональні обмеження чи стан здоров‘я впливають на процес навчання і потребують додаткових витрат для отримання рівного доступу до нього. МДСІ допомагає сплатити додаткові витрати протягом навчання і покриває витрати на немедичних персональних помічників (начитувачів, сурдоперекладачів, записувачів), необхідне обладнання, транспорт тощо.
Сума МДСІ визначається відділом освіти після тестування фахівцями потреб студента з інвалідністю, в результаті якого визначається, яке саме обладнання або інша підтримка йому необхідні, скільки це коштуватиме та куди потрібно звернутися, щоб це отримати. Обладнання, яке придбали студенти на кошти МДСІ, є їхньою власністю і залишиться у них. Сума МДСІ не залежить від доходів студента чи його родини.
Ліміт коштів МДСІ для студентів встановлено в такому розмірі:
Для студентів, які проходять частковий курс (у тому числі дистанційний) та студентів Відкритого Університету:
для 50% від повного курсу – до ₤ 5,378 на рік;
для 60% від повного курсу – до ₤ 6,453 на рік;
Цікаво, що вік особи не впливає на право отримувати МДСІ. Навіть якщо студентам з інвалідністю виповнилося 50-54 роки, вони можуть отримати матеріальну підтримку за умови письмового підтвердження намірів працювати після закінчення ВНЗ. Такі студенти також мають право взяти позику на свої потреби та пов‘язані з навчанням додаткові витрати.
В університетах США [7-10], зокрема, у Південно-Ілінойському (м.Едвардзвіль), Олд-Домініонському - діє Служба підтримки інвалідів (СПІ), яка надає академічну, координаційну та консультаційну допомогу студентам, які мають вади здоров’я. Для того, щоб скористатися підтримкою СПІ, необхідно стати на облік у відділі роботи з інвалідами і надати необхідні папери, що відображають дійсний стан здоров’я студента і чітко визначають види необхідної йому допомоги. Після розгляду цих документів та проходження співбесіди, студент підписує Договір про надання підтримки. Фінансову підтримку для залучення студентом помічників (записувачів, начитувачів, тьюторів з навчальних дисциплін) може надати федеральне агентство з реабілітації.
Працівники СПІ надають консультації студентам-волонтерам та викладачам, які потребують додаткових знань для роботи з інвалідами. До обов‘язків СПІ входить також надання технічних засобів, консультативно-юридичної підтримки, неформальних консультацій, направлення студентів, за потреби, на медичне обстеження. Студенти звертаються до СПІ для вирішення певних побутових проблем, наприклад, встановлення в кімнатах телефонів з гучномовцем, додаткових звукопідсилюючих пристроїв та візуальної пожежної сигналізації.
У згаданих двох американських університетах діють клінічні, реабілітаційні та рекреаційні центри, майстерні для лагодження візків, центри інформаційних технологій та комп’ютерного навчання, служба перевезень студентів з вадами зору та опорно-рухового апарату, студентські центри відпочинку, туристичні центри. Бібліотеки повністю доступні для студентів з інвалідністю. Служба зайнятості займається підготовкою студентів до працевлаштування.
При Університеті Манітоба, м.Вінніпег (Канада) діє Служба Підтримки Студентів з інвалідністю, послугами якої безкоштовно можуть скористатися студенти будь-якої форми навчання. Звернувшись до працівників Служби, вони можуть отримати необхідну інформацію та замовити різноманітні послуги: екскурсію по студмістечку, допомогу у отриманні гранту або стипендії, допомогу на контрольних та іспитах. Студенти з вадами слуху можуть замовити сурдоперекладача, котрий супроводжуватиме їх не лише на заняттях, але і на додаткових зустрічах у межах студмістечка. [6].
Детальна інформація про послуги Служби розміщена на сайті університету. Зокрема, студентів заохочують звертатися з будь-якими питаннями, пропозиціями чи скаргами щодо запропонованих послуг. Інформація Служби корисна не лише студентам, а й викладачам – на сайті розміщено посібник з порадами як зробити заняття більш доступними для студентів з особливими потребами, створити їм сприятливі умови при складанні іспитів.
Студентам-першокурсникам з інвалідністю, які ще не знайомі з послугами Служби, пропонують скористатися послугами менторів. Окрім того, адаптуватися до навчання їм допомагають студенти старших курсів.
В університеті Манітоба працює Центр академічної підтримки, де студенти та аспіранти з інвалідністю можуть домовитися про додаткові заняття з певних предметів. У першу чергу, це стосується студентів з труднощами у навчанні, яким можуть запропонувати альтернативні методи покращення їх академічних результатів (тренування комунікативних навичок, психологічне розвантаження, подолання конфліктів). Окрім цього студенти можуть звертатися до Центру за допомогою та порадами щодо оптимальної організації часу, методів покращення пам‘яті, написання рефератів, підготовки до іспитів тощо.
Висновок
Отже, підтримка навчання студентів з інвалідністю існує в усіх розвинених країнах світу. Вона розпочалась у відповідності до “Всесвітньої програм дій відносно інвалідів”, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в її Резолюції 37/52 від 3 грудня 1982 року, і здійснюється згідно зі “Стандартними правилами забезпечення рівних можливостей для інвалідів” (Резолюція 48/96 від 20 грудня 1993 року) [1].
Перш за все, виконуються вимоги щодо безбар‘єрності університетських містечок (корпусів, гуртожитків та внутрішніх приміщень), студенти з інвалідністю забезпечуються технічними засобами навчання, допомогою консультантів чи асистентів, отримують психологічну, медичну та соціальну підтримку.
Список використаної літератури
Информация о работе Міжнародний досвід підтримки навчання студентів з особливими потребами