Система керування на основі мікропроцесора K1821BM85A

Виходи мікросхеми КР559ИП19 мають послідовно включений резистор номіналом 300Ом і забезпечує біполярні рівні Uвих і 6В. По інформаційним входам мікросхема управляє гістерезисом, положення якого визначається напругою, поданою через резистор.

 
Рисунок 3.24 – Умовно графічне зображення мікросхеми КР559ИП19

 

Рисунок 3.25 –  Умовне графічне позначення мікросхеми КР559ИП20

 

3.10 Розробка дешифратора адреси

 

Для уникнення конфлікту на шині даних при передачі та прийомі інформації від пристроїв введення – виведення інформації розраховується адресний пристрій та будується дешифратор, що вказуватиме який саме пристрій буде використовувати шину даних.

В якості дешифратора вибираємо мікросхему К155ИД7, яка була розглянута в пункті 3.2.3 та мікросхему К155ЛЛ1, яка була розглянута в пункті. Схема адресації пристроїв введення-виведення показана на рисунку 3.26

Розподілення адреси між пристроями введення – виведення інформації наведення в таблиці 3.1

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1– Розподілення адреси між пристроями введення – виведення інформації

 

A7	A6	A5	A4	A3	A2	A1	A0	Пристрій
0	0	0	0	0	0	0	0	Клавіатура
1	1	0	0	0	0	0	1
1	1	0	0	0	1	0	0	Індикація
1	1	0	0	0	1	0	1
1	1	0	0	1	0	0	0	Таймер
1	1	0	0	1	0	0	1
1	1	0	0	1	0	0	1
1	1	0	0	1	0	0	1
1	1	0	0	1	0	1	1
1	1	0	1	0	0	0	0	КП
1	1	0	1	0	1	0	0	Зв’язок з ЕОМ
1	1	0	1	0	1	0	1
1	1	0	1	1	0	0	0	ПВГІ
1	1	0	1	1	0	0	1
1	1	0	1	1	1	0	0	ГРП
1	1	0	1	1	1	0	1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.26 – Схема адресації пристроїв введення-виведення 
4. Розробка програмного забезпечення

4.1 Розробка програми  мікропроцесора

 

Необхідно написати програму для використання функції:

 

Початкові дані:

• Программа повинна починатися з адреси 0850;
• Дані повинні знаходитись: Х1 в регістрі С, Х2 в комірці пам’яті за адресою 0900, Х3 в комірці пам’яті за адресою 0950;
• Результат розміщується в комірці пам’яті за адресою 0960.

Представимо операцію підведення до степеню у вигляді операцій множення:

 

Програма показана в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Програма мікропроцесору

Адреса	Код	Команда	Коментарі
0850	79	MOV A,C	(A)X1
0851	88	ADD A,C	(A)(A)+(C)=X1+X2
0852	C3	MOV C,A	(C)A
0853	B7	MOV AL, 0900	(AL)0900
0854	95	MUL 0900	(AX)(AL)*X2=X2*X2
0855	B3	MOV AL, AX	(AL)(AX)
0856	95	MUL 0900	(AX)(AL)*X2=X2*X2*X2
0857	81	MOV 0900, AX	(0900)(AX)
0858	B3	MOV AL,0950	(AL)0950
0859	92	MOV AL,AX	(AX)(AL)*X3=X3*X3

 

 

Продовження таблиці 4.1

085A	B2	MOV AL, AX	(AL)(AX)
085B	79	MOV A, C	(A)(C)
085C	5A	SUBa, 0900	(A)(A)-0900
085D	86	ADD M, 0950	(A)(A)-0950
085E	74	MOV 0960, A	(0960(A)
085F	76	HLT	зупинка

 

 

 

4.2 Програмування інтерфейсів вводу-виводу

 

 

Оскільки в даному курсовому проекті паралельний інтерфейс працює в режимі 0, то для введення/виведення призначені порти А та В. Отже розрядність однієї мікросхеми – 16.

Розподіл портів інтерфейсу:

Порт А – ввод 0-7,порт В – ввод 8-15, Порт А вивод 0-7, Порт В – вивод 8-15, порт А -  ввод 16-23, порт В вивод 16-23.

 

Програмування першої мікросхеми :

D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0

1 0 1 1 1 1 1 0

D7=1 – ознака керуючого слова; D6=0, D5=1 – ознака режиму 1; D4=1 – порт А працює на введення; D3=1 – порт С працює на введення; D2=1 – ознака режиму 1; D1=1 – порт В працює на введення; D0=0 _ порт С працює на виведення.

 

Програмування другої мікросхеми:

D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0

1 0 1 0 0 1 0 0

D7=1 – ознака керуючого слова; D6=0, D5=1 – ознака режиму 1; D4=0 – порт А працює на виведення; D3=0 – порт С працює на виведення; D2=1 – ознака режиму 1; D1=0– порт В працює на виведення; D0=0 - порт С працює на виведення.

Програмування третьої мікросхеми:

D7 D6 D5 D4 D3 D2 D1 D0

1 0 1 1 0 1 0 0

D7=1 – ознака керуючого слова; D6=0, D5=1 – ознака режиму 1; D4=1 – порт А працює на введення; D3=0 – порт С працює на виведення; D2=1 – ознака режиму 1; D1=0– порт В працює на виведення; D0=0 - порт С працює на виведення.

Значення розрядів Д3 та Д0 у режимі роботи інтерфейсу не має значення.

Ініціалізація паралельного інтерфейсу:

А0-порт А1, А1- Порт В1, А2- порт С1, А3 – керуюче слово 1;

А4- порт А2, А5- порт В2, А6- порт С2, А7- керуюче слово 2;

А8- порт А3, А9- порт В3, АА- порт С3, АВ- керуюче слово 3.

 

Програма введення-виведення має вигляд:

 

MOV A,A3;- занесення до А першого керуючого слова

OUT A3;

MOV A7, - занесення до А другого керуючого слова

OUT A7;

MOV AB, - занесення до А третього керуючого слова

OUT AB.

 

 

 

4.3 Програмування програмованого таймеру

 

Порядок програмування каналів таймера надзвичайно гнучкий. Можна записати клерувальні слова режимів в усі канали, а потім у довільному порядку завантажувати коди попереднього встановлення, а можна запрограмувати кожен канал.

MOV AL, 02H; Формування клерувального слова

OUT16H, AL;     Виведення в RCW

IN AL, 10H;        Читання молодшого байту

MOV BL, AL;   Пересилання молодшого байта у BL

IN AL,10H;         Читання старшого байта

MOV BH, AL;   Пересилання старшого байта у BH

 

Під час запису керувального слова в лічильник завантажується спочатку молодший, а потім старший байт коду попереднього встановлення.

Надалі робота таймера залежить від обраного режиму роботи.

 

 

Висновок

В даному курсовому проекті було розроблено мікропроцесорну систему на основі мікропроцесору і8085, В результаті виконання КП було досліджено принципи та основи проектування мікропроцесорної системи, а також основи програмування всіх її елементів.

Параметри МПС, що проектувалась:

• мікропроцесор і8085;

• мікросхема ОЗП К541РУ1;

• мікросхема ПЗП КР556РТ15

• блок клавіатури: 14 клавіш, метод адресації лінійний;

• блок індикації на основі мікросхеми S1505GWB;

• послідовний інтерфейс на основі мікросхеми КР580ВВ51: режим роботи синхронний, внутрішня синхронізація, використання 1 синхро- символа, передача семи біт даних, контроль на парність;

• контролер переривань на основі мікросхеми К1810ВН59;

• блок зв’язку з іншою ЕОМ.

Дана МПС повністю задовольняє вимоги завдання до курсового проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.Малахов В.П., Яковлев Д. П. Проектування мікропроцесорних систем, Одеса, 2003.

2.Нефедов А.В. Интегральние мікросхеми и их зарубежние аналоги. Серии К100 – К142. Т.1. – М.Кубк-а, 1996

3.Цифровие та  аналогові інтегральні міросхеми М.:Радио та зв`язку,1994

4.Интегральні  мікросхеми М.:Радіо та зв`язку

5.Анаогові та  цифрові інтегральні мікросхеми  М.:Радіо та зв`язку

6.Шило В.Л. Популярні  цифрові мікросхеми: сравочник. – Челябинск 1998

7. Четвертаков І.І, Смірнов В.Ф. Довідник по електричним конденсаорам 1983

    8.Довідник  по резисторам:  Довідник / В.Г. Артюхов, А.А. Будняк, В.Ю. Лапий та др. – К.:Техника, 1998. – 156с.