Розробка і обгрунутвання технології вирощування квасолі в умовах лісостепу

В Україні квасолю можна вирощувати повсюду, але найбільш сприятливі умови для її вирощування високих врожаїв створюється у західних, південно-західних та центральних районах. На півдні і південному сході країни вона часто страждає від посухи , тому її тут краще вирощувати в умовах зрошення.

Вимоги до елементів живлення. До родючості ґрунту квасоля більш вимоглива, ніж горох. На 10 т урожаю вона виносить з ґрунту, при збиранні в молочно-восковій стиглості, 20 кг азоту, 22 кг — фосфору і 69 кг калію. Вона добре росте на родючих, багатих на органічну речовину, легких і чистих від бур’янів ґрунтах зі слабокислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5). Високий урожай бобів дає квасоля також при вирощуванні на окультурених торфовищах. Непридатні для її вирощування кислі, важкі, холодні та заболочені ґрунти, а також із близьким заляганням ґрунтових вод. Для того, щоб добре розвивалися азотофіксуючі бактерії на кореневій системі, насіння обробляють препаратом нітрагіном. На невеликих площах із цією метою можна вносити (розсівати) ґрунт, взятий з площі, на якій вирощувалася квасоля. Внесення фосфорно-калійних добрив під посів квасолі підвищує продуктивність рослин у молочно-восковій стиглості та покращує якість урожаю.Квасоля тепарі та лімська досить добре переносить солонцюватість грунтів у посушливих районах.

Можна сказати що у помірно теплих лісостепових районах і в Прикарпатті рекомендується розміщувати квасолю звичайну  на південних схилах, де грунт швидше і більше прогрівається. На понижених місцях вона часто гине під час травневих приморозків. Отже квасоля вимоглива до умов живлення. На формування одиниці врожаю вона використовує більше поживних речовин, ніж інші зернобобові.

Винос поживних речовин зернобобовими культурами

Культура	Урожай ц/га				Винос поживних речовин,кг/га
	насіння	солома		N	P2O5	К2О	CaO
Квасоля звичайна	18		16	165	70	137	140
Боби кормові	24		38	155	48	120	95
Горох	24		36	140	35	72	75
Соя	18		16	157	65	112	128
Вика посівна	18		28	116	30	58	75
Люпин жовтий	16		28	120	32	75	42
Сочевиця	10		13	75	20	25	38

 

 

За даними ВНДІЗБІКК на створення 1ц зерна і відповідної кількості вегетативної маси квасоля використовує з грунту N – 5-6 кг; К2О – 4-5;Р2О5 – 1,5-2 кг.За даними (А.І.Садова 1975),до початку формування бобів квасоля використовує N – 50%; Р2О5 – 64,6% і К2О – 50% від загального використання.

1.3.Біологічні особливості , продуктивність і якісні  показники  зареєстрованих і перспективних  сортів.

Можна сказати що усього видів квасолі понад 150 видів, яких найбільш поширені такі : звичайна (Ph.vulgaris); тепарі або гостролиста (Ph.acutifolius); багатоквіткова (Ph.multiflerus); лімська (Ph.Luna(из);золотиста квасоля або маш (Ph.autes); кутаста квасоля або адзукі (Ph.angularis).

В Україні районовано 13 сортів звичайної квасолі, з яких найбільш поширені: Буковинка,Дніпрянка,Докучаєвська,Мавка,Надія,Щедра, Перлина.

 Із районованих овочевих  сортів найбільш поширені:Артеміс,Ксеня, Кіман, Лаура, Лібра, Присадибна, Пітра, Пантера, Полька, Скуба, Сюіта, Українка(В.М.Гаврилюк 2008).

Сорт квасолі зернової :МАВКА.

         Сорт зернового напрямку, належить  до виду звичайної квасолі - Ph. vulgaris L., ботанічна різновидність - var. ellipticus albus. Рослини індетермінантного типу росту, з завиваючою верхівкою та прямостоячою формою куща, стійкі до вилягання, висотою 35-45 см. Висота прикріплення нижнього боба - 12-14 см. Зерно біле, з високими смаковими якостями та доброю розварюваністю, з вмістом протеїну 23%. Стійкий до осипання, ураження найбільш поширеними хворобами, а також пошкодження квасолевою зернівкою. Придатний до механізованого збирання.

Період вегетаціїї - 105 днів, урожай зерна - 2,6-2,8 т/га

Сорт внесений до Державного сортів рослин, придатних до поширення в Україні з 2001 р.Зони вирощування: Лісостеп та Полісся України.

Сорт квасолі зернової :ЩЕДРА

Сорт зернового напрямку використання, належить до виду звичайної квасолі - Ph. vulgaris L., ботанічна різновидність - var. ellipticus albus.

Рослини детермінантного типу росту, з прямостоячою формою куща, стійкі до вилягання, з товстим стеблом (7-9 мм) і сильною галузистістю (5-7 галузок), висотою 50-55 см. Висота прикріплення нижнього бобу – 8-11 см, розташування нижнього ярусу бобів на висоті 10-12 см. Зерно біле, з високими смаковими якостями та доброю розварюваністю, з вмістом протеїну 23 %. Маса 1000 насінин 208- 215 г. Стійкий до осипання, ураження найбільш поширеними хворобами, а також пошкодження квасолевою зернівкою. Потенційна урожайність 2,7-2,9 т/га.

Тривалість періоду вегетації 100-105 днів. Відзначається хорошою придатністю до механізованого збирання.

Сорт квасолі зернової :ПЕРЛИНА

Сорт отримано шляхом індивідуального добору з комбінації Чорна магія / Fruhe Warch. Зернового напрямку використання. Належить до виду звичайної квасолі - Ph. vulgaris L., ботанічна різновидність - var. sphaericus albus. Рослини кущової форми індетермінантного типу з завиваючою верхівкою, стійкі до вилягання, висотою 60-70 см. Висота прикріплення нижнього бобу - 12-14 см. Зерно біле, з високими смаковими якостями та доброю розварюваністю, з вмістом протеїну 24 %. Колір квітки білий, маса 1000 насінин –212 г. Форма поперечного перетину бобу – округла, основний колір бобу – жовтий, текстура поверхні гладенька. Стійкий до осипання, ураження найбільш поширеними хворобами, а також пошкодження квасолевою зернівкою. Придатний до механізованого збирання.     Період вегетаціїї - 105 днів, урожай зерна - 2,6-2,8 т/га. Сорт внесений до Державного сортів рослин, придатних до поширення в Україні з 2006 р.

 

 

 

 Фенологічні спостереження за сортом Щедра

2.Фази росту  й розвитку квасолі Щедра

 

Фенологічна фаза	Дата настання фази		Тривалість періоду від дати,днів			Глибина проникнення кореневої  системи
	початок	повна	сівби	сходів	Відновлення весняної вегетації
сівба	15.v				-	-
1.Сходи	25.v	28.v	10	10	-	-
2.Гілкування	5.vI	25.VI	20		-	-
3.Бутонізація	26.VI	30.VI	4	25	-	-
4.Цвітіння	30.VI	30.VII	31		-	-
5.Бобоутворення	2.VII	30.VII	28	12	-	-
6.Дозрівання	1.08	10.09	40		-	-
Збирання врожаю	10.09	20.09	10	30	-	-

 

2.ОБГРУНТУВАННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ

 

2.ОБГРУНТУВАННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ

2.1 Місце культури в сівозміні.

Квасоля вимоглива до попередників.Вона дуже реагує на забур’яненість посіву,тому в сівозміні її необхідно розміщувати на чистих ділянках. В усіх грунтово-кліматичних зонах вирощування,  кращими попередниками для квасолі являються озима пшениця і озимий ячмінь.

Ці культури рано збираються і після цього можна добре обробити грунт і ефективно очистити поля від бур’янів. Трохи гірші умови забезпечують ярі колосові культури.

Після кукурудзи на зерно розміщувати квасолю, можна лише в тому випадку, коли при її вирощуванні не застосовувати гербіциди, триазинової групи(Зінченко О.І. та ін.2001).

В умовах достатнього зволоження квасолю можна розміщувати після картоплі й цукрових буряків, однак в посушливі роки продуктивність її після цих попередників різко знижується через нестачу вологи. При вирощуванні на зрошувальних землях дефіцит грунтової вологи компенсується поливанням, але при цьому зростають вимоги до чистоти полів.

Не можна розміщувати квасолю після соняшника, який дуже забур’янює її посіви, падалицею і має спільні з квасолею захворювання-білу і сіру гниль. На колишню ділянку квасолю можна повертати тільки через 5-6 років. Квасоля, як бобова культура, збагачує грунт азотом. Тому вона являється хорошим попередником для колосових і технічних культур, а в південних районах-для озимих.

 

 

 

2.2.Підготовка  грунту.

Основний обробіток

Як правило, основний обробіток ґрунту під квасолю складається з лущення стерні  дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15: першого на глибину 6-8, другого - 10-12 см та зяблевої оранки плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Залежно від забур’яненості поля під квасолею впроваджують різні системи основного обробітку. Ділянки, забур’янені осотом та іншими коренепаростковими бур’янами, спочатку обробляють дисковими лущильниками в 2-3 сліди на глибину 6-8 см, потім, після відростання розеток осоту, — лемішними лущильниками на глибину 10-12 см і тільки після цього орють. Для зниження засміченості посівів малорічними бур’янами після стерньових попередників застосовують напівпаровий обробіток ґрунту. Навесні, від початку польових робіт до сівби, площу потрібно утримувати в розпушеному стані та чистою від бур’янів, для чого проводять 2-3 культивації та боронування.

Також способи обробітку грунту під квасолю залежать від зони вирощування і попередника. Якщо квасолю розміщувати після озимих і ярих колосових культур на полях, не забур’янених багаторічними бур’янами, система обробітку грунту проводиться за напівпаровою схемою.

Після збирання урожаю проводиться лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см.Через 10-12 днів вносяться добрива і проводиться оранка на глибину 20-22 см в агрегаті кільчато-шпоровим катком. За час, що залишився до зими, поля по мірі з’явлення проростків бур’янів обробляється 2-3 рази звичайними паровими культиваторами із підрізними стрільчастими лапами.Глибина культивації 8-12 см. На схилових ділянках бажано проводити щілювання, що сприяє захисту грунтів від ерозії і накопиченню вологи.

Добре підготовлений і вирівняний з осені, зяб сприяє прискореному проростанню насіння бур’янів в ранньо-весняний період, рівномірному внесенню і заробці гербіцидів.

На ділянках з багаторічними бур’янами, після збирання попередньої культури, проводиться лущення стерні на глибину 5-6 см дисковими лущильниками, а через 1,5-2 тижні, друге глибоке на 12-14см лущення лемішним лущильником або плоскорізом. Через 2 тижні після цього вносять добрива і проводиться,зяблеву оранку плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 з передплужником на глибину 20-22 см. При розміщенні квасолі після кукурудзи слідом за збиранням врожаю проводиться обробіток важкими дисковими знаряддями в 2-х напрямках, і оранка на глибину 25-27 см плугом із передплужником. Пожнивні залишки кукурудзи обробляють важкими дисковими боронами БДТ-10 у двох напрямках. На чистих від бур'янів полях після картоплі і цукрових буряків лущення не проводять.

Предпосівний обробіток

В зв’язку з пізніми строками сівби квасолі всі заходи щодо підготовки ґрунту повинні бути спрямовані не лише на нагромадження і збереження вологи, поживних речовин, створення сприятливих умов для життєдіяльності бульбочкових бактерій, але й на максимальне знищення бур’янів.

З цією метою до передпосівного обробітку ділянок, відведених під квасолю, потрібно приступати можливо раніше,одночасно з підготовкою грунту під ранні зернові культури.

Предпосівний обробіток складається із ранньовесняного боронування    БЗТС-1 і 2-х культивацій культиваторами КПС-4 в агрегаті з боронами на глибину 8 - 10 см, із яких першу проводять через 6-7 днів після боронування на глибину 10-12см, а другу перед посівом на глибину заробки насіння. Кожна культивація проводиться одночасно з боронуванням, яке необхідне для створення на поверхні грунту рихлого ізоляційного шару. Вирівнювання поля та передпосівної культивації з боронуванням на глибину загортання насіння.

Протягом вегетації ґрунт у міжряддях 2-3 рази розпушують, виполюють бур’яни в рядках, а в південних районах 2-4 рази поливають, залежно від погодних умов.

4.Система обробітку грунту під квасолю в полі №  якщо Лівобережний Лісостеп.

Технологічна операція	Механізми	Строки виконання	Вимоги до якості(глибина, швидкість і т.ін)
1.Вирівнювання поверхні  грунту(боронування)	Т-150,СГ-21,БЗТ-1.	Рано на весні	Боронування під кутом  45 градусів
2.Культивація	Т-150,2КПС-4	При появі ознаків  наявності бур’янів	На глибину 10-12 см
3.Внесення в грунт гербіцидів	МТЗ-82,ОП-2000	За 1-2 дні до посіву	Внесення з заробленням в грунт
4.Предпосівна культивація	Т-150,2КПС-4	Слідом за оприскувачем	На глибину 6-8 см

 

2.3.Норми добрив  і система удобрення

Квасоля дуже добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Гній за звичай вносять під попередник, проте його можна, в нормі 15-20т/га,вносити безпосередньо під квасолю.Це сприяє підвищенню врожаю.

Фосфорно калійні добрива дають під зяблеву оранку, а азотні-навесні під першу культивацію. Середні норми мінеральних добрив: 30-45 кг/га азоту та по 45-60 кг/га фосфору й калію.

Можна сказати, що фосфорно-калійні добрива (Р 30-60К 30-60) вносять під зяблеву оранку. Після стерньових попередників, під які не вносилися добрива, на бідних грунтах,застосовують стартову дозу азоту-N20-N30. Якщо через 15-20 днів після сходів на коренях не утворилось достатньо бульбочок,посіви підживлюють азотними добривами-N40-45.