Інформаційно-аналітична діяльність

Зміст

Вступ

1. Поняття «Інформація» та «Інформаційне забезпечення».
2. Види інформаційно-аналітичної діяльності.
3. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності.
4. Інформаційно-аналітична діяльність у системі управління.
5. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці щодо протидії АЗА і СІО.
6. Принципи організації сучасної інформаційно-аналітичної діяльності.

Висновки 

Вступ

Інформаційно-аналітичні служби стали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційний симбіоз з їхніми соціальними інститутами і конкретними організаціями. В діяльності даних аналітичних служб, покликаних здійснювати інформаційний супровід керування у відповідних сферах, найбільше чітко проглядається інформаційно-допоміжна природа інформаційної аналітики, що ріднить останню з іншими видами інформаційно-інфраструктурних, інформаційно-допоміжних служб, що традиційно упорядковують інформаційний простір, оптимізуючи і направляючи рух інформаційних потоків, що забезпечують збереження накопичених інформаційних ресурсів і т.п. До їхнього числа відносяться як найдавніші винаходи людства (бібліотеки, архіви, бібліографічні служби), так і більш сучасні реферативні служби, органи НТІ, новітні фірми, що розроблюють електронні (у тому числі, мережні) інформаційні ресурси.

     Разом з тим, інформаційна аналітика не є усього лише ще одним новим організаційним різновидом вищезгаданих служб, її сутнісна , базова функція принципово відрізняється від тих задач, що вирішують в інформаційному просторі ці служби. Їхні задачі: кількісні перетворення інформації (інформаційне згортання - бібліографування, анотування, реферування; консолідація великих інформаційних масивів у виді баз і банків даних) і її структурне упорядкування (систематизація, предметизація і т.п.). З наукою її поєднує інформаційний спосіб пізнання і наукового аналізу реальності. Аналітика найбільш близька до гуманітарної науки, що спирається на герменевтичні методи , тобто в широкому змісті - на інтерпретацію текстів, якщо останні трактувати універсально-інформологічно як документи, тексти, дані, повідомлення про події і т.п., а також до тих розділів науки, видів наукових задач, коли вивідне знання одержують не дослідно- експериментальним шляхом, а на основі аналізу й інтерпретації існуючих теорій, описів фактів, засобами інформаційного моделювання реальності.

 

1. Поняття «Інформація» та «Інформаційне забезпечення».

Поняття "інформація" є  об'єктом постійного дослідження. Інформація (від латинського слова - informatio - роз'яснення, викладення) - це відомості (або їхня сукупність) про предмети, явища та процеси оточуючого нас світу Вирішуючи проблеми дослідження інформації, найчастіше користуються трьома підходами: синтаксичним (статистичним або кількісним); семантичним (змістовим); прагматичним (практичним, корисним). Виходячи з цього, потрібно розрізняти поняття "дані" та "інформація". Дані можуть розглядатись як ознаки або зафіксовані повідомлення, що в певний момент не впливають на поведінку (процес прийняття рішення). Дані (повідомлення), що не отримали оцінки їхньої важливості, є потенційною інформацією, а дані, що використовуються при прийнятті рішення, - це реальна інформація.

Поняття "інформація" можна  трактувати й як нові знання, прийняті, усвідомлені та зрозумілі й оцінені  як корисні для вирішення тих  чи інших управлінських завдань. У загальному комплексі завдань інформаційно-аналітичного забезпечення будь-яких соціально-економічних процесів, інформаційна складова має пріоритетне значення.

Інформаційно-аналітична діяльність – це  особливий  напрям  інформаційної  діяльності,  пов'язаний  з  виявленням,  опрацюванням,  збереженням  та поширенням  інформації  переважно  у  сфері  управлінської,  політичної  та економічної  діяльності. Проте, для управлінської сфери важливим  є  не  стільки  своєчасне  ознайомлення  з  первинною  інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій.

Саме  необхідність  передбачення,  виявлення  та  прогноз  тенденцій  розвитку  ситуації  обумовлює  застосування  різних  аналітичних  методик опрацювання  вихідної  інформації

Необхідність  інформаційно-аналітичних  досліджень  обумовлена  не тільки  наявністю  інформаційних  бар'єрів,  які  перешкоджають  одержанню  потрібної інформації, а й дефіцитом  часу в діяльності споживача інформації. Дефіцит  часу  суб'єктів  управління  як  споживача  інформації  потребує перекладання  на  спеціальну  інформаційну  службу  завдань  постійного слідкування за інформацією  щодо визначених інформаційних потреб,  витягу необхідних інформативних фрагментів з усього масиву інформації, аналітико-синтетичного  перетворення  вихідної  інформації  у  відповідності  до  потреб споживача.  Інформаційно-аналітичним забезпеченням органів державної влади на рівні регіону  займається  управління  з  питань  внутрішньої  політики   облдержадміністрації (далі –Управління). Відповідно до положення про Управління [3] основними  його завданнями є: 

 

- аналіз  і  прогнозування   суспільно-політичних  процесів  в  області;

- сприяння  органам  виконавчої  влади  у  розвитку  їх  зв'язків  з  політичними партіями, громадськими організаціями;

- інформаційно-аналітичне  забезпечення здійснення внутрішньої  політики держави в області. 

Одним з головних завдань  покладених на Управління є щотижневе  та щомісячне інформування  Президента  України  і  Прем'єр-міністра  України  про  головні  події  соціально-економічного  та  суспільно-політичного життя  області. 

Проаналізувавши доручення  Секретаріату Президента України за останні роки, ми дійшли висновків,  що кожного тижня інформаційно-аналітична записка подається за такою орієнтовною структурою та варіюється взалежності від суспільно-політичної ситуації  в регіоні:

- кризові та конфліктні  явища, події соціально-економічного  характеру та іншого, що їх  спричинили (чи можуть загострити  у майбутньому),

- важливі події і процеси  в житті провідних районних, міських  організацій, політичних   партій,   зокрема інформація про зміни  у їх керівництві;

- результати   моніторингу   критичних   щодо   влади   матеріалів найбільш популярних  у регіоні засобів масової  інформації;

Тоді, як щомісячна інформація  містить більш широкий спектр показників та включає в себе:

- характеристику та оцінку  суспільно-політичної ситуації в  районі, місті;

- інформацію про осередки  політичних партій, що діють на  території району,

- реальна    впливовість    партійних    осередків, 

- характеристику балансу  суспільних настроїв та політичних  сил;

- молодіжний політичний  рух, його особливості;

- інформаційний простір  (особливості    розвитку,    рівень   опозицій),

- практичні пропозиції  щодо шляхів розв'язання проблем  та здійснення заходів,   спрямованих   на   зміцнення   позицій   Президента   України, центральних  та місцевих органів влади;

- анонс найважливіших  подій наступного місяця, що можуть  мати суспільний резонанс та  потребують реагування з боку  влади.

 Інформація, яка подається  у аналітичних записках повинна  бути  достовірною,  актуальною,  своєчасною,  проблемно-орієнтованою, аналітичною та носити прогностичний  характер, при мінімальному обсязі  мати максимальну  повноту  даних,  містити їхню  оцінку,  обґрунтовані  висновки  й рекомендації.

Але, має місце низка  об'єктивних чинників, які ускладнюють  здійснення інформаційно-аналітичної  роботи. До них належать:

- неточність і неповнота  інформації, з якою працюють органи  державної влади, - обмеження реального  часу, протягом якого повинні  бути прийняті управлінські рішення  незалежно від складності вирішуваних  питань і обсягів оброблюваної  інформації;

- багатокритеріальність  при прийнятті управлінських  рішень на всіх рівнях органів  державної влади;

- відсутність належної  культури виконання  та використання  інформаційно-аналітичних матеріалів  з діяльності органів державної  виконавчої влади.

 

2. Види інформаційно-аналітичної діяльності

У системі управління існує  значна кількість проблем, проблеми характеризуються інформаційною відкритістю  і невизначеністю меж проблемної галузі. До аналітичної діяльності відносять ті процедури і процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їх вирішення .

Інформаційно-аналітична діяльність характерна перш за все для політичних, економічних досліджень з метою  прийняття рішень у сфері управління. Інформаційно-аналітичні служби органів  влади і управління покликані  моделювати соціологічні аспекти, здійснювати  прогнозування політичних конфліктів, , здійснювати аналітичний моніторинг не тільки явних поточних проблем, а  і виявляти проблемні ситуації, проводити  ситуаційний аналіз та вирішувати інші завдання соціального, політичного, фінансового, екологічного моніторингу.

Розрізняють моніторингові, ініційовані і кумулятивні аналітичні дослідження.

1. Моніторингові дослідження  призначені для довготермінового  аналітичного спостереження за  розвитком певної ситуації з  метою забезпечення можливості  апріорного синтезу управлінських  рішень, які мають профілактичний  або упереджуючий характер.

Моніторинг - безперервне  спостерігання за станом оточуючого середовища і управління ним шляхом своєчасного інформування про можливості настання несприятливих, критичних  або неприпустимих ситуацій. Моніторинг ґрунтується на спостереженні типових рис у поведінці об’єктів спостереження і на своєчасній фіксації на їх фоні різних відхилень від норми.

Інформаційно-аналітичний  моніторинг – вид інформаційної  діяльності, пов’язаний з процесами  аналізу, синтезу інформації із застосуванням  методів моделювання, експертного  оцінювання, діагностики і прогнозування, що реалізуються у режимах постійного збирання інформації з традиційних  і нетрадиційних джерел з метою  регулярного інформаційного забезпечення користувачів.

2. Ініційовані аналітичні  дослідження проводяться за раніш  незапланованими дорученнями керівництва  або в результаті виявлення  при проведенні моніторингових  досліджень нових проблемних  ситуацій.

Важливе значення в цьому  процесі надається виявленню  індикаторів, формальних характеристик, якісних і кількісних показників, які відображають аналітичну динаміку ситуації.

3. Кумулятивні дослідження  характеризуються високими вимогами  до оперативності їх проведення, використанням спеціалізованих  методів опрацювання експертної  інформації.

Одним із видів інформаційно-аналітичного моніторингу є комунікативний аудит, який передбачає вивчення повідомлень  про фірму і повідомлень, розповсюджуваних від лиця фірми і здійснюваний для визначення результативності комунікативної політики, яка проводиться організацією.

Система інформаційного забезпечення управління ефективно функціонує за таких умов:

− спеціальна підготовка спеціалістів широкого профілю, які добре обізнані з відповідною тематикою і  завданнями, які стоять перед організацією;

− чітке визначення методів, форм і видів інформаційного обслуговування для забезпечення його оперативності  і компактності.

Інформаційне забезпечення управління і бізнесу включає:

− пошук і оцінку ідей, гіпотез, рішень;

− виявлення і опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних  і надзвичайних ситуацій;

− багатокритеріальний аналіз даних і оцінка складних об’єктів;

− інформаційне моделювання  проблем і вибір методів їх вирішення;

− формування системи критеріїв  і оцінок, інформаційна експертиза планів, програм, наукових і конструкторських досліджень, проектних робіт;

− оцінка і впровадження науково-технічних досягнень і  передового досвіду конкуруючих  організацій;

− збирання і аналіз даних  про партнерів і конкурентів;

− аналіз і прогнозування  “лідерів” у комерції, науці, технології, техніці, виробництві;

− акумулювання і оцінка ініціатив, інновацій і розробка пропозицій з їх використання;

− інформаційна експертиза проектів з ризиковим фінансуванням;

− прогнозування хвиль  соціального розвитку;

− аналіз комерційного рейтингу фірм, партнерів і конкурентів;

− аналіз соціально-політичного  рейтингу;

− накопичення і використання відомостей про виставки, аукціони, ярмарки, конференції, наради;