Метрологiя наука про вимiрювання

У країнах - членах ЄС прийнята спеціальна маркування, яке вказує на відповідність засоби вимірювання  вимогам директиви ЄС. Наприклад, якщо на приладі позначено СЄ 940104 М , Це означає наступне:

СЄ - знак відповідності вимогам директив ЄС;

94 - рік проведення первинної повірки приладу;

0104 - шифр повірочної лабораторії;

M-зеленого кольору-позначення засоби вимірювання.

У Німеччині, як і в  ЄС в цілому, застосовується досить широко, оцінка відповідності засобів вимірювань з використанням модулів які вибираються самим виробником і вказуються в заяві-декларації.

 

4. Міжнародні  метрологічні організації

Розширення культурних і економічних зв'язків між  державами світу потребувало  вирішення одного із невідкладних завдань — забезпечення міжнародної єдності вимірювань і одноманітності мір.

Першим кроком до вирішення  цієї проблеми стало впровадження наприкінці XVIII ст. у Франції метричної системи мір. На думку її творців, вона мала слугувати "на всі часи, для всіх народів".

У 1870 році в Парижі з  ініціативи Петербурзької академії наук відбулося засідання, на якому  пропонувалося організувати комісію  з виготовлення прототипів міри довжини  та маси (метра і кілограма). Така комісія була організована, і в 1872 році нею було прийнято рішення про створення платино-іридієвих еталонів метра та кілограма як основних одиниць метричної системи.

20 травня 1872 р. 17 держав  Європи та Америки, у тому  числі й Росія, на Міжнародній  дипломатичній конференції, присвяченій  мірі довжини метру, з метою забезпечення міжнародної єдності і вдосконалення метричної системи підписали Метричну конвенцію.

Вищим органом Міжнародної  метричної конвенції є Генеральна конференція з мір і ваги (ГКМВ), яка збирається один раз на 6 років  для обговорення наукових проблем з метрології та прийняття необхідних заходів щодо розповсюдження та вдосконалення метричної системи. Структурна схема органів міжнародної метричної конвенції наведена на рис. 1.

Рис. 1. Органи міжнародної метричної конвенції:

консультативні комітети:

ККЕ — з електрики; ККФР — фото-і радіометрії; ККТ  — з термометрії; ККВМ — з визначення метра; ККВС — з визначення секунди; ККЕІВ — еталонів іонізуючого  випромінювання; ККО — з одиниць; ККМ — з визначення маси

 

Одним із важливих положень Метричної конвенції є затвердження нею згоди держав на утворення Міжнародного бюро мір і ваги (МБМВ) як наукового постійно діючого метрологічного закладу для наукової роботи та сприяння поширенню метричної системи мір у міжнародному масштабі.

Діяльністю МБМВ керує Міжнародний комітет мір і ваги (МКМВ), який щороку заслуховує і затверджує звіт про роботу бюро, його плани та фінансування тощо. При МКМВ працюють 8 консультативних комітетів (див. рис. 1).

Міжнародне бюро мір  і ваги розташоване у Севрі (поблизу  Парижа). В його спеціальних приміщеннях зберігаються міжнародні еталони метра, кілограма, електричних і світлових одиниць, радіоактивності тощо. Бюро організовує регулярні міжнародні звіряння національних еталонів довжини, маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового потоку, джерела іонізаційного випромінювання та інших зразків мір.

У 1956 році була утворена Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) з метою вирішення  таких завдань:

• створення центру документації й інформації про національні служби контролю за вимірювальними приладами та з метою їх повірки;

• уніфікація методів  і правил вирішення завдань законодавчої метрології;

• переклад і випуск текстів  законодавчих правил про вимірювальні засоби та їх використання;

• складання типових проектів законів і регламентів щодо вимірювальних засобів та їх використання;

• розробка проекту матеріальної організації типової служби для  повірки вимірювальних приладів і контролю за ними;

• розробка характеристик  та якості вимірювальних приладів, які використовуються у міжнародному масштабі.

У складі Міжнародної  організації законодавчої метрології є Міжнародне бюро законодавчої метрології, розташоване у Парижі. Його роботою  керує комітет законодавчої метрології. У Міжнародній організації законодавчої метрології функціонує 66 секретаріатів-доповідачів, які розробляють як загальні питання законодавчої метрології, так і питання щодо окремих видів приладів (ваги, тахометри, манометри, спиртометри та ін.).

Нині Міжнародну Метричну конвенцію підписали 44 держави, а метрична система мір визнана й узаконена 129 державами.

 

5. Актуальні проблеми метрології

Науково-технічний прогрес  прямо пов'язаний з інтенсивним  розвитком метрології і точних вимірювань, необхідних як для розвитку природних  і точних наук, так і для створення нових технологій та вдосконалення засобів технічного контролю. Все це ставить перед метрологією низку важливих і невідкладних завдань.

У галузі одиниць вимірювань одним із важливих завдань є уніфікація їх на базі широкого впровадження Міжнародної системи одиниць (СІ). Незважаючи на універсальність цієї системи, ще багато одиниць вимірювання є позасистемними і потребують систематизації та уніфікації.

Значно підвищуються вимоги до засобів вимірювання найвищого  рівня — еталонів. Точність вимірювання у промисловості у багатьох випадках наближається до граничних технічних меж. На черзі використання знань фундаментальних наук, атомних сталих (енергетичних переходів, випромінювань та ін.), які характеризуються високою стабільністю, для розробки нових, більш досконалих і точних еталонів, а також засобів вимірювальної техніки.

Зросли вимоги до самої  системи передачі розміру одиниці  фізичної величини від еталона зразковим  засобам вимірювання, а від них  — технічним засобам за умови  найменшої втрати точності, особливо у промислових процесах. Сучасні еталони і способи передачі розміру одиниці фізичної величини мають бути бездоганними і відповідати вимогам еталона.

Невідкладним завданням  є забезпечення точних вимірювань досить малих і достатньо великих значень тиску, температури, частоти, витрат та інших параметрів.

Розвиток інформаційно-вимірювальних  систем на базі електронно-обчислювальних машин потребує розробки нового метрологічного забезпечення таких систем і розробки теорії вимірювання такими системами.

Актуальною сьогодні є проблема розробки інтелектуальних  датчиків і на їх базі систем автоматичного  контролю, прогнозування та діагностики  складних технологічних процесів та наукових досліджень.

Як наукова основа вимірювальних систем метрологія повинна забезпечувати надійність, достовірність і правильність вимірювальної інформації, а також законодавчо регламентувати єдність вимірювань у державі, єдність методів і одноманітність засобів контролю за технологічними процесами і продукцією. Метрологія, узагальнюючи практичний досвід вимірювань, регулює розвиток вимірювальної техніки та методів вимірювань.

Одним із важливих завдань метрології є впровадження методів кваліметрії для контролю за якістю виготовлюваної продукції,  особливо продукції харчових виробництв.

 

Список використаної літератури

     

     1. В.Д.Цюцюра, С.В.Цюцюра. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посібн., К., "Знання -Прес", 2003

     2.Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

     3.Л.Н. Брянский "Непричёсанная метрология"

     4.Гвоздев В.Д. Прикладная метрология: Величины и измерения. – М.:МИИТ, 2011.