Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 09:22, курсовая работа
На даний час електронні пристрої набули такого поширення, що ми навіть не уявляємо собі без них життя. А згадаємо, як все починалося перші електронні вироби були повністю побудовані на електронних лампах, тому мали великі габарити, вагу, споживання електроенергії. Згодом на заміну електронним лампам прийшли транзистори, які винайшли у 1948 році. Завдяки цьому, всі електронні вироби стали набагато менші за габаритами, стали переносними i потребували невелику напругу живлення. На заміну транзисторам, в свою чергу прийшли мікросхеми, які ще набагато зменшили габарити приладів та їх енергоспоживання. Мікросхеми також розвивалися i вдосконалювалися, появилися великі iнтегральнi схеми (ВIС) та надвеликі iнтегральнi схеми (НВIС), які широко застосовуються в сучасних електронних пристроях. Зараз неможливо собі уявити сучасного телевізора, магнітофона, телефону без вмонтованого в ньому всередині макропроцесора. Електронні прилади поступово витісняють усе, навіть стають частково заміняти людину.
Вступ______________________________________________________________
1 Розрахунок структурної схеми радіоприймача______________________________
1.1 Розподіл частотних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.2 Розподіл нелінійних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.3 Розрахунок структурної схеми ПЗЧ _____________________________________
Визначення смуги пропускання високочастотного тракту радіоприймача______
1.5 Вибір проміжної частоти радіоприймача______________________________
1.6 Розбивка діапазону робочих частот на піддіапазони________________________
1.7 Вибір мікросхеми радіотракту приймача__________________________________
1.8 Визначення типу і числа вибірних систем тракту проміжної частоти__________
1.9 Розрахунок кількості каскадів радіотракту і вибір типів його каскадів_________
1.10 Вибір регульованих ланок АРП радіоприймача, розрахунок виконання заданої ефективності_____________________________________________________
1.11 Вибір схеми АПЧГ___________________________________________________
2 Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені___________________
3 Аналіз виконання технічного завдання ____________________________________
Список використаної літератури__________________________________________
Зміст
Вступ_________________________
1 Розрахунок структурної схеми радіоприймача_________________
1.1 Розподіл частотних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.2 Розподіл нелінійних спотворень між трактами радіоприймача________________
1.3 Розрахунок структурної схеми ПЗЧ
______________________________
1.5 Вибір проміжної частоти радіоприймача_________________
1.6 Розбивка діапазону робочих частот
на піддіапазони__________________
1.7 Вибір мікросхеми радіотракту приймача______________________
1.8 Визначення типу і числа вибірних систем тракту проміжної частоти__________
1.9 Розрахунок кількості каскадів радіотракту і вибір типів його каскадів_________
1.10 Вибір регульованих ланок АРП радіоприймача,
розрахунок виконання
заданої ефективності__________________
1.11 Вибір схеми АПЧГ______________
2 Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені___________________
3 Аналіз виконання технічного завдання
______________________________
Список використаної літератури____________________
Вступ
Ми живемо у двадцять першому столітті. Поки що невідомо, що нового чекає нас в свiтi електроніки, який розвивається дуже швидко i бурхливо, але можна тільки собі уявити, що буде далі. Адже, буквально за одне лише минуле століття електроніка, можна сказати, здобула свій величезний розвиток. Починаючи вiд радіо, винайденого О.Поповим в 1895 році i завершуючи надсучасними цифровими засобами i системами зв’язку та комп’ютерним обладнанням, яке зараз навіть перевищує уяву людини.
На даний час електронні пристрої набули такого поширення, що ми навіть не уявляємо собі без них життя. А згадаємо, як все починалося перші електронні вироби були повністю побудовані на електронних лампах, тому мали великі габарити, вагу, споживання електроенергії. Згодом на заміну електронним лампам прийшли транзистори, які винайшли у 1948 році. Завдяки цьому, всі електронні вироби стали набагато менші за габаритами, стали переносними i потребували невелику напругу живлення. На заміну транзисторам, в свою чергу прийшли мікросхеми, які ще набагато зменшили габарити приладів та їх енергоспоживання. Мікросхеми також розвивалися i вдосконалювалися, появилися великі iнтегральнi схеми (ВIС) та надвеликі iнтегральнi схеми (НВIС), які широко застосовуються в сучасних електронних пристроях. Зараз неможливо собі уявити сучасного телевізора, магнітофона, телефону без вмонтованого в ньому всередині макропроцесора. Електронні прилади поступово витісняють усе, навіть стають частково заміняти людину.
В залежності від схемотехнічного рішення високочастотного тракту, радіоприймачі діляться на два основні типи: приймачі прямого підсилення та приймачі супергетеродинного типу.
Найбільш поширенішим є радіоприймач супергетеродинного типу, тому розглянемо його структурну схему та розглянемо призначення його основних блоків.
Рисунок 1 - Структурна схема радіоприймача супергетеродина з однократним перетворенням частоти.
1 — вхідний ланцюг;
2 — підсилювач радіочастоти; 3 —
змішувач; 4 — гетеродин; 5 — підсилювач
проміжної частоти; 6 — детектор;
7 — підсилювач низької (
Гетеродин-це малопотужний автогенератор. На вхід ЗЧ подається напруга з частотою і гетеродина . В схемі радіоприймача з однократним перетворенням частоти ( рис.1 ) сигнал, що приймається, з частотою f з після вхідної ланцюга і підсилювача радіочастоти поступає на змішувач перетворювача частоти, на який подаються також коливання від гетеродина з частотою f r . Отриманий в результаті перетворення сигнал з так званою проміжною частотою f п , рівної різниці частот fз і f г, посилюється підсилювачем проміжної частоти (УПЧ) і детектується.
Важливою гідністю радіоприймача є те, що в ньому не потрібно перебудовувати УПЧ, оскільки при будь-якій частоті сигналу, що приймається, можна встановити таку частоту гетеродина, щоб f п була незмінною. Тому вона проста в налаштуванні; у нім досить набудувати контури вхідної ланцюга, підсилювача радіочастоти і гетеродина. Так_как УПЧ не перебудовується, в нім нескладно застосувати багатоконтурні електричні фільтри (і тим самим забезпечити високу селективність по сусідньому каналу зв'язки), а також отримати необхідне посилення сигналу і здійснити автоматичне підстроювання частоти і автоматичне регулювання посилення.
Недоліком схеми радіоприймача є виникнення побічних каналів прийому при перетворенні частоти. До них відноситься, зокрема дзеркальний (симетричний) канал, віддалений по частоті від каналу радіосигналу, що приймається, на 2 f п і розташований симетрично йому відносно f r . По побічних каналах можуть проходіть перешкоди радіоприйому, зухвалі інтерференційні спотворення сигналу (що виявляються при слуховому прийомі у вигляді свистів). Засоби боротьби з шкідливими проявами побічних каналів: підвищення селективності ВЧ(висока частота) тракту С. р., вибір проміжної частоти поза діапазоном частот, що приймаються, і ін.
Стрибком в розвитку зв’язку була поява системи радіозв’язку, в якій передача повідомлень проводилась голосом. Цей вид зв’язку і те-пер має широке застосування Однак, перші радіоприймачі в цій сис-темі були приймачами прямого підсилення, які не дозволяли получити високу якість приймальної інформації, тому поява супергетеродинних радіоприймачів була рішучим кроком вперед.
В супергетеродинному приймачі радіосигнал прийнятий і підсилений преселектором, перетворюється перетворювачем частоти в проміжну частоту, яка має значення 465 кілогерц.
Сигнал проміжної частоти підсилюється підсилювачем проміжної частоти, в якому застосовуються неперестроювані високовибірні фільтри, настроєні на проміжну частоту, що дозволяє суттєво покращити якість приймання інформації в порівнянні з приймачами прямого підсилення, в яких сигнал не перетворюється, а підсилюється на своїй же частоті
Розвиток радіоприймальних засобів проходить в сторону покращення їх технічних характеристик (розширений частотного діапазону, збільшення вибірності, чутливості і т.д.), покращення умов роботи з радіоприймачами і покращення дизайну. В даний час значного покращення набуло радіомовлення на ультракоротких хвилях.
Крім діапазону 64 МГц – 74 МГц інтенсивно освоюється високочастотний,
або так званий комерційний діапазон 88 мГц – 108 мГц.
Основні введеннями розвитку радіоприймальних пристроїв є: введення автоматичної перестройки радіоприймача, дистанційного керування приймачем; застосування автоматичного регулювання підсилення (АРП); використання активних фільтрів та ін. Все більше в радіоприймачах використовують мікропроцесори, що покращують як технічні показники приймача так і простоту використання для слухача.
За допомогою мікропроцесорів можливо запом’ятовувати частоту станції, тобто запом’ятовувати напругу керування, що подається на варикапи.
1 Розрахунок структурної схеми радіоприймача
Частотні спотворення, що обумовлюють нерівномірність підсилення сигналу в смузі частот утворюються майже всіма каскадами радіоприймача. Загальна величина коефіцієнта частотних спотворень МзагдБ, обумовлених ТЗ визначається як властивостями каскадів ПЗЧ, так і високочастотною частиною Мвч дБ радіоприймача:
Враховуючи те, що в схемі ПЗЧ досить важко досягти нерівномірності підсилення менше ніж 0,8…3 дБ, тому величину частотних спотворень ПЗЧ можна прийняти як:
М пзч
= 1 дБ.
Після цього частотні
спотворення М вч
дБ радіотракта приймача
будуть дорівнювати:
М вч дБ =М заг дБ – М пзч дБ =9,4 – 1 = 8,4 дБ;
Після цього проведемо розподіл частотних спотворень ВЧ частини радіотракта приймача між схемою преселектора і трактом проміжної частоти. Через те, що преселектор буде мати прості перестроюванні контури з широкою смугою пропускання і незначною нерівномірністю підсилення прийнятого сигналу при його невеликій смузі з використанням амплітудної модуляції, то буде доцільно на преселекторі виділити досить невелике значення спотворень, яке при амплітудній модуляції буде знаходитись в межах (2…3) дБ. Тоді нерівномірність підсилення буде:
Мпч дБ = М вч дБ - М пр дБ = 8,4 – 3 = 5,4 дБ.
Нелінійні спотворення сигналу обумовлюються, як правило, схемою детектора і каскадами ПЗЧ. Загальна величина нелінійних спотворень Кн заг радіоприймача визначається:
Кн заг = Кн дет + Кн пзч;
– для схеми амплітудного детектора 0,8...2 %;
– для схеми частотного чи фазового детектора, реалізованого за балансною схемою 0,4…1 %.
Через те, що для приймання сигналів буде використовуватись амплітудна модуляція, то приймається наступне значення нелінійних спотворень амплітудного детектора:
К н дет = 0,8 %;
Тому:
Кн пзч = Кн заг – К н дет = 1,34 – 0,8 = 0,54 %;
Тому в даному випадку рівень нелінійних спотворень буде близько 0,54 %.
Вихідні дані:
– номінальна вихідна потужність 7,9 Вт;
– частотні спотворення (Мпзч) – 1 дБ;
– нелінійні спотворення – 0,54 %;
– смуга робочих частот 95Гц – 16,27 кГц;
– чутливість ПЗЧ – 18мВ;
– вхідний опір ПЗЧ – 223,3 кОм.
В схемі ПЗЧ потрібно передбачити схему регулювання з тонкомпенсацією і схему роздільного регулювання тембру з глибиною регулювання ± 37 дБ.
1.3.1 Вибір гучномовців
Порівнюючи дані таблиці 2[5] з визначеною технічним завданням смугою частот і коефіцієнтом спотворень дану схему можна віднести до другого класу, для якого коефіцієнт запаса гучномовців Кг =3, тоді потужність гучномовців
РГ = К Г×Р вих. = 3×7,9 = 23,7 Вт.
За таблицею 1 проводиться вибір гучномовця 25АС-2, який має потужність 25 Вт, опір навантаження 4 Ом і смугу частот 40…20000 Гц, яка
перекриває задану технічним завданням смугу частот.
1.3.2 Вибір схеми підсилювача потужності
Визначається напруга джерела живлення підсилювача потужності і всього приймача. Для вихідної потужності 7,9 Вт величина залишкової напруги може бути визначена: Uзал для Р вих до 10 Вт визначається в межах 2…3В. Тому Uзал = 3 В.
Отже напруга живлення визначається:
1.3.3 Проводиться вибір мікросхеми підсилювача потужності
Використання підсилювача в режимі класу А недоцільне через те, що він має багато недоліків, які відносяться до його енергетичних показників ( мала величина вихідної коливальної потужності, низький ККД і т.д.). Двотактний режим класу В усуває ці недоліки, тому він може бути використаний в схемі БПП. Виходячи з того, що величина вихідної потужності Рвих = 7,9 Вт, то в вигляді схеми ПЗЧ може бути використана мікросхема TDA 7210, яка представляє собою схему, в якій каскади зібрані на біполярних транзисторах.
Ця мікросхема має наступні параметри:
– вихідна потужність Рвих = 10 Вт;
– опір навантаження R н = 4 Ом;
– напруга живлення Е МС= 18 В;
– коефіцієнт нелінійних спотворень К н = 1% при вихідній потужності 10 Вт; – смуга робочих частот Δ F = 20 Гц…30кГц;
– мінімальний коефіцієнт підсилення за напругою КU min = 300;
– вхідний опір мікросхеми R вх =55 кОм;
– частотні спотворення мікросхеми на краях смуги пропускання
М н =2 дБ і М в =1 дБ;
Оскільки величина вихідної потужності Рвих менша номінальної потужності мікросхеми, то за приведеними графіками визначається нове значення коефіцієнта нелінійних спотворень Кн=0,1 % і величина напруги живлення для існуючого Рвих Емс=12В.
Знайдемо коефіцієнт підсилення БПП:
Информация о работе Електричний розрахунок вхідного кола на магнітній антені