Засоби управління емоційними станами людини

      Варіант  2.Тренер пропонує учасникам намалювати на аркушах паперу портрет людини, до якої вони відчувають злість і агресію, або написати її ім'я закарлючками, негарними літерами. Коли це зроблено, всі одночасно розривають малюнки і викидають їх у кошик для сміття.

Вправа «А-ну, голосніше!»

      Ведучий пропонує учасникам сісти і заплющити очі. За сигналом: «Починаємо», — всі висловлюють незадоволення ситуацією (вчителями, батьками, приятелями, коханими та ін.). Це треба робити одночасно і якомога голосніше. Як тільки крики почнуть стихати, ведучий наказує: «Розплющте очі! А тепер повторіть свої слова, дивлячись в очі один одному».Потім ведучий визначає спільні скарги, після чого відбувається групове обговорення.

      Вправа  допомагає виплеснути назовні  злість і перетворює злість  та гнів на крик та смішну словесну перепалку. Це дає можливість почути, чим незадоволені інші та допомагає обговорити і вирішити проблеми.

      Проведення  цієї роботи свідчить про те, що спеціальним чином організовані  заняття сприятимуть підвищенню  загального емоційного відгуку у дітей. А підвищення загального емоційного відгуку дитини впливає на формування емоційної сфери у дітей молодшого та середнього шкільного віку та сприяє розвитку їхньої особистості й адаптації в соціумі.

Вправа “Танцюючі руки”

      Мета:Якщо  діти неспокійні або роздратовані, то гра повинна дати їм можливість прояснити свої відчуття та допомогти внутрішньо розслабитись.

      Матеріали:великі  аркуші наперу (або старі шпалери), скотч, кольорова крейда. Вирава-гра  супроводжується жвавою музикою.

      Розкладіть напір на столі та прикріпіть його до столу, щоб він не рухався.

      Інструкція:візьміть, будь ласка, кожний по два  шматочки крейди. Виберіть для  кожної руки колір, який вам  подобається, станьте зручно, щоб  ваші руки від кисті до ліктьового  суглобу знаходились над папером. Заплющіте очі, і коли зазвучить музика, ви можете двома руками малювати на папері. Ваші руки повинні рухатися в такт музиці (2—3 хвилини).

      Таким  чином, проводячи нсихокорекційні  заняття з використанням музичного  супроводу, ми формуємо у дітей психологічну культуру. Це буде сприяти поліпшенню їх емоційного стану, позбавить комунікативних ускладнень, навчить використовувати музичні звуки для релаксації, навчить активно і пасивно прослуховувати музичні твори.

      Під час  активного сприймання та відтворення музики діти можуть працювати індивідуально (вокалотерапія) і в групі (вокальний ансамбль, хор тощо), або ж грати на музичних інструментах, по-різному проявляти музичну творчість. Діти вчаться слухати, брати участь у дискусії, відволікаються від власних переживань, отримуючи естетичне задоволення від прослуханої музики.

Вправа “Зустріч”.

      Мета: розвиток  невербальних засобів виразності.

      Учні  стають у два кола: зовнішнє  і внутрішнє, обличчям один  до одного і, використовуючи невербальні засоби спілкування, по черзі вітаються з кожним учасником протилежного кола так, начебто вони зустріли: друга; приятеля; учня із свого класу; учня із паралельного класу; сусіда; ворога; хлопчика або дівчинку, який(яка) подобається; вчителя; незнайомця; батьків свого однокласника, маленьку дитину тощо. Тренер періодично змінює завдання.

      Зворотній  зв'язок. Проводимо обговорення:

      — Які  відчуття, емоції були в тебе, коли доводилося вітатися з  однолітком, старшою за тебе людиною, молодшим, незнайомцем? Як змінювалися твої жести, рухи, емоційний стан? Які, можливо, були труднощі? Як це пов'язано із твоєю поведінкою в житті?

      Методичні  рекомендації тренеру. Під час  обговорення дається можливість  висловитись кожному бажаючому. Тренер звертає увагу учнів на те, що у різних життєвих ситуаціях, у спілкуванні з різними людьми ми діємо по-різному. Також необхідно акцентувати увагу учнів на усвідомленні своїх актуальних відчуттів за принципом «тут і тепер». Тренер слідкує за дотриманням правил надання зворотного зв'язку.

      Психологічний  коментар. Вправа допомагає учням  усвідомити, що наші дії, міміка, рухи відбивають емоційне ставлення  до співрозмовника. Щоб краще  розуміти емоції співрозмовника, можна аналізувати жести і  міміку. В свою чергу, для того, щоб бути зрозумілим для інших, треба уміти невербально проявляти свої емоції.

Вправа “Молекули”.

      Мета:розвиток  вміння розуміти свої емоцій.

      Учні  рухаються в хаотичному порядку,  не торкаючись один одного, без  будь-якої взаємодії, уявляючи себе «молекулами» одного тіла, і зосереджуючись на своїх емоціях. Тренер дає команду продовжувати рух, але оновлює завдані Ія. Учні повинні, зустрічаючись один з одним, на короткий час зупинитися і, дивлячись у вічі один одному, намагатися зрозуміти: «Що я відчуваю?»

      Варіант.  Тренер пропонує невербально  проявляти певні емоції: посміхатися  один одному; сердитися; підозрювати;  ображатися; вихвалятися; боятися;  дивуватися; пустувати; заздрити; ненавидіти; жаліти; радіти тощо.

      В будь-який момент тренер може «перетворити» учасників на «камінь». Це означає, що після того, як тренер вимовив: «Камінь!», учасники групи повинні завмерти на місці, зосереджуючись на своїх актуальних внутрішніх відчуттях, емоціях. Після команди тренера: «Рух!» учасники продовжують рухатися.

      Зворотній  зв'язок. Проводимо обговорення,  обмін почуттями, враженнями:

      — Чи  вдалося зрозуміти свої емоції?

      — Як  змінювався ваш внутрішній стан, коли виражали мімікою різні  емоції?

      — Що  відбувалось із відчуттями, коли треба було «перетворитись на камінь»?

      — Чи  відчували ви емоції іншої  людини? Що вразило?

      — Коли  було найнеприємніше? Ви можете  поділитися своїми почуттями  із партнером, використовуючи  Я-висловлювання.

      — Як в житті ви визначаєте своє ставленням до іншої людини?

      Методичні рекомендації тренеру.  Тренер продовжує акцентувати  увагу учнів на вмінні усвідомлювати  свої актуальні почуття, емоції. Важливо показати учням па  їх власному досвіді, що існує  великий спектр емоцій, почуттів. Кожен може відчувати як позитивні, так і негативні емоції. Встановлення балансу між ними допомагає людині краще адаптуватись в житті. Учні повинні усвідомити, що можна навчитися регулювати свій емоційний стан.

      Психологічний коментар. У спілкуванні первинне емоційне сприйняття співрозмовника значно впливає на характер подальших взаємовідносин. Зазвичай, неприємно відчувати на собі негативні емоції іншого.

      Учні роблять висновок: якщо хтось  проявляє на твою адресу негативні  емоції, то це не означає, що ти поганий, але може означати, що співрозмовник не задоволений твоїми діями (вони для нього неприємні або незрозумілі). Якщо ти сам часто не задоволений чужими діями, то розберись у собі: що тобі неприємно чи незрозуміле? Тривалі негативні емоції шкодять твоєму здоров'ю, заважають порозумітися із співрозмовником та породжують конфлікти. Тому краще встановити діалог про реальні причини таких емоцій та бути щирим щодо своїх почуттів.