Відповідальності у працівників ДСНС України на різних етапах професіоналізації

• підвищення ефективності використання обладнання та фонду робочого  часу за рахунок зниження внутрізмінних простоїв через погіршення  самопочуття за умовами праці та мікротравм. При комплексному впливі на  робочого одночасно декількох шкідливих виробничих факторів ці  простої можуть становити 20 - 40% цілоденних втрат, обумовлених  виробничим травматизмом і захворюваністю;

• підвищення злагодженості в роботі при нормалізації психологічного клімату внаслідок поліпшення умов праці.

2. Зниження непродуктивних  витрат часу і праці. ці витрати  складаються через несприятливі  умови праці, обумовлених організацією  робочих місць без урахування  вимог ергономіки. Зазвичай непродуктивні  витрати часу та праці, що збільшують  трудомісткість робіт, пов'язані  з необхідністю виконання зайвих  рухів, фізичних зусиль, нервово - психологічних  навантажень, прийняттям незручних  поз внаслідок невдалого розташування  органів управління обладнанням, конструктивного оформлення робочих  місць і отриманням зайвої  інформації.

3. Збільшення фонду робочого  часу. Воно отримано за рахунок  скорочення цілоденних втрат  через неявку на роботу в  результаті виробничої травми  або захворювання. Умови праці  істотно впливають не тільки  на професійну захворюваність, але  і на виникнення і тривалість  загальних захворювань. 25 - 30 % загальних  захворювань на виробництві пов'язано  з несприятливими умовами праці. Результати досліджень НДІ праці свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні виробничих приміщень на 1 ° С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через серцево-судинних захворювань в середньому на 4,1 дня в розрахунку на 100 робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10 - 20 дБ збільшує тривалість тимчасової непрацездатності з тієї ж причини в середньому на 2,7 дня на 100 працюючих.

4. Економія витрат на  пільги і компенсації за роботу  в несприятливих умовах праці. Такі пільги і компенсації, як  скорочений робочий день і  додаткова відпустка, пов'язані зі  значними трудовими втратами  і супроводжуються виплатами  великих грошових сум за практично  не відпрацьований час. Інші різновиди  пільг і компенсацій ( підвищені  тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально - профілактичне харчування, безкоштовна видача молока) також  супроводжуються витрачанням значних  грошових коштів. Створення умов  праці, відповідних вимогам охорони  праці, дозволяє повністю або  частково скасувати ці пільги  і компенсації, що дає значну  економію витрат на ці цілі.

5. Зниження витрат через  плинність кадрів за умовами  праці. Із загального числа звільнених  за власним бажанням близько 21 % становлять особи, які не вдоволені  умовами праці (важка фізична  праця, несприятливі санітарно -гігієнічні  умови, монотонність роботи, погіршення  здоров'я і т. п.). На харчових  підприємствах особливо висока  плинність кадрів серед зайнятих  важкою фізичною працею. З цієї  причини звільняється 21 % , а які  пішли з роботи з мотивуванням  погіршення стану здоров'я на  цукрових підприємствах становлять 6,6 - 7,2 % загальної кількості не  задоволених умовами праці.

Плинність робочої сили завдає істотної шкоди підприємствам, так звільняючі деякий період часу працюють із зниженою продуктивністю, що приймаються замість них нові робочі вимагають виробничого навчання. Процес звільнення та найму також супроводжується певними витратами грошових коштів. В цілому по народному господарству плинність кадрів завдає значні економічні втрати, так як кожен звільнився при переході з одного підприємства на інше в середньому не працює близько одного місяця. Загальна сума річного економічного збитку в народному господарстві від плинності кадрів внаслідок незадоволеності умовами праці перевищує 0,6 млрд. грн. [43]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ 2

 

Проведене емпіричне дослідження особливостей феномену відповідальність працівниками гірничорятувальної служби та курсантами НУЦЗУ дозволили нам зробити так висновки:

Обрані нами методики є адекватними меті та завданням дослідження і дозволяють діагностувати рівні прояву відповідальності, аналізувати компоненти феномену відповідальність та діагностувати рівень суб’єктивного контролю.

Проаналізувавши показники суб’єктивного контролю ми можемо відмітити, що середні значення показників методики у першої групи  – рятівників гірничорятувального центру за шкалами інтернальності в області невдач,інтернальність в області сімейних відносин, інтернальність у сфері виробничих відносин, інтернальність міжособистісних відносин та інтернальність у сфері здоров’я та хвороби відповідають нормі. Це свідчить про переважання інтернального типу локусу контролю серед рятівників за цими шкалами. Що стосується другої групи, то тільки за шкалою інтернальність у сфері сімейних відносин показники відповідають нормі. Розбіжності у показниках рівню суб’єктивного контролю спостерігаються за інтернальністю у сфері невдач,у сфері сімейних відносин,у сфері виробничих відносин, у сфері міжособистісних відносин та інтернальність у сфері здоров’я та хвороби на рівні статистичної значимості р≤ 0,05.

Проаналізувавши показники відповідальності можна сказати що більша частина рятувальників відносяться до високого рівня за рисою відповідальність. Також потрібно відмітити,що значна частина вибірки курсантів відноситься до середнього рівня за методикою. Незначна кількість досліджуваних з першої та другої групи віднесені до низького рівня за цією методикою. На високому та середньому рівні спостерігаються розбіжності на рівні статистичної значимості р≤ 0,05.

Аналіз показників рівня відповідальності у різних сферах життєдіяльності показав деякі розбіжності серед показників рятувальників та курсантів за шкалами мотивація ергічна, результативність предметна, результативність  суб’єктна, емоційність стенічна та за шкалою загальний показник відповідальності на рівні значимості р ≤ 0,01. Під час проходження методики у досліджуваних труднощів не виникало, питань щодо проходження методики не виникало також. Усі досліджувані відповідали чесно та не приписували собі якостей, якими вони не володіють,намагались уникати соціальної бажаності. Підрахувавши загальний показник ми отримали розбіжності між значеннями рятувальників та курсантів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, проведене дослідження феномену відповідальність у працівників гірничорятувального центру та курсантів ЦЗ НУЦЗУ досягло поставленої цілі і дозволило виконати поставлені завдання. На основі результатів дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Відповідальність - це покладене на кого-небудь або взяте ким-небудь зобов'язання звітувати в яких-небудь своїх діях і прийняти на себе провину за можливі їх наслідки». Відповідальність має безпосереднє відношення до виконання зобов'язань, під якими розуміють  обіцянку або договір, що вимагають від того, хто  прийняв їх безумовного виконання. Досить проблемним є питання підходу до вивчення феномену відповідальність. У психологічній літературі розглядається широке коло питань, пов'язаних з визначенням параметрів відповідальної поведінки, шляхів і засобів виховання відповідального ставлення до суспільно корисної діяльності, виявлення механізмів формування відповідальності. Робота рятувальника - це постійні екстремальні умови, які характеризуються травмуючим впливом подій, пригод та обставин на психіку співробітника. Отже рятувальник має володіти  такими якостями, як: відповідальність, самоконтроль, професійна самооцінка і кілька більш специфічних – емоційна стійкість, тривожність, ставлення до ризику  тощо. Важливим завданням психологічної підготовки особового складу пожежних підрозділів є розвиток і вдосконалення морально - вольових якостей. Особлива увага приділяється питанням розвитку відповідальності співробітників.
2. Проаналізувавши показники суб’єктивного контролю ми можемо відмітити, що середні значення показників методики у першої групи  – рятівників гірничорятувального центру за шкалами інтернальності в області невдач,інтернальність в області сімейних відносин, інтернальність у сфері виробничих відносин, інтернальність міжособистісних відносин  та інтернальність у сфері здоров’я та хвороби відповідають нормі. Це свідчить про переважання інтернального типу локусу контролю серед рятівників за цими шкалами. Що стосується другої групи, то тільки за шкалою інтернальність у сфері сімейних відносин показники відповідають нормі. Розбіжності у показниках рівню суб’єктивного контролю спостерігаються за інтернальністю у сфері невдач,у сфері сімейних відносин,у сфері виробничих відносин, у сфері міжособистісних відносин та інтернальність у сфері здоров’я та хвороби на рівні статистичної значимості  р≤ 0,05.
3. Проаналізувавши показники відповідальності можна сказати що більша частина рятувальників  відносяться до високого рівня за рисою відповідальність. Також потрібно відмітити,що значна частина вибірки курсантів відноситься до середнього рівня за методикою. Незначна кількість досліджуваних з першої та другої групи  віднесені до низького рівня за цією методикою. На високому та середньому рівні спостерігаються розбіжності на рівні статистичної значимості р≤ 0,05.
4. Аналіз показників рівня відповідальності у різних сферах життєдіяльності показав деякі розбіжності серед показників рятувальників та курсантів за шкалами мотивація ергічна, результативність предметна, результативність  суб’єктна, емоційність стенічна на рівні значимості р ≤ 0,01.  Під час проходження методики у досліджуваних труднощів не виникало, питань щодо проходження методики не виникало також. Усі досліджувані відповідали чесно та не приписували собі якостей, якими вони не володіють,намагались уникати соціальної бажаності. Підрахувавши загальний показник ми отримали розбіжності між значеннями рятувальників та курсантів на рівні статистичної значимості р ≤ 0,01

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 333 с.

2. Абульханова-Славская К. А. Социально психологические аспекты активности личности // Социально-психологические проблемы производственного коллектива / К.А. Абульханова-Славская. – М., 1983. – С. 7-22.

3. Абульханова-Славская К. А. О путях построения типологии личности / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1983. –Т. 4, № 1. – С. 7-21.

4. Агеев В. С. Атрибуция ответственности за успех или неудачу группы в межгрупповом взаимодействии / В.С. Агеев // Вопросы психологии. – 1982. – №6. – С. 101-106.

5. Ананьев Б. Г. Структура личности и трудоспособности / Б.Г. Ананьев. – Л., 1966.

6. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение / С.Ф. Анисимов. – М.: Мысль, 1985.

7. Арапов Е.Д. Программа тактической подготовки начальствующего состава пожарной охраны / Е.Д. Арапов. – М.: ВНИИПО, 1972. – 110 с.

8. Бажин Е. Ф., Голынкина Е. А., Эткинд Д. М. Методы исследования субъективного контроля / Е.Ф. Бажин, Е.А. Голынкина, Д.М. Эткинд // Психологический журнал. – 1983. – Т. 5, №3. – С. 152-162.

9. Бархаев Б.П. Обновление содержания курса военной психологии в ВУЗах как логико-дидактическая проблема // Совершенствование преподавания военной психологии в условиях реформы Вооруженных Сил / Б.П. Бархаев. – М.: ГА ВС, 1992. – С. 118-137.

10. Безуглов А. И. Развитие у воинов пограничной заставы профессионально важных качеств / А. И. Безуглов // Дисс. канд. психол. наук. – М.: ГА ВС, 1993.

11. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологические исследование. / Л. И. Божович. – М.: Просвещение, 1968.

12. Брушлинский А. В., Темнова Л. В. Интеллектуальный потенциал личности и решение нравственных задач. Психология личности в условиях социальных изменений / А.В. Брушлинский, Л.В. Темнова. – М., 1993. – С. 45-55.

13. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Краткий справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. – Киев, 1989.

12. Выготский Л.С. Собрание сочинений / Л.С. Выготский. – М. – Т.1, 1984.

14. Головко Н. А. Свобода и моральная ответственность / Н. А. Головко. – М.: Знание, 1973.

15. Горбачева Е. М. Опыт консультирования диагностического критериально-ориентированного теста / Е. М. Горбачева // Вопросы психологии. – 1985. – № 5. – С. 133-139.

16. Дежкина Ю.А. Развитие профессионально важных качеств сотрудников Государственной противопожарной службы МЧС России в процессе профессионализации / Ю.А. Дежкина // Автореф. дисс. канд. психол. наук. – С-Пб.: РГПУ, 2008.

17. Дементий Л. М. Типология ответственности и личностные условия ее реализации / Л.М. Дементий // Дисс. канд. психол. наук. – Ташкент, 1990.

18. Диагностика, профилактика и коррекция стрессовых расстройств среди сотрудников Государственной противопожарной службы МВД России: Методические рекомендации. Изд. 2-е. – М.: 2001. – 256 с.

19. Зеер А.В. Профессиональное становление личности / А.В. Зеер. – Свердл., 1988.

20. Климов Е.А. Как выбирать профессию / Е.А. Климов. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

21. Климова К. А. О формировании ответственности у детей 6-7 лет // Формирование коллективных взаимоотношений у детей старшего дошкольного возраста / К.А. Климова. – М., 1968.

22. Кон И.С. Выбор и ответственность // Моральный выбор / И.С. Кон. – М., 1980. – С. 306-307.

23. Косолапов Р. И., Марков В. С. Свобода и ответственность / Р.И. Косолапов, В.С. Марков. – М.: Политиздат, 1969.

24. Краткий психологический словарь. – М., 1985.

25. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975.

26. Ломов Б. Ф. О системном подходе в психологии /Б. Ф. Ломов // Вопросы психологии. – 1975. – №2. – С. 31-45.

27. Мілль Джон Стюарт/ Енциклопедичний  словник Брокгауза і Ефрона: В 86 т (83т. і 4 доп.) – СПб, 1890.

28. Морозкина Т.В. Формирование внутренней ответственности (по материалам дежурства школьников по классу) / Т.В. Морозкина // Автореф. дисс. канд. психол. наук. – М., 1984. – 20с.

29. Муздыбаев К. Удовлетворенность жизнью, ощущение счастья, переживание смысла собственного бытия // Рабочий класс СССР на рубеже 80-х годов. Часть 2 / К. Муздыбаев. – M, 1981. – С. 181-198.

30. Муздыбаев К. Локус контроля в исследованиях средств массовой коммуникации / К. Муздыбаев. – Таллин, 1983. – С. 222-225.

31. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. – Л.: Наука, 1983.

32. Немов Р.С. Психология. 1 кн. Общие основы психологии. / Р.С. Немов. – М.: Просвещение, 1994.

33. Осипов А.В. Профессионально важные качества сотрудников пожарно-спасательных формирований на разных этапах профессионального становления / А.В. Осипов // Автореф. дисс. канд. психол. наук. – Ростов-на-Дону, 2009.

34. Основы инженерной психологии: учебник для вузов / [Б.А. Душков, Б.Ф. Ломов, В.Ф. Рубахин, Б.А. Смирнов]. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Высшая школа, 1986. – 448 с.

35. Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика / Под ред. В. В. Столина, А. Г. Шмелева. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1984.

36. Профессиографическое описание основных видов деятельности сотрудников ГПС МВД России: пособие / ред. М.И. Марьин, И.Н. Ефанова, М.Н. Поляков и др. – M.: ВНИИПО, 1998. – 132 с.