Теоретичні засади етнопсихології, історія розвитку науки

Теоретичні  засади етнопсихології, історія розвитку науки

Етнічна психологія – це наука, яка вивчає закономірності розвитку й прояву національно-психологічних особливостей людей як представників конкретних етнічних спільнот, які відрізняють їх один від одного.

суспільно-історичні типи етнічних спільнот

Історія розвитку.

В давнині - Фрагменти етнопсихологічних знань присутні в роботах Гіппократа, Платона, Тацита, Плінія, Страбона та багатьох інших. Мислителі античного світу не тільки робили влучні спостереження, але й намагалися пояснити причини відмінностей одного народу від іншого.

В середньовічній Європі - критерієм оцінки тієї або іншої людини або цілого народу стало відношення до християнських святинь, етиці й моралі. Латинська мова була мовою офіційного спілкування, що до того ж не мало свого етнічного суб‘єкта.

Епоху просвітлення - Перші спроби зробити народи предметом психологічних спостережень були розпочаті в XVII ст.

Зарубіжна етнопсихологія в ХІХ ст.- течії, які розглядали людське суспільство за аналогією з життям тваринного світу: антропологічна школа в соціології, органічна школа, соціальний дарвінізм тощо. Розвиток етнопсихології другої половини ХІХ ст., проблематика досліджень поділялась на три групи: 1) дослідження національного характеру народу або певної нації;

2) дослідження механізмів формування етнічної специфіки;

3) дослідження проблем національної самосвідомості

Зарубіжна етнопсихологія в ХХ ст.- спиралися на навчання біхевіоризму і психоаналізу, які швидко завоювали визнання дослідників і знайшли застосування в описі рис національного характеру представників різних народів.

Вітчизняна  Етнічна психологія 20–30-х років ХХ ст.- Велика увага приділялась питанням предмета і методів етнопсихології. Значний вклад у розвиток етнічної психології зробив видатний російський філософ Г. Шпет.