Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як психологічні методи в роботі сучасного педагога

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра психології і педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

на тему: «Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як психологічні методи в роботі сучасного педагога»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка IІ курсу 
факультету германської філології 
групи МЛнім 33-13 
Кузьменко Марина Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2014 

Зміст

1. Вступ.............................................................................................................2
2. Характеристика основних методів педагогічного спостереження.........3
3. Місце та роль методу бесіди у навчанні школярів...................................4
4. Метод аналізу продуктів діяльності людини............................................6
5. Висновок.......................................................................................................7
6. Список використаної літератури................................................................8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Робота педагога багатопланова і багатоаспектна, в неї включено безліч компонентів. Одним з найважливіших є систематичне вивчення кожного вихованця на всіх етапах його життя, свідомість необхідності постійного звернення до сучасного комплексу знань про людину, що становить основу розуміння дитини як істоти багатовимірного, багатопланового, універсального. Робота педагога обов'язково повинна включати в себе діагностику дітей.

Сюди відносяться вміння прогнозувати оптимальні шляхи розвитку та виховання школярів; діагностувати особистість школяра і здійснювати індивідуальну програму його виховання; діагностувати його навчальні навички, діагностувати загальний рівень вихованості особистості і колективу.

Отже, педагог зобов'язаний володіти основами психологічних методів діагностики школярів та шкільного колективу, це необхідно для науково обгрунтованої організації освітнього процесу. Педагог повинен знати про дитину якнайбільше, і ці знання повинні бути системними і повними.

Діагностика виховного процесу є новою галуззю педагогічної науки. Цілі і методи розв'язання задачі визначає педагог, а психолог-діагност виконує допоміжну функцію, а саме: проводить психодіагностику учня, дає його психологічний портрет і прогнозує результат педагогічного впливу, а в деяких випадках проводить і вторинну психологічну діагностику після впливу. Цей тип задач в більшості випадків пов'язаний з обслуговуванням загальноосвітньої функції школи.

Найбільш інформативними методами діагностики є наступні методи:

Бесіда, спостереження, анкетування, тестування, графічний та рисунковий тест.

Вибір методик вивчення дитини не повинен бути випадковим - його необхідно робити згідно до встановлених критерій і показників.

 

 

 

 

Характеристика основних методів педагогічного спостереження 

Спостереження - цілеспрямований і планомірний збір інформації з подальшою систематизацією фактів і формулюванням висновків.

Вивчення природної поведінки - одне з достоїнств методу спостереження. Активне або пасивне спостереження за дитиною організується на заняттях, в грі, в вільнії діяльності, у спільній діяльності з батьками, тобто в природній для дитини ситуації. За допомогою методу спостереження можна виявити і оцінити такі складові діяльності дитини, як нав'язливі або стереотипні дії, виражені емоційні реакції, прояви тривожності. Спостереження дозволяють з'ясувати, наскільки розвинені у дитини навички самообслуговування, охайність в одязі, як вона ставиться до доручень, який фон настрою у неї переважає, які особливості її рухового розвитку. Така інформація стає підставою для його подальшого поглибленого вивчення дитини.

Спостереження є надійним методом, не вимагає спеціального обладнання. Разом з тим використання цього методу передбачає наявність у педагога високого рівня професійної підготовки та доброго знання про педагогічні особливості дітей. Для досвідченого фахівця метод спостереження дуже важливий у процесі діагностики, але педагог - початківець повинен перевіряти отриману при спостереженні інформацію в ході педагогічного вивчення дитини. Метод спостереження дає можливість вивчити участь дитини в конкретному виді діяльності без втручання в природний процес даної діяльності. Цілеспрямоване сприйняття фактів, процесів або явищ, яке може бути безпосереднім, здійснюваним за допомогою органів почуттів, або непрямим, заснованим на інформації, одержуваної від різних приладів і засобів спостереження, а також інших осіб, які проводили безпосереднє спостереження.

Класифікація видів спостереження:

- За часом проведення: безперервні і дискретні;

- За об'ємом: широкі і вузькоспеціальні;

- За типом зв'язку спостерігача і спостережуваних: не включені (відкриті) і включені (приховані). Працюючи з методиками спостереження , учитель повинен дотримуватися наступних правил:

• Зміст діагностичної методики повинен припускати очікуваний результат ;

• Діагностика повинна бути досить інформативною і створювати широке поле дослідницької діяльності ;

• Результати діагностичного дослідження повинні аналізуватися компетентними людьми ;

• Будь-які результати дослідження повинні служити не на шкоду, а на благо ;

• За результатами діагностичного дослідження повинна проводитися систематична корекційна робота ;

• Необхідність педагогічної діагностики повинна пояснюватися учням та їх батькам.

Місце та роль методу бесіди у навчанні школярів

Бесіда - це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання -- відповідь. Якщо поза увагою дітей залишається хоч одна частина змісту, знання стають фрагментарними, втрачається їхня сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.

За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Це дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв'язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.

Учитель, який добре володіє психолого-педагогічними основами процесу навчання, ніколи не буде стверджувати, що він моделює просто бесіду. Термін "бесіда" означає форму. Характер пізнавальної діяльності учнів і рівень їх самостійності в бесіді показують терміни "евристична" і "репродуктивна". Отже, за рівнем пізнавальної самостійності учнів у процесі навчання молодших школярів застосовуються два види бесіди: евристична і репродуктивна.

Репродуктивна бесіда -- це система репродуктивно-мнемічних і репродуктивно-пізнавальних запитань. Вони спонукають до відтворення учнями засвоєних знань і оволодіння готовими знаннями з різних джерел: підручника, засобів наочності, спостережень, дослідів і т. ін. [2].

Репродуктивна бесіда, як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв'язуються різні дидактичні задачі. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту," які нескладні, містять прості взаємозв'язки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілісність і свою сутність. Тому рівень його засвоєння можна перевірити шляхом індивідуального викладу учнів [3].

Евристична бесіда -- це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв'язання проблеми у співпраці з вчителем.Функція вчителя в цій бесіді полягає не тільки у постановці системи запитань, керуванні пошуком нових знань і способів діяльності, але і в показі способу отримання відповідей на ті запитання-підпроблеми, на які учні не можуть відшукати відповідь самостійно.

Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (під загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретною факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне). Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо. Дедуктивний шлях застосовують, коли правило, висновок сформульовані вчителем, а учні добирають приклади до них.

Підсумкова бесіда, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів.

Метод аналізу продуктів діяльності людини

У діяльності людина виявляє обізнаність з певних питань, свої вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, певні риси характеру. Отже, розглядаючи продукти діяльності людини, можна визначити різні психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.

Продуктами діяльності учнів є виконані ними письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії тощо. Зіставлення робіт, виконаних учнем у різний час, на різних етапах навчання, дає змогу простежити його розвиток, здатність удосконалювати уміння та навички, домагатися акуратності, майстерності, виявляти кмітливість, наполегливість тощо. Саме це повинно стати предметом аналізу продуктів діяльності, а не, наприклад, вартість виготовленого продукту.

Аналіз продуктів діяльності людини може здійснюватися і в процесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії, ставлення до завдання. Такі спостереження сприяють біль глибокому та всебічному вивченню розумових, емоційних, вольових та характерологічних якостей і властивостей особистості.

 

Висновок

Спостереження й бесіда є надійними методами, що не вимагає спеціального обладнання. Разом з тим використання цих методу передбачає наявність у педагога високого рівня професійної підготовки та доброго знання про педагогічні особливості дітей. Метод бесід є одним з головних методів педагогічної діагностики. Бесіда може стати важливим аргументом у вивченні інтелектуальної та особистісної сфер дитини, її індивідуальних особливостей, які існують у нього проблем. Застосування бесід та інтерв'ю вимагає від дослідника чітко поставлених цілей, основних і допоміжних питань, створення сприятливого морально-психологічного клімату і довіри, вміння спостерігати за ходом бесіди або інтерв'ю і направляти їх у потрібне русло, вести записи одержуваної інформації. Бесіда, як метод навчання, є діалогом між учителем і учнем, який підпорядковується конкретній меті. За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда, роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми і, нарешті, -поетапний розв'язок.

Одним з важливих аспектів методики бесіди є логіка її побудови та здійснення. Система запитань повинна відповідати одній з логічних форм думки: індуктивній (від одиничних і конкретних фактів до загальних висновків) або дедуктивній (від загальних положень, закономірностей до їх конкретизації в одиничних об'єктах).

Коли вивчають ту чи іншу діяльність дитини, дуже важливо з'ясувати й психологічно проаналізувати процес, перебіг цієї діяльності. Важливо також знати, як дитина домоглася певних наслідків, простежити процес створення нею відомого продукту діяльності. Цей метод може бути використаний, наприклад, для вивчення послідовності побудови креслень, для вивчення інтересів дитини, особливостей її творчої діяльності.

 

Список використаної літератури

1. Савченко О.Я. Дидактика початкової та середньої школи. - К., 2002
2. Берулава Г.А. Диагностика и развитие мышление подростков. Бийск, 1993.
3. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч.посіб. – 5-те вид., стер. – К.: Вища шк., 2006. – 487с.
4. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. - К.; Вища школа, 1992. Бондаренко А.Ф. Основы психологии. Учебник для студентов факультета славянских языков КНЛУ. – К.: Изд. Центр КНЛУ, 2005. – 254с.