Словарь терминов по "Экспериментальной психологии"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 20:55, контрольная работа

Краткое описание

Експериментальна психологія – експериментальне вивчення поведінки людини і тварини за способом отримання ці знання протиставлення знанням отриманим апріорною психологією.
Експериментальна психологія – система експериментальних методів та методик, які реалізуються в конкретних дослідженнях.
Каузальна гіпотеза – це чиннико-наслідковий зв'язок.
Валідність – відповідність методу тому явищу яке вивчається. В реальному експерименті залежна змінна обумовлюється не завжди залежною, оскільки можуть існувати інші змінні.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Словарь по експериментальной психологии.docx

— 15.94 Кб (Скачать документ)

Експериментальна психологія – експериментальне вивчення поведінки  людини і тварини за способом отримання  ці знання протиставлення знанням отриманим  апріорною психологією.

Експериментальна психологія – система експериментальних  методів та методик, які реалізуються в конкретних дослідженнях.

Експериментальна психологія – теорія психологічного експерименту що базується на загально-науковій теорії експерименту, що включає планування та обробку даних.

Експериментальна психологія – самостійна наукова дисципліна, що розробляє теоретичні та практичні  психологічні дослідження і має  в якості основні предмети вивчення системи психологічних методів.

Наука:

Процес (вид  пізнавальної діяльності людини що базується  на науковому методі, для процесу  об’єкт – це дійсність, мета – пошук  істини, ознаки процесу – верифікованість, та потенціальна можливість спростування результатів)

Продукт (це система  знань про дійсність. Емпіричні  знання: емпіричні факти та емпіричні  узагальнення . Теоретичні знання –  моделі, закономірності, теорії та закони)

Теорія (гр.. розглядаю) –  вища форма організації наукового  знання, що дає цілісні знання про  закономірності та суттєві зв’язки  певної області дійсності об’єктивної  даної теорії.(це знання про предмет  пізнання)

Метод – це знання організації  самої пізнавальної діяльності, завдяки  якій одержано знання про предмет.

Метод – це спосіб дослідження.

Метод – система прийомів та підходів до вивчення явищ.

Функції методу – розвиток теорії та перевірка

Вербально-комунікативні  методи – група способів та методів  застосування інформації на основі мовленнєвого усного чи письмового спілкування.

Бесіда – метод усного отримання відомостей від досліджуваного шляхом ведення з ним тематичної спрямованої розмови.

Опитування – це спосіб цілеспрямованого отримання первинної  інформації через відповіді на питання.

Інтерв’ю – це метод  за допомогою якого інтерв’юер намагається  одержати певну інформацію від респондента, чи групи осіб за умови особистої  мовленнєвої взаємодії.

Архівний метод це емпіричний метод при якому аналізуються газетні матеріали, протоколи засідань суду, лікарняні довідки.

У вітчизняній психології архівний метод ц метод аналізу  продуктів діяльності (письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії)

Спостереження – метод  дослідження без втручання.

Наукова парадигма – прийнята науковою спільнотою за зразок розв’язання  дослідницьких задач. Сукупність фундаментальних  досягнень в даній області  науки, які задають загально-прийняті зв’язки наукового знання, проблем та методів їх дослідження і визнаються протягом певного часу науковцями як основа їх подальшої діяльності.

Експериментальна парадигма  – це передбачуване слідування певним нормативам експериментального мислення.

Експериментальна парадигма  – це надіндивідуальні схеми або  наукові правила збору та використання емпіричних даних для змістовного  висновку про предмет вивчення, включають  всю систему дослідницьких методів  що використовуються на даному етапі  розвитку науки.

Нормативи експериментального методу – це логіка експериментального методу задана способами міркування дослідження при висуненні та перевірці каузальних гіпотез.

Експеримент – це метод  при якому дослідник сам викликає явище що його цікавить, змінює умови  їх протікання з метою встановлення причин цих явищ та закономірностей  їх розвитку,отримувані дані можуть багаторазово відтворюватись завдяки керованості  та суворому контролю умов, що дає можливості їх перевірки, а також накопичення кількісних даних на основі яких можна судити про типовість (випадковість) досліджуваних явищ.

Проблемна ситуація – це знання про незнання, коли в певній галузі науки носієм знання  є  люди, які усвідомлюють те що вони щось не знають, в даному випадку для  них це незнання є метою.

Наукова проблема – це невідоме в науці (пізнаємо через метод  навчання)

Вербальне описування –  це звичні для нас джерела, коли вербально  описується якісь явища або предмет (підручники, книжки) Відносно до навчання дослідникам необхідно знайти психологічні аспекти які або проявляються в цій ситуації або на основі поведінкових актів необхідно виділити певні  психологічні якості. У випадку методів  аналізу конкретної ситуації – навчання дослідник шукає відповіді на основі своїх знань. При повному  вербальному забезпеченні в навчанні навчально дослідна робота студентів починає будуватися з наукової. Питання повинно поставитись таким чином, щоб розглядалась логіка наукового пошуку.

Гіпотеза – це мисленнєві конструкти що мають передбачення. У науковій гіпотезі є передбачення майбутнього результату. Гіпотези висуваються дослідником у випадку, якщо вони достатньо аргументовані. Фільтрація гіпотез може відбуватися і на мисленнєвому рівні. Прозорі гіпотези – ті які достатньо прозорими і чіткими. Мають завжди логіку здорового глузду.

Опералізація гіпотези – це перехід від мисленнєвої гіпотези у бік експерименту

Експеримент – це збір фактів в спеціально створених умовах, якщо в життєвому спостереженні метод  спостереження базується на основі власного функціонального збору  властивостей то в науці це є спеціально зібрані виділені чи створені методи.

Каузальність – закономірність зв’язків між явищами що існують  з необхідністю.

Репрезентативніість – явище що вимагає існування певної повноти відображення по відношенню до чогось і до кого – наскільки одержані результати після проведення експериментального дослідження можуть бути поширені на людську сукупність.

Незалежна змінна є чинником по відношенню до залежної. Обсяг уваги  – це здатність людини протягом однієї фіксації виділити одиницю

Залежна змінна – це кількість  відтворених явищ, одиниць

Каузальна гіпотеза – це чиннико-наслідковий зв'язок.

Валідність – відповідність методу тому явищу яке вивчається. В реальному експерименті залежна змінна обумовлюється не завжди залежною, оскільки можуть існувати інші змінні.


Информация о работе Словарь терминов по "Экспериментальной психологии"